Повелитель. Том 16. Епілог

Епілог

Повернись живим тут. | Госпітальєри тут. | Благодійний фонд Сергія Притули тут.

Русоріз тут. | Шахедоріз тут.

Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.

Щира подяка: D. Konarev, Shvaigzam, Misha,vch_m, Drakula, Valentyna B., Kirito Kun, Polina Sh., qwertyopdfghjkl.

Епілог

Коли її володар прибув з країни ельфи, Альбедо зустрілася з ним у Крижаній В’язниці, а потім повернулася до його кабінету і продовжила займатися справами.

Після зруйнування королівства Ре-Естіз і захоплення контролю над величезною територією її робоче навантаження зросло. Однак Альбедо, яка спеціалізувалася на внутрішніх справах, не мала з цим великих клопотів. Оскільки більшість великих міст вони спалили, справді складні питання, такі як окупаційна політика, теж перетворилися на попіл.

З цієї причини, Альбедо присвячувала значну частину своїх розумових здібностей для створення посібника, який будуть використовувати для окупації різних країн, коли вони опиняться під їхнім контролем в майбутньому.

Хоча те, що спрацювало в Е-Рантелі, можна розширити до національного рівня, але неважко уявити, що зі збільшенням масштабу почнуть виникати труднощі і проблеми. Краще від самого початку застосовувати різну стратегію до міст і країн, щоб уникнути перешкод у майбутньому.

Звісно, вона не думала, що це вдасться застосувати до будь-якої країни. Різні раси мали різні культури. Однак це можна буде використовувати як приблизний план.

«Коли я завершу написання, то попрошу Деміурга й Актора Пандори переглянути результат, а потім отримаю схвалення володаря Айнза». 

Запозичивши їхній розум, вона могла зробити цю роботу ще кращою.

«Я б також могла використати ту дівчину…»

Звісно, набагато швидше було, якби її мудрий володар першим подивився цю роботу – він би точно бачив глибше, ніж двоє інших, – але вона як капітан охоронців поверхів не могла показати йому документи, що містили очевидні проблеми.

З такими думками вона перебирала папери на столі, коли…

[Альбедо! Негайно іди до Крижаної В’язниці.]

Отримавши «Повідомлення», вона підскочила. Альбедо відчула палаючий гнів у думках володаря.

Як тільки був досягнутий певний рівень, опір ментальній маніпуляції ставав украй важливим. Це цілком природно, оскільки «Чарівність» і «Домінування» залежно від часу і ситуації могли убити прямо на місці. Не було жодного охоронця, який би не вживав заходів проти них.

Попри це, Альбедо відчула укол страху. Хоча вона могла нейтралізувати ментальну маніпуляцію, вона не могла стерти емоції, що стояли за ними.

Він знав.

Альбедо працювала над чимось за спиною свого володаря. Як про це стало відомо?

Невже Деміург дізнався і повідомив йому?

Однак це все було на експериментальній стадії. Вона ще не почала працювати над цим по-справжньому. Але хіба це могло викликати таку лють?

Проте вона подумала, що це була єдина причина, чому він міг розлютитися на неї. 

Що ще це могло бути?

Альбедо поспішно активувала силу персня і відправилася до Крижаної В’язниці.

Її володар стояв перед кліткою півельфа, якого вони захопили в країні ельфів. Позаду нього стояв Нейроніст, охоронець цього місця, а також Аура і Маре.

Хоча на його обличчі нічого не було видно, але вона все відчувала його шалений гнів.

Альбедо негайно стала на коліна й опустилася ниць.

– Прийміть мої найглибші вибачення!

– …З-за що?

Його голос звучав щиро розгублено, що в мить сказало їй – причина гніву володаря відрізнялася від тої, що вона собі думала. У такому разі, цей поклон був поганим кроком.

Однак перш ніж прийти сюди, вона придумала виправдання. Хоча її володар був мудрішим за неї, Альбедо вірила, що, маючи достатньо часу, розроблятиме такі ж чудові стратегії, як він.

«Сподіваюся, все вийде…»

– …Якщо в Назаріку трапилося щось таке, що викликало у вас, володарю Айнзе, невдоволення чи гнів, то це буде моя провина як капітана охоронців. Також моя некомпетентність очорнює репутацію пана Табули Смарагдіни, тож єдине, що я можу зробити, це схилити голову і просити вибачення.

– …Ні, Альбедо, все не так. Для початку дозволь я виправлю непорозуміння. Цей гнів не спрямований на Назарік.

Альбедо зітхнула з полегшенням. Не вдавано, а від щирого серця. 

– Тоді… у чому саме проблема?

– Для початку, чому б тобі не підняти голову і не встати? Мені не подобається, коли хтось невинний стоїть переді мною на колінах.

– Дякую, володарю Айнзе.

Альбедо підвелася і висловила вдячність.

Аура і Маре мали трохи підозрілий вигляд, що її стурбувало, але зараз це не мало значення.

– Тоді якась інформація, отримана від полоненого, викликала ваше невдоволення?

Він використовував «Маніпуляцію Пам’яттю» (Контроль Амнезії) для збору інформації.

Навіть її володарю, який мав чималий досвід використання цього закликання, знадобилися тижні, щоб переглянути поверхневі спогади. Для того, щоб занурити глибше і знайти важливішу інформацію, знадобилися б роки. А якщо взяти до уваги коригування спогадів, то знадобилися б десятиліття.

Багато хто міг вважати, що перегляд спогадів – це форма допиту, коли неможливо отримати неправдиву інформацію, але все, що вони дізнаються, це та правда, в яку вірить особа. Тож існував варіант, що людину обманули.

Для того, щоб бути впевненими в інформації, потрібно дослідити спогади кількох людей, щоб перевірити все через додаткові джерела інформації, однак вони не мали на це часу. Зрештою її володар сказав, що практичніше обрати простіші методи збору інформації.

Те саме стосувалося і маніпуляцій з пам’яттю.

Наприклад, скажімо, її володар спалив село, а вцілілі мешканці затаїли образу і прагнули сили, щоб помститися – це звісно було абсолютно неможливо, – і досягнули такого рівня, на якому б змогли завдати їм шкоди.

Якщо стерти їм пам’ять про те, що це саме володар спалив село, чи вирішить це проблему і дозволить використовувати людей собі на користь? Ні, оскільки вони жили своїми життями, поки шукали сили, і могли розповісти про свою образу та бажання помститися. Якщо не стерти цих моментів, у людей виникне велика невідповідність.

Бо навіть якби селянин не пам’ятав, хто спалив його село, то мав спогади про те, що одного разу на якійсь пиятиці говорив «Немертвий на ім’я Айнз спалив моє село».

Однак вони вирішили використовувати цей метод, бо так можна отримати інформацію навіть тоді, коли полонений непритомний.

– …Шалті.

Уже цього імені було достатньо, щоб вона здогадалася про загальну ситуацію.

– …З ким пов’язана ця полонена?

– …Альбедо.

– Так, володарю!

Альбедо негайно стала на одне коліно.

– Крім захисту Назаріка, ви можете забути про всі інші справи. Ми негайно вирушимо, щоб знищити Теократію. Це війна, яку вони нам нав’язли, тож нас слід завершити все належним чином… Згодна?

Він говорив м’яко. Однак емоції, що стояли за цим, були абсолютно протилежними. Вона не могла пригадати, коли востаннє бачила володаря таким розлюченим.

– …Так. Я вважаю, що ви абсолютно праві. Я негайно передам накази всім охоронцям поверхів і ми розпочнемо підготовку до війни.

– Добре. Розраховую, що ти зараз же візьмешся до справи, Альбедо. Негайно.

Затремтівши від ніжного голосу володаря, Альбедо низько вклонилася.

~ ~ ~

Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.

У мене є Patreon, Buymeacoffee. Можете підтримати гривнею й отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Погуляйте хвилинку-дві по сайту або по блогу. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде маленькою підтримкою. 

Список розділів роману Повелитель.