ЗСМК. Том 4. 2-1
2.1 Колишня парочка хоче стимул | «Не кажи, що я крутий»
2.1 Колишня парочка хоче стимул | «Не кажи, що
я крутий»
– Агов, Мізуто-куне, куди поділася закладка з цієї книги?
Був день і ми ліниво проводили час за читанням у вітальні. Коли Юме заговорила до мене, я не мав іншого вибору, як підняти погляд від тексту. Вона показувала мені книгу, яку я днями позичив у неї. …Закладка?
– О… Точно, в ній була закладка. Вона, мабуть, десь на моєму столі.
– Га? Десь у тому безладі? Чому ти не залишив її у книзі?
– Вибач. Я закладкою не користувався. Пізніше я пошукаю її і принесу тобі…
– Неси її зараз! Інакше забудеш!
– Хаа? Не хочу.
– Що? Будь відповідальним. Ти маєш уважно ставитися до речей, які позичаєш.
– А, так, так, – я зітхнув і піднявся з дивана. Твоя правда, я вже все зрозумів.
Я хотів якнайшвидше знайти закладну і повернутися до читання, але до того, як я вийшов з кімнати, помітив, що на нас дивляться двоє людей. Це був рідкісний вихідний день для наших батьків. Юні-сан і тато сиділи удвох за обіднім столом і виглядали так, ніби ледь стримували сміх.
– Щ-щось не так? – спитала Юме, коли помітила це.
Юні-сан злегка усміхнулася, перш ніж відповіла:
– Ну, це просто… ти розумієш, еге?
– Так, я повністю розумію, – кивнув тато, його плечі тремтіли від сміху.
Ми з Юме розгублено схилили голови, задумавшись над тим, чи могло бути щось смішне у нинішній ситуації.
Юні-сан засміялася дужче і сказала нам:
– Ви двоє зараз поводитеся як парочка, що вийшла з фази медового місяця.
– ?!
Парочка, що вийшла з фази медового місяця. Ми з Юме затремтіли від цих слів. Це був період, коли чоловік і жінка були разом досить довго, що вже звикли один до одного, а їхні стосунки втратили новизну, тож вони почали помічати ті сторони обранців, які їм не подобалися. У деяких випадках це призводило до розриву. Кожна пара, одружена чи ні, боялася цього.
– Я не очікувала цього, – сказала Юме, міцно притиснувши до себе подушку, взяту з ліжка.
Ми були в її кімнаті і проводили екстрену нараду щодо контрзаходів для вирішення несподіваної ситуації.
– Я думала, що звикну до життя тут і мені більше не доведеться хвилюватися про будь-яку неприродну поведінку… Я навіть уявити не могла, що це породить нові проблеми, – нарікала Юме.
– Якщо подумати про їхні слова… То наша поведінка справді нагадує період втоми, який є поширеним явищем у справжніх парах. Сумніваюся, що якби хтось прикидався закоханими, вони проходили б через подібну фазу.
– Але ми вже не справжня пара!
– Це правда, однак проблема в тому, що ми виглядаємо так.
Звичайно, наші батьки не мали цього на увазі і просто жартували. Вони і гадки не мали, що ми колись зустрічалися. Я не міг заперечувати, що після чотирьох місяців спільного життя напруга трохи спала і ми розслабилися. Наша розмова у вітальні не була спілкування між зведеним братом і сестрою, це був обмін між парою, яка вийшла з фази медового місяця, або навіть нагадувала спілкування рідних брата і сестри.
Цілком можливо, що комусь наша поведінка здасться дивною, особливо тому, що ми нібито недавно познайомилися.
– Схоже, нам потрібно повернутися до початку… – з кислим обличчям сказала Юме. – Потрібно повернути ту напругу, що була між нами чотири місяці тому, коли ми тільки почали жити під одним дахом.
– Ну, навіть без уваги наших батьків, ти останнім часом поводишся дуже розслаблено. Дзвониш мені вночі, ніби це найприродніша річ у світі. І ходиш у вітальні, наче власниця цього місця, в мізерному одязі.
– В-він не мізерний! Я просто ношу легший одяг, бо зараз літо!
Юме обійняла подушку, ніби хотіла прикритися, і відступила від мене. Зараз вона була одягнута у сорочку великого розміру, короткі кюлоти і через те, що було жарко, замість звичних гольфів вона носила високі шкарпетки.
Попри те, що вона не демонструвала голі ноги широкій публіці, приблизно половина її стегон була оголена. А через великий розмір сорочки можна було побачити декольте, коли Юме нахилялася… Хоча я не дивився. Не дивився.
А ще вона була в окулярах. Зазвичай Юме користувалася контактними лінзами, але коли почалися літні канікули вона не так часто виходила на вулицю і все більше носила окуляри. Це нагадало мені про те, якою вона була у середній школі, що було надзвичайно шкідливим для мого психологічного здоров’я.
– …Ти кидаєш на мене дивні погляди, – вона зиркнула в мій бік крізь скельця окулярів. Коли Юме говорила, то підняла коліна, блиснувши стегнами – ймовірно, навмисно, – але я швидко відвів погляд.
– …У будь-якому випадку, чотири місяці тому ти не з’явилася б переді мною в такому одязі. Виглядає так, ніби ти повернулася до того, якою була у середній школі…
– Ох, та годі вже! У будь-якому випадку нам потрібно всього лише знайти спосіб подолати «фазу пари, що вийшла з медового місяця», правильно?!
– Ти чула мої слова? Ми не зустрічаємося, тому в нас нема ніякої «фази виходу з медового місяця»… Ні, стривай. Чи можемо ми використати це як типовий приклад?
– Як що?
– Ми застосуємо методи, які використовуються пари, щоб подолати період втоми у стосунках, і повернемо початкову напруженість.
– О, ясно… твоя правда. Це буде хорошим початком, бо ми не знаємо, що робити, – пробурмотіла Юме, притиснувши великий палець до нижньої губи. – Але… як нам це зробити?
– …
– Чому ти мовчиш?
– О, я просто згадав, що ми розійшлися саме тому, що не змогли подолати цей етап у наших стосунках.
– Точно…
Наша ситуація ідеально підходила під опис періоду втоми – ми часто знаходили одне в одному те, що нам не подобалося, і не могли припинити помічати це. В той час ми навіть не знали цю назву, але шість місяців, що пройшли з минулого літа були нашою фазою виходу з медового місяця. Той період був таким одноманітним, що його не варто навіть згадувати.
– У такій ситуації нам не залишається іншого вибору, як покластися на мудрість сторонніх, – сказала Юме.
– Мудрість сторонніх?
– Це ще називають інтернетом.
– Стривай… Невже щоразу, коли між нами виникали проблеми, ти намагалася вирішити це за допомогою інтернету?
– Н-ні! Звичайно, ні!
Її очі, що забігали по кімнаті, говорили про зовсім інше. Тепер зрозуміло, чому вона іноді робила дивні речі.
Юме швидко взяла телефон і, скориставшись голосовим пошуком, ввела «Як подолати фазу виходу з медового місяця». Вона ні засоромилася, ні збентежилася. Хоча у цій ситуації ми не мали іншого вибору.
– Отже… – сказала Юме, торкнувшись пальцем до екрана, її очі бігали вгору-вниз.
– Є щось?
– Період втоми може настати вже на третій місяць після того, як ви почали зустрічатися, – зачитала вона в голос. Що ж, це правда… коли пара мала кращі стосунки одне з одним. – Щоб подолати цей важкий етап, партнерам необхідно підтвердити свої почуття, – вона глянула на мене крізь окуляри.
Що ти хочеш, щоб я сказав?
– Це можна пропустити. Нам потрібні методи, а не красиві слова.
– Ось, ти негайно хочеш дізнатися висновок. Це те, що я терпіти в тобі не можу.
– О, диви’, ти ще здатна підтвердити свої почуття! Здається, ми подолали наші проблеми.
– Все, що ми зробили, це негайно перейшли з періоду втоми до фази лютої ненависті! Хмм, – протягнула Юме, повертаючись до смартфона. – Один зі способів подолати спад у ваших стосунках – це піти на побачення туди, де ви зазвичай не буваєте.
На деякий час запала мовчанка. …Побачення? Ми тут намагалися придумати, як зробити так, щоб тато і Юні-сан не думали, що ми пара, але першим пунктом у списку стояло те, чим зазвичай займалися пари. Хм…
– Що думаєш? – Юме міцно обійняла подушку, розслаблено змінивши позу і сівши, як русалка, та подивилася на мене, злегка нахиливши голову. – Хочеш… піти на побачення?
Як би мені не хотілося негайно розсміятися їй в лице, я погоджувався з тим, що останнім часом ми були в комфортних умовах і поводилися розслаблено.
– Куди? Де те місце, куди ми зазвичай не ходимо?
– Якщо ми не можемо піти до книжкового магазину чи бібліотеки, то… О, якщо подумати, то ми ходили туди разом лише у середній школі.
Вона говорила правду. Ми були разом у книгарнях і бібліотеках лише тоді, коли зустрічалися. Але після того, як почали жити під одним дахом, то майже не ходили туди разом. Тоді, якщо ми не можемо піти удвох туди, куди зазвичай ходимо, то…
– Поки ми не сидимо вдома і не йдемо до школи, то всі інші місця цілком підходять, правда?
– Так…
Оскільки ми були разом і вдома, і у школі, цілком ймовірно, що нас уже нудило одне від одного. А раз так, то зміна середовища може бути цілком непоганою ідеєю.
– Хммм… О, так, зрозуміла… – пробурмотіла Юме під ніс, деякий час гортаючи щось у смартфоні. Про що вона взагалі? – Раз так, то це може бути хорошим місцем.
– Що за місце?
– Якщо ми можемо піти будь-куди крім дому і школи, то є одне підхоже місце. Я хочу дещо купити, тож ти можеш приєднатися.
– Хочеш дещо купити…?
Щось, крім книжок? Літній одяг вже трохи пізно купувати…
Юме обперлася підборіддям на подушку, яку міцно тримала, і скривила губи в дражливій посмішці:
– Купальник.
– Я зайду до книгарні.
– Гаразд, не впади від спеки.
– Розважайся.
Ні тато, ні Юні-сан навіть на секунду не засумнівалися в моїй брехні. У такі моменти приємно бути людиною відомою тим, що вона відвідує лише кілька місць. Я вийшов з дому, пройшов до найближчого рогу вулиці і, завернувши туди, зупинився.
Спека страшенна…
Сховавшись у тіні телефонного стовпа, я дивився на літнє небо і слухав дзижчання цикад. Здавалося, що я був у сауні. Ніби мене загорнули в м’яку бавовняну тканину і повільно смажили. Незабаром я відчув, що хочу от прямо зараз опинитися у кімнаті з кондиціонером.
Вона сказала мені вийти першим, бо їй потрібно було переодягнутися, але я сподівався, що це не був такий хитрий план прикінчити мене тепловим ударом.
– Хей. Ти ще живий?
Щойно я почав про це думати, як Юме раптом вискочила з-за рогу. Я думав, що вона буде одягнена у своєму звичному стилі «багатої дівчини», але мій розум на мить завис, коли я побачив її образ. Спочатку я навіть не зрозумів, хто це.
Якби потрібно було описати її сьогоднішній стиль одним словом, я обрав би «активність». Вона одягнула білу сорочку, джинсові шорти і чорні гольфи.
Її наряд був відвертішим, ніж я
очікував. Рукава сорочки заледве прикривали плечі, а виріз був досить глибоким,
щоб відкривати ключиці. Крім того, її стегна можна було побачити між шортами і
гольфами. Ба більше, верхня гумка гольфів злегка впивалася у шкіру Юме.
Коментарі
Дописати коментар