ЗСМК. Том 3. 8-3
8.3 Більше не друзі дитинства. Частина 1
8.3 Більше не друзі дитинства. Частина 1
– О-о-о, звучить весело, дуже весело! Як щодо цієї? – сказавши це, Акацукі вказала на танцювальну гру.
Це був той тип, де ногами треба в потрібний момент натискати кнопки відповідно до музики. Я розумів, що намагалася зробити Акацукі. Коли справа доходила до ігор, де потребувалося швидко ворушити пальцями, як-от файтинги, досвідченні геймери мали більше переваг. Але в такому виді ігор, де потрібно було покладатися на ноги, всі були в більш-менш однакових умовах. Навіть ті, хто нечасто виділяли час для ігор, не надто спортивні або їм слон на вухо наступив, можуть впоратися з такою танцювальною грою. Це був ідеальний вибір.
– Тоді як щодо такого? – я одразу запропонував ідею. – Будемо грати по черзі, а той, хто програє, отримає покарання.
– Покарання? – першою подала голос Акацукі.
Але, як колишній друг дитинства, я негайно зрозумів, що вона була дуже незадоволена моєю ідеєю.
Звичайно, її голос навіть близько не звучав так, ніби вона ненавиділа цю пропозицію, але я знав, що Акацукі дуже хотіла накричати на мене. Проте це мало задовольнити нас обох.
– Це не буде якесь дивне покарання. Дайте подумати…
Щоб підійшло найкраще? Це мало бути щось просте, щоб не викликати спротив, і водночас зблизити зведених брата і сестру Ірідо…
– …Як щодо прізвиськ? – несподівано запропонувала Ірідо-сан. Це негайно привернуло до неї увагу інших, і вона запанікувала: – О, н-ну, слухайте… Я просто подумала, що попри те, скільки часу ми всі проводимо разом, ніхто з нас не використовує прізвиськ!
…Що ж, її правда. Ми всі зверталися одне до одного на прізвище. Навіть ми з Акацукі – принаймні вголос.
Ірідо нахмурився:
– Звідки в тебе така ідея? З групового побачення?
– Щ-що?! Я ніколи не була на групових побаченнях! – затнулася Ірідо-сан.
– А мені дуже подобається ця ідея, – сказала Хіґашіра, трохи нахиливши голову. – Хоча я звертаюся до Мізуто-куна на ім’я, однак він досі звертається до мене на прізвище. Це, звичайно, та ідея, яка сидить в моїй голові, тому я скористаюся можливістю, щоб попросити його називати мене «І-чян».
– Це вже більше схоже на нагороду, ніж на покарання… У будь-якому випадку використання прізвиськ на невизначений термін виходить за рамки гри з покараннями.
– Тоді встановимо часове обмеження! – втрутилася Акацукі, вирішивши, що це був потрібний момент. – Двоє невдах будуть називати одне одного на прізвиська протягом усього навчального табору! Ну як? Звучить добре, га? Таким чином ніхто не отримає реальної шкоди.
Ірідо деякий час мовчав і по черзі дивився на інших.
– …Гаразд, це підходить.
– От і чудово!
Подібно до Акацукі, яка облизала губи, я подумки переможно стиснув кулаки. Справа досить гладко пішла в потрібному напрямку. Тепер залишилося лише зробити так, щоб зведені брат і сестра Ірідо програли, і їм довелося виконувати поставлену в покаранні умову…!
Насправді я вже був знайомий з цією грою. Те саме стосувалося й Акацукі. Іншими словами, ми з нею були найкращими у цій групі. А раз так, то ймовірність програшу зведених брата і сестри Ірідо, які погано розбиралися в іграх, була досить високою. Тож хвилюватися я мав лише про те, що буде робити Акацукі…
– Почнемо з тебе, Хіґашіро-сан.
– Га, тільки я? Але машин двоє…
Це правда, поряд стояло два ігрових автомати для танців. Навколо не було нікого іншого, хто б чекав своєї черги, тому двоє людей могли зіграти одночасно.
– Покажеш нам, як це робиться. Ти найдосвідченіша з нас усіх. Ми почнемо, коли побачимо, як все працює, – пояснила Акацукі.
– Раз це так…
Піддавшись спритним словам Акацукі, Хіґашіра дозволила їй відвести себе до ігрової платформи.
Що вона робить? Намагається стати на моєму шляху? Але поки я вагався, залунала музика.
– Ха! Хо! – Хіґашіра почала стрибати, наступаючи на стрілки відповідні до тих, які показували на моніторі перед нею.
Її рухи були повільними і незграбними, але, на дивно, вона майже не пропустила жодної ноти. Мені подумалося, що коли справа дійшла до ігор, то тіло Хіґашіри ніби зазнало змін. А раз вона була на такому рівні, то їй досить легко світило місце над зведеними братом і сестрою Ірідо, які були новачками в іграх.
– Хіґашіро-сан, – раптом перед нею вискочила Акацукі, – твої груди так трясуться!
– Хах?!
– Щооо?!
Я негайно підбіг до Ірідо і закрив йому очі рукою. Мені не вдалося помітити розставленої пастки одразу, бо я стояв позаду Хіґашіри…! Я мав захистити очі Ірідо!
Коли я затулив його ліве око, то відчув чиюсь долоню на правому. Це зробила Ірідо-сан.
– Агов… Я не бачу.
– І не треба!
– Тобі і не потрібно!
В один голос вигукнули ми з Ірідо-сан.
Ти така мила, Ірідо-сан. Не хочеш, щоб він
дивився на іншу дівчину. Схоже, я тут не потрібен.
Коли я прибрав руку від лівого ока Мізуто, Ірідо-сан негайно закрила його своєю долонею. Вона стояла в позі, яка нагадувала гру, коли людина підкрадалася ззаду, затуляла комусь очі і говорила «Вгадай хто?». Хмм… Так, я тут зайвий.
– Вуш-вуш, погойдуйтеся-погойдуйтеся! Боньк-боньк! Жух-жух!
– Будь ласка, припини додавати звукові ефекти!!!
Поки я відволікся на Ірідо, Хіґашіра, яка зазнавала словесної атаки Акацукі, зробила низку помилок. Бляха… То це її план? Вона хоче, щоб програли Ірідо і Хіґашіра! Чорт, зараз не час дивитися на цих двох!
Хіґашіра якимось чином змогла закінчити пісню і не зазнати повного краху. Вона почервоніла до вух і, спускаючись з платформи, обхопила груди руками.
– У-у-у… Я більше не можу грати в цю гру.
– Це погано. Якщо ти так казатимеш, то взагалі не зможеш займатися спортом. О, точно! Як щодо того, щоб знищити твої цицьки?!
– Будь ласка, не говори щось таке страшне з таким радісним обличчям!
Хіґашіра негайно сховалася за спиною Ірідо і затремтіла. Він погладив її по голові, щоб заспокоїти.
– Припини, Мінамі-сан, – сказав Ірідо. – Не позбавляй її єдиної переваги.
– Мізуто-куне… ти думаєш, що я дівчина, єдина особливість якої – це великі груди…?
– Ти сама завжди це кажеш.
– О, точно.
Серйозно? Що ж, тоді вона не може
скаржитися, якщо хтось їх знищить.
Ірідо-сан дивилася на Акацукі, яка засміялася і сказала:
– Це просто жарт.
– Гаразд, тоді ви двоє наступні, – Ірідо-сан вказала на нас з Акацукі.
– Га? Чому?
– Я не хочу, щоб ти додавала якісь дивні звукові ефекти, коли настане моя черга, тому волію, щоб ти була надто втомлена для цього.
– Не говори так, ніби я якийсь монстр, що додає звукові ефекти для всіх видів підстрибуючих цицьок!
– …Вууууш, вууш! – Хіґашіра видала звук, схожий на свист у преріях.
Це примусило Акацукі відреагувати:
– Я тебе чую, Хіґашіро-сан!
Здавалося, Акацукі (низьке створіння з маленькими грудьми) збиралася напасти на неї, тому я підхопив цього звіра і потягнув на платформу ігрової машини.
З огляду на результат, якого досягнула Хіґашіра, нам буде неважко перемогти її. Тому основне питання полягала в тому, чи зможуть зведені брат і сестра Ірідо набрати більше за неї. У такому випадку, буде досить непогано взяти на себе розігрів перед основною частиною.
– …Не смій робити помилок.
– Тебе це теж стосується.
Ми перешіптувалися між собою, стоячи на ігрових платформах, але насправді нам не було про що хвилюватися. Побити жалюгідний результат Хіґашіри сам Бог велів. Нам би це не вдалося лише в одному випадку, якби ми зомліли.
Почалася пісня – і ми почали рухатися, ідеально відповідаючи нотам, що з’являлися на екрані.
– О, у вас двох добре виходить, – пробурмотіла Хіґашіра позаду.
Звичайно, у нас добре виходило. Раніше ми з цією дівчиною постійно ходили до аркадних автоматів і грали в такі ігри…
Раптом я зрозумів, що не почув жодного коментаря від зведених брата і сестри Ірідо. Озирнувшись, я побачив, що їх позаду не було. Куди вони поділися?! Відповідь на це питання я отримав досить швидко.
Вони з’явилися попереду ігрових танцювальних автоматів, по інший бік моніторів. Мізуто потягнув Ірідо-сан за руку, і ці двоє стали перед нами.
– Хвилинку! Що за…
– Я ж сказав тобі залишити все на мене.
Саме в той момент, коли наша з Акацукі увага переключилася з гри на них…
– Н-ня!?
– Щ..?!
– Ґхм!!
Спочатку пролунав голос Ірідо-сан, далі Акацукі, а потім мій.
Щ-щ… Щ-що… В-він… Він… її плече… Він поклав
руку на її плече! С-секунду, щ-що?! Щ-щ-що…......?!
…Га? Що я робив? Коли я отямився, то гра люб’язно показувала на моніторі повідомлення «Провал».
Зведені брат і сестра стояли тепер на відстані понад метр одне від одного, але обличчя Ірідо-сан досі було червоним. Здавалося, хтось різко перемотав час уперед. Я був настільки приголомшений, що, схоже, просто відключився від реальності.
– А… – тихо видихнули поруч зі мною.
Я повернув голову і побачив, що на сусідньому моніторі також відображалося слово «Провал». Ми з Акацукі обоє провалилися? Тобто… ми набрали менше, ніж Хіґашіра…?
– …Кухуху, – раптом позаду нас пролунав моторошний сміх.
– Хе…
– Хе-хе-хе!
Далі почали сміятися зведений брат і сестра Ірідо.
Щ-що за…? Що відбувається?
– Двоє програвши будуть називати одне одного на прізвиська протягом навчального табору, так?
Підтвердивши все, зведені брат і сестра Ірідо піднялися на ігрові платформи. Заграла пісня. Хоча вони були не надто вправними, але змогли без перешкод закінчити гру. Іншими словами, ті двоє, хто мав отримати покарання, були визначені.
Ірідо-сан з усмішкою на обличчі поглянула на нас з Акацукі:
– Це була ваша ідея. Ви, звичайно, не маєте заперечень, чи не так?
Коментарі
Дописати коментар