Роман ЛМС. Том 10. Розділ 3-2
Розділ 3. Сходження немертвих. Частина 2
Розділ 3. Сходження немертвих. Частина 2
***
Зала Слави Королівської Дороги!
Чутки вже поширилися – і сотні глядачів зайшли в інтернет, щоб подивитися. А разом з людьми, які дивилися трансляції кожної телерадіостанції, число глядачів могло сягати мільйонів або навіть десятків мільйонів.
Ішло полювання на кістяного дракона!
Скоро мав настати день, коли спека зникне з континенту Версаль!
Радість і насолода!
Люди у захваті спостерігали за захопливою битвою.
Далі вони побачили, як Терос і його підлеглі зрадили експедицію.
Якби це була проста зрада, то вона б не викликала особливого смутку. Але їхні дії призвели до того, що бойова обстановка зробилася вкрай несприятливою. Оберон навіть втратив життя.
Тож відео транслював ще живий Драм.
[– Ото вже
виродки!
– Чому ці боягузливі покидьки залізли аж туди?
– Кретини.
– Нікчемні покидьки!
……]
Щоразу, коли гинув учасник експедиції, гнів глядачів зростав.
Хоча сила керувала світом, з морального боку зрада – це вчинок, що заслуговує на осуд. Крім того, якби експедиція зазнала невдачі, всім їм довелося б ще довше терпіти спеку!
З’явився шквал образ.
Сотня тисяч неприємних висловів заповнили дошку оголошень. Дехто навіть роздратувався і припинив дивитися відео.
Тоді з’явився він.
Від!
[– Ц-ц-це ж Від
з Континенту Магії!
– Від веде немертвих.
– Ні. Він піднімає немертвих!
……]
Люди були схвильовані.
Ім’я, яке можна почути скрізь. Від!
Оскільки він був відомим, то багато людей використовували цей нік. Але справжній Від був лише один.
Кращий мечник Континенту Магії, який переміг клан вампірів Чистої Крові і Легіон Немертвих.
Від уже був знаменитістю.
Хоча галас був дещо роздмуханий у ЗМІ після того, як він за високу ціну продав свій ігровий обліковий запис, однак уже його появи було достатньо, щоб схвилювати людей.
***
Немертві, створені Відом, дряпали і кусали жерців Ембінью, послідовників і воїнів злого духа.
– Атакуйте. Бийтеся. Їжте!
Від наказав своїй армії немертвих мати справу лише з цими монстрами.
[Ви здобули
досвід.]
[Гуль підібрав
3 золотих і 15 срібних, що випали з послідовника.]
[Дуллаган
отримав еластичну тканину.]
[Скелет-маг
підняв пучок червоної трави.]
Щоразу, коли гинув монстр, він отримував непоганий дохід.
Очки досвіду також зростали досить швидко. Оскільки він отримував певний відсоток досвіду кожного разу, коли немертві билися, це було зовсім не схоже на те, коли Від бився сам.
«Як і очікувалося, це бойовий клас!»
Полювання проходило гладко і Віду здалося, що він ось-ось заплаче.
Справжній бойовий клас!
Він відчув на смак клас Некромант, який славився найвищою швидкістю зростання.
Некроманти здобували досвід приблизно у чотири рази швидше за інші класи.
Звичайно, це стосувалося лише битв. Адже більшість некромантів, що мандрували поодинці, а не у групах, аж ніяк не могли назвати своє життя легким.
Некромант – це клас, який перетворює трупи на немертвих. Тому для демонстрації власних здібностей їм потрібні тіла.
Перший немертвий!
Щоб зробити його, некроманту потрібно вполювати монстра, покладаючись на свою слабку магію атаки і не померти. Звісно, зі збільшенням кількості немертвих все ставало набагато простішим, але на початку чекало немало труднощів.
Цей клас також мав слабкість у тому, що був вразливим для атак жерців і паладинів.
Крім того, через певний проміжок часу некромант більше не міг підтримувати своїх немертвих і вони знову перетворяться на трупи. А щоб підняти подібний труп ще раз, потрібно витратити величезну кількість мани.
І хоча керувати армією немертвих дуже круто, але поповнювати запас мани дуже нудний процес.
Ба більше, для немертвих були важливими не тільки магічні навички, але і якість матеріалу. Залежно від того, який труп використовується, могутність бійців може сильно відрізнятися.
Використавши труп, чий рівень був вище 300, навіть з низькими магічними навичками некромант може підняти досить сильного немертвого.
«Я хотів би викликати таких монстрів, як лицар смерті, банші, тінь, примара і фантом, але…»
Існувало обмеження, заклинання, що піднімали немертвих, третього і вище рівнів були доступними лише для некромантів. Оскільки Скелет Джерела мав магічну природу, то міг використовувати просту магію підняття немертвих першого і другого рівнів, але він не міг користуватися ексклюзивною магією некромантів!
Але оскільки матеріал був настільки чудовим, підняті немертві показували себе якнайкраще.
Трупи учасників експедиції, трупи солдатів Ніфльхейма і навіть трупи монстрів-ворогів повстали як немертві. Хоча на кожного насідало по троє-четверо бійців, але цього було достатньо.
«Бо якщо ви помрете, то підніметеся знову».
З продовженням битви кількість немертвих неминуче зростала. Некромант – це клас, що має справді великі переваги.
– Чудово!
– Ця людина – пан Від.
Учасники експедиції дивилися на це з заздрістю.
Справжній шукач пригод на континенті Версаль.
Беззаперечна легенда, яка ще жодного разу не зіткнулася у квесті з тим, що можна назвати «неможливим».
Він був постаттю, якою учасники експедиції не могли не захоплюватися.
– Хм.
Від відчував їхні погляди, поки спостерігав за полем бою зі схрещеними руками. Він з серйозним видом дивився на битву, демонструючи оголені кістки.
– Ху-ху, моя армія немертвих добре воює.
Від стояв гордо й урочисто.
Звісно, увага експедиції була прикута до нього. Він зацікавився тим, як його сприймали інші!
Від чув своїми неіснуючими вухами, як члени експедиції говорили про нього.
– Але чому скелет?
– Не знаю. Можливо, він зробив щось погане й отримав прокляття.
– Та бути не може. Виглядає надто нормально як на прокляття.
– До речі, чи не збирається він показати нам справжню чорну магію?
– Гаразд. Тоді зачекаємо на демонстрацію справжньої сили некроманта.
– Якщо це пан Від, то він обов’язково покаже щось дивовижне.
У Віда залоскотало у вухах. Не від збентеження, він просто не міг розкрити той факт, що у нього закінчилася мана!
«Я навіть не можу використовувати ексклюзивні навички некроманта».
Вжууух.
Він міцніше стиснув посох у руці.
Як завжди, якщо з головою погано, то страждало тіло.
Від підняв посох і налетів на ворогів.
Бам-бам-бам!
Посох рухався плавно. Він вільно злітав та опускався в його руках і знищував ворогів.
Володіння мечем, яке можна назвати фантастичним, Від продемонстрував іншим, використовуючи посох.
Між цими видами зброї була велика різниця.
Якщо меч був гострою зброєю, що рубала противника, то посох – це буквально те, що трощило ворогів.
Сила атаки посоха Занепалого Святого була набагато кращою, ніж у більшості мечів!
Монстри гинули прямо на очах Віда.
«Досвід! Досвід кличе мене».
Будь-які предмети або гроші, зібрані немертвими поверталися до Віда. Однак досвід, який він здобував завдяки ним був знижений більше ніж на половину. Тому Від ретельно обирав і бив монстрів, які вже були на межі смерті.
Широке поле зору і видатна проникливість!
Монстри, на яких нападав Від, гинули вже після двох-трьох ударів.
Де б він не проходив, монстри перетворювалися на трупи.
Від пронісся навколо, як буря.
«У будь-якому разі, оскільки я помер через кістяного дракона, мені потрібно старанно битися, щоб надолужити втрачений досвід».
Крім того, він володів кількома цінними навичками, зайве і говорити, якою великою втратою це було.
Щоб відновити втрачене, Від вирішив бити лише тих монстрів, у яких залишилося мало здоров’я.
– Це справді Від!
– Він може використовувати не тільки магію.
– Ого! Я теж хочу рухатися так і полювати на монстрів.
– З таким рівнем магічних навичок, що це за сила атаки…?
– Якого він рівня?
Захоплення в очах учасників експедиції зробилося глибшим.
Це було неминучим, оскільки усюди, де проходив Від, кількість монстрів зменшувалася. Їм навіть здавалося, що противників змітало вітром.
Вони бачили лише Віда.
Щойно Від з’являвся там, де немертві показували себе не найкраще, кількість ворогів у мить зменшувалася.
Таємничі рухи посоха.
Дивовижна спритність і плавне сплетіння дій.
Він зачищав поле бою так, ніби бій до цього часу був усього лише брехнею.
Насправді Від просто добивав жертв немертвих, які вже знаходилися на межі смерті, але для глядачів усе виглядало інакше.
– Ти такий сильний!
– Яка крута битва!
Учасники експедиції безперервно сипали словами похвали.
Кожного художнього руху Віда було достатньо, щоб викликати захоплення.
Скелет Джерела був особливим класом, який належав до бойового типу, а тому був досить сильним. До цього додавався посох Занепалого Святого, зброя найвищого рівня, і тому сила атаки Віда сяяла ще яскравіше.
Він демонстрував навички, які звичайні люди навіть уявити не могли.
Приблизно за 30 метрів помирав жрець Ембінью.
За крок до смерті!
Але дуллаган уже готувався замахнутися на нього мечем.
Від зламав собі ребро.
– Кидок кістки!
Він кинув зламане ребро в ціль.
Полетіла загострена кістка! Це була унікальна навичка, якою володіли лише Скелети Джерела.
Кістка полетіла з величезною швидкістю і забрала життя у цілі, яка була на межі смерті.
[Ви використали частину тіла.
Поки кістка не буде відновлена, сила атаки зменшується на 1,3%, а захист – на 2%.]
Від був дуже зайнятий.
Він бився, збирав предмети і кидав кістки. А також командував армією немертвих. Від рухався, не зупиняючись ні на мить, атакуючи монстрів, ніби вихор.
Ґомчі й інші учасники експедиції оговталися і приєдналися до бою.
У результаті їм вдалося перемогти жерців Ембінью, воїнів злого духа і послідовників.
– Ґрооа!
Рев кістяного дракона!
З іншими противниками вони розібралися, однак залишився монстр-бос – кістяний дракон.
Торі і вампіри продовжували битися, але вони зазнали серйозних втрат. Залишилося менше ніж половина вампірів!
Незліченна кількість немертвих ревла на землі, однак вони мало чим допомагали у боротьбі з кістяним драконом. Члени експедиції були настільки виснажені, що вже не мали сил боротися далі.
Від перебував у конфлікті.
«Можливо, зараз краще відступити?»
Шлях до відступу створений. Якщо пожертвувати життям Торі, він може втекти.
«Але так я не зможу дізнатися правду про історію імперії Ніфльхейм і про те, що сталося в Долині Смерті».
Завдання тримало його на гачку.
Заради цього, останнього отриманого квесту, він мав за будь-яку ціну розібратися з цією ситуацією.
Там, звідки з’явився кістяний дракон, була велика печера. Можливо, усередині містяться таємниці імперії Ніфльхейм.
Однак непросто увійти до печери і не потрапити на очі кістяному дракону. Під час бою монстр-бос не відходив від неї далеко.
Навіть якби йому вдалося увійти, то вибратися було б проблемою.
«Якщо я відступлю зараз, то дочекатися наступної можливості буде важко. Потрібно негайно розібратися з кістяним драконом!»
Від прийняв рішення.
Він ніколи не відступав, коли бився з монстрами. Іноді докладав чимало зусиль протягом тривалого часу, але не отримував винагороди, однак ніколи не відступав, підтискаючи хвіст.
Дух Віда, який був незламним борцем за часів Континенту Магії, відродився.
«Спробую дещо інше».
Від перевірив ману, зібрану під час бою. Оскільки він лише бився і не використовував заклинання, мана відновилася на 43%.
– Спис похмурої темряви. Спис, народжений у темноті, що пронизує серця ворогів. З’явися – Темний Спис!
Від відвів руку вбік – і в ній з’явився темний спис.
З нього витікав зловісний туман.
Це був спис створений за допомогою чорної магії.
Найпотужніша магія атаки, доступна йому на цей момент, вона споживала багато мани. Він витратив більше ніж половину очок відновленої мани.
– Вперед!
Від зібрав усі сили, щоб запустити Темний Спис у кістяного дракона.
Торі, Союн і кілька темних гравців, що залишилися живими, билися проти монстра-боса.
Оголошення війни.
Вияв твердої волі ставитися до кістяного дракона як до здобичі, а також готовність вбити його.
Коментарі
Дописати коментар