Роман ЛМС. Том 10. Розділ 4-1
Розділ 4. Мистецтво атаки в одну точку. Частина 1
Розділ 4. Мистецтво атаки в одну точку. Частина 1
Вжууууууух!
Темний Спис різко розрізав повітря і, пролетівши по прямій лінії, пронизав кістку на крилі монстра-боса.
– Ґрооо!
Кістяний дракон голосно заревів. У цьому відчувалися нотки болю.
– Це лише початок.
Від же посміхнувся. Він насолоджувався болем кістяного дракона, підсилюючи власний бойовий дух.
Відчай інших був його щастям!
Зазвичай він би просто усміхнувся гнилою посмішкою. Але зараз Від був скелетом і не міг її продемонструвати. Тому він сміявся, широко розтуливши щелепи.
Більш підло, ніж будь-хто інший!
– Кухухухуху!
Від раптом зареготав.
Потім він витягнув з рюкзака велику кількість червоного зілля.
Зілля швидкого відновлення.
Ідеальна річ, що допомагала швидко загоїти рани. Настільки цінна, що її практично неможливо було дістати.
– Старші, будь ласка, підійдіть сюди.
У живих залишилося ще 55 Ґомчі. Вони пережили битву з монстрами, маючи живучість, що перевершувала тарганів.
– У чому справа?
– Що відбувається?
Ґомчі скупчилися навколо місця збору.
– Якщо вам загрожує небезпека, випийте це.
Від дав кожному по дев’ять червоних зілль і не забув сказати кілька слів.
– Це буде смачно.
– О-о-о-о!
Ґомчі зраділи.
Вони наполегливо тренувалися з самого ранку і цілими днями їли лише певний перелік продуктів.
Тому щось подібне було для них як мед!
– Чи можу я понюхати?
Ґомчі39 підняв кришечку зілля.
– О, який ніжний аромат!
Зілля відновлення – освіжаюче і прохолодне. Воно, приготоване з крові тролів, було вишуканим напоєм.
Коли ще Ґомчі могли поласувати таким смачним зіллям?
– Буде смачно.
Саме тоді, коли Ґомчі 39 збирався випити зілля, яке йому не потрібно було використовувати прямо зараз, Від тихо сказав:
– Але…
– Гм?
– Але Ґомчі16 загинув такою героїчною смертю.
– О, справді?
Ґомчі39 широко розплющив очі від здивування. Ґомчі16 – обачний і вмів уникати небезпек, тому він не був тою людиною, що легко загинула б.
– Що ж сталося?
– Ну… Насправді в експедиції є дівчина, яка йому подобається.
– І як зі смертю Ґомчі16 пов’язана дівчина, яка йому подобається?
– Він загинув, хоробро борючись з монстром, щоб захистити її. І так йому вдалося додати ту дівчину у друзі.
Додати у друзі!
Від цієї інформації очі Ґомчі39 засяяли. Ґомчі, що зібралися навколо для отримання зіллі, також зацікавилися.
– Що? Додати у друзі…?
– Кажеш, він зміг це зробити?
– Я думав, що у друзі можна додавати лише чоловіків.
Ґомчі39 з деякою невпевненістю спитав:
– Невже йому справді вдалося так додати дівчину у друзі?
– Він справді це зробив.
– Ти ж бачив це на власні очі, правда? Це був не сон і не якась безглузда чутка, так?
– Я бачив все на власні очі і чув підтвердження від нього самого. Жінкам подобаються сильні чоловіки. Якщо ви будете битися з кістяним драконом і продемонструєте свою крутизну, жінки в експедиції будуть зачаровані вашою готовністю пожертвувати власними життями. Після демонстрації мужності вони точно мислитимуть позитивно.
Ґомчі39 взявся за зброю.
– Віде.
– Так, старший.
– Дякую за корисну інформацію. Ура-а! Я також можу уникнути долі старого холостяка!
Ґомчі39 щодуху помчав до кістяного дракона.
Яким би сильним не був монстр, він був не таким страшним, як обов’язок самому мити посуд!
Ґомчі39 закричав.
Після цього інші Ґомчі також люто кинулися в атаку.
– Убийте його!
– Або ми маємо померти якомога витонченіше й елегантніше!
Лише кількома словами Віду вдалося запалити серця Ґомчі.
«Вони все одно не мали наміру відступати».
Ґомчі, які понад усе любили битися, ніколи не здалися б лише тому, що у них надто складний супротивник.
Зміни також відбувалися з магами і жерцями експедиції, які до цього часу відпочивали.
– Я збираю всю ману тут… І спопеляю в яскравому полум’ї. Нехай вона стане ударом гніву проти ворога. Вибух мани!
Атака магів: спалювання мани!
Кістяний дракон, що летів досить низько, знову був збитий на землю «Вибухом мани».
Жерці також об’єднали зусилля.
– О, сило Істини, даруй мені здатність виправити спотворене. Як твоєму слузі, подаруй мені силу повернути світло. Я не злякаюся жодної жертви.
Найвища божественна магія, яку могли використовувати лише жерці, що досягнули точки другого розвитку.
Шляхетна жертва!
Це була техніка атаки, для використання якої потрібно пожертвувати всіма очками здоров’я і мани.
Пошкодження були сильнішими, ніж у Вибуху мани, але священники рідко користувалися цією навичкою. Жерці не тільки втрачали життя за одне використання, для будь-якої групи чи експедиції подібна втрата була тяжкою, їм було складно вести боротьбу після смерті жерців. Це справді був крайній засіб!
– Ґро-о-о! Безсоромні. І. Боягузливі. Люди! Вам. Не. Відома. Гідність. Справжніх. Воїнів?!
Тіло кістяного дракона горіло. Зсередини піднімалися язики гарячого полум’я.
Це сталося завдяки Шляхетній жертві жерців.
Кістяний дракон корчився в агонії на землі.
– Сяє огидне, пекуче світло. Воно забирає нашу силу дворян ночі.
Шляхетна жертва також спрацювала проти Торі.
Він і вампіри, які досі боролися в образі кажанів, були перетворені на попіл через атаку жерців. Це не була повна смерть, але вони зазнали сильного удару, який призвів до зворотного виклику!
На жаль, Шляхетна жертва жерців мала фатальний вплив на немертвих і вампірів.
Хай там що, з’явилася можливість.
Ґомчі і темні гравці, розмахуючи зброєю, наблизилися до розлюченого кістяного дракона.
Вони хотіли його вбити!
Але кістяний дракон не здавався.
– Дурні. Люди! Ви. Заплатите. За. Те. Що. Осквернили. Це. Місце!
Він атакував людей своїм хвостом у десятки метрів завдовжки, ніби розмахував батогом.
– Крижані. Стріли!
З неба посипалися крижані стріли.
Ґомчі, темні гравці і Союн зловили незліченну кількість крижаних стріл. Попри те, що він сам отримував пошкодження, крижаний дракон ударив магією по площі.
Крижані стріли падали випадковим чином!
– Кхаах!
– Рятуйте!
Першими загинули маги, елементалісти і жерці, які втратили свої сили.
Не було місця, щоб сховатися від крижаних стріл, які сипалися по всій Долині Смерті. Вони могли лише отримувати удари!
– Спис похмурої темряви. Спис, народжений у темноті, що пронизує серця ворогів. З’явися – Темний Спис!
Щойно мана відновилася, Від знову викликав Темний Спис. І потім підкрався до кістяного дракона.
«Зблизька його тіло здається ще масивнішим».
Від ударив кістяного дракона списом.
Це не та ситуація, яка потребувала якихось спеціальних атак.
Бам-бам-бам!
Масивне тіло лежало на землі й отримувало величезну кількість ударів.
Ґомчі рухалися з неймовірною швидкістю, намагаючись знищити кістяного дракона, який не міг чинити опір, поки використовував магію.
Це були інстинктивні рухи, а не продиктовані рівнем чи навичками.
Вони рубали дракона швидкими рухами.
– Убити його!
– Якщо ми продовжуватимемо у тому ж дусі, то зможемо перемогти.
Завдяки жертвам магів і жерців, масивне тіло кістяного дракона застрягло в землі, що дозволяло іншим його атакувати. Однак у цього монстра досі залишалося понад 20% здоров’я.
Раптом очі кістяного дракона засвітилися. Він широко розкрив пащу і глибоко вдихнув.
– Лайно!
– Тікайте!
Від, Ґомчі і темні гравці – всі, хто старанно розмахували зброєю – відступили, ніби їх охопило полум’ям.
Подих!
Це була найсильніша атака кістяного дракона і подих ось-ось мав вирватися з його пащі.
«Скільки разів він може використовувати Подих?»
Хоча Від був засмученим углибині душі, але пріоритетом було уникнути атаки.
Кістяний дракон змахнув крилами і видихнув, опустивши голову до землі.
Хуууууууу!
Подих був спрямований на землю!
Крига розтанула.
Кістяний дракон, використовуючи віддачу власної атаки, підстрибнув у повітря. А потім він спрямував подих на всі боки.
Ця атака була слабшою за першу. Проте потужності цього подиху було більш ніж достатньо.
Темні гравці і Ґомчі, які ледве трималися, почали танути.
Ґомчі намагалися пити зілля, як крайній засіб, але воно, по суті, на короткий проміжок часу пришвидшувало відновлення здоров’я! Проте кількість очок, яке повертало зілля, була недостатньою, щоб перекрити шкоду, нанесену атакою.
Зрештою Ґомчі, які не мали захисту проти таких потужних атак, не змогли вистояти проти Подиху і загинули.
Без темних гравців і Ґомчі не залишилося воїнів, які могли б вести прямий бій.
Вижили лише Від і Союн, які
швидко зрозуміли ситуацію і втекли першими, а також кілька паладинів, що могли
зцілювати себе.
Коментарі
Дописати коментар