Роман ЗЦВ. Розділи 47-48
Розділ 47. Ринок і торгівля | Розділ 48. Збір
Розділ 47. Ринок і торгівля
Цього тижня в Прикордонному Місті було спокійно.
Відповідно до слів Залізної Сокири і Браяна, кількість та сила демонічних звірів поступово зростатимуть з кожним днем Місяців Демонів. Користуючись тим, що тиск на лінію оборони невеликий, Роланд знову відправив до Вербового міста судно з рудою.
Завдяки використанню парової машини на шахті Північного Схилу кількість робітників зменшилась наполовину, а виробництво постійно зростало і вже досягло рівня, який був до обвалу. Використання парового двигуна зменшила затребуваність людських ресурсів.
Одночасно з цим Роланд здійснив початкову реформу гірничодобувної системи, попередня стала оплата була замінена на змінну зарплату, яка залежала від кількості добутого. Він попросив Барова розрахувати середню кількість добутої руди за попередні роки, та встановив цю кількість як стандарт. Ті, хто добував більше, отримували більшу зарплату. Крім того з’явились додаткові винагороди за відкриття прожилок дорогоцінних каменів. Це позитивно вплинуло на робітників, тож у шахті та навколо неї кипіла робота.
Роланд, природно, хотів щось зробити з рудою, яка в нього залишилася.
Окрім виробництва другої парової машини, він вирішив виготовити ще партію ручних верстатів.
Верстати мають давню історію, для широкого загалу це річ потрібна для виготовлення інших інструментів. Тому ковадло – виготовлене та закріплене вручну – можна вважати найпримітивнішим верстатом.
Виготовляти вручну – нормально, але потрібні додаткові елементи для обробки, тому люди часто додають пряжки або пази, щоб закріпити деталі. Наприклад, стволи ранніх гаркебузів і крем’яних рушниць вручну виготовляли на ковадлах із заглибинами.
Згодом знадобилися інші інструменти, щоб збільшити швидкість виробництва. Залежно від цілей використовувалися різні способи кріплення та інструменти обробки. Зв’язка ручної роботи і механіки ефективно покращувала процес.
Роланд думав над ручними фрезерними верстатами.
Хоча фрезерний верстат мав різні функції, принц в основному планував використовувати його для обробки евольвентних зубчастих коліс, тож конструкцію можна спростити. Потрібна лише пара заглибин для фіксації зубчастої пластини та обертовий сталевий шліфувальний диск. За допомогою Анни можна легко виготовити спеціальний шліфувальний диск. Верх диску відшліфувати до форми трапеції, нагріти до стану, коли він буде аж світитися, затим, використовуючи залізну смугу, нанести позначки, а потім занурити у воду для гартування. Таким чином можна отримати шліфувальний диск з більшою жорсткістю.
Після того, як ключову проблему вирішили, Роланд покликав Картера і попросив його найняти двох теслярів, що зроблять базу фрезерного верстата, в той же час Анна продовжувала виготовляти інші металеві деталі на задньому дворі замку.
Не варто й говорити, що за допомогою Анни, обробка металу стала такою ж простою, як ліплення із глини, особливо після того, як вона навчилася контролювати своє полум’я. Початкове виробництво дрібних деталей залежало від неї. Роланд здивовано зітхав, коли бачив, як дівчина брала до рук злиток заліза, розтоплювала його до рідкого стану, а потім замішувала, немов тісто.
Без відьом йому б довелося відкласти всі свої плани на десятиліття.
Двома днями пізніше на задньому дворі з’явився перший спрощений фрезерний верстат.
Роланд протягом цього часу займався рисунками. Він розробив набір передач для регулювання швидкості та стабілізації потужності парової машини. Пластина відповідного розміру вже була підібрана, але процес фрезерування шестерень можна проводити лише після того, як фрезерний верстат буде повністю зібраний.
Шестерні не нова річ у цьому світі, більшість шахт покладалися на худобу, що тягнули лебідки завдяки дерев’яним шестерням. Цього разу головний лицар був задоволений, йому довелося добряче попрацювати заради незрозумілих ідей принца, та цього разу він усвідомлював, що планує робити Його Високість.
Роланд велів привести трьох ковалів з їхніми учнями, щоб вони навчились користуватись фрезерним верстатом на задньому дворі замку. Він не міг щодня сам використовувати верстат, тож має навчити групу професійних робітників.
Після шанобливого привітання Роланд почав демонструвати їм, як використовувати фрезерний верстат для обробки зубчастих коліс.
Він не був проти того, щоб бути старшим слюсарем перед усіма. Справді, у цей час існують різні принци, а їхні захоплення різноманітні. До того ж його раніше вважали непослідовним, тож він не відчував ніякого тиску, працюючи з верстатом.
Головний лицар стояв збоку, він відповідав за заливання в машину розтопленого смальцю – зрозуміло, що в цей час не існує ніяких мастил, – хоча замінювати мастило на смалець не найліпша ідея, але все-таки це краще, ніж нічого. Смалець ллється на плиту, а потім стікає до спеціальної посудини внизу, таким чином його можна неодноразово використовувати.
Роланд спочатку вирізав позначки зубців на диску відповідно до потрібного кута, потім закріпив деталь на робочому столі. Затим підтягнув шліфувальний диск до верхньої частини зубчастого колеса, вирівняв відповідно маркувальної лінії та натиснув на педаль. Педаль приводила в рух дерев’яне колесо, а сила передавалась на вал шліфувального диску через ремінь.
Затим він повільно спрямував шліфувальний диск до зубчатого колеса так, щоб кут між ними становив 90 градусів.
Оскільки матеріал зубчастого колеса – чавун, а шліфувальний диск був загартовано сталлю, то вирізати зубці не було вже так важко. Густий запах смальцю наповнив задній двір, змусивши ковалів та їхніх учнів, які давно не куштували м’яса, ковтати слину.
Після демонстрації настав час підписати контракт. Комерція у Прикордонному Місті тільки зароджувалася, тому про галузь не могло бути й мови. Не залежно від того парова це машина чи верстат, не буде натовпу людей, який би біг до магазину, щоб купити ці речі. В цю епоху суспільство не усвідомлює величезного значення цих речей та їхньої потенційної цінності. Тому Роланд змушений взяти на себе ініціативу щодо просування використання цих машин.
У контракті написано, що кузня за допомогою фрезерного верстату повинна обробляти щонайменше один комплект шестерень на тиждень. Необхідні матеріали надаватимуться замком, а плата за обробку становить 10 срібних драконів. Водночас з цим щотижнева оплата за використання верстата складала 2 срібних дракона, оскільки верстат не передавався кузні у вільне використання, а більше нагадував оренду.
Під час Місяців Демонів, кузні мали набагато менше роботи, ніж раніше. Тож це можливість заробити, до того ж наказ принца, зрозуміло, що в ковалів не було заперечень. Між іншим Роланд повідомив їм, що це перший фрезерний верстат, а в майбутньому буде зроблено ще кілька верстатів. Зацікавлені в цьому можуть звернутися до ратуші.
– Ваша Високосте, чому ви прямо не написали в контракті, що оплата вісім срібних драконів? – збентежено запитав Картер після того, як ковалі пішли.
– Хоча цифри однакові, але вони мають різне значення, – пояснив Роланд. – Це, либонь, перший комерційний договір оренди в Прикордонному Місті. Мені потрібно встановити стандарти галузі.
Головний лицар витер піт з лоба, Його Високість четвертий принц, здавалося, знову почав говорити нісенітниці, але Картер мав уже досить досвіду в таких справах, доки він показує, що уважно слухає, принц Роланд продовжить пояснювати.
– Хороший початок важливий для формування доброчесного кола. Наразі лише мені потрібно купити шестерні, тому я забезпечу їх верстатом. Вони платять робочою силою і отримують зарплату. У майбутньому вони зрозуміють, що матимуть більше користі, купивши інструменти, ніж орендуючи їх. – Роланд зробив невелику паузу. – Таким чином, побачивши якусь нову річ, вони спочатку можуть її орендувати, а потім вирішити чи потрібно її купувати, оцінивши ринок і можливі прибутки. Я ж можу отримувати прибуток за оренду. Це доброчесне коло.
Розділ 48. Збір
Роланд, з піднесеним настроєм, збирався довго розповідати про те, як розумно створити ринок, коли здалеку долинув звук рогу!
Лише у разі, коли патрульний загін не міг упоратися із ситуацією, звучав сигнал тривоги.
Роланд і Картер перезирнулися та негайно покинули задній двір замку. Охоронці вже підготували коней, принц сів на жеребця і разом із головним лицарем та його людьми попрямував до стіни.
Коли вони під’їхали до міської стіни, ополчення вже було на місці зі зброєю напоготові. Побачивши це, Роланд відчув полегшення: стільки яєць не були витраченні марно.
Він поглянув на північний захід, там була група демонічних звірів, що наближалися до Прикордонного Міста. Принц оцінив їхню кількість, чудовиськ було близько двадцяти.
Залізна Сокира пішов зі своєї позиції, привітався і повідомив:
– Ваша Високосте, ця група демонічних звірів дещо дивна.
– Дивна? Ти хочеш сказати, що вони, як правило, не діють у групах?
– Це не так. – Залізна Сокира пояснив: – Тварини, що діють у групах, навіть після впливу продовжують діяти у групах. До прикладу, вовки. Проте ці звірі не належать до одного виду, тому не повинні діяти разом. Дехто з мисливців бачив, що раніше вони билися одне з одним.
Демонічний звір багато бере від свого виду, тому більшість звичок притаманних лісовому звірі будуть і в демонічного, однак мутація робить їх кровожерливішими. У певному сенсі інтелект демонічних звірів нижчий, ніж у диких звірів, тому що їхнє шаленство примушує монстрів діяти необережно.
Роланд деякий час уважно вивчав групу чудовиськ, він виявив, що там є великі та маленькі звірі. Помітними були вовки та бізони. Проте це не можна вважати доказом того, що вони мають розум і усвідомлюють важливість дій у групі.
Оскільки їм все ще доводилось проходити крізь пастки і перешкоди, монстри потроху збиралися перед певним шматком міської стіни.
Фаньна відчув, що його долоні мокрі, через що зброя почала ковзати в руці. Поки ніхто не звертав на нього уваги, він потайки витер піт об одяг.
Мисливці, які відповідали за спостереження, не раз говорили слова «розслабся і глибоко вдихни». Фаньна робив це знову і знову, та ніяк не міг заспокоїти прискорене серцебиття. Він прожив на Заході більше десяти років, а тому багато чув про жорстокі вчинки демонічних звірів. Як тільки почалися Місяці Демонів, демонічні звірі, що поодиноко з’являлися то тут, то там, були вбиті мисливцями, тож це трохи зменшило страх Фаньна перед чудовиськами. Але сьогодні він вперше стикнувся з такою кількістю монстрів, тому злегка тремтів.
Думаючи про те, що Його Високість обрав Фаньна заступником командира списників, він вдавав спокій та зберігав поставу.
Демонічні звірі наближались до його позиції, тож він міг розрізнити їх. Попереду біг бізон з двома великими чорними рогами на голові, вони були товщиною з руку дорослої людини. Шерсть щільно покривала його тіло, наче плащ. Коли звірі були за тридцять футів від стіни, Фаньна здалося, ніби він відчув, як трясеться земля. Він облизнув сухі губи, чекаючи, коли дадуть команду «бий».
Затим почувся звук удару.
Демонічний звір не сповільнився і влетів прямо в стіну, розбивши голову, – в усі боки бризнула чорна кров.
Фаньна не встиг навіть подих перевести, два вовки, що слідували за бізоном, одразу ж стрибнули на спину мертвого монстра.
– Бий!
Почувши команду, Фаньна підсвідомо ударив списом, хоча вовк націлився не на нього. Ефект був не таким хорошим, як під час навчання. Дехто атакував кілька разів, інші люди вдарили лише один раз, коли побачили стрибок вовка, а інші навіть не зреагували на команду.
Як результат, лише одного звіра відкинули назад, а інший проскочив між лісом списів і приземлився на стіну.
– Стояти на місцях! – заревів мисливець.
Хоча Фаньна хотів повернути голову, щоб глянути, з якого боку атакуватиме демонічний звір, застереження, яке неодноразово повторював під час тренувань Залізна Сокира, спрацювало: якщо їх відволіче рух позаду, то перша лінія стане найбільш небезпечною зоною. Тож він зосередився на наступній хвилі демонічних звірів, міцно тримаючи спис у руці.
Бойовий
досвід мисливців більший, ніж у списників.
Ще до того, як демонічний вовк приземлився, вони спрямували свою зброю на нього. Залізна Сокира був найшвидшим, він за два кроки наблизився до звіра і завдав йому удару прикладом рушниці, від чого вовк крутнуся у повітрі.
Перетворення в демонічного звіра значно покращили його силу та захист, тож така атака не завдала великої шкоди. Після падіння вовк негайно піднявся і показав гострі ікла.
Однак на превеликий жаль для звіра, дуло рушниці Залізної Сокири вже наблизилось до голови вовка.
Постріл ——
Голова демонічного звіра відлетіла, а безголове тіло відступило назад, судомно смикнувшись і впало на землю.
– Звір мертвий, продовжуйте тримати стрій!
– А! Мій живіт… – закричав хтось.
Фаньна скосив погляд, він побачив члена команди, що притулився до стіни, затискаючи живіт, його руки були покриті кров’ю.
– Він стікає кров’ю.
– Його кігтями зачепив вовк, коли атакував!
– Допоможіть мені…
– Чорт, перев’яжіть його чим-небудь!
Запанував хаос. На щастя, кілька наступних демонічних звірів, що кинулись до стіни, були кабанами. Хоча їхня шерсть була щільною і товстою – мисливці з легкістю перетворили їх на їжаків, розстрілявши з арбалетів.
– Припинити паніку! – Роланд, якого Соловейко затримала після прибуття на стіну, голосно сказав: – Невже ви забули, що робили під час тренувань, коли хтось поранився? Слідуйте правилам!
Слова принца негайно привели Фаньна до тями, як заступник командира, що відповідає за оборону на цій частині стіні, це його обов’язок організувати порятунок пораненого.
Він назвав імена двох товаришів по команді:
– Ви двоє, негайно віднесіть його до лікарні!
Судячи з минуло досвіду, люди вважали, що цей чоловік не виживе. Але Його Високість сказав: одна справа, коли робиш щось і не досягаєш успіху, інша справа навіть не намагатись нічого зробити. До того ж, ополчення повинно слідувати правилам.
Коли пораненого забрали, на стіні нарешті встановили порядок. Хоча ця хвиля демонічних звірів велика, але лише деякі з них могли становити загрозу для людей на стіні.
Мисливці перестріляли решту монстрів по одному, і Фаньна полегшено зітхнув. Хоча бій тривав менше півгодини, він відчував себе спустошеним.
У цю мить мисливець, що був на сторожовій вежі, знову закричав:
– Боже мій, що це?..
Фаньна також це побачив.
Хоча від стіни його відділяла велика дистанція, та судячи з силуету це чудовисько велетенське. Фаньна готовий поклястися, що навіть зібравши разом десять волів, вони і поряд не стояли з цим монстром.
Лише Залізна Сокира, який вже мав досвід зустрічі з подібними істотами, одразу зрозумів, хто це.
Він перевів подих. Без сумніву – це змішаний вид, а, отже, у них проблеми.
Коментарі
Дописати коментар