Роман ЗЦВ. Розділи 59-60
Розділ 59. Дослідниця | Розділ 60. Розгортання
Розділ 59. Дослідниця
– Шановна наставнице! – панічно закричали відьми, коли побачили, що Хакала впала.
–
Дурепи! Кха-кха… – Хакала затисла рану, вона не відчувала нижньої частини тіла.
– Шви-швидко, прикінчіть тих зрадниць!
Однак у цю мить Соловейко уже зникла в тумані разом з Венді.
Коли вона повернулася до роздоріжжя, то помітила, що Венді без тями, а її передпліччя зробилося чорним. Отрута поступово поширювалася далі, тому Соловейко не могла вагатися. Вона стиснула зуби, підтягнула рукав, міцно перев’язала руку вище потемнілої шкіри, дістала кинджал, схований у підошві, і зробила перший надріз.
Їй знадобилося півгодини, щоб відрізати руку Венді. Соловейко ретельно загорнула її, затим міцно прив’язала до спини двома мотузками. Якщо вони доберуться до Прикордонного Міста живими, Нана зможе відновити руку.
Але… чи зможуть вони дійти?
Знадобилося три дні, щоб добратися сюди одній, а тепер їй доведеться рухатися повільніше. Якщо йти швидко, то Соловейко може випадково зісковзнути зі стежки, і вона не впевнена чи зможе піднятися знову.
Рука
Венді досі кровоточила, тому вона може померти через три-чотири дні, але
Соловейко не мала іншого вибору. Вона не покине подругу. До того ж Венді
постраждала через неї.
– Потрібна допомога?
Голос, який раптово пролунав, наполохав її, Соловейка прийняла захисну позицію, майже одночасно з цим викликаючи навколо себе туман.
Але поряд з нею нікого не було.
– Не нервуй, я прийшла не для того, щоб битися.
Соловейко підняла голову і побачила, що дівчина висіла просто в повітрі.
– Хто ти?
– Мене звуть Блискавка. Я нещодавно приєдналася до Союзу Співпраці Відьом. Мене частенько немає в таборі, тому не дивно, що ти мене не знаєш. – Вона легко посміхнулася. – Проте я знаю тебе, славетну Соловейко, тіньову вбивцю.
– Тебе послала Хакала?
– Ні, ні, не зрозумій не правильно, – Блискавка повільно опустилася вниз, поки одна нога не торкнулася землі, – я хочу піти з тобою.
Соловейко засумнівалася чи почула вона все правильно:
– Що?
– Ти сказала, що ми маємо право обирати наш шлях самотужки, – Блискавка на мить зупинилася, – я вирішила піти з тобою, все просто.
– Ч… чому? – Соловейко була повністю розчарована реакцією сестер, навіть Венді не повірила їй у всьому, і ось перед нею дівчина, ще дитина, десь чотирнадцяти-п’ятнадцяти років, вона ж як Нана. У неї коротке світле волосся і натхнене лице. Вона говорила впевнено, що відрізняло її від підлітків такого ж віку. Замість плаща Союзу Співпраці дівчина одягла зручні брюки і шкіряну куртку з купою кишень і накладок, навколо її талії звивалася пара товстих ременів. Вбрання здавалося чоловічим.
– Мене зацікавило те, про що ти говорила. Машина, що випускає білий пар, сірий порошок, який при змішування з водою перетворюється на камінь, і також інший порошок, що вибухає з громовим шумом. Я хочу це побачити. – Вона гордо підняла голову. – Я рішуче налаштована стати дослідницею, цілком зрозуміло, що мені потрібно відвідувати цікаві місця.
Що це ще за причина… Соловейко була приголомшена, проте навіть у такому стані вона могла сказати, що дівчина не бреше.
– Не розумію… чому ти приєдналася до Союзу Співпраці, якщо хочеш стати шукачкою пригод?
– Не шукачкою пригод, а дослідницею! – підкреслила Блискавка. – Я не з тих, хто бере гроші, кажучи, що займається ризиковими справами, а насправді виконують лише брудну роботу для інших. Дослідники займаються тільки тим, що їх цікавить! Чому я приєдналася до Союзу Співпраці… – вона упевнено сказала: – Хіба це не грандіозна пригода – знайти Святу Гору? Але Хакала не відчуває духу пригод, вона повністю залежна від стародавньої книги. Все, що ми бачили на шляху, вона намагається пов’язати з описами, написаними в тій книзі. Що це ще за кам’яні ворота, Хакала відшукала лише два старих стовпа. Якщо проводити пошуки так, то ніколи не знайти справжньої Святої Гори. Дослідник повинен чесно записати те, що він бачив. Не можна знайти хорошого коня, прочитавши тільки його опис, мій батько завжди на цьому наголошував.
У Соловейка виникло багато питань. Наприклад, що за батько виховав дитину з такими думками, але зараз не найкращий момент для балочок. Життя Венді знаходилось під загрозою, тож, оскільки Блискавка не була ворогом, з цього може бути користь.
– Твоя здібність політ?
– Еге, – кивнула Блискавка, – навіть якщо я нестиму вас двох, то буду такою ж швидкою, як вітер.
– Тоді я потурбую тебе. – Соловейко прив’язала Ведні до своєї спини і міцно обхопила Блискавку.
– Ух… ви важкі, – Блискавка зціпила зуби і повільно піднялася, – здається, я не буду такою ж швидкою, як вітер.
… …
Вони рухалися по черзі, якщо Блискавка втомлювалася, Соловейко несла всіх у тумані, коли ж втомлювалася Соловейко, Блискавка несла їх на собі.
Коли вони двоє втомлювалися, то були вимушені зупинятися, щоб відпочити. Тоді Соловейко знаходила час, щоб поставити кілька запитань, наприклад, про батька дівчини чи про сім’ю.
Блискавка сказала, що її батько – найвідоміший дослідник у світі, який залишив свої сліди усюди. Він мав морський флот, а члени екіпажу лагідно називали його «Грім». Блискавка рано втратила матір, тому нічого про неї не пам’ятає. Під час сильного шторму корабель затонув, а їй пощастило дістатися до острова, тож вона втратила контакт з батьком. Блискавка прожила на острові два місяці, використовуючи навички, яким він її навчив. А взимку дівчина пробудилася як відьма.
Після цього Блискавка полетіла на захід, перетнула протоку і дісталася до південного регіону королівства Ґрейкасл. Деякий час вона блукала аж поки не приєдналася до Союз Співпраці. Блискавка вірила, що поки вона слідує за пригодами, то одного разу станеться диво і вони знову зустрінуться з батьком, якщо він буде живим.
Соловейко не змогла отримати багато корисної інформації з того, що їй розповіли. Завдяки своїй здібності, вона могла визначити бреше хтось чи ні, але не могла дізнатися наскільки об’єктивною є розповідь. Простіше кажучи, якщо інша людина скаже, що сонце квадратне і буде вірити в це, здібність Соловейка підтвердить, що це правда.
Однак на основі цієї розповіді можна прийти до деяких висновків. Наприклад, Блискавка народилася в багатій сім’ї. Люди, які шукали гроші на їжу та одяг, не мали ні засобів, ні часу на дослідження. А наявність морського флоту тільки підкріплювало думку про багату сім’ю. Тому, можливо, справжньою особистістю Грома є багатий заморський купець. До того ж світле волосся Блискавки не схоже на гриви жителів материкових королівств, а більше схоже на людей з фіордів.
Венді кілька разів приходило до тями, Соловейко прикладала немало зусиль, щоб вона випила хоч кілька ковтків води, після чого відьма знову втрачала свідомість. Відчуваючи як опускається температура тіла Венді, Соловейко все більше тривожилася.
У них не було іншого виходу, окрім пройти триденну подорож за півтора дня. На вході до потрібної стежки, що вела до ущелини, досі стояв прив’язаний кінь, якого виділив принц, перед звіром лежала купа соломи з’їдена наполовину.
Соловейко з Венді на спині залізла на коня і погнала його до Прикордонного Міста, показуючи дорогу Блискавці.
Розділ 60. Розгортання
Другий набір ополчення в Прикордонному Місті пройшов набагато плавніше, ніж перший. Зрештою, взимку вони отримували більшу і кращу частку їжі. Щотижня, у день коли до них навідувалися сім’ї, багато членів ополчення таємно передавали рідним хліб і м’ясо, що приберегли в інші дні. Роланд велів Картеру і Залізній Сокирі не втручатися у цю справу. Родичі бійців із задоволенням приносять додому їжу і розповідають про це сусідам.
Сарафанне радіо чудова модель пропаганди. Сусідські розмови ефективніші за інформацію, озвучену ратушею. Наразі більша частина людей у містечку знала, що загони ополчення, сформовані Його Високістю, не тільки отримують хорошу плату, але й харчуються тричі на день. До того ж битися з демонічними звірами не так небезпечно, як раніше вважалося. Тому під час другого набору людей було набагато більше, ніж під час першого, а ще крім мешканців старого району, були і жителі інших.
Кандидатів, які відповідали вимогам, виявилося більше, ніж очікував Роланд, тому другий набір нараховував 200 осіб, Картер займатиметься їхнім навчанням у будні дні. Коли звучатиме ріг, новобранці також ітимуть до стіни, вони будуть командою підтримки.
Головний лицар і помічник міністра протестували проти другого набору. З огляду на те, що перший набір ополчення цілком справлявся з демонічними звірами, не має необхідності збирати ще один загін, удвічі більший за попередній. Збільшення видачі харчів та витрат на зарплату призведе до зростання розходів, а таке розкидання золотими драконами не принесе значного результату.
Проте Роланд стояв на своєму.
Тому що цих людей готуватимуть не для боротьби з демонічними звірами.
Він поки що не говорив про план, який придумав. Перш ніж герцог почне діяти, Роланд збирається завдати удару фортеці – тому мав побоювання, що Картер і Баров будуть проти цієї ідеї.
Фортеця Лонгсонг і Прикордонне Місто дуже різні. Як офіційне прикордонне укріплення королівства, стіни фортеці мали 10 метрів висоти, їх цегла за цеглою викладали каменярі. З урахування власної армії герцога, армій шести знатних родин, а також солдат, яких може мобілізувати місто – вони можуть зібрати військо кількістю більше 1000 осіб. Теоретично, при облозі в такій ситуації, не можна перемогти, маючи лише триста бійців, навіть якщо вони спорядженні зброєю, що дещо випереджує свій час.
Через камінь божої відплати, відьом не можна використати як загін убивць, цей пункт Роланд неодноразово уточнив у Соловейка. Аристократи, такі як герцог Раян і представники шести знатних сімей не мають жодних проблем з купівлею каменів божої відплати, це, звичайно, називається пожертвуванням. Щоб отримати один камінь потрібно кілька десятків золотих драконів. Це найбільше джерело доходу церкви і найпотужніша зброя проти так званих слуг диявола. Камені можуть обмежувати вплив відьом у певному радіусі.
Єдина можливість для Роланда – це бій у полі.
Особливістю цієї епохи є те, що більше частину війська тут скликають. Тож, якщо лорд не хоче, щоб його армія розбіглася по дорозі, він змушений їхати разом з нею, а це прекрасна можливість для Роланда організувати винищення ворога. Проте він досі не знає, як скористатися цією можливістю. Зрештою, його військова тактика базується на інформації отриманій з фільмів і серіалів чи історичних творів, а не походить з практики.
Оскільки він ще не розібрався, то займеться тим, що в нього виходить найкраще.
Роланд вирішив трохи розім’ятися і вийшов з офісу, щоби пройтися до будиночку на задньому дворі.
Друга парова машина була зібрана і стояла по центру. На перший погляд новий паровий двигун виглядав ліпшим за попередній, сліди зварювання вже не були такими нерівними, як раніше. Цей шедевр з’явився завдяки поліпшеній здібності Анни, її зелене полум’я зварювало залізні частини невеликими лініями.
Проте найважливішим є не загальний вигляд машини, а те, що друга парова машина оснащена відцентровим регулятором. Перша в історії цього світу система автоматичного управління і система зворотного зв’язку – це визначне досягнення. Структура регулятора дуже проста, вона складається з двох металевих кульок, з’єднаних з основним стрижнем. Це схоже на бамбукову бабку, з якою граються діти. Якщо швидко крутнути бамбукову основу, два крила піднімають іграшку в повітря завдяки відцентровій силі.
Для регулятора «крилами» слугують дві металеві кульки – коли паровий двигун працює, стрижень рухається, передаючи енергію на кульки, їхні швидкість збільшується завдяки відцентровій сили, це повільно закриває клапан. Із закриттям клапану швидкість обертання стрижня зменшується, кульки сповільнюють свій рух, а клапан відкривається. Це підтримує дію парової машини на одному рівні.
Завдяки контролю швидкості парової машини, вона тепер може виконувати складніші завдання обробки.
Шестерні, вироблені ковалями, доставили і акуратно розмістили в кутку будинку.
Дивлячись на них з точки зору промислового виробництва, жодна з цих шестерень не підходить для роботи – їх усіх відправили б до коробки, де вони чекали на переробку. Але з точки зору цієї епохи – всі вони витвори мистецтва, створенні з відчуттям гармонії. Шестерні, занурені у смалець, випромінювали унікальний металевий блиск.
Окрім шестерень, там були інші речі, переданні від тесль, що робили основи. Роланд звелів охоронцю, що стояв біля дверей, покликати Анну, аби вони разом почали збирати першу свердлову машина з паровим двигуном.
У його плані це найшвидший спосіб масового виробництва зброї.
У ковалів, що вибивають дуло вручну, це займає багато часу і зусиль, а от зі свердловою машиною цю роботу можна виконати набагато швидше. Тож завдяки їй можна виготовити більше стволів за день.
У той же час, замінивши наконечник розточувального верстата, можна використовувати не тільки для вирізання каналу ствола, а ще і для поліпшення кременевих замків.
Таким чином, він зможе забезпечити зброєю дві групи ополчення, майже триста людей, ще до закінчення зими.
Проте Роланд не міг гарантувати, що його армія зможе спокійно заряджати, цілитися та стріляти, коли на неї мчатимуть лицарі. Більш реальним є те, що вони кинуть зброю та повтікають. Зрештою, навчання двох загонів було коротким і ополчення не має бойового досвіду боротьби з людьми.
Тому Роланд має вивести на сцену потужнішу вогняну зброю, що повністю знищить противника до того, як він атакує.
Артилерію.
Бог війни в історії людських війн, з цією смертоносністю і здатністю стримувати ворога не порівняється жоден пістолет. Шестиствольна гармата має достатню дальність дії, щоб атакувати противника ще до того, як він організується. Змішана армія цієї епохи не зможе підтримувати дисципліну під ударом артилерії. Якщо у нього буде три-чотири гармати, ворог не матиме можливості атакувати.
Роланд розробив покроковий план – за допомогою ручних фрезерувальних верстатів можна створювати шестерні, маючи шестерні та другу парову машину з контролем швидкості можна створити свердлову машину з паровим двигуном. Зі свердловою машиною можна обробляти дула пістолетів і стволи гармат.
До закінчення Місяців Демонів залишається ще близько двох місяців, якщо його план виконуватиметься без перебоїв, ополчення Прикордонного Міста матиме змогу дати відсіч армії герцога.
Коментарі
Дописати коментар