Роман ЗЦВ. Розділи 107-108
Розділ 107. Питання про наміри | Розділ 108. Луна. Частина 1
Розділ 107. Питання про наміри
Після вечері Роланд повернувся до кабінету і продовжив копіювати базові знання з математики зі своєї голови на папір.
Він
не мав здібності Шуцзюань до запам’ятовування, крім того з часом його знання
погіршувалися. Через професію він часто використовував знання з математики та
фізики, але інші знання, такі як історія, географія, біологія, хімія та інші,
за його оцінками, опустилися до базового рівня. Тому потрібне це чи ні, він
повинен зберегти якомога більше знань, записавши те, що пам’ятає, щоб не забути.
Щоразу, коли він заповнював аркуш паперу, він передавав листок Шуцзюань. Передати їй для вивчення листки це майже те саме, що зберегти їх навічно. На жаль, здібність Шуцзюань пов’язана лише з запам’ятовуванням, вона не може без вчителя освоїти математичні знання середньої та вищої школи. Тому, коли Роланд мав час, йому доводилося пояснювати те, що вона запам’ятала.
Звісно, для нього, якому подобалося читати лекції і навчати – це дуже цікава справа. Особливо коли він бачив здивований вираз обличчя Шуцзюань, яка після зосереджених роздумів приходила до усвідомлення, тоді у нього з’являлося відчуття виконаного завдання. Проте Роланд знав, що має певне відношення до навчання у класі. Хоча Шуцзюань майже сорок років, її магічна сила уповільнила швидкість старіння. Шкіра на щоках пружна і рум’яна, довге чорне волосся була зібране у звичайний кінський хвіст, що надавало їй зрілого і вмілого вигляду. Витончені гусячі лапки в куточках очей не псували загальну красу, вони тільки підкреслювали стриманий темперамент. Якби це був фільм, вона, безумовно, виконувала б роль елегантної та обізнаної вчительки. І він тепер може приголомшити цю «вчительку», це відчуття доволі приємне.
Пишучи, Роланд також думав, чим же є магія в цьому світі?
Вона усюди, у глибинах шахт на Північному Схилі, у Непрохідних горах, від диких земель на заході до регіону Хайфен на сході. Відьми можуть використовувати магію, щоб вивільняти всі види неймовірних сил. Якщо розглядати магію як електрику, то відьми – це електричні прилади з різними функціями. Але вона набагато неймовірніша, ніж електрика, більше схоже на «першоджерело» всієї енергії.
Наприклад, Хакала із Союзу Співпраці, Венді говорила, що вона могла викликати чотири види магічних змій, які називалися: загибель, біль, скам’яніння і пустота. Їхня отрута мала різні впливи. Інший приклад – Соловейко, туман це ж майже спотворення простору. Відьомські здібності проявлялися по різному, тому Роланд не міг придумати більш відповідних слів, щоб описати їхнє походження.
Щоб дати визначення першоджерелу, то, мабуть, повинне бути загальне та універсальне правило. У пізніші роки свого життя Ейнштейн був сповнений рішучості об’єднати чотири фундаментальні сили Всесвіту в теоретичну основу, у так звану Теорію великого об’єднання. У певному сенсі він шукав першоджерело. Чи існує універсальне правило, яке діє у будь-якому Всесвіті?
Через це Роланд не міг не вийти за певні рамки. Чи можливо, що у його попередньому світі теж була така сила, але через відсутність відьом, які могли нею користуватися, люди ігнорували існування цієї сили?
Щоб це не було, Роланд міг лише думати, адже при нинішньому рівні технічного розвитку він взагалі не може проаналізувати таку силу.
Тож сприяння розвитку промисловості та прогресу цивілізації є основними завданнями.
Можливо, колись люди зможуть використовувати цю силу напряму, без допомоги відьом – універсальну енергію, яка може одночасно створювати кілька ефектів. Одна тільки думка про це змушувала його відчувати хвилювання.
– Ваша Високосте? – Побачивши ніби сп’янілий вигляд принца, Шуцзюань не стрималася і голосно покликала.
– Кхе-кхе, – Роланд винирнув зі своїх думок, двічі кашлянув, поглянув на свічку, що майже догоріла до кінця і сказав: – На сьогодні все.
– Добре, – вона схилила голову, прощаючись, але збираючись іти відьма сповільнила кроки.
Роланд не почув, як зачиняються двері, здивований цим, він підняв голову і побачив, що Шуцзаюнь стоїть біля дверей.
– Щось сталося?
– Ваша Високосте… – Шуцзюань на мить завагалася. – Я хочу поставити вам запитання.
– Питай. – Роланд кивнув, поклав перо, яке тримав у руці, підняв чашку і зробив ковток. Відьми вправні в усьому, але є одна проблема – вони невпевнені у собі. Як кролики, що висунули голову з нірки, як тільки їх щось потурбувало, вони так лякаються, що більше не наважуються висунутися. Він припустив, що її запитання таке: «чому ви готові нас прийняти?» або «чи не боїтеся ви церкви?» тощо. Соловейко і Венді багато разів питали його про це. Але оскільки відьми питають про це, їм, природно, потрібно відповідати серйозно, щоб вони глибоко відчули тепле, як весняний вітерець, ставлення до себе, як до товаришів.
– Ви… могли б одружитися з відьмою?
– Пхуу, – Роланд ледь не виплюнув воду з рота. – Е, чому ти про це питаєш?
– Я… – Шуцзюань розтулила рота, але не змогла відповісти.
Одружитися з відьмою? Першою у свідомості Роланда з’явилася постать Анни. Відколи він побачив її у темниці, ті озерно-блакитні очі залишили глибокий слід у його серці. Відьми до свого пробудження були звичайними людьми. Вони мають видатні здібності і перевершують звичайних людей у всьому, це також стосується і їхньої зовнішності. Якби помістити їх у сучасне суспільство, то вони опинилися б у центрі уваги. Тож навіщо йому вагатися? Отож…
Він поглянув на Шуцзюань і з усмішкою сказав:
– Чому ні?
*******************
Венді потерла зболілі плечі, повертаючись до кімнати.
Великі груди завжди спричиняли їй купу неприємностей, особливо, коли вона стояла на надбудові Маленького Міста, щоб викликати вітер, відьма не тільки піднімала руки, але і трохи відводила їх назад, щоб зберегти рівновагу.
На основі перших випробувань Маленького Міста внесено ряд вдосконалень. Наприклад там, де вона стояла, зробили захист, який закривав не тільки від вітру і дощу, але і від сонця. Навколо корпусу корабля були підвішені шматки кори, щоб зменшити пошкодження від зіткнення під час причалювання. На обох бортах встановлені дві короткі цементі палиці для зручного фіксування корабля конопляними мотузками.
Після майже місяця тренувань її здібність контролювати вітер також значно поліпшилася. Тепер, коли корабель став більш стійким, вона могла збільшувати або зменшувати швидкість впливом вітру, також вона навчилася контролювати вітер, який вже дме, щоб контролювати споживання магічної сили та для того, щоб триматися довше.
Соловейко закінчила купатися раніше Венді й вже сиділа на ліжку в нічній сорочці, очікуючи її.
Однак дивним було те, що на обличчі Соловейка була нестримна усмішка.
– Сталося щось хороше? – не могла не запитати Венді, Соловейко похитала головою та нічого не сказала, але її усмішка стала ширшою.
Венді надула губи. У Соловейка був поганий настрій після тої ночі, коли вони розмовляли, її настрій трохи піднявся, коли в замку почали грати в карткову гру Гвинт. Але чому сьогодні вона така радісна? Куди поділася беземоційна і мовчазна тіньова вбивця, з якою Венді вперше зустрілася в Їньґуані?
«Що ж, – Венді роздягнулася і ступила у велике дерев’яне відро, заповнене гарячою водою, – мабуть вона отримала хорошу карту».
Розділ 108. Луна. Частина 1
Минуло два тижні з закінчення Місяців Демонів, сніг перетворився на струмки і влився в річку Чішуй.
Після того, як білосніжне полотно розтануло, дерева обабіч річки знову ожили і тепер зазеленіли.
Земля на схід від містечка була очищена Анною, Його Високість тимчасом призначив ту територію полігоном для підготовки першої армії Прикордонного Міста.
На полігоні Картер Ланніс тримав рушницю та перевіряв чи надійно приєднаний багнет.
Це ще одна новенька річ, винайдена Його Високістю, проте порівняно з паровою машиною, що може працювати самостійно, і поліпшеним сніговим порошком, який може вибухнути, коли його запалюють, багнет надто простий. Коли він потрапив до його рук, Картер знав, що це неправильна зброя.
По суті, це просто гострий трикутний шматок заліза, вигнутий по центральній лінії. Хоча у нього гострі краї, його неможливо використати для різання цілі – через згин лезо надто коротке, вістря майже відсутнє, а задня частина має ширину розміром з ніготь великого пальця. Ним, мабуть, навіть одяг не можна розрізати.
Єдине до чого придатна ця зброя – колоти, і використовувати багнет можна тільки після того, як його приєднали до рушниці. Він навіть не йде в порівняння з кинджалом у руці.
В очах лицаря, витратити купу чавуну на виготовлення зброї для одного виду атаки – це, очевидно, погана робота. Якби на його землях знайшовся коваль, який наважився б на це, то він би обов’язково зв’язав цього чоловіка і дав би йому ляпаса.
Але навіть у такій низькоякісній зброї Картер може бачити прояв унікальності Його Високості в деталях, наприклад, з’єднання багнета зі стволом рушниці. Пази з’єднання мають два прямі кути, якщо з’єднати їх і вирівняти в півоберта, то можна зафіксувати багнет на стволі. Завдяки цьому вони не мають ідеально підходити, якщо з’єднання надто вільне – можна вставити кілька шматків паперу, а потім зробити потрібні дії. Якщо з’єднання туге – папір можна прибрати.
– Приєднати багнети!
Почувши команду, члени стрілецького загону, які отримали нову зброю, дістали багнети зі спеціальних кишень на поясі та наділи їх на стволи. Всього виготовлено сорок штук нової зброї та спеціальних кишень до неї, тож тим, хто її не отримав, доводилося використовувати дерев’яні стрижні.
Вони тренували цю дію майже цілий ранок, тепер більшості людей достатньо лише двох-трьох вдихів, щоб закріпити багнет. За словами Його Високості, це зброя для крайнього випадку, він не хоче, щоб його підлеглі вступали в рукопашний бій, якщо тільки ситуація не обернеться гіршим боком. Картер не погоджувався з цим рішенням, ті, хто власними руками не встромляли лезо у тіло ворога, були ще дітьми. Тільки побачивши кров, вони можуть перетворитися з шахтарів і мисливців на воїнів.
Залізна Сокира також був у команді. Хоча він називав себе мисливцем, Картер міг сказати з його навичок, що він пройшов спеціальну бойову підготовку, вміння Залізної Сокири були не гірші за вміння лицарів.
Коли Його Високість попросив Картера навчити солдат користуватися новою зброєю, він почувався трохи винуватим. Картер ніколи не чув про багнет. А якщо він взагалі не знає, як ним користуватися? Проте побачивши прототип лицар одразу сповнився впевненості. Хіба це не схоже на короткий спис, через особливості леза, ним набагато легше користуватися, ніж довгим списом.
Єдина перевага штрикового методу атаки в тому, що його зручно тренувати. Головний лицар наказав усім загонам вишикуватися у ряд і навчав їх найбільш підходящим рухам. Стояти, виставивши одну ногу вперед і впираючись іншою, зігнувши коліна штовхати рушницю з багнетом з максимальною силою.
Таке повторюване тренування надзвичайно нудне, тож на здивування Картера, всі ретельно виконували потрібні дії. До зими це було збіговисько слабких і лінивих мирних жителів, але тепер вони поводилося достойно. Команди виконувалися швидко, а тренувати їх навіть легше, ніж зброєносців. Звісно, якщо дати їм мечі, або як говорить Його Високість «холодну зброю», ці люди не змогли б зробити і трьох рухів. Але з точки зору сили волі, на їхній прогрес варто звернути увагу.
Після ще півгодини тренувань Картер звелів стрільцям сісти і зробити перерву. У цей час на тренувальному майданчику також з’явився Його Високість, його супроводжувала жінка, чиє лице закривав каптур. Головний лицар не здивувався цьому. Його Високість заздалегідь попередив, що на сьогоднішньому тренуванні їм допомагатиме відьма.
Але відьма справді висока, на перший погляд вона майже одного зросту з Його Високістю. «Дівчата повинні бути нижчими», – подумав Картер. Затим він сказав, щоб всі підняли і привіталися з четвертим принцом.
– Вітаємо, Ваша Високосте! – солдати разом підняли руки і голосно вигукнули.
– Добре попрацювали, – кивнув Роланд. Він підійшов до лицаря і вже збирався було щось сказати, коли від загону відділився високий чоловік. Картер Ланніс нахмурився, зробив крок, щоб залишити принца за своєю спиною і поклав руку на ефес меча. Соловейко теж одразу з’явилася та схопила Роланда за руку. Якщо ситуація розгортатиметься в поганому руслі, вона може затягнути принца в туман.
Великий чоловік, який відділився від натовпу виявився Залізною Сокирою.
Він прямував не до принца, а бухнувся навколішки перед жінкою в плащі. Залізна Сокира не використав материкове вітання, коли опускаються на одне коліно, він припав до землі, притиснувши руки і голову:
– Голово клану!
На цьому тренування стрільців довелося призупинити.
********************
– Поясніть мені, що відбувається?
У замковому залі Картер, Луна і Залізна Сокира стояли в ряд, Роланд же сів у крісло, поставивши запитання з легким невдоволенням.
Дисципліна, дис-цип-лі-на! Скільки разів він наголошував, що в армії повинна бути залізна дисципліна! Незалежно від того, кого вони побачать, чи голову клану чи навіть самого короля – не повинно бути жодних зайвих рухів. Якщо щось потрібно, то треба спитати дозволу. Він мав хороше враження про Залізну Сокиру, але сьогоднішні дії мисливця, змусили його зітхнути. Зрештою, культура тут не настільки розвинута, а значення дисципліни вони не змогли зрозуміти повністю.
– Ваша Високосте, – не втримався Залізна Сокира, він хотів знову стати на коліна, як тільки заговорив, але Роланд зупинив його, коли він лише зігнув коліна.
– Стій і говори!
– ……Так, – сказав Залізна Сокира, проковтнувши клубок у горлі, – леді Їньюе голова клану, якому я поклявся у вірності, коли жив у місті Залізного Піску.
– Ні, Кабаґо, я не голова клану… – Луна квапливо замахала рукою.
– Ні, ви голова клану, – сказав Залізна Сокира. – Після смерті вашого батька і брата, за звичаєм Моджін, з того моменту ви стали головою клану Аоша. Я чув, що вони продали вас у порт Чиста Вода, але не знайшов вас там, я подумав, що ви… мертві.
– Але я…
Роланд перебив Луну:
– По черзі. Залізна Сокиро, ти перший.
– Як накажете, Ваша Високосте.
… …
Історія нескладна, Роланд швидко зрозумів загальну картину.
Луна входила до клану Аоша з місті Залізного Піску. Її справжнє ім’я Джовер Їньюе, а її батько був головою клану Аоша.
Люди пісків не є єдиним цілим, а місто Залізного Піску може вмістити обмежену кількість населення. Кожні три роки всі клани проводять священний поєдинок на вогняних землях, і лише шість кланів-переможців отримують право жити в місті, інші або живуть за містом, або мандрують до Зеленого моря. Хоча там теж є джерела води, звірі та піщані бурі є великою загрозою для людей пісків, тому на кожному священному поєдинку воїни кожного клану не шкодують сил.
Коментарі
Дописати коментар