Роман ЗЦВ. Розділи 81-82
Розділ 81. Тренування артилерійського загону| Розділ 82. Перша подорож Маленького Міста
Розділ 81. Тренування артилерійського
загону
Щодня
такі тренування займали по дві-три години, а після того, як вони закінчувалися,
Фаньна повертався до міської стіни і продовжував займатися старою роботою. Один
з чоловіків з його гуртожитку записався до нової команди стрільців і тепер мав
новеньку рушницю, він стояв позаду, хизуючись новою зброєю. Якби устав не
забороняв бійки, то Фаньна уже б зашив той проклятий рот.
Однак він також помітив щось дивне.
Люди, які приєдналися до нової команди стрільців, тренувалися ж всього кілька днів, так? Але вони майже одразу почали тренуватися у стрільбі по демонічним звірам, а як щодо артилерійського загону? Вони не зробили ще жодного пострілу. Тим більше, що такі важкі гармати неможливо перемістити на міську стіну.
Якщо поглянути на вершину стіни, то двоє людей, які стоять поруч, майже блокують прохід. Зазвичай, всі бігають по скошеній внутрішній частині стіни. Навіть якщо вона трохи крута, це ліпше, ніж заважати товаришам по команді стріляти та завдавати ударів. Щодо гармат… вже їхні два колеса ширші за верхню частину стіни, та і використовувати їх для стрільби вниз не дуже практично.
Чи може бути… що гармати не використовуватимуться для боротьби з демонічними звірами?
Наступне тренування підтвердило припущення Фаньна.
Залізна Сокира відвів чотири артилерійські команди до річки. Там Фаньна виявив, що раптом на річці Чішуй з’явився величезний «корабель». Ні… Він не був упевнений, чи це справді корабель. Ця річ була зроблена з того ж матеріалу, що й міська стіна, вона була широкою і короткою. Якщо не брати до уваги дві голі щогли, то хіба це схоже на корабель? Команда Фаньна також почала сперечатися щодо цього.
– Очевидно, що це понтонний міст, – першим висловив свою думку Юпі, який часто навідувався до фортеці Лонгсонг з кораблями, що відвозили руду, він любив похвалитися своїми знаннями. – Його зробили таким широким для стійкості! Я часто бачив їх, коли подорожував на південь. Якби це був корабель, то як він рухатиметься, коли немає вітру? У минулому, більше десяти років тому, річка вийшла з берегів і змила дерев’яний міст у фортеці. Тому містяни користувалися понтонним мостом. Замість старого моста, вони набили купу широких дощок на човни, стягнули їх ланцюгами в один ряд для стабільності і так ходили!
– Фортеця Лонгсонг – це найвіддаленіше місце, де ти був, але показуєш себе таким знавцем, – насмішкувато сказав Родні. – Навіщо понтонному мосту дві щогли, хіба його не знесе вітром?
– Коли ти дивишся на корму, хіба не бачиш, що там лежить стерно? Воно не потрібне для понтонного мосту. – Додав Нельсон, брати завжди на одній хвилі. – Крім того посередині стоїть дерев’яна рама, це точно споруда, тільки ще недобудована. Жодних сумніві, це корабель.
Фаньна не дуже цікавило корабель це чи ні, його хвилювало лише наступне тренування. Однак незабаром вони отримали відповідь, Залізна Сокира сказав їм привезти коней, які підтягнуть візок з гарматою до «Маленького Міста» — так, це назва корабля, яку особисто обрав Його Високість. Вислухавши слова Залізної Сокири, обличчя Юпі раптом заклякло, тоді як двоє братів тріумфували – потім вони всі зайнялися справою.
На палубі розташувалося два комплекти блокуючи стрижнів, у кожному по чотири штуки, вони знаходилися по центру, що натякало на можливість одночасно заряджати дві гармати.
«Що ж, – подумав Фаньна, – тепер уже зрозуміло, що ми не матимемо справу з демонічними звірами….» Річка Чішуй тече з півночі на південь, а в Туманному Лісі немає такої широкої річки.
Коли Фаньна вперше ступив на палубу корабля, то одразу відчув його неймовірну стабільність. Навколо тече вода, але корабель нерухомий, ніби стоїть на землі. Невеликі похитування відчувалися, коли на палубу ступили коні.
Фаньна також помітив, що Залізна Сокира відстежував час для кожної команди артилеристів. Якщо взяти до уваги два комплекти стрижнів на палубі, то, здається, тільки дві найшвидші групи отримають місце на кораблі. Він потайки розповів про це членам своєї команди – і вони відразу сповнилися енергії, на кожному кроці вони викладалися на повну. Якщо їх не оберуть і повернуть до загону списників, то це найменша проблема, яка на них чекає, але втратити підвищення зарплати – це найжахливіше!
На сьомий день Фаньна нарешті отримав можливість уперше зробити постріл.
Цього дня також прибув Його королівська Високість, щоб поглянути на тренування артилерійського загону. Члени чотирьох команд гордо розправили плечі та енергійно крокували.
Оскільки команда Фаньна добре знайома з підготовкою і заряджанням гармати, то вони стали першими, хто вистрілив.
Це також був перший раз, коли він побачив силу гармати. З оглушливим гуркотом залізна куля, удвічі більша за кулак, приземлилася десь за милю від них, піднявши вгору стовп снігу та землі, затим відскочила і полетіла далі. Неозброєним оком він не міг вловити траєкторію залізної кулі.
Це викликало страх і хвилювання у Фаньна. Як Його королівська Високість створив таку жахливу зброю? Якщо людина потрапить під таку атаку – навіть при повному обладунку, жодних шансів на порятунок.
Кожна команда зробила по пострілу, Його королівська Високість після кожного пострілу наказував ставити прапорець у місці, де приземлялось гарматне ядро, і вимірювати відстань між місцем приземлення і дулом гармати. Після четвертого пострілу знову прийшла черга Фаньна, він отримав наказ змінювати кут пострілу.
На тій частині гармати, що з’єднувалася з кріпленнями, з обох боків була зроблена шкала з п’ятьма позначками: 0, 5, 10, 25 і 30. Хоча вони не розуміли, що позначають ці цифри, але поки команда дотримується інструкцій – все буде добре. Залізна Сокира вигукнув «Кут стрільби п’ять!». Юпі, найсильніший в команді, просунув стрижень банника під низ гармати, зачекав, поки інші повернуть гвинт, і разом з ними підняв ствол до першої позначки, щоб закріпити в потрібно положенні.
Коли кінець гармати трохи опустили вниз, ствол виглядав дещо меншим, ніж у вихідному положенні, а дуло дивилось трохи вгору, це вказувало на те, що шкала знаходилась на позначці з цифрою 5.
Затим було чотири постріли, прапорці та вимірювання відстані між місцем приземлення гарматного ядра і стволом, після чого кут знову змінювався.
Фаньна поступово розумів, що робить Його королівська Високість.
Він записував відстань кожного вистрілу залізною кулею, і що вище був кут ствола, то далі вона приземлялася.
Фаньна добре розумів цей момент завдяки своєму досвіду стрільби з лука. Якщо пустити стрілу вгору, вона летітиме далеко, якщо ж пустити її по прямій, то вона швидко приземлиться. Неочікувано, але те саме стосувалося і пострілів з гармат, завдяки вищому куту – залізна куля може летіти далі. Він мимоволі подумав, чи може залізна куля ніколи не приземлитися, якщо її швидкість досягне певного рівня?
***********
На річці Чішуй також проходило пробне плавання Маленького Міста.
Оскільки Венді буде використовувати свою здібність для руху корабля, екіпаж повинен складатися з надійних людей. Тому Роланд обрав тих, що вже знали про відьом, як першу команду Маленького Міста. Капітан – головний лицар Картер, рульовий – Браян, моряками стали підлеглі Картера, а зв’язковий – Тіґу Пайн. Ці люди часто взаємодіяли з відьмами, і в поєднанні з їхньою мовчазною змінною думок – проблем не має бути. Стосовно ж Тіґу можна не хвилюватися, бо його улюблена донька теж відьма.
Розділ 82. Перша подорож Маленького Міста
Блискавка, як єдина людина з досвідом виходу в море, зайняла пост навігатора.
По правді, баржа зацікавила її через свою дивну форму і матеріал. Хоча вона виглядала дуже грубо, але мала всі частини, які повинні бути у корабля. Щодо того, чи зможе баржа рухатися, Блискавка не була впевненою. Зрештою, раніше вона була стороннім спостерігачем у морських подорожах, батько відмовляв її проханням самій керувати чи піднімати вітрила.
Як прийнято перед першим плаванням нових кораблів, Блискавка розбила пляшку з елем об ніс корабля і наказала підняти вітрила. Картер, як капітан, природно, не хотів дозволяти дівчині зайняти його позицію, тому після того, як вона закінчувала говорити певну команду, лицар чітко повторював сказаний нею наказ.
Вітрила Маленького Міста виготовили зі шкур тварин – з коров’ячих, овечих, а також зі шкур здобичі Прикордонного Міста, в основному вовчих та ведмежих. Це була суміш коричневих, білих і сірих кольорів, а тому нагадувало ганчірку, зшиту з латок. Вітрила мали форму трапеції, з’єднані з чотирма балками, крізь залізні кільця, які приєднані до щогли, проходили троси і звисали аж до палуби. Достатньо просто потягнути за трос – і можна підняти все вітрило.
Для того, щоб максимально полегшити керування Маленьким Містом, на обох щоглах було по одному вітрилу, вони були паралельними одне до одного і перпендикулярними до центральної лінії. Загалом, для двощоглового вітрильника таке розташування призведе до того, що на одне з вітрил вітер впливатиме менше, тому від такого майже не буде користі. Але завдяки здібності Венді контролювати вітер, така конструкція призведе до рівномірного розподілу потужного вітру по обидва боки від центральної лінії, що значно полегшить роботу рульовому.
Побачивши, що вітрила підняті, Блискавка наказала робітникам на березі розв’язати конопляний канат. Погода була гарна, з неба зрідка падали сніжинки, корабель, якого підганяв легкий вітерець і течія, повільно відходив од берега.
Дівчина приземлилася поряд з Браяном і вигукнула:
– Стерно повністю вправо!
Картер також вигукнув:
– Стерно повністю вправо!
– Ем, що означає «стерно повністю вправо»? – Браян почухав голову. – Скільки це поворотів направо?
– Ні, стерно потрібно крутнули вліво до кінця, – сказала Блискавка, приклавши руку до лоба. – Забудьте, дозвольте мені підійти.
Вона забула, що ця команда вперше керує вітрильником, а тому вони навіть не розуміли значення основних інструкцій. Якби це був звичайний вітрильник, то їм би зараз не вдалося підняти вітрила. Навіть з кількістю менше десяти людей, корабель може відплисти від берега, усе завдяки унікальній конструкції Маленького Міста.
Вона взялася за ручки стерна, що було вище за неї, і піднявшись вгору, повернула його в бік – велетенське стерно доволі важко повертати для звичайних жінок. Без додаткової механічної допомоги це рівнозначне долання опору води самотужки, змушуючи рухатися всі залізні деталі, сховані під палубою. Але це не було проблемою для Блискавки, яка могла літати. Вона помітила, що під стерном є деталь для блокування руху стерна, і не могла над цим не замислитися. Блискавка чула, що цей корабель спроєктував Його Королівська Високість, але звідки він знає такі подробиці? Адже навіть моряки, які перебувають у плаванні цілий рік, не завжди знають деталі побудови кожної частини корабля.
– Сестро Венді, пускай вітер.
Венді стояла на вершині надбудови, не знаючи плакати їй чи сміятися, то ось чому Його Високість питав у неї, чи боїться вона висоти. Використовувати свою здібність для руху вітрильника? Подумавши про роботу, яку вона зазвичай виконувала, як-от сушіння м’яса чи сушки одягу і тому подібного, у неї раптом виникло чітке відчуття контрасту. Венді розкинула руки, входячи у стан, в якому вона зазвичай практикувалася, дозволяючи вітру, рівномірно дути з-під ніг і над головою, роблячи потік повітря до обох вітрил якомога рівнішим.
Відверто кажучи, вона не очікувала, що це, здавалося би просте завдання, буде так складно виконати.
Хоча Венді прокинулася як відьма п’ятнадцять років тому, вона ніколи не намагалася глибше зрозуміти і контролювати свої сили. Незалежно від того чи це виклик вітру, щоб огорнути камінь і атакувати ворога, чи повітряний вир, щоб змести противника, за один раз випускається велика кількість магічної сили. У таборі, виконуючи буденні справи, для досягнення мети вона використовувала сильний або слабкий вітер. Подумавши про те, як серйозно Анна практикується, Венді раптом стало соромно.
«Перше, що ти маєш зробити, це тренуватися знову і знову, поки повністю не володітимеш своєю силою так само, як Анна».
Виявилося, що це були не пусті слова.
Тож вона зробить це прямо зараз… Венді глибоко вдихнула і зосередилася на вітрі.
Хоча потік повітря не був ідеально рівномірним, вітрила вигнулися під постійним натиском вітру, щогли заскрипіли, а ніс корабля повернувся вправо.
– Він справді рухається! – вигукнув Картер.
– Його Високість зробив з каменю човен і змусив пливти по воді, – усміхнувся Тіґу, потираючи бороду, – чи є щось, чого він не може зробити?
Маленьке Місто поволі віддалялося від берега, випливаючи на середину річки.
Хоча Венді може створити вітер, але вона не могла примусити зникнути північний вітер. Під впливом двох вітрів корабель не міг рухатися прямо, напрямок потрібно регулювати поворотом стерна. Блискавка не могла чітко пояснити це словами, тому Браян повинен відчути це самотужки. Щоб він швидше осягнув це відчуття, дівчина для початку сказала йому виконати кілька поворотів стерном, щоб чоловік відчув зв’язок між кутом повороту стерна та зміною напрямку корабля, сама ж вона вносила незначні зміни.
Після більше ніж півгодини плавання по річці Чішуй Венді не витримала.
Справа не в тому, що вона вичерпала магічні сили, її тіло досягло межі.
Хоча Венді була загорнута в кілька шарів і тому нагадувала капустину, але одяг все одно не зміг повністю протистояти дії холодного вітру. На її бавовняній шапці накопичився тонкий шар сніжинок, руки і ноги занімілі, вона балансувала на даху надбудови. Якби Блискавка, літаючи в повітрі, не помітила щось дивне, то Венді продовжувала б, поки не втратила свідомість.
Блискавка швидко підлетіла до Венді, схопила її та крикнула Браяну, щоб він спрямував корабель до берега.
Браян крутнув стерно вправо, а ніс повільно повернувся ліворуч. Блискавка опустилася вниз, тримаючи Венді. Хоча палубу від вітру захищало тільки вітрило, але це був хоч якийсь захист од вітру і холоду, тож це на якийсь час зупинить швидке зниження температури тіла. Більше того, прибуття до берегу потребує чіткого контролю, і Блискавка не наважилася довірити це новачкам, які щойно навчилися керувати кораблем, – хоча вона теж не дуже вправна у цій справі.
Коли Маленьке Місто нарешті причалило до берега, в момент зіткнення у людей на борту шалено забилися серця. Під час удару корпус видав глухий звук, але, на щастя, серйозних проблем не було. Матроси швидко спустили вітрила і встановили трап.
На щастя, під час першого плавання вони не могли пливти прямо, тому вирішили потренуватися у розвороті на широкому плесі річки, тому Маленьке Місто не відпливло далеко від вихідної точки.
Блискавка полетіла до замку, несучи на собі Венді. Картер поглянув на кам’яний корабель і зітхнув. Без допомоги відьом вони навіть не хотіли намагатися повернути корабель до пристані.
Коментарі
Дописати коментар