Повелитель. Том 16. 5-5
Розділ 5. Скрадне вбивство. Частина 5
Розділ 5. Скрадне вбивство. Частина 5
Аура робила таке припущення тому, що єдиний, хто мав силу і потенціал, – це король ельфів.
– Есенція Життя. О!
Айнз здивовано вигукнув. Запас здоров’я в ельфа був величезний. Він у цьому плані навіть легко перевершував Плеяд, за стандартом Іґґдрасілля це був щонайменше 70 рівень. Іншими словами, до цього ворога не можна ставитися легковажно.
– Хаа… Неймовірно. Чого вас навчали батьки? Я – Декем Хоуґан, нема нічого важливішого, ніж знати ім’я короля цієї країни, того, хто стоїть на вершині ельфійської раси!
«Бляха».
Айнз подумки вилаявся.
Хоча він цього й очікував, але не міг не висловитися, коли почув підтвердження.
Всі їхні зусилля щодо приховування були марними. Зараз Айнз відчував, що вони змарнували зусилля.
Тепер вони мали власними руками знищити голову силу – ймовірно – цього королівства. Силу, яка могла значно послабити їхнього потенційного ворога, Теократію.
У цій ситуації важко обрати якийсь інший варіант, окрім вбивства короля. Якби він був слабшим, вони могли перемогти його і стерти спогади. Однак Айнз, використавши «Есенцію Життя», виявив, що бойові здібності ельфа – або, точніше, його очки здоров’я – були напрочуд високими для цього світу.
Звичайно, якби вони билися нормально, то точно перемогли б. Всі троє мали 100 рівень. Але схопити його? Це зовсім інша справа. Тому вони не могли втрачати пильність.
Враховуючи його раптову появу, була велика ймовірність того, що цей ельф – Декем – володів невідомими здібностями. Коли бракувало інформації, спроба нейтралізувати супротивника могла бути більш ризикованою, ніж убивство.
На щастя, імені Акемі-чян не прозвучало, а це означало, що вони могли бути впевненими більш ніж на 90%, що вона ніяк до цього непричетна. Інакше в її дитини було якесь впізнаване ім’я.
Якби цей ельф був сином молодшої сестри Ямайко, його вбивство було б крайнім заходом.
– Король? Тоді чому ти тут? Люди атакували вас, тобі слід поквапитися і перемогти їх, щоб захистити своїх підданих.
– Есенція Мани… Цікаво.
Магічна сила Декема також була великою як на жителя цього світу. Мани у нього було майже стільки, як у Шалті.
Очки здоров’я і мани. Якщо взяти до уваги ці два пункти і культуру ельфів, Декем, швидше за все, був друїдом, як Маре. І, схоже, він належав до того типу, який стояв в ар’єргарді.
– Навіщо мені це робити? Ви, здається, маєте неправильне уявлення про королів. Король – це вище створіння, якому піддані мають служити, а не той, хто повинен піклуватися про них. Милосердя – це те, що вищі виявляють до нижчих. Зрозуміло? Милосердя – це те, про що потрібно благати, а не вимагати. І навіть якщо вони його не отримали, нижчі мають змиритися з цим фактом.
Що цей тип взагалі молов?
Айнз був приголомшений. Якщо цей тип говорив серйозно, то він, швидше за все, поїхав дахом. Йому стало шкода ельфів, які мали цього чоловіка за свого короля.
– То ти не збираєшся їм допомагати? Що ж, е-е, частково це має сенс.
– Т-так, не можна сказати, що це зовсім неправильно…
«…Га?!»
Айнз приголомшено втупився в обличчя двійнят. Це не було схожим на стратегію «погоджуватися з іншою стороною, щоб у супротивника розв’язався язик».
Що в цих словах мало сенс або підходило під визначення «не можна сказати, що це зовсім неправильно»?
«Н-ні, можливо, це я помиляюся? Може, це правильний спосіб мислення для короля? Гадаю, Джіркнів був таким самим… А як щодо короля кваґоа? Він був таким улесливим».
– Охо. Як і очікувалося від моїх онуків. Хоча ви і неосвічені, але ваш розум здатен розуміти істину.
– …О, знову. Я даремно марную час… Тут треба… Захист від Магії: Вогонь.
(Маджік Вард: Фаєр)
– Але ти зробив фатальну помилку, – сказала Аура. – Вищі Істоти – це ті, кому повинні служити всі інші, а не якомусь нижчому ельфу, як ти. Що ж, але поки ти хочеш, щоб тобі служили лише ельфи, то роби, як хочеш.
«Ні, ні… тут стільки неправильного… Але навіть якщо скажу їм про це, нічого не зміниться. Я можу зрозуміти, що відчувають Аура і Маре… Якби вони змогли знайти друзів за межами Назаріка… Гадаю, тут я можу покладати надії на Шізу і дівчину зі страшними очима… Цього разу все пройшло не так, як я сподівався… Але якщо згадати, що сталося на зворотному шляху, то і від Шізу не варто очікувати багато… Тоді Себас…? А! Я знову відволікся!»
– Що? Вищі Істоти? Це те, у що вірять темні ельфи? – Декем на мить задумався, а потім злегка похитав головою: – Ну, гаразд. Я можу почути деталі пізніше.
– У тебе є на це час? Як я вже сказала, люди напали на твою країну.
Зрозумівши, що він гаяв час, Айнз поспішно активував заклинання.
– Неправдиві Дані: Життя.
Раптом знизу долетів гуркіт – і підлога затряслася. Невже Теократія нарешті почала використовувати облогову зброю?
І двійнята, і Декем безмовно поглянули на підлогу. Айнз продовжував чаклувати.
– Неправдиві Дані: Мана.
– …Тц. Від людей завжди проблеми. Я міг би піти і знищити їх сам, але… надто багато клопоту. Ходімо.
– …Куди?
– Підвищення Сили Опору.
– Насправді я особливо не думав над цим, але з моєю силою жодних проблем не виникне.
– Взагалі ніякого плану? Гірше нема куди… І що буде, якщо ми підемо з тобою?
– Земля, га…? Хм, було б прикро прочитати це неправильно, але… – трохи провагавшись Айнз дістав сувій і використав заклинання «Володар Землі».
– О, так, – сказав Декем, пильно
дивлячись на тіло Аури, – ти ще дитина. Знадобиться час, щоб ти подорослішала…
що ж, тут нічим не зарадиш, я так довго чекав. Кілька десятиліть – занадто
довгий термін, щоб назвати це похибкою, але водночас це не так вже й багато. Ти
питала, що станеться, якщо ви підете зі мною? Відповідь проста. Ти народиш мені
дітей.
– …Га? Про що ти взагалі?
– …Хаа? Велика Удача.
– Ти теж, – сказав Декем, переводячи погляд на Маре. – Як тільки жінка завагітніє, проходить багато часу перш ніж можна спробувати знову. У цьому сенсі я покладаю на тебе великі надії, хлопче. Ми удвох можемо народити велику кількість дітей за короткий час. Я боявся, що кров може розрідитися, але якщо вона пробудилася в онуках, то є шанс, що з правнуками теж так буде. Це варто того, щоб провести дослідження. О, хоча це буде клопітно, але доведеться взяти з собою ще кількох осіб, які стануть твоїми партнерами. Але… чому на тобі жіночий одяг, хоча ти хлопець? Це якась традиція темних ельфів? Чесно кажучи, мені вже трохи неприємно, що ви не чисті ельфи, але це набагато краще, ніж почати включати всі гуманоїдні раси.
Аура і Маре дивилися на Декема з напіврозкритими ротами.
– ………
– Ну, неважливо, якщо ви зараз цього не розумієте. Ходімо.
Декем, не знаючи справжньої ситуації, підійшов до двійнят і протягнув руку до них – до Аури.
…Айнз відмахнувся від його руки. Ця дія була розцінена як атака і «Досконала Непізнаваність» негайно припинила діяти.
Перш ніж приголомшений Декем встиг озирнутися, Айнз врізав йому кулаком по обличчю.
Ельфа відкинуло і він покотився по землі.
– …Цей збочений педофіл спрямував свої огидні бажання на дівчину, яка знаходиться під моєю опікою. Помри!
Навіть коли він випльовував образливі слова, спокійніша частина розумі Айнза цокнула язиком на цю помилку.
Попри всі переваги, які давало заклинання «Досконала Непізнаваність», він був настільки розлюченим, що зрештою врізав ельфу. Чи було щось більш марнотратне?!
Коли емоції Айнза перетинали певну точку, то вони автоматично пригнічувалися. Якби це спрацювало зараз, то він би залишився спокійним – і замість того, щоб бити ельфа, використав би заклинання миттєвої смерті або щось подібне. Однак Айнз відчував швидше не злість, а огиду. Крім того, ця емоція, швидше за все, не перетнула тої точки, щоб почалося автоматичне пригнічення.
– Щ… Щ…?
Декем розгублено сів, з обох його ніздрів рясно текла кров. Ясна річ, що він не отримав серйозної шкоди. «Есенція Життя» показувала, що втрата очок здоров’я була незначною.
Навіть коли розслаблений ельф отримав від Айнза потужний удар в обличчя, оце і було все.
Звичайно, існувала крихітна можливість, що він приховав свій показник очок здоров’я, використавши заклинання, наприклад, «Неправдиві Дані: Життя» або якийсь предмет, але не здавалося, що це було так.
Айнз показав долоню двійнятам, даючи команду «не рухатися».
Враховуючи можливості Декема, які були оцінені на показниках здоров’я і мани він був вище 70 рівня і нижче 80.
Проте все одно потрібно бути насторожі на випадок однієї речі – хоча це і малоймовірно.
Хоча в Іґґдрасіллі цього не було, але тут можуть існувати ексклюзивні класи для цього світу – їхній рівень очок здоров’я і мани не підвищувався. Іншими словами, ельф міг бути на сотому рівні, але його показники здоров’я і магії сумарно були на 70 рівні.
Хоча це було малоймовірно, але не неможливо.
«Утрьох ми могли б убити його в один момент, але зараз це не дуже гарна ідея. Принаймні, поки нам не вдасться з’ясувати, як він телепортувався…»
Коли Айнз міркував над стратегією, Декем вигукнув:
– …Н-немертвий?! Чому… ось так несподівано?! – погляд ельфа перейшов з Айнза на двійнят. – Хтось із вас некромант?
Перш ніж вони встигли відповісти, заговорив Айнз:
– Саме так. Ці двоє – некроманти з незрівнянною силою. А я – опікун, який був створений завдяки силі цих двох і їхніх батьків, загалом силами чотирьох осіб. Я ніколи не дозволю такому слабаку, як ти, доторкнутися до них. Якщо ти подолаєш мене, то зможеш забрати їх з собою… – Айнз глумливо засміявся, що розлютити супротивника. – Ну, сумніваюся, що в тебе це вийде, м?
– Охо… – Декем прибрав руку, якою затискав носа. Кровотеча припинилася. – Я трохи здивований. Минули десятиліття – ні, століття, відколи в мене останній раз йшла кров. Схоже, твої слова не пуста похвала. Однак з королем так не розмовляють. Але яка удача. Возрадуйтеся, я покажу вам різницю в наших здібностях тут і зараз!
Поки він говорив це, то дивився на Ауру і Маре. Схоже, ельф повністю повірив у те, що йому сказали.
«Хм», – подумав Айнз.
Чому ельф поводився так, ніби вірив ворогу на слову і не відчував жодних сумнівів?
Можливо, у нього не було можливості ставати невидимим? Інакше, замість того, щоб думати ніби Айнз викликаний, він би припустив, що супротивник весь цей час ховався під прикриттям «Невидимості» або чогось подібного.
Тоді, можливо, він спеціалізований друїд, як Маре?
«А може, він знав, що я там, і тому поводився так… Якщо це був блеф, то яка його мета?»
Айнз спробував поставити себе на місце цього чоловіка, але якщо він витрачатиме час на роздуми, то може викликати підозри в ельфа.
– Тоді проведемо поєдинок сам на сам. Так ми побачимо, хто сильніший: мої господарі чи ти?
Очі Декема розширилися, а потім він голосно засміявся, ніби почув дуже смішний жарт.
Айнз використав безмовну магію, щоб надіслати Маре «Повідомлення».
«…Маре, те, що я щойно сказав, брехня. Якщо я опинюся в невигідному становищі, ми будемо працювати разом, щоб прикінчити цього чоловіка. Таємно передай це Аурі».
Ясна річ, що він не планував віддавати двійнят цьому типові. Крім того, битися сам на сам у битві, де на кону стояло твоє життя – верх дурості. Це правда, що були битви, які можна програти, але коли мова заходила про бій не на життя, а на смерть, то програш був неприпустимим.
Однак…
Айнз подумав, що він зробив помилку.
Йому хотілося витратити трохи більше часу на застосування бафів. Проте він не міг допустити, щоб цей збоченець торкнувся Аури. Крім того, в ельфа могли бути навички, про які Айнз не знав, наприклад, примусова телепортація.
– Мить тому – коли я побачив, як ви керуєте немертвим, я остаточно переконався, що ви мої онуки.
Земля почала рухатися.
Ніби хвилі, що відкочувалися від пляжу назад, до океану, так і ґрунт, який вкривав підлогу, рухався до Декема.
Айнз проігнорував це і
демонстративно вийняв сувій, зробивши так, що це виглядало, ніби дістав його
з-під одягу, й активував заклинання.
Коментарі
Дописати коментар