Роман ЗЦВ. Розділи 13-14
Розділ 13. Міська стіна | Розділ 14. Здібність
Розділ 13. Міська стіна
Незабаром виробництво цементу вийшло на правильний шлях. Для того, щоб Анна могла повноцінно відпочити, випалювання цементу проводилось раз на два-три дні. З наміром отримати більше сировини, Роланд ще раз повісив оголошення про найм, таким чином подвоївши кількість робітників.
Але він знав, що не зможе завжди покладатись на Анну. Люди, що протягом довгого часу працюють у запиленому середовищі, могли захворіти на силікоз. Крім того, як тільки збільшаться масштаби виробництва, одної Анни буде недостатньо, щоб задовольнити попит.
Відьом варто використовувати не як витратні матеріали, а як двигун для розвитку цивілізації. Попри те, що Роланд дуже добре розумів цей факт, на цей момент він міг зосередити всі свої сили на будівництві міської стіни. Зрештою, якщо не зупинити демонічних звірів, то все інше не матиме значення.
Розпочалась підготовка для закладення фундаменту міської стіни, що з’єднає гору Північний Схил і річку Червона Вода. Слідуючи звичаю, як головний керівник проєкту, він перший копнув землю на очах приголомшеного натовпу.
Роланд думав, що після вирішення проблеми з цементом, спорудження стіни йтиме без зусиль. Але невдовзі він виявив, що був абсолютним невігласом у будівництві. Наскільки глибоко і широко потрібно копати рів? Як вирішити проблему осідання ґрунтів? Як зробити так, щоб стіна довжиною 600 метрів, після будівництва залишалась прямою? Раніше він бачив, як робітники займались будівництвом дороги, вони користувались інструментами і лінійками. Інструменти, здається, називалися теодолітом і рівнем, так? Але тут нічого подібного не існувало!
Хоча його, інженера-механіка, і сусіднього інженера-будівельника називали фанатиками інженерії, їхні знання і досвід сильно відрізнялися. Крім того, жоден із найнятих мулярів ніколи не брав участі у будівництві великих інженерних проєктів. Виходило, що Роланд знав трохи більше, ніж вони. Тому будівництво стіни розпочалося дуже повільно, на те, щоб викопати близько половини необхідного рову для фундаменту, знадобився цілий тиждень.
Як тільки проєкт вийшов з-під контролю, стало важко сказати, який вигляд матиме кінцевий продукт. Наприклад, ця неглибока траншея, викопана з великими труднощами, більше нагадувала дренажну канаву, а не місце для майбутнього фундаменту міської стіни. Хоча Роланд відмітив приблизну ширину ще до початку будівництва, ширина ставала дедалі вужчою з кожним днем. Якщо дивитися здалеку, то це нагадувало змію, що звивалася.
Попри це, Роланд не бажав зупиняти проєкт. Виходячи з думки, що поступовий прогрес краще, ніж взагалі без прогресу, доки кімната-піч не працювала, він проводив увесь день біля підніжжя гори Північний Схил. Роланд регулював напрямок копання ями неозброєним оком, робота повільно просувалася вперед. Одночасно з цим він також подвоїв винагороду за найм каменярів-майстрів.
На щастя, це скрутне становище тривало недовго, коли Роланд готував шосте випалювання цементу, помічник міністра Баров повідомив, що на оголошення про найм відгукнувся каменяр. Він стверджував, що деякий час був у столичній гільдії каменярів королівства Сірий Замок і зараз чекав на зустріч з принцом.
Роланд був схвильований цією інформацією, гільдія каменярів Сірого Замку була відомою організацією, навіть четвертий принц чув цю назву. Проте цю організацію розформували після нещасного випадку. Але хіба можна займатися будівництвом без жодних проблем?
– Приведи його, – Роланд удав спокій і кивнув.
Спочатку він хотів сказати Анні, що вона мусить піти, та потім передумав. У Прикордонному Місті проживало близько 2000 людей і небагато з них бачили справжнє обличчя відьми. Крім того, Анна виглядала не так, як дівчина, що раніше хотіла померти. До того ж вона була в дивному одязі, навряд чи хтось її впізнає, навіть якщо бачив раніше.
Карл ван Бате почувався неспокійно, коли лицар завів його на внутрішній двір. Він спочатку планував повідомити Його Високості, що нинішня пора року не підходить для проведення масштабного будівництва. А потім, отримавши довіру принца, Карл міг повільно змінити погляд принца на відьом. Проте чутки говорили, що Його Високість частенько діяв нестримано, і що тоді робити Карлу ван Бате, якщо результат буде протилежним?
Серце чоловіка калатало у грудях, коли він уклонився і привітав принца. Коли Карл підняв голову, то був приголомшений – збоку від Його Високості стояла знайома дівчина, йому навіть здалося, наче він бачить сон. Карл потер очі, знову подивився на дівчину і вигукнув:
– …Анна!
Серце Роланда на мить зупинилось. Це збіг. Чи може хтось найняти майстра, і також випадково взяти на роботу сусіда відьми? Помітно, що чоловік добре знав Анну, бо інакше він би її відразу не впізнав. Принц глянув на Картера Ланніса, який негайно зрозумів натяк, і швидко замкнув двері, заблокувавши єдиний вихід.
– Вчи… телю?
Реакція Анни дещо збентежила Роланда. Що? Вчитель?
– Це справді ти, Анно, я… я… – Карл відчув, як запекло в очах, і щось гаряче потекло по щоках. Він безсило опустився на коліна, безупинно повторюючи: – Вибач, вибач, мені так шкода… Я такий радий… Це так добре…
Коли Карл ван Бате заспокоївся, він повільно піднявся і ще раз поклонився Роланду:
– Мені дуже шкода, Ваша Високосте, я забув про манери.
– У чому річ? Ви не каменяр?
– Був раніше, – легко відповів Карл, відпустивши свої тривоги.
Його Високість не стратив Анну! Замість неї повісили фальшивку – усвідомивши цей факт, він уже знав, яким буде наступний крок. Хоча незрозуміло, чому принц вирішив урятувати відьму, навіть якщо його метою взяти її за наложницю, то це набагато краще, ніж відправити дівчину на шибеницю. Принаймні це доводить, що Роланд Вімблдон не боявся чуток, буцімто відьми були втіленням диявола.
Карл описав своє життя у Прикордонному Місті від часу, коли покинув столицю Сірого Замку, розповів також про відкриття школи і про те, що Нана Пайн також стала відьмою. У кінці він благав Його Високість також сховати Нану в замку, щоб захистити дівчину від переслідування у разі, якщо про її відьомську суть дізнаються.
Анна, яка стояла збоку, не вимовила жодного слова, хоча, здавалося, вона теж відчайдушно бажала просити про порятунок Нани.
Нова відьма. Яка чудова новина! Проте прізвище Пайн здавалося знайомим. Коли Роланд тихо запитав помічника міністрі, він дізнався, що воно належить дрібному вельможі Прикордонного Міста.
– Ви можете привести її до мене. Якщо вона справді відьма, я подбаю, щоб їй не нашкодили, – пообіцяв Роланд. – Але я не можу забрати її від сім’ї, особливо коли дівчині ніщо не загрожує. До того ж я врятував Анну зовсім з інших причин, а не з тих, що ви подумали… – він поміркував трохи і вирішив пояснити. – Мені потрібна її допомога. Я вважаю, що сили відьом не мають нічого спільного з демонами чи злом, ці сили належать самим відьмам і вони можуть їх контролювати. Тож незалежно від того чи це Анна, Нана чи будь-яка інша відьма, доки вони не вчинили жодного справжнього злочину, я не вважатиму їх у чомусь винними.
– Повернімося до справи. Ви коли-небудь брали участь у зведені міської стіни столиці Сірого Замку? – принц швидко повернув розмову до будівельних питань.
– Так! – Карл кивнув.
Хоча принц Роланд не прийняв Нану так, як думав собі каменяр, але чоловіка збентежило, що Його Високості потрібна допомога відьом, однак вже було достатнього того, що Роланд Вімблдон пообіцяв захистити Нану.
– Чудово, я планую збудувати міську стіну від річки Червона Вода до гори Північний Схил, щоб протистояти вторгненню демонічних звірів. Відтепер ви відповідаєте за цей проєкт.
Розділ 14. Здібність
– Ваша Високосте, наскільки високою і широкою ви плануєте побудувати цю стіну? – спитав Карл.
– Принаймні п’ятнадцять чі заввишки і шість чі завширшки, щоб чотири людини могли пройти разом. – Роланд подумки кивнув, Карл ван Бате справді професіонал, спочатку запитав про технічні дані і лише після цього буде уточнюватиме план будівництва.
– Тоді нам потрібно викопати траншею глибиною зі зріст дорослої людини, щоб стабілізувати верхню частину стіни. Крім того, якщо вона буде висотою п’ятнадцять чі і шириною – шість чі, то нижню частину стіни потрібно розширити вдвічі, – швидко відповів Карл. – Процес копання траншеї потребує величезної кількості робочих рук. Ваша Високосте, якщо ви дасте мені 150 людей, я зможу викопати її до початку Місяців Демонів.
– Рів не зможе зупинити демонічних звірів, – незворушно сказав Роланд.
– Це правда, але якщо ми робитимемо верхню частину стіни з кам’яної кладки, то це займе три роки. Якщо стіна потрібна тільки для затримки демонічних звірів, тоді немає потреби будувати стіну такої висоти. Дванадцяти чі вистачить. Ширину можна зменшити на одну третю, в результаті чого фундамент зменшиться до шести чі. При одночасному копанні траншеї і зведенні стіни, а також збільшивши кількість людей до двох сотень… таким чином я зможу закінчити будівництво тільки до початку Місяців Демонів у наступному році.
Карл зупинився, а потім продовжив:
– Будь ласка, вибачте мені, Ваша Високосте, зараз не найкращий час починати будівництво. Якщо не закінчити будівництво стіни вчасно, то викопаний рів утратить свої початкові функції після дощів та снігу, що йтиме протягом усієї зими. Для очищення та вирівнювання траншеї знадобиться багато часу і робочої сили, що приведе до збільшення глибини фундаменту.
– Припустимо, що ми приймемо ваш план і побудуємо міську стіну висотою дванадцять чі і шириною – чотири чі. Скільки часу знадобиться, щоб викопати траншею?
– Це займе близько півтора місяця, – відповів Карл.
– Тоді візьмемо цей план. Копайте рів і будуйте стіну одночасно, щоб закінчити до завершення Місяців Демонів. – Роланд махнув рукою, зупиняючи Карла, що хотів щось сказати. – Я знаю, що вас турбує. Гляньте для початку на цю річ, це остання розробка алхімічної майстерні Сірого Замку.
Авжеж, Роланд не мав часу ще раз склеїти цеглини, щоб показати процес каменяру, тому показав уже скріплені цементом. На щастя, майже ніхто не наважувався поставити під сумнів сказане принцом. Коли Карл почув, що алхімічний клей, який називається цементом, може робитися твердим за одну ніч і має величезну силу зчеплення, то вельми здивувався.
Карл ван Бате, як людина, що присвятила половину свого життя Гільдії Каменярів, природно, усвідомлювала наскільки новаторським був цей винахід. Окрім склеювання каменів, завдяки йому можна утворювати будь-які форми. Хіба це не означало, що вони отримували можливість використовувати камені будь-якої форми без додаткового полірування? Можна відмовитись від трудомісткого і кропіткого етапу обробки, а темпи будівництва піднімуться на новий рівень. Це досить захопливо!
Роланд із задоволенням дивився на лице Карла і ще раз спитав:
– Що думаєте? Трьох місяців достатньо?
Голос Карла ван Бате тремтів:
– Якщо те, що ви сказали правда, ні, ні, я маю на увазі… якщо алхімічна майстерня правильно описала цю речовину, я… я готовий спробувати.
– Гаразд, я скажу комусь детально розписати, як використовувати цемент. Якщо у вас є інші потреби, поговоріть із помічником міністра. – Роланд усміхнувся: – Містере Карле, ви тепер член адміністративного відділу.
Роланд побачив Нану наступного дня. Дівчинка поглянула на Анну пустим поглядом, і довгий час чіплялась за одяг пальцями, перш ніж сказати:
– Я… мертва?
Коли Роланд побачив її уперше, йому довелося визнати, що сила відьом не тільки наділяла їх неймовірними здібностями, але й якоюсь мірою змінювала їх зовнішній вигляд та ауру. Вони з Анною були дуже різними, але обидві мали неповторний шарм. Це почуття не мало нічого спільного з віком чи з життєвими обставинами. Навіть коли Анна сиділа у в’язниці, очікуючи смертного вироку, світло, що вона випромінювала, залишилось незмінним. На його пам’яті жодна людина – ні шляхетна пані, ні гуляка з Сірого Замку – не випромінювала подібної аури. Якби Роланду довелося описати це, то відьми відрізнялися від звичайних людей тим, що нагадували появу кольорових постатей на чорно-білих фотографіях.
Карл, який привів дівчину, пішов, у саду залишилось лише Роланд, Анна і Нана.
– Ти жива, Анна теж жива і здорова, – Роланд намагався стримати усмішку. – Я четвертий принц – Роланд Вімблдон, а ти…
– Я – Нана Пайн, – коли дівчинка почула, що вона не мертва, то повернулась до звичної жвавої поведінки.
Нана кинулась прямо до Анни, защебетала до неї повністю ігноруючи Роланда, принца Сірого Замку. Йому, авжеж, байдуже на те, що скаже дівчинка 14-15 років подрузі. Натомість він сів до круглого столу, налив собі склянку елю і глянув на двох відьом.
Анна, мабуть, не звикла до такої доброзичливості, що випромінювала Нана. Вона рідко відповідала, у той час, як панночка Пайн говорила без перерви. Зрештою, хоч Анні було тільки 17 років, але вона вже почувалася старшою сестрою. Роланд не міг не думати, про те, якою видатною стане дівчина, коли досягне повноліття.
Коли Нана нарешті почала говорити повільніше, принц кашлянув і мовив:
– Панночко Пайн, ваш вчитель сказав, що ви пробудились як відьма.
Більшість використовували слова «здійснила гріх», описуючи ту, яка перетворилась на відьму, Роланд уважав, що слово «пробудження» буде кращим вибором. Він не був наївним, щоб думати ніби всі відьми невинні та чисті. Люди, які вже були злими, отримавши таку силу, спричинять ще більше лиха. Це як зі зброєю, її можуть використовувати для насильства, але також – і для протидії насильству. Все залежало від людини, що використовувала зброю. Можливо, слова Церкви про вбивства, здійснені відьмами, базувались на доказах, але було несправедливо звинувачувати у цьому всіх відьом.
Обличчя Нани завмерло, вона прошепотіла:
– Ви повісите мене?
– Ні, авжеж, ні, шибениця призначена для мерзенних злочинців. Ти не одна із них, так само, як і пані Анна, тому не переймайся щодо цього.
Вона глибоко вдихнула і кивнула:
– Я не впевнена… Учитель сказав, що відьми отримують силу демона після того, як їх спокусив Диявол. Але я ніколи не бачила Диявола!
– Коли ти дізналася, що стала іншою?
– Близько тижня тому, – промимрила Нана, – я побачила пташку зі зламаною ніжкою і дуже хотіла їй допомогти. Потім… я відчула, як щось потекло з моїх рук.
– Щось потекло? – запитав Роланд. – Що сталося потім?
– Ну… воно раптом огорнуло маленьку пташку, як кулька липкої рідини, – Нана нахилила голову, пригадуючи. – А потім ніжка пташки зцілилася.
Її здібність – зцілення? Серце Роланда на мить завмерло. Він чітко зрозумів, що означає така сила. У часи, коли не було антибіотиків та бракувало передових медичних технологій, люди легко помирали від травм і інфекцій. Швидке загоєння ран – порятунок купи життів. Хоча ця сила мало сприятиме розвитку цивілізації в цілому, але вона мала велике значення для виживання кожної окремо взятої людини.
Роланд негайно підійшов до лицаря, що охороняв їх, і звелів йому знайти живу курку. Якщо принц зможе довести правдивість її слів, то це може змінити становище відьом, яких безжально переслідували у Прикордонному Місті.
Коментарі
Дописати коментар