Роман ЛМС. Том 10. Розділ 10-2
Розділ 10. Тодум. Частина 2
Розділ 10. Тодум. Частина 2
Це був перший раз, коли мандрівники побачили орка, який розмовляв людською мовою і ходив селом.
– Орки справді потворні.
– Подивіться на це черево, подивіться на ці сідниці. Кожен крок це справді щось неймовірне.
– Голова просто величезна!
Січві відчула гордість.
Було досить непогано – мати змогу підходити до людей з відчуттям комфорту, а не гламурним, холодним виглядом, як у крижаної королеви.
– Чвік! Чві-чвіт!
– Ці носові звуки!
Коли Від, Мапан і Юрін вийшли на відкритий простір у центрі села, він кишів людьми, які прийшли поспостерігати. Чутки розійшлися навколо, і тут зібралися гравці з усього села Морати.
Групи мандрівників, шукачів пригод, воїнів, кліриків і бардів чекали у селі, навіть не виходячи на полювання.
Сурка почувалася ніяково від усієї цієї уваги.
– Так багато людей спостерігає за нами.
Трохи знічена Ірен озирнулася навколо. Вона вперше бачила стільки людей.
– Здається, їх тут менше, ніж у королівстві Розенхайм, але кількість дуже швидко зростає.
Хварьон погодилася.
– Точно. Відчуваєте цю жваву енергію дослідження недавно відкритої частини континенту, еге?
Мората, ключовий вхід на північні землі!
Щодня сюди приїздили щонайменше тисячі людей, щоб освоювати нові мисливські угіддя і шукати пригоди навколо.
Наразі кількість тих, хто активно досліджував північ, була невеликою. Хоча з центру континенту вирушило багато людей, але до північних земель дісталося ще не так багато.
За підрахунками, на півночі активно діяло приблизно 50 тисяч людей.
Навіть з такою кількістю, враховуючи величезні простори, у віддалених місцях навряд чи вдасться когось зустрітися. Тому люди стікалися до міст, щоб отримати завдання, сформувати групу, вирушити на полювання або пошук пригод, а також обмінятися інформацією.
Мората, ставши одним із таких місць, ледве справлялася з напливом мандрівників.
Від озирнувся і запитав:
– Всі готові?
– Так.
– Так!
Впевнено відповіли Хварьон і Зефір.
Пейл легенько поплескав Мейлон по плечу.
– Якими б не були небезпеки, я захищу тебе.
– Я повністю довіряю тобі, Пейле.
Ірен, Ромуна і Сурка також були рішуче налаштовані на полювання.
Коли вони ішли з Відом, то часто не мали часу на відпочинок. Це був постійний цикл напруги, задишки і шаленого хвилювання.
Очі Ірен заблищали.
«Якщо звичайне полювання – це просто дозвілля, то на полюванні з Відом я маю бути завжди напоготові».
Як для жриці, найболючішим для неї моментом було те, що вона не могла запобігти смерті товаришів.
Методи полювання Віда були приблизно удвічі-тричі швидші, ніж в інших. Встигати за таким темпом було складно, але винагороди того вартували.
«Щоб уникнути смертей… я мушу зробити свій внесок».
Тим часом Ґомчі, чий щоденний розпорядок пов’язаний з пригодами і битвами, були повністю розслаблені.
– Кхм! Ми відправляємося трохи запізно.
– Будемо їсти перед тим, як вирушимо?
Від похитав головою.
– Ні. Ми от-от вирушимо.
Вони вже збиралися відправлятися.
З широко розплющеними очима глядачі навколо чекали, прагнучи дізнатися, куди ця група піде.
Раптом до них підбіг староста села Мората.
– Графе!
Він стурбовано покликав Віда.
– Граф?
– Він щойно назвав його графом?
Серед приголомшених глядачів здійнявся галас. Граф села Мората – гравець! Але ще більш дивним було те, що староста явно назвав Віда «графом».
– Не може бути!
– Скульптор не просто барон чи віконт, а граф, представник вищої аристократії.
– Якщо він граф, то це означає, що він править не лише цим селом, а всім регіоном Мората.
Від озирнувся навколо і максимально стишив голос.
– Старосто, що за метушня? Будь ласка, зберігайте спокій.
Наслідуючи десь бачену сцену, він прийняв позу головного героя історичної драми.
Граф, звичайно ж, був високопоставленим дворянином. Іншими словами, однією з найвпливовіших фігур у королівстві.
Староста сказав.
– У селі закінчуються продукти.
– ……
– Збільшення кількості мандрівників спричинило значні незручності для мешканців. Потрібно розширити догори і перетворити пустир у центрі села на площу. Для розвитку торгівлі необхідно побудувати торгову станцію, а також магазин продуктів і текстильну фабрику.
Від зрозумів, що слухає дуже небезпечну історію.
Подібні розповідні призводять лише до одного висновку.
«Гроші! Він збирається просити грошей».
Староста села пустив кілька сліз.
– Нам потрібні гроші. Потрібно більше інвестицій, щоб побудувати таверну в селі і відремонтувати будинки.
Пейл і Зефір з жалем подивилися на старосту.
«Так буде дуже важко витягнути гроші з кишені Віда».
«Це неможливо. Іншими словами, це як зловити кита у колодязі».
Почувши слова старости села, Мапан навіть подумав про те, що він би міг замінити Віда. У нього як у торговця було чимало грошей, тому він з готовністю міг запропонувати навіть 1000 золотих.
Але потім сталося щось неймовірне.
– Хуу! Якщо тобі потрібні були гроші, чому ти просто не сказав мені раніше?
Від глибоко зітхнув і відкрив свій рюкзак. Потім він витягнув усі гроші, які мав.
Йому вдалося заощадити 30 тисяч золотих, не витрачаючи ні монетки на їжу і спорядження! Він також додав 230 тисяч золотих від продажу золотих і срібних скарбів імперії Ніфльхейм, а також спорядження.
Загалом 260 тисяч золотих.
Він запропонував їх старості села, не виявивши на обличчі жодних ознак жалю.
– Це невелика сума. Ти можеш використати її на те, що потрібно людям.
– Це справді нормально? Адже це так багато грошей…
– Це мій обов’язок як правителя Морати.
– Дякую. Щиро дякую.
Ділінь!
[Масштабні інвестиції в регіон Мората
Мората, колись квітуча за часів імперії Ніфельхейм, давно втратила свою колишню славу, залишивши після себе лише злиденне, голодне населення і розбиті домівки. Тепер віддані мешканці використають інвестовані кошти для стрибка вперед.
Продуктивність зростає на 30% протягом трьох місяців.
Територія села розширюється.
Замок відновлений до рівня, придатного для використання.
Темпи зростання населення покращилися.
*Будівлі, які можна побудувати на основі характеристик регіону Мората.
Корчма: Підвищує задоволеність населення і збільшує податкові надходження, але негативно впливає на громадську безпеку.
Кузня: Покращує технологічну майстерність села і підвищує продуктивність мешканців.
Торгова станція: Місце для торгівлі добром з торговцями. Приносить податкові надходження і поповнює запаси села.
Таверна: Місце для проживання мандрівників. Життя стає більш жвавим з напливом нових людей.
Текстильна фабрика: Відповідає за ткання тканини й обробку шкіри. Це збільшує кількість вироблених у Мораті дублених виробів, а також підвищує кількість завдань, пов’язаних зі шкірою.
Сили самооборони: Група, сформована мешканцями для підтримки громадського порядку. Хоча вони не можуть перемогти монстрів поблизу, але здатні ловити дрібних злодіїв у селі. Ця група покращує громадський порядок і сприяє розвитку торгівлі.
Гільдія найманців: Досліджує монстрів навколо села і періодично приймає замовлення на їх знищення. Хоча для її функціонування потрібно багато податків, з кожним успішним виконанням замовлення безпека і репутація села зростають.
Святилище Храму Фреї: Місце, де моляться послідовники Храму Фреї. Цю будівлю не можна побудувати в селі з низьким рівнем віри. Благословення Фреї збільшує урожай і робить мешканців більш старанними.
З підвищенням рівня розвитку в селі можна буде побудувати більше покращених будівель.
Після реконструкції замку володаря ви зможете безпосередньо визначати потребу споруджень будівель у селі, встановлювати податкові ставки, а також формувати політику щодо торгівлі, військової сили, технологій, безпеки і приросту населення, детально розподіляючи бюджет. Наразі самостійно можна визначити спрямування лише 50% бюджету, що був інвестований у розвиток регіону, решта коштів буде розподілена у довірчому порядку.
Щоб зменшити частку довірчих інвестицій, ви повинні поглибити своє розуміння регіону. Це можна зробити шляхом покращення або розширення замку володаря. Це створює регіональні політичні показники, які дозволяють вам впливати на сусідні території.
Після початкової фази розвитку ви можете розподіляти збільшені податкові надходження на власний розсуд. Однак якщо надмірні витрати на соціальне забезпечення і підтримку громадської безпеки приведуть до значного дефіциту бюджету села, то, попри можливе зростання рівня задоволення жителів, банкрутство призведе до того, що вас усунуть з посади володаря.]
З величезною сумою грошей, пожертвуваною Відом, Мората розпочне масштабний розвиток. Хоча воно, можливо, не буде таким великим, як міста у центрі континенту, але матиме основні елементи села.
Староста заговорив із вдячним виразом обличчя:
– Мій пане, пізніше ви зможете керувати всім безпосередньо, але поки що я, як той, хто добре знає цю місцевість, візьму на себе управлінням половини бюджету. Тепер ви маєте вирішити, як використати 130 тисяч золотих, які ви інвестували. Для початку, скільки ви хочете виділити на розвиток села?
[Ця сума буде використана для будівництва і ремонту доріг, а також різних споруджень у селі.
Якщо основні будівлі не будуть завершені, рівень задоволення мешканців знизиться, безпека погіршить, а торгівля – ускладниться. Покращення зручності певною мірою сприятиме розвитку торгівлі.]
Від ретельно все обміркував, а потім сказав:
– Десять тисяч золотих!
[Ви вклали 10 000 золотих в
утримання села.]
Сто тридцять тисяч – лише половина суми. Однак інвестиція була не такою вже малою, оскільки староста села також планував розподіляти гроші.
«Я, мабуть, до цього часу витратив на себе менше ніж 100 золотих».
Від жив тим, що підбирав, викопував, ловив та отримував від інших, тому майже не витрачав грошей на їжу. Оскільки він економив аж настільки, то коли настав час витратити велику суму, у нього аж живіт заболів.
Староста села поставив наступне запитання:
– Скільки б ви хотіли вкласти в безпеку?
[Підвищення безпеки знижує рівень злочинності.
Злочинність у селі спочатку не має значного впливу, але це певною мірою пов’язано з рівнем задоволення. Часті злочини гальмують розвиток торгівлі і знижують виробничі потужності. У надзвичайних ситуаціях сили самооборони можуть бути мобілізовані для ведення війни. Існує багато факторів, які впливають на безпеку, але мешканці, які мають високий рівень віри, рідше скоюють злочини.]
Від обережно сказав:
– Триста золотих.
[Ви вклали 300 золотих у безпеку.]
Обережна інвестиція!
Це була дуже невелика сума, але завдяки присутності священників Храму Фреї – безпека в Мораті зараз була не такою вже й поганою.
– Скільки грошей ви бажаєте вкласти у зміцнення армії?
[Сильніша армія посилює регіональну політичну владу.
Військова міць Морати зараз на
піку. Вам потрібно терміново навчати солдатів і виховувати лицарів, щоб
захистити село від інших королівств, монстрів і ворогів з інших регіонів.
Підтримка сильної армії вимагає великих грошей, але зрештою вона служить
інструментом розширення ваших територій.]
Від відповів просто:
– Нуль золотих!
Староста села обережно підтвердив:
– Ви кажете, що взагалі не вкладатимете у військову міць?
– Так.
[Ви вирішили не інвестувати у військову
міць.]
Вираз обличчя старости села став ще обережнішим.
– Будь ласка, скажіть, скільки ви плануєте вкласти у мистецтво.
[Місце, де процвітає мистецтво, має щасливих мешканців.
Сила культури, побудована на
вільній уяві та творчості……]
Від без жодних вагань відповів.
– Нуль золотих!
Коментарі
Дописати коментар