Роман ЗЦВ. Розділи 125-126
Розділ 125. Міська розбудова | Розділ 126. Перетворення пшениці
Розділ 125. Міська розбудова
– А як щодо присланих людей? Є якісь дані? – запитав Роланд.
– Так, будь ласка, погляньте вниз, – помічник міністра вказав на нижню частину документа. – Загалом до Прикордонного Міста відправлено 1100 осіб. Більшість із них раби, як ви і наказували, вони всі розміщені за межами міста. Тридцять п’ять осіб – це ремісники, їх передано під керівництво Карла, вони всі розселені в будинках «нового цивілізованого району», – Баров чітко вимовив незнайомий термін. – Але, ваша високосте, це справді нормально? Я пам’ятаю, що те місце спеціально готувалося для відьом.
– Люди, яких я послав, щоб поширювати плітки про безпечне місце, ще не повернулися. Справа просувається повільніше, ніж я думав. Тому будинками будуть користуватися ремісники та їхні родини, пізніше ми можемо побудувати ще. – План Роланда полягав у тому, щоб крок за кроком перебудувати все місто. Дерев’яні та глиняні будиночки перетворяться на цегляні, а замість нинішніх вузеньких провулків з’являться широкі вулиці, щоб по ним вільно могли ходити пліч-о-пліч кілька людей.
– Зрозуміло, – кивнув Баров. – Ваша Високосте, я чув, що до містечка також везтимуть велику рогату худобу й овець?
– Так. Але не зараз, я дозволив привезти їх трохи пізніше, вони прибудуть разом з пастухами. Худобу відправлять на пасовища між міською стіною, туманним лісом і Непрохідним гірським хребтом – це має бути доволі хороше місце, так? Перетворимо його на пасовище. Нам потрібно відкрити зруйновану частину міської стіни, користуватимемося тою частиною як проходом. Зрештою, стіна корисна лише протягом Місяців Демонів.
Нарешті, тепер є достатньо людей і грошей, щоб прорватися через вузьке місце та підштовхнути Прикордонне Місто до подальшого розвитку, а тому Роланд може використовувати всі свої знання з іншого світу.
Він покликав охоронців до кабінету і наказав
– Ідіть, знайдіть Карла з виконавчого відділу. Гадаю, якщо він не у шахті, то повинен бути у районі тимчасового перебування.
Через півгодини Карл увійшов до кабінету, вклонився Роланду, вітаючись:
– Ваша Високосте.
Минуло майже півроку відтоді, як він уперше побачив цього члена Гільдії каменярів, від часу, коли його залучили до штату ратуші, чоловіка можна вважати найзайнятішим чиновником. За останні шість місяців він керував зведенням міської стіни, а потім будинків у новому районі, а також тимчасові дерев’яні хатини для нових жителів Прикордонного Міста. Зараз у свої 35 він має перші срібні нитки на скронях, а його шкіра почала темніти від постійного перебування на вулиці. Проте очі наповнилися світлом у порівняні з першою їхньою зустріччю, а голос сповнився енергії.
Це правда, що оточення може швидко змінити людину. Лише півроку тому він був каменярем, який ретельно приховував свою суть, переховуючись від неприємностей. Тепер, коли він особисто керує проєктами і має підпорядкованих людей, Карл поводиться як важлива особа. Але найбільше Роланд захоплювався його готовність захищати інших.
Роланд усміхнувся і кивнув:
– Сідай до столу. – Він передав Карлу кілька ескізів, зроблених раніше. – Поглянь на це. Мені потрібно, щоб ви побудували дещо нове.
– Це склад. Гм. Нижня частина убезпечить споруду від повеней. – Карл швидко роздивився перший ескіз і перейшов до наступного, деякий час вивчав його і запитав: – Це… це піч?
– Так, вам потрібно побудувати п’ять таких печей. Більшість із них знадобиться для випалювання цементу і глиняної цегли. Ділянку оберіть таку, щоб було багато вільного простору, врахувавши шляхи перевезення матеріалів та територію для складу. У майбутньому будуть зведено ще більше печей.
– Зрозумів. – Далі Карл перевів погляд на останній ескіз і відразу насупився, побачивши його. – Це… Здається, каналізація? Ні, тут також є стіни і дах… а за ним, схоже, ставок. Ваша Високосте, я не розумію, що це…
Роланд посміхнувся і сказав:
– Це туалет, і це теж буде будівельний проєкт з найвищим пріоритетом.
– Туалет? – Карл трохи подумав. – Ваша Високосте, де ви плануєте його побудувати? Для цих потреб у вашому замку вже є горщики, а слуги відповідають за регулярне їхнє очищення. Більшості селян не потрібне щось подібне, вони ними не користуються, вирішуючи цю проблему прямо біля хати. Так само і раби, вони можуть викинути нечистоти прямо в річку Чішуй і вода віднесе їх подалі.
«То он що за запах я відчув, коли спустився на берег». Роланд похитав головою, намагаючись розвіяти неприємний спогад про жахливий сморід.
– Якщо це так, то нам потрібно якомога швидше позбутися від цієї поганої звички.
– Е-е… погана звичка? – Карл, здавалося, не міг зрозуміти.
«Людям, що звикли ходити до вітру де заманеться, ясна річ, складно зрозуміти, яким прекрасним може бути світ, без неприємних сюрпризів, в які можна вступити». – Подумки насміхався Роланд.
– Хай там що, ви можете слідувати ескізу. Я позначив приблизний розмір, використовуючи довжину, визначену раніше. В районі тимчасового проживання необхідно звести принаймні чотири туалети, завжди по двоє поруч. Крім того, стіни всередині канави мають бути з цегли, а зовнішні стіни і дах можна зробити з дерева, так знизиться використання цементу.
– Ваша Високосте, ви хочете побудувати їх поряд одне з одним… це… – повільно сказав Карл, очевидно, що він вважав розмову на цю брудну тему з його високістю приниження гідності члена королівської родини. – Але що нам робити, якщо ними не будуть користуватися?
– Я віддам накази, які вони муситимуть виконувати. Вам потрібно тільки побудувати їх, про все інше подбаю я.
– Я виконаю вашу волю. – Кивнув Карл. – Ваша Високосте Роланде, я б хотів поговорити з вами про дещо.
– Говори.
– Після того, як Гільдію каменярів розпустили, багато людей, як і я, вирішили покинути столицю. Я хочу написати кілька листів до людей, що знають, куди я попрямував, та спробувати запросити їх до Прикордонного Міста. Всі вони мають свої навички, наприклад, з печами найкраще впорався б Лосій. Ваша Високосте, я не знаю…
– Це не проблема, – негайно сказав Роланд. – Я візьму всіх каменярів, яких ви зможете запросити, їм будуть платити відповідно до їхнього досвіду та навичок, і вони теж матимуть можливість стати чиновником ратуші.
– Дякую за вашу щедрість, – Карл ще раз поклонився і пішов.
Коли каменяр пішов, Роланд почав записувати свій план щодо управління рабами та те, як він хоче ліквідувати систему рабства.
Населення Прикордонного Міста вже почало стрімко зростати, але поки вони залежать від імпорту продуктів, місто може опинитися під загрозою, якщо станеться стихійне лихо або дорога до інших міст буде перекрита. Тому, крім зростання і розвитку промисловості, одним із пріоритетних напрямків має бути розвиток сільського господарства. Прикордонне Місто має якнайшвидше вийти на рівень самозабезпечення.
Принц вірив, що як тільки він зможе втілити свої ідеї, раби перетворяться на активних фермерів. Маючи поліпшене Листочком насіння вони перетворять сільськогосподарські землі навколо річки Чішуй на золотаве пшеничне море.
Стосовно високого пріоритету побудови туалетів, то це також пов’язано з розвитком сільського господарства – з достатньою кількістю людей, землі та насіння, останнє, що він потребує це добриво.
Роланд, звісно, знав, як клопітно виробляти добриво з екскрементів людей і тварин, потрібно регулярно очищувати ставок-накопичувач, а також потрібне залучення людей для компостування, що менш зручно, ніж хімічне добриво. Але зараз хімічна промисловість нерозвинута і не могла допомогти в цьому питанні, тому доведеться звернутися до природного органічного добрива – воно перевірене часом і аж до двадцятого століття у деяких сільських районах продовжували користуватися цим добривом.
А люди цього світу мало знають про добрива. Більшість людей вважають, що фекалії – це якась гидотна. Відчуваючи огиду, вони ніколи не думали, що це насправді може принести користь. Тому при щорічному обробітку землі фермери використовують систему трьох сівозмін. Оброблену ділянку ділять на три частини, які по черзі використовують для весняного посіву, осіннього посіву та залишають на пару, щоб уникнути безперервного обробітку і виснаження родючості ґрунту.
Розділ 126. Перетворення пшениці
Для сіл і невеликих містечок не мало значення чи використовували вони систему сівозмін чи ні. Однак для великих міст, біля яких мало вільних земель, ця система потребувала багато територій. Наприклад, місто Їньґуан, Хребет Упалого Дракона і столиця – саме такі міста, тому їм доводилося щомісяця ввозити велику кількість зерна з інших міст.
Першим кроком для використання добрива із людських і тваринних фекалій – це зібрати їх. Ось чому Роланд вирішив побудувати громадські туалети як найшвидше. Одночасно зі збором, це зменшить поширення хвороб і вплине на привабність місця проживання. Коли прибули інші групи людей, туалети майже були збудовані. Стосовно того, як робити компост і засівати землю, він вирішив обрати групу досвідчених старих фермерів, щоб окремо навчати їх кілька днів. Адже земля ще у процесі вирівнювання та очищення, тож знадобиться принаймні тиждень, щоб розпочати посівні роботи.
Закінчивши роботу, Роланд вирішив піти на дослідницьке поле Листочка у саду.
Відтоді як Листочок почала досліджувати різноманітне поліпшення насіння, сільськогосподарські культури висадили усюди, де могли рости квіти в саду. Вона також розділила клуби на кілька блоків і пронумерувала їх згідно пропозиції Роланда, щоб можна було порівнювати результати розвитку двох груп піддослідних культур.
Як тільки Роланд ступив у сад, його засліпили великі золотаві колоски пшениці.
– Ваша Високосте. – Побачивши принца, Листочок, яка сиділи навпочіпки поряд з клумбою, підвелася, завела пасма волосся за вуха, і вклонилася, вітаючись.
– Це результат поліпшення? – він махнув рукою, показуючи, що їй не потрібно бути такою ввічливою, підійшов ближче і схвильовано торкнувся важкого пшеничного колоска, торкаючись пальцями зерен.
Він не мав уявлення про те, як виглядає пшениця, але порівняно з його дитячими спогадами про пшеничні поля у столиці, то колоски зі спогадів були значно менші за ті, що зараз в його руках, і також були не настільки повними.
Листочок кивнула і сказала:
– Я зробила колоски пшениці більшими, після дозрівання, збору насіння і посадки його на цю клумбу, я можу отримати такі самі колоски пшениці. Однак… після повторення цього процесу два-три рази важко виростити великі й повні колоски пшениці. Я не знаю чому.
«На жаль, я нічим не можу тобі допомогти», – подумав Роланд. Судячи з його жалюгідних знань біології зі школи, можливо, це через ефект самозапилювання? На півдні вирощують рис, що значно відрізняється від пшениці, а для збільшення урожайності ще і закуповують насіння. Однак це насіння уже має практичну цінність, якщо результат може зберігатися протягом двох поколінь. Один паросток пшениці може дати понад 130 насінин. Перша партія насіння буде поліпшена Листочком, а далі фермери можуть виростити власне насіння, яке можна використовувати принаймні два роки.
– А як щодо цих, чому вони пусті? – Роланд помітив клумбу з пустими колосками.
– Це ті, які я садила найпершими, можливо, це тому, що я садила занадто багато разів, – невпевнено сказала Листочок. – Якщо я застосую магічну силу, пшениця здатна швидко рости, але після того, як магічна сила зникне, вона швидко в’яне.
Схоже, що рослини, перетворені магією, все одно потребували поживних речовин і необхідних мікроелементів від землі. Роланд підійшов до останньої клумби. Тут росла пшениця дуже дивної форми. На стеблах, завтовшки з руку, звисало кілька скупчень блакитних колосків пшениці. Також росло кілька гілок, які тягнулися з центру стебла, гілки були вкриті зеленим листям. Тож ці дивні пшениці доволі великі, а тому на клумбу висадили тільки три рослини.
Це магічна версія, яку Листочка попросив зробити Роланд, — пшеничне дерево.
Його ідея полягає у тому, щоб зробити пшеницю схожою на бананове дерево, яке дає плоди з гілок, щороку збирати врожай і позбутися від оранки та посіву, одночасно з цим дерево матиме велике зелене листя для фотосинтезу, таким чином зменшуючи вимоги до плодючості землі. Зараз стовбур і гілки займають небагато місця і пшеничні колоски ростуть тільки на верхівках гілок, що не відповідає початковій ідеї. «Можливо, Листочку для поліпшення потрібно орієнтуватися на виноградну лозу? Зрештою, – подумав Роланд, – вона ніколи не бачила справжнього бананового дерева, а виноград не є рідкісним продуктом у Ґрейкаслі, тож легше спиратися на реальний зразок».
– Насіння цих трьох рослин пшениці не можна використовувати для посіву, – сказала Листочок. – Я спробувала, зерна не проросли після посадки. Але воно регулярно плодоносить, колоски які ви бачите, це вже друга партія.
Нездатність проростати означає, що кожне пшеничне дерево унікальне і потребує перетворення Листочком, наразі воно не варте того, щоб його садити.
– Ти добре попрацювала. Цей сорт пшениці назвемо «Золота №1». Я залишу для тебе пробне поле на південному березі річки Чішуй. Воно буде закрите парканом і перегородками. Спробуй виростити партію Золоту №1 так швидко, як тільки можна. – Велів Роланд. – Що стосується саду, продовжуй користуватися ним для поліпшення нових сортів, у мене з’явилося багато нових ідей. Не тільки пшениця, також можна спробувати виноград.
Шкода, що Листочок може розуміти характеристики рослинних культур тільки на макрорівні: кількість плодів, солодкий смак, щільність рослини тощо… Якби вона могла зрозуміти мікрорівень, то чи могла б відьма прямо маніпулювати генами та робити точніші та тонші налаштування? Наприклад, рослини можуть поглинати світло, відмінне від видимого, таке як, ультрафіолет, рентгенівське та навіть іонізуюче випромінювання для фотосинтезу, а також виробляти речовини для зберігання енергії: крохмаль, глюкоза і сахароза. Завдяки цьому люди могли би вирощувати сільськогосподарські культури в спеціальних резервуарах.
Увечері четвертий принц наказав розпалити багаття біля річки Чішуй і велів Картеру та його підлеглим зібрати в тому місці всіх рабів. Сюди привезли великі каструлі та казани і поставили їх на новозбудовану просту глиняну піч, щоб зварити на вогні кашу.
Раби дивилися на свого нового господаря, який стояв спиною до багаття, його постать, завдяки вогню, відкидала довгу тінь, люди налякано опускали голови. Але були і сміливці, що крадькома поглядали на принца.
Роланд стояв перед вогнищем і оголосив тисячі людей встановлені ним правила.
– Я – Роланд Вімблдон, четвертий принц Ґрейкасла, лорд Прикордонного Міста і володар західного регіону! Я зібрав вас усіх тут, щоб сказати, що вам усім пощастило приїхати на мої землі! Поки ви наполегливо працюєте, ви зможете позбутися нинішньої особистості та статусу! Саме так, я дам вам шанс позбутися клейма раба і стати вільною людиною!
Серед рабів здійнявся галас. Вони дуже добре розуміли, що означає бути вільною людиною – лорди більше не могли жорстоко знущатися над ними, їм більше не буде потрібно нескінченно працювати на полях, а вирощений врожай не доведеться віддавати лордам, їхні діти теж зможуть вирватися зі стану рабів.
Почекавши трохи, Роланд продовжив:
– З завтрашнього дня кожному з вас буде виділено певну ділянку землі, разом з цим дехто буде пояснювати вам, як господарювати, щоб ви змогли зібрати великий урожай пшениці за рік. У перший рік ви можете залишити 30% врожаю собі, а 70% передати Прикордонному Місту. Ті, хто збере найкращий урожай, стануть вільними людьми!
– Коли ви станете вільними людьми, члени ваших сімей будуть звільнені від рабства. Ви будете вирішувати чи займатися фермерством чи шукати іншу роботу в місті. Якщо ви оберете фермерство, 20% зібраного зерна потрібно буде сплатити як орендну плату, а решта 80% будуть у вашому розпорядженні. Якщо ви знайдете іншу роботу, то поля повертаються лорду, і, звісно, продукти більше не доведеться здавати!
Як тільки пролунали ці слова, чулося лише дихання. У цю мить раптом хтось крикнув:
– Ваша Високосте, чи правда те, що ви сказали?
– Звичайно. – Роланд карбував слово за словом: – Як лорд, я ніколи не обманюю свій народ.
– Його Високість милостивий, – не втримався хтось, прошепотівши, а потім голос зазвучав голосніше: – Многая літа Його Королівській Високості!
Раб у першому ряді із криком опустився на коліна, за ним другий і третій…
Аж поки навколішки не опустилися весь натовп, а темряву заполонили голоси, що звучали все голосніше та голосніше. Аж поки голоси людей, зрештою, не зійшлися в одному ритмі:
– Його Високість милостивий! Многая літа Його Королівській Високості!
«Оскільки є Луна, то більше не потрібно підготовлювати людей», – подумав принц.
Він сплеснув руками і наказав охоронцям позаду:
– Подавайте їжу!
Коментарі
Дописати коментар