Роман ЗЦВ. Розділи 73-74
Розділ 73. Випробування артилерії | Розділ 74. Суднобудівний проєкт
Розділ 73. Випробування артилерії
На західній межі Прикордонного Міста, біля річки Чішуй.
Сніг ускладнював рух. Групі людей знадобилося багато часу, щоб витягнути першу створену гармату за межі міста.
– І що це? – Картер відчув, що вже трохи звик до нових речей, які постійно виготовляв принц. – Величезна рушниця?
– Майже. – Сказав Роланд, після чого велів підлеглим зняти гак, щоб особисто відрегулювати кут гармати так, щоб корпус був майже паралельний землі, а опорний стрижень опустився у сніг.
Принцип дії гармати і рушниць однаковий, тож це припустимо назвати гармату збільшеним варіантом рушниці. Ця гармата стрілятиме дванадцятифунтовою залізною кулею, тому для початку потрібно завантажити порох і снаряд, а потім скористатися підпалом. Звернувшись до історії, Роланд наказав теслям зробити для гармат дерев’яні рамки, а щоб підвищити міцність тих місць, які найбільше труться об землю чи зазнають впливу під час вистрілу, їх покрили залізом.
Щоб зробити лафет і колеса, Роланд витратив майже стільки ж часу, скільки пішло на свердління каналів стволів. Троє теслярів витратили тиждень, перш ніж досягли успіху, особливо складними були пари коліс висотою у половину зросту дорослої людини. Спочатку теслям довелося витесати по чотири бруски однакової довжини. Далі їх вимочували і нагрівали, щоб зігнути. Потім на кінцях вирізали пази для з’єднання. І зрештою зовнішній край колеса покрили залізним листом. Тільки на це пішло чотири дні.
Тому в очах Роланда ця лімітована вручну виготовлена дванадцятифунтова гармата випромінювала яскраве світло. Коли її витягнули на пробні стрільби, то супровід був великим: головний лицар Картер і капітан ополчення Залізна Сокира, плюс ще лицарі й охоронці, а ще загін ополчення. До того ж двадцять осіб, які відповідали за підготовку території та спостереження. Крім того він узяв із собою Соловейка і Блискавку. Завдяки Нані, упередження членів ополчення щодо відьом знизилося до найнижчого рівня, а сама Нана була на другому місці після принца.
– Відповідно до процедури, спочатку потрібно очистити канал ствола. – Хоча Роланд міг пригадати креслення гармати, але в його голові була порожнеча, коли він намагався згадати потрібну послідовність дій. Ламаючи голову і намагаючись розібратися з набором процедур, йому пригадалася купа кадрів з різних фільмів про постріли з гармат, але наскільки це дієво знає лише Бог.
Блискавка з ентузіазмом витягла з-під гармати банник (це аналог шомпола для гармат), схожий на швабру, і встромила його в дуло. На відміну від інших контрактів з відьмами, вона сказала, що буде працювати на Роланда, поки їй дозволено взаємодіяти з усіма новинками. А ще Блискавка відмовилася від зарплати. Оскільки це економило гроші, Роланд погодився на такі умови. У будь-якому разі, якщо він захоче таємно дослідити щось, то зробить це. У його голові багато ідей та винаходів, які чекають на втілення, і кількох із них вистачить, щоб надовго відволікти її увагу.
Після кількох рухів банник не витягнув жодного сміття, але відповідно до процедури їй потрібно повторити всі дії вдруге. Тож вона замінила його на інший – і засунула в канал ствола, щоб повторити процедуру після цього процес очищення закінчиться.
– Ви все зрозуміли? – запитав Роланд у лицарів і ополчення, що спостерігали. Ця тестова стрільба також є навчанням. Тепер, коли виробництво рушниць значно зросло, ополчення неминуче перетвориться на офіційну піхоту, а попередні версії рушниць зміняться покращеними і ще будуть гармати. Щоб уміло користуватися цими видами зброї на полі бою потрібно багато тренувань зі стрільби.
Побачивши, що всі кивнули, він дозволив Блискавці перейти до наступного кроку.
Дівчина дістала мішечок з порохом, загорнутим у папір, і запхала його аж до кінця каналу ствола дерев’яною жердиною. Затим взяла залізну кулю і банником заштовхала її в дуло. Після цього дістала бурову штангу, вставила її в отвір для запобіжника в задній частині гармати, проколола згорток з порохом і вставила запал. Ось так підготовка до пострілу була завершена.
Щоб уникнути нещасних випадків, усі люди відійшли на тридцять кроків і сховалися за захисними бар’єрами. Блискавка піднесла смолоскип до запалу і побачила, як на кінці заблищали іскри, які швидко проникнули у ствол.
Потім пролунав гучний тріск…
Повітря під тиском вирвалося з каналу ствола з такою швидкістю, що підняло в повітря сніг, який лежав на землі. Теоретична ефективна дальність дії дванадцятифунтової гармати приблизно дорівнює 1000 метрів, і навіть без нарізних каналів траєкторія пострілу є прямою. Куля при ударі об броню, розміщену за сотню метрів, видала дзвінке кланг і полетіла далі. Залізна куля упала на землю, підстрибнула і покотилася далі, здіймаючи за собою хмари сніжинок.
Коли сніг осів, Картер і Залізна Сокира хутко кинулися, щоб обстежити ціль. Передня частина броні була втоплена всередину і майже торкалася задньої, а в центрі був отвір розміром з долоню. Схоже, що після того, як снаряд пробив ціль, то пролетів десь ще з сотню метрів і навіть коли упав на землю і покотився, він був надзвичайно потужним.
– Яка моторошна пробивна сила! – зітхнув Картер. Він уже міг уявити страхітливу картину, коли ворог, зібраний у групу, знищується кількома снарядами.
– Три боги нагорі, – сказав Залізна Сокира, він почав вірити, що Роланд це посланець Матері Землі. Бо хто ще, крім посланця божого, міг використовувати таку приголомшливу вогняну силу? Складники пороху він неодноразово вивчав, вони не представляли нічого особливого, поки їх не подрібнили і не змішали. Полум’я – це прояв гніву Матері Землі, її найпотужніша зброя, спогади про нескінченний помаранчевий вогонь на крайньому півдні спонукають його до бажання поклонятися принцу.
Подібний результат випробування не здивував Роланда. Дванадцятифунтову гармату можна охарактеризувати як класичне покоління польової артилерії, чудово показала себе гармата Наполеона, яка засяяла під час Громадянської війни у США, де довела істину, що великий калібр це приголомшлива сила.
Далі він використав різну кількість пороху, щоб перевірити міцність ствола гармати. Йому відомо, що це може пошкодити зброю, але така перевірка необхідна.
Навіть після додавання трьох мішечків з порохом і підняття дула під час пострілу зі змішенням кріплення, ствол не зазнав суттєвих деформацій. Здається, вилиті зі сталі гармати показали себе доволі непогано у плані міцності. Нарешті, Роланд визначив стандартний заряд пороху, він у 1,2 рази більший за тестовий. Тепер залишилося обрати артилеристів і почати тренування.
– Ваша Високосте, ця зброя справді потужна, але вона занадто важка. Як тільки вона потрапить до ями, то більше не зможу рухатися. – Картер одразу помітив недоліки нової зброї. – Ба більше, ствол потрібно чистити для кожного пострілу і після цього заряджати заново. До того ж порох і снаряди набагато важчі за гармати. Боюся, для роботи з однією гарматою знадобиться п’ять-шість людей.
– Це так, але воно того варте. Якщо ми зможемо використовувати дві-три гармати, герцог… Ні, я маю на увазі демонічні звірі, як от гігантські черепахи, більше не зможуть пробити стіну. – Роланд двічі кашлянув, це було доволі близько. Щодо ваги дванадцяти фунтової гармати, то він збирався вирішити цю проблему за допомогою корабля. З допомогою парового двигуна можна перетворити корабель на пароплав, однак навіть найпримітивніший гребний пароплав – це складна і величезна механічна система.
Тому
замість того, щоб самотужки переробляти корабель, ліпше купити двощогловий
вітрильник і, за допомогою здібності Ведні контролювати вітер, швидко
переміщувати ополчення з артилерією за військом герцога. Таким чином ворога
можна атакувати з різних боків, а тому можна оточити і ефективно знищити
основну бойову силу фортеці.
Розділ 74. Суднобудівний проєкт
– Що? Не можемо собі цього
дозволити? – Роланд сидів у кабінеті, перед ним на столі лежав документ із
запитом на розширення адміністративного штату і запитом про купівлю
вітрильника.
Баров кашлянув:
– Ваша Високосте, це неможливо. Двощогловий вітрильник коштує від вісімдесяти до ста двадцяти золотих драконів, але це сума тільки за виготовлення корабля. Окрім цього на борту будуть люди, тому кінцева сума буде більше двохсот золотих драконів.
– Хіба я не сказав, що матроси і рульові не потрібні? Капітан теж не потрібен, я хочу тільки корабель. – Сказав Роланд, постукуючи по столу. З допомогою Венді йому не потрібно багато людей, щоб керувати вітрильником. Більшість річкових кораблів – це вітрильники, усе, що потрібно піднімати та опускати вітрила, тому моряки не потрібні. Рульового можна навчити. У будь-якому випадку, навіщо боятися, що корабель не попливе, якщо є здібність контролювати вітер?
– Ваша Високосте, таких можливостей у Вербовому місті немає. – Баров ретельно пояснив: – Ви, здається, мало знаєте про цю галузь. Якщо говорити в загальному, то власник корабля і є капітаном. Це може бути купець, також це може бути дворянин. У першому випадку, він сам набирає персонал, а потім подорожує кораблем від пристані до пристані міст і містечок, щоб торгувати чи перевозити товар. У другому – зазвичай обирають заступника капітана, що займатиметься кораблем. Заробітну плату персоналу нараховують щомісяця, але виплачують тричі на річ.
– Здебільшого, човен і екіпаж тісно пов’язані. Ви плануєте купити човен у капітана, але не маєте наміру брати його підлеглих на роботу, це рівнозначне втраті грошей. Навіть для представника аристократії 80 золотих драконів – це не та сума, від якої легко відмовитися. На початку місяця ми продали Вербовому місту необроблене коштовне каміння – зараз ратуша має 315 золотих драконів. Якщо ми купимо корабель майже на половину цієї суми, то в наступному місяці не матимемо коштів, щоб виплатити зарплату ополченню, – на одному подиху сказав помічник міністра, затим відняв келих і зробив ковток елю.
– Ти сказав «здебільшого»…
– Так, – кивнув Баров, – є два випадки, коли корабель іде без прив’язки до екіпажу. Перший – коли купцю терміново потрібні гроші, тож він продає все своє майно. У такому випадку людей звільняють, а судно продають якомога швидше. Другий – це заміна на новий корабель, тут усе зрозуміло без зайвих слів. Але я повинен сказати, що такі ситуації дуже рідкісні.
– Зачекай, – Роланд нахмурився, – ти сказав, щоб замінити на новий корабель… Звідки беруться нові кораблі?
– Порт Чиста Вода, округ Хайфен, Бейванцзяо. Тільки в морських портових містах є доки, і лише там можуть будувати нові кораблі.
То ось, що означає «таких можливостей у Вербовому місті немає». Роланд якусь мить мовчав. До морських портових міст дуже далеко, тому не вийде купити корабель і не наймати екіпаж. Як у такому випадку йому доставлять корабель?
– У такому разі мені потрібно обдумати все ще раз.
Після того, як помічник міністра пішов, принц глибоко замислився.
У його стратегічному плані важлива роль відведена судноплавству. Без корабля не можливе швидке і зручне транспортування артилерії. В армію фортеці герцог, як правило, набирає хліборобів, лицарів і найманців, тому вони не зможуть швидко рухатися, але і він не матиме переваг у мобільності. Як і сказав Картер, тільки одна яма здатна ускладнити пересування артилерії. Тут немає навіть кам’яних доріг, що вже говорити про асфальт. Звичайно, люди втоптали дороги, але все добре поки є сонце, коли ж починається дощ, то все перетворюється на бруд.
Врешті-решт, він все одно повинен зробити це сам?
Роланд поклав аркуш паперу і записав потрібні характеристики.
По-перше, корабель мусить перевозити одну-дві гармати і приблизно 30 людей, використовуючи тільки вітрила. По-друге, він має бути стійким і надійним, щоб рухатися по річкам, тобто, щоб його було складно перекинути і корабель мав малу осадку. По-третє, він повинен бути простим у використані, щоб ополчення могло керувати ним після короткого навчання.
Якщо об’єднати ці три пункти, то відповідь буде лише одна… баржа з плоским дном.
До того як Роланд перемістився, цей вид транспорту з малою осадкою і надзвичайно низьким центром ваги можна було побачити усюди на головних річках. Вони були завалені річковим піском або камінням, а борти були майже на одному рівні з поверхнею води, а коли буксир тягнув кілька барж, це нагадувало потяг.
Після визначення типу корабля наступним ключовим моментом є вибір матеріалів для будівництва.
Роланд зазначив на папері три варіанти: дерево, залізо та цемент.
Використання дерева для виготовлення човнів – це найдавніший суднобудівний матеріал, який використовувало людство. Від плотів до щоглових лінкорів, від річки і до океанів, дерев’яні кораблі можна назвати довговічними. На жаль, Роланд не знав, як використовувати колоди для будівництва плоскодонного корабля, а також він не мав умільців у цій сфері. Якщо довірити це теслям, то, ймовірно, вийде великий пліт або щось, що розвалиться у будь-який момент.
Структура залізного корабля нагадувала зведення будинку: перехресні балки утворюють кіль, а потім його покривають залізними листами. Якщо зварюванням займеться Анна, загальна цілісність гарантована. Але це приведе до виснаження і так малих запасів залізної руди. Тож цей варіант потрібно розглядати в останню чергу. Очевидно, що ліпшим варіантом для використання залізної руди буде виготовлення парових двигунів і гарматних стволів.
Тоді бетонний корабель остаточний варіант – міську стіну зведено, а сировини залишилося вдосталь. Анні потрібно лише один-два рази зайнятися пропіканням, щоб отримати потрібну кількість цементного порошку. Процес будівництва набагато легший, ніж у залізного корабля, використати дерев’яну опалубку для виготовлення форми, зміцнити залізними прутами, а потім залити цементом. Навіть у сільській місцевості можна зробити кілька невеликих бетонних човнів для риболовлі. У порівняні із залізними кораблями, які потрібно регулярно чистити і фарбувати, бетонні не потребують такого догляду після будівництва. Їх можна охарактеризувати як недорогі, міцні та довговічні. Навіть якщо він не навчиться будувати величезні морські кораблі, будівництво бетонної баржі для річки з відносно невисокою складністю не повинна стати проблемою, чи не так?
Формуючи в голові ідею, Роланд взяв перо і швидко нарисував ескіз баржі.
… …
На березі річки Чішуй була зведена будівля.
Щоб полегшити спуск на воду, Роланд розмістив суднобудівний майданчик якомога ближче до берега річки.
Будівля забезпечувала захист від вітру та снігу, а всередині розмістилися два чани для спалювання деревного вугілля, щоб уникнути ефекту затвердіння цементу через надто низьку температуру.
Дерев’яна опалубка, витесана теслярами, уже сформувала основний контур корпусу — вигнуту дугою передню частину, щоб зменшити опір, а хвостова частина – квадратна, щоб збільшити площу навантаження. Корабель має ширину у 8 метрів зі співвідношенням сторін 3 до 1. Якщо порівнювати зі звичайними співвідношенням сторін 8 до 1, то цей корабель товстун. Посередині встановили подвійну щоглу. Її з’єднали із залізною балкою, що проходить через центральну лінію корабля. На кормі встановили резервний штурвал. Корпус зміцнили перехресними залізними прутами.
Неважливо, що у них немає залізного дроту для з’єднання, Анна зварила всі місця перетину залізних прутів, утворивши таким чином залізну сітку по всьому кораблі.
Коли «шаблон» і «армування» були готові, Роланд наказав робітникам розпочати заливання.
Замішаний цемент заливали в опалубку, схожу на чашу з плоским дном, і з висотою стіни вище 1,5 метри. На перший погляд виглядало, як ванна унікальної форми.
Ніхто з людей, що брали участь у будівництві, включаючи Анну, не думали, що ця дивна річ, виготовлена з того ж самого матеріалу, що і міська стіна, насправді є кораблем.
Коментарі
Дописати коментар