Роман ЗЦВ. Розділи 732-733
Розділ 732. Ідеальний початок | Розділ 733. Далеке минуле
Розділ 732. Ідеальний початок
Коли Філліс повідомила цю новину, головний зал завирував.
– Як смертний може зв’язатися з Богом? – голос Елії був сповнений здивування і недовіри. – Ти, мабуть, неправильно щось побачила!
– Ти впевнена, що промінь світла справді належав йому? Ти перевірила кожну відьму в західному регіоні Сірого Замку? – Селін негайно перейшла до суті.
Ці два питання явно хвилювали більшість присутніх.
– Я особисто підтвердила це. І його ключ набагато складніший, ніж той, про який говорила Паша. Райдужний магічний камінь навіть не міг вмістити помаранчевий промінь світла, який нагадував широку стіну. – Філліс повільно сказала: – Спочатку мені було важко в це повірити, але… це правда.
– Він володіє магією? – запитала Паша, тримаючись за останній проблиск надії.
– На жаль, він не може активувати Знаряддя Божественного Покарання.
Відповідь Філліс затьмарила обличчя всіх. Те, що Обраного зі складним ключем вдалося знайти так швидко, було несподіванкою, але водночас це був також надто великий сюрприз. Ніхто не міг передбачити, що магічна сила буде відокремлена від ключа. Це відкриття повністю перевернуло їхні попередні уявлення.
Без магічної сили неможливо з’єднатися з ядром, навіть якщо відьми передадуть магію – смертні не можуть витримати шкоди, завданої такою надзвичайною силою. Навіть найсильніші можуть протриматися чверть або половину години, але вони не здатні опанувати основи використання магії. Це перевірили ще в епоху Такіли.
Найбільше Пашу турбувало те, що за її припущенням вищі відьми мали високий шанс стати Обраною. Коли Федерація правила Родючою Рівниною, вони могли легко знайти десяток кваліфікованих кандидатів. Але новини, які принесла Філліс, повністю зруйнували цю ідею. Вже у маленькому Беззимному місті було понад десяток вищих пробуджених!
Ця
приголомшлива кількість означала, що Союз Відьом був не менш потужним за деякі
основні організації Федерації, наприклад, Спілку Дослідження Таємниць і благословенну
армію, що мали майже таку саму кількість вищих відьом. Але попри це, Філліс не
знайшла серед відьом західного регіону іншої Обраної.
Знищення демонів, яке було в межах досяжності, перетворилося на втрачену можливість через те, що руїни виявили надто пізно, але інша річ – коли вони насправді навіть не наблизилися до мети. План з Обраною від початку до кінця був мрією. Тож її заповнили два абсолютно різних відчуття. Якщо так багато вищих відьом не підходили під вимоги Обраної, то чи справді вони мали рацію, коли ішли за пані Натаєю та рішуче протистояли плану армії божої кари королеви Падучої Зорі?
Сама думка про це змусила Пашу здригнутися. Вона похитала головою, придушуючи бурхливі думки, а потім запитала:
– Ти говорила раніше, що король смертних хоче співпрацювати з нами?
– Він хоче зрозуміти нас і готовий об’єднати сили для боротьби з демонами, – сказала Філліс. – Але деталі потрібно обговорити пізніше.
– Як думаєш, він має силу боротися з демонами?
– Я не впевнена… Зброя, яку він продемонстрував, справді була неймовірно потужною, але я мало що про неї знаю. – Філліс трохи завагалася перед тим, як продовжила: – Але Агата впевнена у цьому. Вона вважає, що якщо дати Беззимному місту ще два-три роки, то, ймовірно, вони зможуть утримати демонів на захід від Непрохідних гір.
– Що вона думає про наші стосунки з Беззимним містом? – серйозно запитала Елія.
– Агата вважає себе відьмою Такіли, але вона служитиме Роланду Вімблдону, королю смертних. – Філліс зробила паузу, щоб сформулювати бачення нової Федерації: – Вона вважає, що найнагальніше завдання зараз – це перемогти демонів. Усі сили на континенті повинні об’єднатися, щоб боротися у Третій Битві Божої Волі.
– Служити смертному? Вона збожеволіла? – закричала Елія. – Вона забула, як ми програли демонам у Першій Битві Божої Волі?
Натовп почав перешіптуватися. Той період історії мав засвоїти кожен член Федерації. Хоча серед смертних могли бути виняткові, надзвичайні особистості, але загалом вони діяли невимовно огидно.
Наприклад, вони відчиняли міські ворота і здавалися демонам, але їх повністю знищували. Або ж відьомська армія мчала тисячі лі, щоб підтримати смертних, але їхні володарі відверталися від них, залишаючи без допомоги за воротами, і спостерігали, як ті, хто прийшов їм на порятунок, гинули від рук демонів… Випадків боягузтва і втеч з поля бою було незліченно багато. Іноді величезна армія з 20 чи 30 тисяч смертних не могла навіть зрівнятися з невеликим елітним загоном відьом приблизно у сотню осіб. У деяких місцях смертні навіть використовували божий камінь відплати проти відьом, що посилювало розпад їхньої співпраці.
Якби не це, людству не довелося відступати з неосяжного Царства Світанку до Родючої Рівнини.
З огляду на подібні похмурі події, а також на обмежену кількість їжі і ресурсів, цілком природно, що правління смертних змінилося правлінням відьом.
Дивлячись на Елію, яка невдоволено махала мацаками, Паша відчувала, що поділяє це занепокоєння. Судячи з опису Філліс, король Сірого Замку Роланд Вімблдон міг бути одним із тих виняткових і надзвичайних смертних, але одній особі важко змінити весь народ. Якщо інші королі зроблять дурні і вульгарні помилки, на чиєму боці він буде? Якщо війна затягнеться на двадцять чи тридцять років, чи буде король смертних таким же стійким та енергійним, як у молодості?
Не кожен готовий жити у пустій оболонці, заплатити своїми відчуттями, щоб продовжити життя. Навіть якщо він погодиться це зробити, якими будуть дії його нащадків через сорок чи п’ятдесят років? Чи будуть вони готові провести своє життя вічними спадкоємцями?
Це ті запитання, які Паша мала врахувати.
Якщо коротко, вони готові заплатити будь-яку ціну заради того, щоб перемогти демонів. Що Акаліс, що Натая твердо вірили в одну істину: поки існує людство, відьми не загинуть, і колись неодмінно повернуться на вершину. В цьому і полягала фундаментальна різниця між улюбленцями богів і смертними.
Однак вона боялася, що навіть заплативши цю ціну, вони могли зазнати невдачі. А можливості спробувати ще раз для них більше не існувало.
– Спочатку поговоримо з Роландом, – Селін використала головні мацаки, щоб стримати обурену Елію. – Коли ми були у Спілці Дослідження Таємниць, я мала справу з Агатою. Хоча у неї є співчуття до смертних, але вона не з тих, хто діятиме імпульсивно. Крім того, ми все одно планували налагодити зв'язок з королівствами смертних. Тепер, коли перед нами є король смертних, який не дискримінує відьом і готується до Битви Божої Волі, хіба це не ідеальний початок для нас?
– Згодна. Самі ми не зможемо зупинити демонів.
– За допомогою смертних ми також можемо розширити свій вплив в організаціях відьом.
– Крім того, він збирає відьом… Це дасть Філліс більше шансів відшукати ще одну Обрану.
– Мене зацікавила та порохова зброя. Якби ми її мали, то чи змогли б вбивати демонів так само легко, як демонічних звірів?
Відьми божої кари також заговорили.
Селін мала рацію. Паша зітхнула. Незалежно від того, приймуть вони пропозицію нової Федерації чи ні, їм потрібно відновити зв’язок зі смертними. Такий відкритий монарх, як Роланд, був найбільш підхожою людиною для переговорів. Що ж до майбутнього плану дій, вони могли обдумати його лише після обговорення. Можливо, Роланд Вімблдон поділяв такі самі почуття?
Подумавши про це, вона кивнула Філліс:
– Я розумію. Будь ласка, поклич Його Величність Роланда Вімблдона сюди для розмови.
Розділ 733. Далеке минуле
……
Коли Роланд увійшов до приймальні, його увагу одразу привернула завіса світла, що закривала половину стіни.
Краї завіси випромінювали мерехтливе фіолетове світло, ніби крізь стіну прорізали прохід, що з’єднував різні виміри. Сцена з іншого боку була похмурою, немов там була величезна печера, розташована глибоко під землею. Тонкі, схожі на павутину, потоки червоної ріки освітлювали кам’яні стіни і куполи, а обриси стародавніх руїн були ледь помітними. Судячи з реалістичності візуальних ефектів, це була не ілюзія, а пряма трансляція з відстані в тисячі кілометрів.
Величезний монстр, схожий на пухлину, з розчепіреними мацаками стояв перед ним. Незнайомий голос відлунював прямо в голові Роланда.
– Вибачте, що змусили вас чекати… шановний королю Сірого Замку, Ваша Величносте Роланде Вімблдоне. Я Паша, одна з уцілілих Такіли. Думаю, ви вже чули про нас від Філліс.
– То ось що таке прямий зв’язок, – сказав Роланд, сівши навпроти завіси світла. До нього приєдналися Соловейко, Агата, Венді і Сувій. – Добре, що ви встигли трохи поговорити, мені не довелося представлятися самому.
– Ви зовсім не виглядаєте здивованими моєю зовнішністю, – Паша сказала з певним здивуванням. – Я думала, вам знадобиться більше часу, щоб змиритися з тим, що ми відьми.
«Я добре знайомий як з одержимістю, так і з протезуванням», – подумав Роланд, але зовні залишився спокійним.
– Червоний Місяць наближається, часу обмаль як у нас, так і у вас. Замість того, щоб приховувати щось і зрощувати підозри, краще бути чесними з самого початку. Оскільки ви колись були правителями континенту, то маєте це розуміти.
Паша на мить була приголомшена, а потім засміялася.
– Філліс мала рацію. Ви справді виняткова і надзвичайна людина.
– Я всього лише стою на плечах попередників, – сказав Роланд, розвівши руками. – Перейдемо до справи. У нас усіх спільна мета: боротися з демонами. Ви відправили Філілс не лише для того, щоб знайти Обрану, а і для спілкування з королівствами звичайних людей. Це так?
– Абсолютно так, – визнала Паша. – Спочатку ми розглядали лише таємне проникнення і повільний набір людей або контроль над деякими смертними для пошуку Обраної. Підпільний ринок у королівстві Світанок був одним із цих методів. Але програш церкви дав нам ще одну надію: відкрито виступити і зібрати всіх відьом в одному місці.
– Тому ви обрали Сірий Замок?
– Згідно з зібраною інформацією, Сонний острів у фіордах є домівкою для найбільшої організації відьом, яку очолює ваша сестра. А Сірий Замок – могутнє королівство, що самостійно перемогло церкву. Тому це ідеальне місце для першої зупинки у пошуках Обраної. Але я не очікувала, що Філліс так швидко налагодить контакт з вами і принесе такі приголомшливі новини. Чесно кажучи, ми спочатку думали, що для цього знадобиться щонайменше два-три роки.
– Чудово, нам вдалося заощадити два-три роки. Уже цього досягнення достатньо, щоб зробити цю зустріч історичною подією, – з усмішкою сказав Роланд.
– Здається це так, – Паша також усміхнулася. – Але це за умови, що ми зможемо перемогти демонів і продовжувати жити та процвітати у Царстві Світанку.
– Звісно, якщо звичайні люди і відьми відкинуть свої розбіжності і працюватимуть разом, демони не будуть непереможними ворогами. – Роланд зробив паузу. – Я також можу допомогти вам знайти Обрану. Зрештою завжди добре мати ще одну потужну зброю проти демонів. Однак співпраця має ґрунтуватися на взаєморозумінні. Що думаєте?
– Погоджуюся, – Паша змахнула мацаками на
знак згоди. – Якщо хочете щось знати,
будь ласка, запитуйте, Ваша Величносте.
Він повернув голову, обмінявся поглядами з Агатою, Венді і Сувій, перш ніж повільно заговорити:
– Дізнавшись про поховану історію від Філліс, найбільше мене бентежить запитання: що саме ви виявили в руїнах? Адже це спонукало Такілу розірвати зв’язок з містом Падучої Зорі і навіть призвело до розпаду Федерації.
Це була одна з ключових причин, чому Роланд вирішив активно зв’язатися з руїнами. Такі методи, як переселення душ, були поза межами досяжності сучасних технологій. Знаряддя Божественного Покарання, яке на думку відьом могло замінити план з армією божої кари і повністю знищити демонів, мало бути чимось надзвичайним. Роланд не мав сліпої віри в те, що відомі йому технології були досконалими; шліфування сильних сторін і подолання слабким – це принцип, знайомий кожній сучасній людині.
Насправді він завжди хотів додати, здавалося б, всемогутню магію до технологій. Коли Роланд побачив, як відьми використали стародавній артефакт з руїн, щоб передати відео наживо у замок в західному регіоні, то зрозумів, що ця зустріч була абсолютно необхідною.
Ця здатність, безсумнівно, перевищувала можливості відьом.
– Пашо!
– Ти впевнена, що хочеш йому це розповісти?
– Це таємниця Бога!
– Ми принесли такі великі жертви, щоб…
В одну мить кілька голосів заповнили його розум, у них лунало занепокоєння і невдоволення. Лише в цей момент Роланд зрозумів, що велика кількість людей з Такіли також були свідками цієї зустрічі.
– Саме тому, що ми принесли такі жертви, ми не можемо дозволити, щоб все було змарновано, – Паша обірвала розмови. – Якщо ми не зможемо протистояти ордам демонів, то що, заберемо цю таємницю з собою в могили, як ті надгробки, які ми знайшли?
Від її гучного запитання у кімнаті раптом стало тихо. Можливо, вона влучила прямо в яблучко – і ніхто не міг знайти слів, щоб заперечити їй.
Цей момент привернув увагу Роланда. Здавалося, що те, як Філліс описувала вцілілих, загалом не було хибним. Вони справді певною мірою усунули вплив класу і статусу. Інакше б не стали сперечатися раптово через таке важливе запитання. Але в цілому Паша все ще мала серед них дуже високий авторитет.
– Вибачте, ця інформація справді надзвичайно важлива… – Паша випростала мацаки у бік вітальній і опустила їх вниз, ніби вибачаючись. – Але наразі це більше не може залишатися таємницею – принаймні не між нами. – Після короткого мовчання вона продовжила: – Якщо говорити точно, то це не ми виявили руїни, а вони знайшли нас.
Роланд насупився:
– Вони знайшли Такілу?
– Не Такілу, а нас з попередньої епохи… це сталося приблизно після початку Першої Битви Божої Волі.
Під «нас» Паша на увазі все людство? З якоїсь причини Роланд відчув, як по спині пробіг холодок.
– Це було понад вісімсот років тому.
– Саме так. Але, на жаль, тоді ми не зрозуміли цього значення, – Паша зітхнула. – Нас знайшла цивілізація… цивілізація, яка зникла під землею.
Коментарі
Дописати коментар