Роман ЗЦВ. Розділи 33-34
Розділ 33. Порох | Розділ 34. Пробний вибух
Розділ
33. Порох
– Всім піднятись, четвертий принц іде. – Не минуло ще і чверті години, як Залізна Сокира закричав, плескаючи в долоні.
Фаньна повернувся на своє місце, завдяки тренуванням, що були раніше, у нього випрацьовувався рефлекс виконувати накази. Майже підсвідомо він взяв до рук «спис» і приготувався завдати удару.
Принц зі свитою йшов за спинами ополченців, Фаньна краєм ока помітив, що Його Високість сповільнився, наближаючись до нього.
Роланд зітхнув, сказавши собі, що слова «пізно встати – зіпсувати собі ранок, а рано – зіпсувати весь день» істинна правда. Щойно він розібрався з наслідками нападу на замок, як йому нагадали, що потрібно перевірити результати підготовки ополчення. Роланд жалів себе, бо, не спавши цілу ніч, зараз він почувався доволі сонним. Але він не міг не прийти, оскільки тепер загін перейшов на етап бойової підготовки, а Роланд, як найвищий командир, не міг зникати надовго, без його присутності моральний дух людей може згаснути.
Гм… Що потрібно говорити, коли проводиш загальну перевірку? Роланд задумався. «Вітаю, товариші. Ви наполегливо працювали?» Якщо він не отримає відповіді від інших, коли вигукне ці слова, то ситуація буде дуже незручною. Можливо, ліпше обрати когось і поговорити з ним, чемно поцікавитись його думкою і підвищити свою репутацію.
Він вирішив скористатись цим планом, поплескав по плечу парубка, який видавався досить міцним.
– Тренування важке, ти відчуваєш втому? Чи достатньо триразового харчування?
Виходячи з минулого досвіду, отриманого через перегляд новин, парубок має відповісти голосно і з легким хвилюванням, але результат був іншим, обраний ополченець повернувся до нього лицем і опустився на одне коліно, шокувавши Роланда.
Фаньна відчував, що його благословили, принц насправді піклувався про нього і навіть сердечно запитав, чи не втомився він од тренувань! Не беручи до уваги королівську сім’ю, навіть дворяни низького рангу не хотіли говорити зі своїми підданими. Фаньна несвідомо наслідував лицаря, коли вітав Його Королівську Високість. Незалежно від того, повинен він був це робити чи ні, у нього була лише одна думка: його сприйматимуть зовсім по іншому, коли парубок повернеться на свою вулицю.
Коли його попросили встати, у голові все ще панував безлад, тому Фаньна навіть не міг пригадати, що відповів.
Нарешті, коли Його Високість запитав, чи є у нього якість думки чи пропозиція щодо тренувань, розум Фаньна повернувся до порядку – це гарна можливість! Якщо його підозри щодо ополчення правильні, то чи не ліпше змусити принца подумати, що вони не можуть взяти на себе охорону всієї стіни. Тоді йому не потрібно буде турбуватись: бігти чи залишатись?
Він ретельно сформував речення:
– Ваша… шановний принце, нинішня кількість ополчення надто мала. Якщо ми вишикуємось у лінію, так само, як тренуємось під час навчання, коли нападуть демонічні звірі, ми зможемо захистити лише одну третю стіни. Подумайте…
Навіть якщо принц прямо зараз почне набирати ще кілька загонів, Фаньна боявся, що для тренувань буде занадто пізно. Крім того зброя, якою вони користуватимуться, також вимагає певних витрат. Прикордонному Місту буде важко отримати списів на три сотні людей за два місяці, якщо вже для сотні це досить складно – вони досі тренуються з дерев’яними палицями.
Якщо Його Королівська Високість зможе це усвідомити, можливо, він найняв би найманців з інших міст як головну оборонну силу. Принаймні вони без підготовки можуть відправитись на поле бою, маючи власну зброю та обладунки, але ціна за це досить висока.
Роланд трохи подумав і кивнув:
– Правду кажеш, це дуже нереалістично, розраховувати, що ополчення боронитиме всю міську стіну.
Фаньна був у захваті, принц справді… погодився з його думкою?
Але Його Високість не сказав того, що він очікував почути, натомість покликав до себе Залізну Сокиру. – Демонічні звірі – це просто різновид звичайних звірів, вони не стають розумнішими, так?
– Так, Ваша Високосте, демонічні звірі мало чим відрізняються від звичайних, навіть їхні звички залишаються ж такими… але я не впевнений щодо змішаних видів.
– Ось так. Хоча між річкою Чішуй і підніжжям гори Північний Схил майже 600 метрів, ми можемо примусити їх атакувати певний район, підготований заздалегідь.
– Ви маєте на увазі, використовуючи пастки? – запитав Залізна Сокира.
– Так, але не такі, що зазвичай використовують мисливці. Звичайні пастки покладаються на сховок, щоби спіймати здобич, але я планую зробити все навпаки. Встановимо перешкоди на шляху до міської стіни, такі як загорожі, насипи, рови, змусимо цих нерозумних демонічних звірів обходити їх. Нескінченні бар’єри направлятимуть здобич прямо до зони, де ми сконцентруємо основний захист. – І от тут Роланд поглянув прямо на Залізну Сокиру: – Щодо до того, як заманити цих чудовиськ, гадаю, ти розбираєшся краще за інших.
Залізна Сокира деякий час думав перш, ніж заговорити:
– Це не складно – скерувати їх у потрібний бік. Вовки не люблять воду, кабани чутливі до світла, інші демонічні звірі мають свої страхи. Але, Ваша Високосте, це приведе їх усіх до одної зони, чи не буде це надто небезпечно?
– Це було би правдою, якби ми покладались лише на списи і луки. – Роланд глибоко вдихнув і впевнено сказав: – Проте зараз у нас є нова зброя.
Коли настав час від’їзду принца, він знову підійшов до Фаньна:
– Гарне спостереження, як тебе звати?
– Фань… Фаньна, Ваша Високосте.
– Я пропоную тобі стати заступником капітана для одного загону, пане Фаньна, тому добре працюйте.
**********
Поряд з будинком для виготовлення цементу Роланд побудував ще один – для виробництва снігового порошку, точніше пороху.
Всередині була велика кімната площею триста квадратних метрів і один вхід. А ще тут запроваджено найсуворіший режим безпеки. Два лицарі завжди охороняли двері, кожен, хто хотів зайти, мав спочатку зареєструватись і пройти через обшук, шукали все, що могло спричинити вогонь. У приміщенні заборонено будь-яке джерело вогню, тому працювати можна тільки вдень. А щоб усередину не пробралася Соловейко, двері затягнули марлевою завісою.
– Це те, що ви назвали новою зброєю? – Картер, якого покликали глянути на новий винахід, взяв дрібку порошку пальцями і підніс до носа. – Хіба це не сніговий порошок?
Можливо, Залізна Сокира не знав, як виглядає сніговий порошок, але Картер доволі часто брав участь у королівських церемоніях, тому знайомий з цією речовиною. Найкраще творіння алхімічної майстерні, рецепт був таємницею для сторонніх, але якщо принц хотів його знати, очевидно, він міг отримати рецепт.
– Це сніговий порошок, але не зовсім, – сказав Роланд. – Оновлений продукт алхімічної майстерні, я називаю це порохом.
Порох ліпший друг будь-якого потраплянця. Він не вимагає особливих речовин. Якщо змішати сірку, деревне вугілля та селітру у співвідношенні 1:1,5:7,5 – то його можна виготовляти без будь-яких технічних перешкод.
Сніговий порошок же – це не якісний продукт, який містить 60% вугілля, 20% сірки та селітри та ще двадцять відсотків різних домішків, він повільно горить і виділяє менше газу, тому взагалі не може виконувати роль пороху. Та Роланд знав, що алхіміки постійно експериментують з іншими комбінаціями, він припускав, що протягом тридцяти років з’явиться сніговий порошок, який буде дуже схожий до формули чорного пороху.
В його колишньому світі порох винайшли давно, але холодна зброя поступилася своїм місцем вогнепальній лише завдяки дослідженням і прогресу.
Та багато людей проігнорували той факт, що не потрібно покладатися лише на рушниці, порох сам по собі є дуже грізною зброєю.
Розділ
34. Пробний вибух
Вже зводячи будівлю для випалювання цементу, Роланд мав плани на декілька інших споруд для різних проєктів. Більшість з них побудовані навколо району видобутку Північного Схилу, там їх можна ефективно охороняти, а ще швидко будувати завдяки цегляним стінам і дерев’яним дахам. І це не заважало будівництву міської стіни.
Селітра, придбана у Вербовому Місті, доставлена до найближчого складу для зберігання. Коли вона була потрібна, робітники подрібнювали її, зважували та відправляли до споруди. Та сама процедура відбувалася з вугіллям і сіркою. Обробку та змішування трьох інгредієнтів здійснювали різні групи людей. Таким чином можна мінімізувати ризик витоку інформації.
Роланд відважив 20 футів заздалегідь приготованого пороху та повільно висипав його на обрізану овчину.
Порох пройшов процес замочування, пресування, сушіння, подрібнення та просіювання. Всі його порошинки мали однаковий розмір і були легкозаймистими. Щоб запобігти нещасним випадкам через спалах іскри під час процесу виробництва не використовували металевий предметів. Натомість використовували керамічні або дерев’яні.
Висипавши порох, Роланд у три шари склав овечу шкіру, а потім міцно обв’язав мотузкою.
– Що воно робитиме? – спитав Картер. Чи можна цю річ перед ними назвати зброєю? Хоча це оновлений сніговий порошок, кого можна налякати голосним шумом? Можливо, це буде корисно для фермерів, що ніколи не були на полі бою, але воїни та найманці не сприймуть цю річ серйозно. Проте… головний лицар ретельно міркував над цим, речі, які робив Його Високість, здавалися нерозумними, але більшість з них мають дивовижний результат. Якщо демонічні звірі нерозумніші за звичайних, можливо, порох справді спрацює? Наприклад, несподіваний різкий звук змусить їх втекти, що зменшить навантаження на бійців.
Роланд передав загорнутий в овчину порох Картеру і взяв мішечок з дрібно потертим порохом для розпалювання вогню:
– Вже майже час, ходімо за міську стіну. Залізна Сокира вже має бути готовим.
За дві мила на захід од міської стіни, землі між Туманним Лісом та Непрохідним гірським хребтом призначені районом для проведення пробних вибухів.
Залізна Сокира й інші мисливці давно вже чекали тут. Крім Залізної Сокири, решта була місцевими жителями, всі вони мали найкращі навички стрільби з лука. Почувши, що принц хоче дати їм завдання, люди негайно пішли за Залізною Сокирою.
Нині всі знали, що новий лорд Прикордонного Міста не скупиться на винагороди.
За наказом Роланда вони встановили довгі дерев’яні стовпи та пов’язали на них мотузки, утворивши коло шириною близько півмилі. Патруль з лицарів стояв у напрямку міської стіни, щоб запобігти випадково підійти ближче.
Роланд оглянув коло і кивнув:
– Ти приніс всю здобич?
– Ваша Високосте, все тут. – Залізна Сокира показав клітку, Картер побачив усередині кілька фазанів і кроликів.
– Дуже добре, розмісіть їх на відстані п’яти, десяти, п’ятнадцяти і тридцяти кроків од центральної точки та прив’яжіть по одному до дерев’яних стовпів.
Картер похитав головою і зробив кров уперед, мовивши:
– Ваша Високосте, боюсь, обрана вами здобич навряд чи дасть можливість перевірити ефект. Ці тварини дуже полохливі та втечуть при найменшому шумі. Навіть якщо шум може налякати, це не сполохає демонічних звірів.
– Сполохати демонічних звірі? – Роланд на мить замовк, здивований, а потім сказав: – Я не планую їх лякати, хоча ця штука шокує, коли вибухає.
Він повів головного лицаря до центру кола, опустив мішечок з порохом, зробив кинджалом маленький отвір, щоб висипався порох. Потім Роланд почав одступати, висипаючи вузеньку лінію чорного порошку.
Тихий день ідеальний для примітивного методу детонації.
Відійшовши майже на сто метрів, Роланд відклав шкіряний мішечок.
– Добре, підпалюватимемо тут. – Він неодноразово оцінював відстань, а переконавшись, що все правильно, сказав Картеру: – Приведи сюди всіх мисливців.
У цей момент Роланд був дещо схвильованим, він уже провів кількість випробувань у менших масштабах, тому не переймався результатами досліду. Його турбувало те, що це стане моментом великого винаходу. Запалювальна зброя вийде на сцену, а він увійде в історію, як першопроходець.
Після того, як усі зібрались, Роланд підпалив порох.
Картер лежав на землі та з якимось неприємним відчуттям спостерігав за іскрами, що дедалі віддалялись.
При такій великій відстані, та ще й порох не був у бронзовій посудині – виникало питання чи почують вони шум від вибуху снігового порошку. А ще Його Високість справді примусив усіх лягти на землю, та оскільки принц сам керував, лицар нічого не міг сказати.
Узимку земля холодна, і морозець швидко поширювався по броні. Картер ворухнувся, коли він збирався лягти на бік, раптом пролунав голосний звук…
Оскільки вони були досить близько, звук вибуху та ударна хвиля дійшли до них майже одночасно. Лицар відчув гудіння у вухах, а потім світ затих. Тремтіння землі було швидкоплинним, він підняв голову і побачив, як до неба повільно піднімається чорна хмара, а затим, як дощ, падає гравій і бруд.
Роланд отримав набагато менший шок, ніж головний лицар. Як людина, що закриває вуха навіть від вибухів петард, він одразу ж підготував захист для себе. Точка вибуху мало походила на сцену з фільму, де з’являлись величезні вогненні кулі, полум’я спалахнуло на коротку мить, ударна хвиля підняла в повітря велику кількість землі на добрий десяток метрів. Коли пил осів, єдиною думкою Роланда було: звук набагато потужніший, ніж у петарди.
Щодо Залізної Сокири та інших мисливців, вони остовпіли від того, що почули та побачили. Лише Залізна Сокира знав, що тут буде випробування нової зброї, але він не очікував такого.
Тільки грім Божої кари можна порівняти з цим!
Роланд піднявся. Він повів групу до центру вибуху. В землі залишилась яма глибиною півметра. Від кролика, щоб був найближче до центру, нічого не залишилось, окрім короткого дерев’яного кілка.
Принц перевірив інших тварин. Фазани, розміщені на десяти і п’ятнадцяти кроках, нерухомо лежали на землі, вони, очевидно, мертві. Хоча на них не було жодних фізичних пошкоджень, Роланд знав, що їх вбила ударна хвиля.
Єдиним, хто вижив, був сірий кролик, якого залишили на тридцяти кроках (близько 15 метрів). З його вух сочилася кров, і він навіть не намагався пручатися, коли до нього наблизилися. Здавалося, вибух відібрав у нього душу.
Картер ковтнув, вуха потроху відновлювались. Зараз він зрозумів, що мав на увазі принц під словами «не планую їх лякати». Невже це через покращений сніговий порошок? З таким досягненням сила алхіміків значно перевершить силу астрологів.
Погляд, яким Залізна Сокира дивився на Роланда, змінився:
– Ваша Високосте, якщо ополчення матиме таку зброю, то демонічні звірі більше не загрожуватимуть Прикордонному Місту. Чи можна виготовляти її у великих кількостях?
Роланд відповів:
– Мабуть, ні. Коли почнуться Місяці Демонів, матеріалу буде достатньо для виготовлення 20-30 штук.
Основною проблемою була селітра. У цю епоху виробництво дуже примітивне. Завдяки діям із сумішшю вапна отримують кристали нітрату калію. За винятком потреб алхімічної майстерні та вищого дворянства, інших застосувань немає, то ж джерел виробництва небагато і якщо все піде на вибухівку, то вони швидко вичерпаються.
То ж цю зброю будуть використовувати разом із крем’яними рушницями й арбалетами.
Коментарі
Дописати коментар