Роман ЗЦВ. Розділи 710-711
Розділ 710. Відсіювання й інновації | Розділ 711. Відкрите серце
Розділ 710. Відсіювання й інновації
Згадуючи події цього ранку, Роланд не міг не дивуватися.
Як він, звичайний мандрівник у часі, міг стати Обраним? Чи не слід йому продекламувати кілька віршів, щоб висловити своє здивування?
Коли він прокинувся вранці й Агата повідомила про результати перевірки, Роланд подумав, що неправильно почув. Але, зважаючи на підтвердження багатьох відьом, йому довелося змиритися з цим. Водночас Роланд зрозумів, що цей результат точно здивує вцілілих Такіли. Тож для підсилення довіри, він запросив Філліс особисто все перевірити опівдні.
Роланд не знав, чи через становлення королем його психологічна стійкість зросла, чи це була просто лінь… Він взяв «Вищу математику» і ліг на диван, щоб почитати, але швидко заснув. Перше, що Роланд побачив, коли прокинувся, це спину Соловейка, яка діставала зброю, і зомлілу Філліс.
Однак він не вважав, що так звана «обрана» насправді була обрана богом. Просто вцілілі Такіли покладали надто великі надії на знайдене, тому вважали відьму, яка зможе активувати це, спасительницею.
Жодних сумнівів, те, що вони знайшли в руїнах, мало бути чимось надзвичайним, раз це примусило трьох головних відьом виступити одна проти одної в той небезпечний для них час. Але чи справді це щось мало силу, яка могла порівнятися з силою бога, й одним махом було здатне стерти демонів з лиця землі? Це питання слід обміркувати. Адже якщо це справді творіння на рівні творінь бога, то як той, хто його створив, міг безслідно зникнути в підземному лабіринті?
Звичайно, щоб дізнатися деталі, йому потрібно поговорити з вцілілими.
Крім того, той факт, що сновидіння можна спостерігати, також доводило припущення Роланда – Світ Сну справді не був повністю створений його свідомістю. Величезна кількість деталей набагато перевищувала можливості його мозку. Звісно, багато чого взяли від нього, але зробив Світ Сну хтось інший.
Раніше Роланд припускав, що відьми – це термінали перетворення магії. Але тепер здавалося, що між ними і магією був ще один бар’єр. І саме він надавав магічній силі дивовижні зміни. Це ніби чорна скринька з незрозумілим принципом дії, відьма давала інструкцію й отримувала від неї результат. Іншими словами, процес реалізації магічної здібності нічим не відрізнявся від Світу Сну. Єдина відмінність полягала в тому, що він не мав магічної сили, щоб втілити сон в реальність.
Це нагадало Роланду про зв’язок між магом і магічною мережею. Магу потрібно використати певні жести, слова й матеріали для заклинань, щоб приєднатися до магічної мережі й отримати необхідну силу. Якщо розглядати бар’єр як магічну мережу, то між ними була певна схожість.
Після перемоги над Зеро він несподівано отримав здатність приєднуватися до бар’єра, але на цьому все. Складність інструкцій, швидше за все, була пов’язана з труднощами втілення, а не з силою і користю здібності. Навпаки, що ближче здібність до суті магії, то легше її трансформувати. Наприклад, перетворити магію безпосередньо на світло і тепло безумовно набагато легше, ніж створити матерію, але її сила була абсолютно приголомшливою.
Це також одна з причин, чому Роланд так зацікавився руїнами. Стовп світла, який можна побачити через райдужний магічний камінь, виглядав як особливий засіб «надсилання команд». Заміна відьом створеними предметами, спроби підробки команд… Дослідження магії, що досягнули такого рівня, явно виходили за межі можливостей Федерації. Якщо відкинути такі назви, як «обрана» і «знаряддя божественного покарання», що були сповнені офіційності, то це, можливо, означало зародження нових технологій.
Вже цієї причини достатньо, щоб мати справу з відьмами Такіли.
Враховуючи, що «Обрана виявилася звичайною людиною», це може завдати важкого удару по них і навіть підірвати впевненість у боротьбі з демонами, Роланд вирішив показати Філліс зброю нової ери до того, як почати переговори.
Щоб досягти кращого ефекту «переконання», він викликав Залізну Сокиру в кабінет.
– Як справи з появою демонічних звірів останнім часом?
– Доповідаю, Ваша Величносте, це були лише поодинокі випадки, патрулі на міській стіні легко можуть впоратися з ними, – відповів чоловік пісків після стандартного військового вітання.
– Чудово, я планую провести артилерійські навчання в районі міської стіни найближчим часом. Це має бути грандіозна сцена, але з мінімумом втрат.
Командувач першої армії деякий міркував, а потім сказав:
– Ви маєте на увазі… потрібна фальсифікація?
Роланд не втримався й усміхнувся. Здавалося, Залізна Сокира все краще розумів, що таке порох.
– Якщо бути точним, то це буде наполовину правда і наполовину фальсифікація. Під час демонстрації точної стрільби будуть використовуватися справжні снаряди; під час демонстрації вогневої підтримки – заздалегідь закладений порох. Розумієш, про що я?
– Так, Ваша Величносте, – Залізна Сокира одразу кивнув.
Холості снаряди часто використовувалися на навчаннях. Оскільки мета – налякати, то, ясна річ, не було сенсу розкидатися дорогоцінними снарядами, ніби водою. Заздалегідь закладена вибухівка, яку детонують за допомогою дротів, також може дати приголомшливий ефект або навіть краще.
Роланд коротко описав задуманий план:
– Я хочу, щоб фінальний вибух достатньо драматичним. Тому слід підготувати більше чорного пороху.
– Ваша Величносте, це може вплинути на дії артилерійського батальйону…
Роланд похитав головою:
– Не потрібно хвилюватися. Насправді я планую поступово ліквідувати зброю з чорним порохом, наприклад, дванадцятифунтові польові гармати – вони більше не підходять для майбутніх битв.
Важкий ствол, повільна швидкість стрільби і мала потужність твердих снарядів – все це обмежувало подальше використання. Битва під Хребтом Холодного Вітру чітко показала, що бойова потужність польових гармат дуже обмежена, особливо проти швидких ворогів, що розсипалися по полю бою. Більша частина армії божої кари потрапили під кулеметний вогонь і фортечні гармати, лише близько ста людей загинули від залізних ядер.
Крім того, польові гармати було важко транспортувати, складно координувати атаки з піхотою і вони не підходили для ведення міських боїв, тому їхнє використання ставало дедалі обмеженішим. Револьверні гвинтівки ще можна використовувати деякий час, але кулі потребували набагато менше пороху, тому навіть якщо вони втратять половину запасів, це не матиме великого впливу.
Завдяки Світу Сну, Роланд вже підгодував новий план хімічної реформи. Постійне ж зростання двоосновного пороху давало йому можливість відмовитися від зброї на чорному поросі.
– Ви розробили нову зброю на заміну? – очі Залізної Сокири негайно засяяли.
Роланд усміхнувся, дістав із шухляди креслення і розклав на столі:
– Це зброя з кривою траєкторією пострілу, що може використовуватися як на довгу дистанцію, так і на близьку. Вона розбирається на частини, тож її зможуть нести кілька людей. Велика потужність, проста конструкція, легка у користуванні. Що думаєш?
Залізна Сокира нахилився і довго дивився на креслення.
– Е… Вибачте, Ваша Величносте, я можу оцінити лише зовнішній вигляд… Це схоже на металеву трубку. Але чи справді зможе зброя з такою тонкою стінкою вистрілювати снаряди?
– Звичайно, ключ криється у спеціальних снарядах. Але порівняно зі 152 міліметровими гаубицями, її виробництво набагато простіше.
– Нова зброя має назву?
– Можеш називати це мінометом, – відповів Роланд.
Розділ 711. Відкрите серце
Він обмірковував багато планів щодо розробки нової артилерії.
Як то кажуть, нема найкращої зброї – є лише найвідповідніша. Врахувавши багато факторів, такі як противник, умови бою, рівень виробництва, його остаточний вибір зупинися на мінометі, що може стріляти як на велику дистанцію, так і на близьку. Крім того, це був недорогий замінник застарілим польовим гарматам.
Дальність стрільби міномета ефективно покривав територію від 200 до 3000 метрів, що заповнювало прогалину між кулеметами і фортечними гарматами, а також посилювало ударну силу на близький дистанції.
Для створення непрохідної лінії оборони найважливішою роллю міномета було заповнення прогалин. Перетинаючи гори, солдати могли носити його з собою, подібна зброя дозволяла їм організовувати вогневі позиції в будь-якому місці на схилах. Міномети були легкими і портативними, чого було складно досягнути з іншими видами зброї. Крім того, у горах був дуже поширений перепад висот, тож введення вогню по кривій траєкторії на такій місцевості могло продемонструвати максимальну ефективність.
А рівень виробництва у Беззимному місті став причиною, через яку Роланд зрештою прийняв це рішення.
Конструкція міномета була набагато простіша, ніж у гаубиці. Корпус можна виготовити з чавуну, а ствол не потребував нарізів, що знижувало вимоги до виробництва і не впливало на виготовлення 152 міліметрової артилерії. Якщо ж розробляти ще одну польову гармату малого калібру, то і відбійний механізм, і ствол з нарізами, і відповідні снаряди з детонаційним запалом заважали б виробництву фортечних гармат, яке зараз намагалися робити без допомоги відьом.
Нові верстати і технології обробки ще не пройшли повного випробування, навіть якщо спроба провалиться, Анна все ще могла виступити як засіб екстреної допомоги і використати чорний вогонь для виготовлення ключових компонентів фортечної гармати, тож вплив буде на такий вже великий. Але якщо додати до цього виготовлення нової польової гармати, то виробничий тиск зросте в геометричній прогресії – і перша армія може опинитися у скрутному становищі, бо не матиме гармат.
Крім того, Роланд також розглядав можливість розробки ручних гранат як додаткової зброї для окремих солдатів і навіть виготовив кілька для випробування. Однак характеристики тестових зразків, заряджених чорним порохом, були плачевними. Можливо, вони були б корисними в міських битвах за об’єднання Сірого Замку, але не були достатньо потужними проти демонічних звірів і демонів.
Враховуючи, що хімічні виробничі потужності Беззимного міста не були настільки розвиненими, щоб забезпечити кожного солдата ручними гранатами, зарядженими двоосновним порохом, він був змушений відмовитися від цієї ідеї.
……
Після настання ночі Роланд ступився на другий поверх і тихо постукав у двері Анни.
Почувся скрип, і вона визирнула назовні. Побачивши його, Анна виглядала дещо здивованою.
Однак це здивування тривало менше секунди, незабаром на її красивому обличчі з’явився легкий рум’янець.
Увійшовши до кімнати, Роланд обійняв дівчину зі спини, вони підійшли до ліжка і разом лягли.
– Чому ти сьогодні…?
Блакитні очі Анни сяяли, немов коштовне каміння на нічному небі.
Зазвичай протягом тижня вона сама двічі-тричі приходило у спальню Роланда. За її словами, така частота не впливала на щоденну роботу. Звичайно, якщо Роланд просив, вона б не стала відмовляти. Але після визнання своїх почуттів до Соловейка, він почувався винним і вже деякий час нічого не просив у Анни.
Ба більше, це був перший раз, коли Роланд прийшов до її спальні. Хоча вона була єдиною відьмою, яка жила в кімнаті сама, однак поряд була спальня Листочка і Сувій. Зважаючи на проблеми звукоізоляції, вони завжди проводили глибокий обмін почуттями нагорі. Тож не було нічого дивного, що Анна відчувала здивування.
– Я хочу поговорити з тобою про Світ Сну, – прошепотів Роланд їй на вухо. – Після обіду я не мав часу поговорити про деталі. Крім того, ти ж хочеш дізнатися більше… про моє минуле життя.
– Ти бачиш уві сні інший світ? – Анна швидко вгадала частину правди.
– Саме так, це світ, побудований на основі моїх спогадів, але він також має багато особливих рис, наприклад, Силу Природи, яка дуже схожа на магію…
У ніч, коли він розповів Анні, виявилося, що вона дещо знала про його почуття до Соловейка, але чекала, коли Роланд сам про це розкаже. Відтоді він глибше зрозумів її поведінку. Хоча вона не приховувала перед ним своїх емоцій чи думок, але були речі, на які Анна терпляче чекала. Єдина причина цього, мабуть, полягала в тому, що дівчина не хотіла його збентежити.
Це трохи занепокоїло Роланда, бо він не знав, де пролягала межа. Якщо речі потроху накопичуватимуться, чи не примусить це її поступово перейти до приховування власних думок і мовчазного очікування? Він більше любив нинішню Анну, яка цілком довіряла йому і говорила відверто, ніж ту, яка б мовчала через страх завдати болю.
Тому Роланд не збирався більше нічого від неї приховувати. Навіть якщо вона нічого не питатиме, він все їй розповість.
Анна, очевидно, здогадалася про його думки, кутики її губ злегка піднялися.
– Зрозуміла. Тоді почни з житла. Уві сні ти також живеш у замку?
– Ні, це трубоподібна будівля, що схожа на будинок, де у квартирах живуть люди. Кожен має власні ні великі, ні маленькі апартаменти. І в моїй квартирі живе людина, яку ти нізащо не вгадаєш.
– Хм… Невже це Зеро?
– Пфкха-кха, як?
– Все дуже просто. Ти сказав, що сон почав снитися після перемоги над Зеро на Полі Битви Душ. Половина цього сну пов’язана з тобою, тоді інша половина – з нею, чи не так? Не дивно, що двоє людей, які створили світ, з’явилися в одному місці. Тільки… вона ж пізніше не напала на тебе знову, правда?
– Ні, такого не сталося. Вона втратила всі свої спогади до пробудження і перетворилася на десятирічну дитину – той самий тип, що ще не пізнав світ, але думає, що все знає.
– Десятирічна, і ви живете разом… вона стала твоєю родичкою?
– Е, батьки Зеро відправили її до мене, тож вона винаймає у мене житло, так?
– Он як? Тоді ти маєш добре про неї піклуватися.
– Чому? Це всього лише сон.
– Але хіба ти не казав, що він нічим не відрізняється від реальності? А раз так, то навіщо розрізняти, сон це чи ні?
Роланд знову здивувався незвичному мисленню Анни. Зміст розмови, здавалося, шалено відхилявся у бік від теми. Однак, бачачи блиск її очей і чуючи зацікавлений тон, він не зважав на такі дрібниці.
Від Будівлі Душ до фрагментів спогадів, а потім від Сили Природи до Асоціації єдиноборств – ближче до закінчення розмови голос Анни почав поступово затихати. Вона поклала голову на руку Роланда, її груди злегка піднімалися й опускалися, дихання ставало все спокійнішим… Хоча Анна вже заснула, іншою рукою вона міцно обіймала його за талію, ніби не хотіла, щоб він ішов. Тож Роланд не міг встати і повернутися до себе, не розбудивши її.
«Ну і нехай, переночую тут. Сподіваюся, ніхто не помітить, як я завтра вранці виходитиму зі спальні на другому поверсі».
Роланд поцілував Анну в чоло, обійняв і заснув поряд з нею.
Коментарі
Дописати коментар