Роман ЗЦВ. Розділи 758-759
Розділ 758. Успадковані переконання | Розділ 759. Сила другої еволюції
Розділ 758. Успадковані переконання
– Цього навчили тебе батьки?
– Так, в основному я навчалася від тата, – кивнула Шерон. – Він часто казав, що у світі багато неправильних речей, але оскільки ніхто не робить крок уперед, щоб виправити їх, вони продовжуються і з часом люди до цього звикають. Звичні речі не обов’язково є правильними. Люди просто повторюють одні і ті самі помилки, і що більше подібне відбувається, то гіршим стає світ.
– На жаль, доки вони не опиняться перед лицем небезпеки, більшість так і не зробить крок уперед, – повільно сказала Венді. Так само, як і з переслідуванням відьом, широкі верстви зосереджувалися лише на 25 золотих драконах, а не справжньому злі: дітях, яких стратили ні за що.
– І це неправильно, – сказала Шерон. – Якщо світ стане поганим місцем, то це буде вина кожного. Помилки, які здаються не пов’язаними з тобою, зрештою впливають на твоє життя.
Венді мимоволі трохи зацікавилася батьками, які виховали таку дитину. Коли вона мимохідь запитала про це, то відповідь Шерон її здивувала:
– Вони не мої справжні батьки.
– Не твої батьки?
– Так, мої батьки померли, – сказала Шерон і почала їсти повільніше. – Після того, як Орлине місто було зруйноване у війні, порядок у південному регіоні був порушений. Безпритульні біженці і жебраки були всюди, а бандитів і розбійників стало більше. Мої батьки були патрульними і боролися проти бандитів… вони так і не повернулися. Після того, як володар утік, жителі були змушені покинути місто. Кленова Квітка тепер, мабуть, перетворилася на безлюдну територію.
Іншими словами, ця трагедія була спричинена протистоянням через королівський указ про успадкування. Що у певному сенсі підтверджувало слова її батька про те, що, здавалося б, незначні помилки, зрештою впливали на всіх.
Венді лагідно погладила Шерон по голові.
– Вибач… що підняла цю тему.
– Все гаразд, – дівчина швидко повернулася до нормального стану, очевидно, не загубившись у горі через втрату близьких. – Насправді вони вже були готові до цього, коли обрали цей шлях… Мій тато завжди казав: «Замість того, щоб платити ціну за помилку, потрібно вкласти сили у її виправлення. Бо перше – це злочин, а друге – честь».
Честь… Венді раптом відчула укол емоцій. Для патрульних більшості міст стратегія виживання була схожою на стратегію щурів: пожинати плоди, зберігаючи певний порядок. Коли особиста вигода конфліктувала з порядком, саме порядок, безсумнівно, змінювали. Тож існування таких людей, як батьки Шерон, було справді чимось неймовірним.
Після певного мовчання Венді заговорила:
– То ці люди, які прийшли відвідати тебе…
– Друзі мого батька, він допоміг їм раніше. – Шерон облизала пальці: – Останні два роки я живу з дядьком Кормаком і його дружиною. У них нема дітей, тому вони ставляться до мене як до рідної.
«То он воно що», – Венді більше нічого не говорила. Подібний вчинок був неабияким досягненням для звичайної родини.
Вона припинила ставити запитання і спостерігала, як Шерон доїдала вечерю.
Юна відьма проковтнула останній шматок смаженої свинячої котлети і протяжно зітхнула, на її обличчі виднілося задоволення.
– Дякую, це найкраща вечеря, яка в мене коли-небудь була.
Хоча Беззимне місто стало надзвичайно заможним і людям більше не доводилося турбуватися про їжу, м’ясо залишалося дефіцитним продуктом. Для пересічних людей додавання шматка сушеного м’яса до каші вже було рівнем достатку, про який вони раніше навіть мріяти не могли. Що ж до наполовину пісного м’яса, підсмаженого на розпеченій олії, то це було те, що могли дозволити собі лише алхіміки, чиновники ратуші та інші люди, які мали високу оплату.
Венді усміхнулася, дістала хусточку і витерла жир з губ Шерон:
– Як тільки ти вступиш до Союзу Відьом, то зможеш їсти таку їжу щодня.
– Справді? – Очі Шерон засвітилися: – Можна їсти м’ясо щодня?
– Звичайно. І це не мариноване м’ясо, що продається на великому ринку, а свіже м’ясо дикого кабана, – сказала Венді, збираючи посуд до коробки. – Улюблена частина Його Величності, це м’ясо з прожилками жиру, однак подібне є не в кожного кабана… Тільки найповніші мають цю частину, яка однаково підходить для приготування на пару, варіння або смаження. При першому способі приготування можна отримати ніжну текстуру, що тане в роті, при другому – хрустку карамелізовану скоринку, що збуджує апетит уже тільки своїм ароматом. До речі, він любить називати цю частину «П’ять квітів»… хоча там нема нічого, щоб віддалено нагадувало квіти.
Вони могли насолоджуватися такими стравами завдяки Блискавці і Мейсі. Улюбленим заняттям цих двох під час патрулювання було приготування дичини. У минулому вони приносили лише смажених кроликів або пташині яйця, але після еволюції Мейсі змогла перетворюватися на крилатого монстра, а її мисливські рефлекси різко зросли, тож тепер відьми приносили цілих диких кабанів і снігових вовків. Якщо в Його Величності Роланда була така потреба, то ці двоє могли за один день наповнити підвал замку здобиччю.
Король завжди говорив, що Туманний ліс це величезна, неосвоєна скарбниця, і тепер Венді почала в це вірити. Принаймні у тій частині, коли йшлося про щоденне забезпечення смачною їжею, внесок лісу був вирішальним.
– Звідки ви все це знаєте? Невже… – вигукнула Шерон і прикрила рот рукою.
Венді не могла не усміхнутися:
– Так, це правда. Його Величність завжди їсть з відьмами, коли має вільний час.
– Тоді зарплата в один золотий дракон…
– Це теж правда.
– То чи можу я… – Шерон вказала на себе.
– Приєднатися до Союзу Відьом? – Венді тихо засміялася. – Звичайно, можеш. Насправді Союз не лише навчає відьом ефективно використовувати власні здібності, а також дбає про них і забезпечує захист. Поки ти готова працювати на Його Величність і Беззимне місто, ти наша сестра.
– Чи маю я жити в замку після приєднання?
– Це вирішувати тобі. Якщо ти хочеш бути з сім’єю, то можеш жити разом з ними.
Хоча дядько Кормак, про якого згадувала Шерон, не був кровним родичем, але вони явно вважали одне одного родиною.
– А навчання…
– Для відьом є спеціальні курси, оскільки ми більш сприйнятливі і можемо навчатися більше. Знання, які пропонує загальна освіта, нам не підходять, – Венді зробила паузу. – Але, враховуючи твій вік, спочатку ми зосередимося на тренуванні твоєї здібності. Заняття для відьом зазвичай проводять вечорами. Якщо у тебе вийде навчатися і там і там, то ти зможеш залишитися в академії до випуску.
Шерон, більше не вагаючись, енергійно кивнула:
– Я хочу вступити до Союзу Відьом… Я хочу бути як Нана.
Навіть якби вона нічого не сказала вголос, Венді бачила відповідь в очах Шерон – як і тоді, коли вони розмовляли раніше, юна відьма була впевнена у своєму виборі.
«Гадаю, перевірку здібності і підписання контракту можна провести трохи раніше», – подумала Венді.
Розділ 759. Сила другої еволюції
Наступного дня Роланд отримав звіт про здібності Шерон.
– Так швидко? – Він підняв брову, взявши у Венді аркуші з результатами випробування: – Вона прийняла те, що стала відьмою?
– Так, і набагато спокійніше, ніж ми очікували, – сказала Венді з усмішкою, після чого поділилася деталями про зустріч минулого вечора. – Мушу сказати, її батьки виховали виняткову дитину.
– Он як… – Роланд був зворушений.
У цю епоху людину, яка могла мислити так далеко наперед, можна вважати першопрохідцем. Можливо, саме таким чином просувалася історія: переконання постійно передавалися майбутнім поколінням і дедалі більше людей поділяли ці прагнення, поки воно не досягало того рівня, який призводив до кардинальних змін у світі.
Використання того самого принципу: одна іскра здатна розпалити величезну пожежу.
Можливо, саме так людство поступово рухалося до цивілізації.
Він уважно переглянув результати випробування й оцінку магічної сили. Для відьми, яка прокинулася у віці п’ятнадцяти років, магічна сила Шерон була вищою за середню. У звіті навіть зазначалося, що цей рівень можна порівняти з деякими дорослими відьмами Такіли. Очевидно, Філліс була присутня під час перевірки здібностей. Вона проявляла найбільше активності, коли у Беззимному місті з’являлися нові відьми.
Здібність Шерон полягала в генеруванні електричного струму, але Венді описала деталі досить розпливчасто – здавалося, електрика все ще була складною темою в елементарній фізиці.
Зі збільшенням сили струму зростало і споживання магічної сили. Однак її електрична здібність нагадувала блискавку, а тому легко пронизувала дерево і плавила залізо. При використанні більш слабого струму потрібен був контакт з об’єктом, щоб був ефект. Юна відьма могла запалити лампочку, але нитка розжарювання швидко перегоряла.
Оскільки Шерон пробудилася недавно, її контроль над магічною силою був дуже нестабільним. Венді дійшла до висновку, що дівчина була бойовою відьмою, яка також мала потенціал, щоб надавати допомогу виробництву.
Роланд не планував проводити повторне випробування. Зрештою в нього не було інструментів для вимірювання напруги чи струму, а навіть якби він знав ці параметри, то не зміг би отримати точні значення.
Крім того, коли Шерон випускала потужний струм – це споживало значну кількість магічної сили, що робило її передачу електрики менш стійкою, ніж у «Зорі Один», що зачарувала Таємничий Місяць. Тож про електромагнітні гармати можна було забути.
Також важливо було зазначити, що і чорний вогонь Анни, й електричний струм Шерон були перетворені з магічної сили, а тому не обов’язково відповідали знайомим теоріям. Лише тоді, коли здатність розвинеться й матиме інші ефекти, це можна буде угодити з тим, що він уже знав.
Загалом здібність нової відьми мала величезний потенціал. Особливо після розвитку, коли Шерон зрозуміє природу електрики, а також через те, наскільки сильною вона стане після досягнення повноліття. Він з нетерпінням очікував побачити як перше, так і друге. А поки що, як запропонувала Венді, Шерон могла тренуватися самостійно і водночас наполегливо працювати, щоб наздогнати інших.
Враховуючи сильне почуття справедливості нової відьми, приєднання до міністерства юстиції здавався чудовою ідеєю.
«Юна дівчина, що володіє електричною здібністю, патрулює вулицею і ловить злочинців – це… здається, дивно знайомим».
Однак Роланд не озвучив цих думок уголос, натомість він кивнув Венді:
– Зробимо там, як ти запропонувала. Дякую за старання.
– Це честь для мене, Ваша Величносте, – сказала Венді, притиснувши руку до грудей.
……
Після вечері Роланд повернувся до кабінету і виявив, що, крім Соловейка, там також були Лілі і Таємничий Місяць. Ці троє зібралися біля столу і, здавалося, сперечалися про щось.
– Ходи поглянеш на це, – махнула йому Соловейко. – О небо, вони виглядають як справжні!
Що виглядало як справжні? Зацікавлений, Роланд підійшов до столу і побачив два горщики з грибами «Пташиний Поцілунок».
– Е… що з грибами? – Вони виглядали по різному. В одному з горщиків були трохи зморщені гриби, ніби це був запас з кухні, тоді як в іншому лежали набагато свіжіші і соковитіші. Роланд відщипнув ніжку більш пухлого гриба – і негайно приснув сік. – Вони досить свіжі. Блискавка щойно їх зібрала?
Соловейко і Таємничий Місяць повернули голови в бік Лілі.
Та знизала плечима:
– Я створила їх магією.
– О… магією, – недбало сказав Роланд, а потім завмер від здивування. – Чекай, що? Ти створила їх магією?
– Ваша Величносте, форма її ущільненої магії дещо змінилася, – сказала Соловейко. – Коли здібність Лілі еволюціонувала, форма нагадувала фіолетову комаху, а тепер на тілі комахи з’явилися візерунки. Крім того, загальна кількість магії зросла. – Вона зробила паузу, після чого додала: – Іншими словами, здібність Лілі розвинулася вдруге.
– Але це все ще комаха! – додала Таємничий Місяць, на що Лілі закотила очі.
– Справді? – Роланд у захваті підняв гриб, уважно оглянув і швидко зрозумів, як відьмі вдалося створити його. – Тепер ти можеш примусити рій магічних комах прийняти бажану форму?
– Так, але тільки тих, які видно під мікроскопом. Також спочатку потрібно знайти ціль, перш ніж можна буде перейти до наступного кроку – асиміляції, – кивнула Лілі. Хоча вона вдавала спокій, блиск в очах видавав її почуття самовдоволення. – Оскільки за крихітними комахами, що утворюються грибами «Пташиний Поцілунок», легше спостерігати, я вибрала їх для цього експерименту.
Швидше за все, вона говорила про спори грибів, їхні основні будівельні блоки. Роланд не міг стримати хвилювання. Здавалося, що будь-який організм, невидимий неозброєним оком, а точніше будь-яка крихітна істота була під контролем Лілі.
– Чудово! – він простягнув руку і погладив її по голові.
На диво, Лілі не відступила і не закотила очі. Натомість вона злегка опустила голову, приймаючи його похвалу.
– Хіба ж це чудово? – Таємничий Місяць поскаржилася: – Ви просто не знаєте, тепер наша спальня непридатна для життя! Вона переповнена грибами. Навіть ліжко вкрите білими капелюшками. Це ніби Туманний ліс після дощу!
Щоки Лілі злегка почервоніли. Вона уважно глянула на Таємничий Місяць:
– Я і с-сама не знаю, чому так вийшло… Спочатку крихітні комахи не перетворювалися на гриби, тож я подумала, що проблема з материнським грибом. Коли я змінила гриб, вони раптом почали проростати по всій кімнаті.
Почувши всю історію, Роланд не стримався і засміявся. Зі своїх обмежених знань з біології він нечітко пам’ятав, що, на відміну від насіння, яке могло вирости в дерево абощо, одна спора гриба не могла дати грибів. Лише після того, як був змінений материнський гриб, одні спори об’єдналися з іншими – і швидко з’явилися гриби. Причина того, чому вони поросли по всій кімнаті, швидше за все, полягала в тому, що викинуті спори материнського гриба розлетілися по всій спальні, асимілюючи всі бактерії в ній у спори грибів «Пташиний Поцілунок».
– Тоді завтра на обід у нас буде грибний бенкет, – радісно сказав Роланд.
Безсумнівно, після другої еволюції здібність Лілі більше не обмежувалася стерилізацією і дезінфекцією. Поки за чимось можна спостерігати, вона могла зробити перетворення в це у великих масштабах і майже без витрат. Крім того, ціль також можна відтворювати і розмножувати, як звичайні мікроорганізми. Дуже схоже на ідеальну мініатюрну армію. Незалежно від того, чи буде використана ця здібність для виробництва харчування, чи підготовки до майбутніх війн, вона принесе неабияку користь.
Коментарі
Дописати коментар