Роман ЗЦВ. Розділи 63-64
Розділ 63. Розповідь про минуле | Розділ 64. Цікавість
Розділ 63. Розповідь про минуле
На жаль, це тривало недовго, узимку, коли їй було чотирнадцять, в Їньґуані спалахнули заворушення серед біженців, батьки, які роздавали біженцям їжу, не повернулися. Соловейка з молодшим братом відправили до іншої гілки родини Ґелань, у будинок брата її батька.
Тогорічної зими Соловейко прокинулася як відьма.
Вона ретельно приховувала свої здібності, та дядько все одно дізнався. Він забрав молодшого брата і, погрожуючи, що нашкодить хлопцю, примушував Соловейка виконувати брудну роботу.
Вона не могла відмовитися. Старший Ґелань привів для її навчання члена гільдії злодії, а потім Соловейку довелося робити багато огидних речей, наприклад, прокрадатися до будинків суперників, красти контракти і документи, підслуховувати на засіданнях ратуші, пізніше їй довелося додавати отруту у воду або інший напій потенційних конкурентів.
Справи сім’ї Ґелань ішли дедалі краще, але старший родич ставився до неї гірше і гірше, як тільки щось ішло не так, він лупцював її. Соловейка тримали в кімнаті з залізними ґратами, їй дозволяли виходити лише коли це потрібно було старшому Ґеланю. Найбільше засмучувало і бентежило її те, що молодший брат Хайд ніколи не приходив до неї. Вона почала думати, що дядько вбий його.
Після довгих благань, старший Ґелань привів-таки її молодшого брата. Однак Хайд з огидою сказав Соловейку, що у нього немає сестри, а їй, відьмі, ліпше відправитися до пекла, жити разом з демонами.
Вона була розбита цими словами, але нічне страхіття не закінчилося, старший Ґелань завдав їй останнього удару – він дізнався, що Соловейко відьма, від її брата Хайда, який хотів бути від неї якнайдалі.
Відіславши Хайда, старший Ґелань холодно сказав їй, що хлопець успадкує титул свого батька, коли подорослішає, але якщо Соловейко не буде виконувати його накази, то він може зробити так, що її молодший брат тихо помре у будь-який момент.
Таким чином вона, повністю розбита, стала маріонеткою родини Ґелань. Коли Соловейко поверталася додому сніжного місяця, в який мала досягти повноліття, то зустріла Венді. Чи, можливо, Венді знайшла її.
Дізнавшись, що існує Союз Співпраці Відьом, а також, що є багато інших сестер, які зазнали схожих на її нещасть, але не відмовилися від опору, в розбитому серці Соловейка знову спалахнув вогонь.
Щоб прийняти рішення їй не знадобилося багато часу. Через тиждень вона досягнула повноліття, переживши демонічне поглинання, сила Соловейка змінилася. Туман тепер не тільки приховував її фігуру, вона виявила, що залізні ґрати більше не є для неї перешкодою.
Після того, як вона відновилася, то примарою увійшла до спальні старшого Ґеланя і перерізала йому горлянку кинджалом. Коли Соловейко побачила як тече кров, то зрозуміла, що набагато спокійніша, ніж очікувала.
Після цього вона покинула дім Ґеланів, про свого ж молодшого брата Хайда вона навіть не хотіла думати.
Ось так вони з Венді попрямували на пошуки Союзу Співпраці Відьом.
Коли Соловейко закінчила свою історію, вона трохи почекала, але, зрозумівши, що Роланд занурився в роздуми щодо її минулого, покинула його спальню. Йому знадобилося багато часу, щоб обміркувати все. Потрібно визнати, що кожна відьма має довгу і гірку історію, тож ті, хто вижив, справді неймовірні.
Йому пощастило стати принцом, коли він сюди потрапив.
Уранці Роланд пішов до кімнати Соловейка, щоб відвідати Венді.
Після ночі відпочинку її обличчя виглядало набагато краще, а поранена рука – здоровою. Хоча вона почувалася слабкою, але сіла і схилила голову, щоб привітати принца.
– Мені вже розповіли, що сталося. Дякую, що врятувала життя Соловейку. – Роланд дістав пергамент і перейшов до справи: – Жодних сумнівів, Хакала не дозволить тобі повернутися, тому залишайся у Прикордонному Місті та працюй на мене. Якщо ти згодна, підпиши цей контракт. Заробітна плата така ж, як у Анни, один золотий дракон на місяць.
– Ваша Високосте… – Соловейко кліпнула очима, але не змогла продовжити.
Роланд здогадувався, що вона хотіла сказати. Для Венді, яка врятувала життя Соловейку в Непрохідному гірському хребті, життя зробило різкий поворот, тож їй не хотілося примушувати подругу до швидкого прийняття рішення. Вона думала, що Венді проживши деякий час у Прикордонному Місті, точно перейде на їхній бік.
– Я б теж хотів обговорити все без зайвого поспіху, але деякі речі робляться небезпечними з кожним днем затримки. – Роланд на мить замовк. Венді не намагалась його перебити, чекаючи поки він продовжить. – Гадаю, мені відомий спосіб, як відьми можуть пройти крізь день пробудження без болю.
– Що? – одночасно сказали обидві відьми, їхні обличчя змінилися, коли вони почули його слова.
– Це лише припущення, поки що чітких доказів немає, – Роланд махнув рукою. – Відьми у таборі страждають менше за тих, що переховуються. Відмінність полягає у тому, що переховуючись, вони не використовують свою силу, проте в таборі щоденно користуються здібностями.
Венді кивнула:
– Те, що ви сказали… правда.
– У замку Анні доводилось щодня тренувати свої здібності. Перед своїм повноліттям вона втратила свідомість, надмірно використавши свої сили. Коли Анна прокинулася, то пройшла найскладніший етап для відьми без проблем і травм.
– Тож я припускаю, що в цьому полягає ключ до вирішення проблеми демонічного поглинання. Відьми є вмістилищем магічної сили. Поки вони ростуть, магічна сила накопичується, але коли вона перевищує можливості тіла, то починає шкодити організму. У місяці демонів магічна сила досягає вершини.
– А тому, якщо відьма постійно вивільнятиме свою магічну силу, зберігаючи її на безпечному рівні, можливо тортури під час дня пробудження значно зменшаться або навіть зникнуть. – Роланд на мить зупинився, а затим продовжив: – Як лорд Прикордонного Міста, я можу забезпечити відьмам місце, де вони спокійно зможуть вивільняти свою силу, ніхто не заарештує вас, безпідставно не звинуватить і не стратить. Якщо моє припущення правильне, то немає жодних сумнівів у тому, що Прикордонне Місто – це Свята Гора, яку ви давно шукали.
Відьом від самого народження навчали, що небезпечну силу вони отримують од диявола. Деякі, відчуваючи біль і страждання, сприймали цю силу як прокляття. Замкнене коло страждань, що більше відьми не хотіли користуватися своїми силами, то більші муки відчували. Як потраплянець, Роланд дивився на цю силу інакше. Перебравши спогади четвертого принца і прийнявши існування справжнього бога, він сприймав магію, як різновид енергії, здібності, якими можна керувати власною волею.
Венді довго мовчала, перш ніж запитати:
– Якщо я підпишу контракт і погоджуся працювати на вас, то хотіла б знати… що мені потрібно буде зробити у першу чергу?
Протягом багатьох років відьом, через їхні унікальні здібності, ув’язнювали амбітні люди і таємно використовували як інструменти для досягнення свої цілей. І хоча церква суворо за це карає, викорінити таку поведінку важко. Такі люди безжально використовують відьом, а після того, як вони втрачали свою цінність, їхній кінець не можна охарактеризувати ніяк інакше, як жахливий.
Роланд, безперечно, чув про це, але його цікавила довгострокова вигода, система стало розвитку, яка може бути безпрограшним варіантом. Він усміхнувся і відповів:
– Перше, що ти маєш зробити, це тренуватися знову і знову, поки повністю не володітимеш своєю силою так само, як Анна.
Розділ 64. Цікавість
Через три дні на задньому саду замку.
– Сестричко Анно… – Нана потягнула її за рукав.
– М? – Анна повернула голову.
– Тобі не здається, що сестра Соловейко… трохи дивна.
– Дивна? – Анна була збентежена. – Ти говориш про її вбрання?
Соловейко, як і багато разів до цього, стояла поруч з Роландом, але сьогодні на не ній не було звичного вбрання з дивним візерунком. Натомість вона вбрана у той самий чудернацький костюм, який вигадав Його Високість. Хоча Анна і не хотіла цього визнавати, але це вбрання лише підкреслило високу фігуру Соловейка – стрункі ноги, тонку талію і довге світле волосся. Плащ і гостроверхий капелюх також привертали увагу, тож вона одразу впадала в око.
– Я не про одяг, – буркнула Нана, – тобі не здається, що її тон, коли вона звертається до Його Високості, та те, як вона дивиться на нього, відрізняються від того, що було раніше?
– Невже?
– … – Нана надула губи. – Гаразд, сестричко Анно, потім не дорікай мені, що я тобі про це не казала.
Не зрозумівши про що йде мова, дівчина похитала головою, ігноруючи це, вона перевела увагу на двох нових відьом.
Та, яку звуть Блискавка, десь такого ж зросту як Нана, але вона була вбрана в незвичайний одяг. Анна приблизно порахувала, що на її куртці щонайменше дванадцять кишень.
Щодо іншої відьми, Венді, то вона не носила вбрання з візерунком, в яке була вбрана при їхній першій зустрічі та яке раніше одягала Соловейко, на ній був звичайний повсякденний жіночий одяг. Але Анна була дещо стурбована грудьми жінки… вони були дуже великими.
– Оскільки ви погодилися і підписали контракти, то ми розпочнемо перше тренування. – Роланд уже займався тренуваннями з відьмами, тому був спокійним. – Блискавко, ти перша.
– Так! – Блискавка підняла руку в повітря і вийшла з будиночку.
Упало кілька сніжинок, а вітру не було, тож дівчина легко піднялася в повітря, очікуючи наступної вказівки Роланда.
– Для початку покажи свою найвищу швидкість польоту! – голосно сказав Роланд, піднявши голову.
– Добре, дивіться на мене. – Вона показала великий палець вгору, затим зайняла вихідну позиції, а потім швидко облетіла навколо замку.
Роланд на око розрахував, що швидкість її польоту може бути десь 60-80 кілометрів на годину. Він прийшов до цих цифр, виходячи з власного досвіду у своєму попередньому світі. Як на політ, то цю швидкість не можна вважати швидкою, так літають звичайні голуби. Однак вона несла Соловейка і Венді, коли летіла сюди, а це вражає набагато більше, ніж її швидкість.
То це означає, що вона може підняти в повітря вагу більше ста кілограм? Роланд уже уявив, як дівчина несе у повітрі важелезну авіабомбу…
Однак наступний експеримент знищив його фантазії.
Коли вага вантажу досягла 50 кілограм, Блискавка могла піднятися лише до 10 метрів, хоче перед цим піднімалася на сотню. Але коли вага вантажу досягла 100 кілограм, вона змогла піднятися лише на два метри над землею.
Тобто, якби він доручив Блискавці місію бомбардувальника, навіть якби вона несла кілька кілограм бомб, то опинилася в зоні досяжності ворожих стріл.
Проте незабаром Роланд подумав про нове завдання для дівчини: чи це розвідка, чи визначення точки для обстрілу, вона – чудовий кандидат. Він побачив проблиск надії для своїх планів.
Поки принц випробував силу Блискавки, Венді тихо спостерігала за ним.
За п’ятнадцять років мандрівки після того, як вона покинула монастир, їй довелося зустріти багато людей: простолюдини, хлібороби, ремісники, солдати, дворяни. Вони всі однакові, немов зроблені за одним зразком. Люди проявляли приязнь і зацікавленість, поки не знають, що вона відьма, але як тільки дізнаються, їхні почуття у мить перетворюються на страх і ненависть. Щоразу, коли Венді таке бачила, її нудило.
Вона думала, що все життя проведе разом із відьмами і ніколи більше не спілкуватиметься з жодним чоловіком. Це також було причиною, чому вона відкинула пропозицію Соловейка… не через недовіру, а через страх знову постраждати.
Але Роланд Вімблдон змінив її думку.
Він дивився на відьом, як дивляться на простих людей, так, ніби бачив їх незліченну кількість разів. Коли вона вперше побачила Роланда у кімнаті Соловейка, то подумала, що від добре приховує свої емоції. Венді припускала, що це через подругу, яка була поряд. Але протягом наступник кількох днів він не показував негативних емоцій.
Можливо, принц набагато вміліший, ніж інші дворяни?
А ще є контракт, який Венді вважала простою формальністю. Однак коли вона почала його читати, то виявила, що в ньому купа пунктів, які говорять не тільки про її обов’язки, але і про права.
Це неймовірно! Чи можна назвати це величезною щедрістю: не тільки залишити відьмі свободу, але ще і зазначити її права у контракті?
Наприклад, пункт 2.1 вона може взяти оплачувану відпустку, іншими словами, вона отримуватиме гроші та не працюватиме. У наступному говорилося, що відьма повинна завершити експериментальні проєкти, які їй призначив роботодавець, але якщо якийсь проєкт важко виконати або викликає погані відчуття, відьма може попросити про зміни або відмовитися від виконання. А в наступному пункті вказано, що роботодавець гарантує і забезпечує відьмі безпеку, надає їй місце проживання, харчування та виплачує зарплату. Якщо ця частина угоди не виконується, відьма в односторонньому порядку може розірвати контракт.
Пункти були дещо заплутані, але сенс був зрозумілий. Відьма, що підписала контракт, не є власністю принца, вона рівноправна сторона, що має свої права і обов’язки. Завдяки цьому контракту Венді відчула щирість Роланда – якби це була проста формальність, то не було жодної потреби розписувати все так детально.
Обдумавши все, вона не могла не поглянути на Соловейка – їй відомо через що пройшла подруга, а також відома огида, яку та відчувала до дворян. Але зараз, коли Соловейко розмовляла з Роландом, її тон і поведінка говорили про інші емоції, схоже, вона й сама ще не вловила цих змін.
Пройшло два місяці, коли подруга покинула табір Союзу Співпраці та пішла до Прикордонного Міста, але цього часу вистачило, щоб Соловейко почала повністю довіряти цій людині.
Судячи з того факту, що вона була від самого початку готова розірвати стосунки із Союзом Співпраці, лиш би повернутися до Прикордонного Міста, Венді підозрювала, що у Його Високості Роланда Вімблдона більше шансів привести відьом до справжнього дому, ніж у Союзу Співпраці. І так шкода, що наставниця їхньої організації схоже забула, наскільки важливою для них є кожна сестра, що вижила.
Венді знала, що більше не зможе повернутися. І раз доля привела її сюди, то чому б не повірити у вибір Соловейка? Так само, як сама Соловейко у минулому довіряла багато разів її вибору…
– Венді?
– Ох… – Венді винирнула зі своїх думок і зрозуміла, що здібність Блискавки уже перевірили, тож всі тепер дивилися на неї.
Вибачливо всміхнувшись, вона вийшла з будиночку.
Раз Венді зробила свій вибір, то не можна програвати молодому поколінню, чи не так?
І саме в цю мить із заходу знову заграв ріг, цей звук луною прокотився горами, порушуючи спокій міста.
Коментарі
Дописати коментар