Роман ЛМС. Том 11. Розділ 6-4
Розділ 6. Закон місцевих закупівель. Частина 4
Розділ 6. Закон місцевих закупівель. Частина 4
Щоразу, коли Від змахував ножем, дерева торкався спалах світла.
Ірен злегка відкрила рота.
– Га?
Зефір нахилив голову.
– Якого?
Якщо подивитися на дії Віда, то він не підрізав квітучі гілки, а відсікав їх аж до основи.
Хварьон тихо прошепотіла.
– Продовжимо спостерігати. Скульптори мають широкий спектр технік, правда?
Для створення скульптур також застосувалася техніка зі світлом. Тож, можливо, Віду для цього потрібна була велика кількість деревини.
Очікуючи, вони мовчки чекали.
– Хе-хе.
Засміявся Від, збираючи гілки.
Їх була ціла гора!
– Скільки грошей це мені заощадить?!
Від був надзвичайно задоволений.
Для скульптур були потрібні хороші матеріали.
Чудові матеріали, такі як дерево Набе й ельфійське дерево, продавалися за високими цінами у магазинах для скульпторів.
Суворі правила місцевих закупівель!
У випадку Віда, він не закуповував усі необхідні матеріали, і натомість мусив миритися з невеликими недоліками, коли робив скульптури. Це зменшувало зростання навичок, а також він не міг продати свої роботи за високою ціною, коли пізніше приносив їх у скульптурні майстерні.
Але тут вони несподівано виявили яскраві квітучі дерева. Деревина мала чудову текстуру, а поверхня блищала.
Різноманітні дерева, сповнені життєвої сили!
Мета їхнього відпочинку полягала в тому, щоб зрубати дерева і заощадити якомога більше грошей.
«Який сенс просто відпочивати? Потрібно заробити хоч на монетку більше!»
Від зрубав численні гілки, залишивши лише голі стовбури. Далі до нього підбіг Мапан.
– Віде, я допоможу!
Мапан збирав гілки і складав у віз.
Корисний спосіб для новачків заробити трохи грошей на початку гри! Збирати гілки у горах і лісах, щоб використати їх як дрова.
Мапан планував зібрати всі гілки і продати їх.
Який же злочин вони вчинили!
Спостерігаючи, як нищили незліченну кількість квітучих дерев, група нарешті усвідомила ситуацію.
Ірен і Ромуна сумно опустили голови.
– Зрештою це стосувалося грошей.
– Тепер зрозуміло, чому Від так охоче дав дозвіл…
Однак надія ще не була втрачена.
Зефір пробурмотів:
– Молодша сестра Віда, мабуть, любить квіти.
Пейл кивнув.
– Дух ощадливості не передається генетично.
Жвава Юрін, мабуть, робила віночок з квітів, щоб прикрасити себе.
Вони припускали, що вона бачилася як звичайна дівчина.
Група почала шукати Юрін.
Але те, що вони побачили, приголомшувало.
Юрін справді сиділа серед квітів. Проблема була в тому, що вона, ніби ті жінки, які збирали полин, обома руками без розбору зривали пелюстки і кидала їх до кошика.
– Навіщо…
Коли Зефір підійшов із запитанням чому вона це робить, Юрін дала лаконічну відповідь:
– Це натуральний барвник.
– Барвник?
– Якщо зібрати пелюстки квітів, то можна зробити барвник. Ним можна писати картини, і він безплатний.
– …
Той же менталітет скнари!
Юрін майже нічим не відрізнялася од Віда.
– Будь ласка, допоможи мені.
Не здатний відмовити на її прохання, Зефір присів поруч. Він старанно збирав пелюстки.
– Потрібно розділяти їх за кольором.
– Так.
Рубання дерев і збирання пелюсток продовжувалося.
Але практикуючі, які тихо милувалися квітами, швидко занудьгували.
– Трохи нудно сидіти в такому мирному місці.
– На що тут дивитися? Нащо марнувати час?
Від швидко припинив потік скарг.
– Якщо кожен з вас збере для мене купу деревини, я приготую вам по мисці м’яса.
– М’ясо!
Практикуючі кинулися вперед, ніби шторм, замахуючись мечами на дерева. Щойно вони закінчили свою справу, квітуче дерево зникло. Залишився лише пеньок.
Коли міцність мечів знижувалася, вони просто користувалися чистою силою, щоб вирвати дерево з корінням – повне руйнування всього за одну мить!
– М’яса мені, м’яса!
– М’ясо на грилі!
Мапан роздавав м’ясо практикуючим, які приносили дерево.
Пейл був спустошений.
– Повірити не можу!
Це було шокуюче видовище.
Щоразу, коли Від і практикуючі рухалися, квітучі дерева, що радували своєю красою, були зрубані і залишалися лише пеньки.
Інструктори і Ґомчі також не сиділи склавши руки.
– Тут так багато дерев.
– Вони такі товсті, ідеально підходять для різьблення!
Інструктори і Ґомчі збирали дерева, керуючи практикуючими. Іноді вони голосно вигукували, ніби щоб Від почув.
Гідність не дозволяла їм особисто рубати дерева, проте це лише примушувало їх ще запекліше чіплятися за порцію м’ясо. Адже їхня гідність як інструкторів залежала від того, чи зможуть вони з’їсти хоча б на шматочок більше, ніж учні!
Раптом Хварьон з сумним обличчям підійшла до Віда.
«Вона вирішила втрутитися».
«Як і очікувалося, у справу вступила Хварьон».
Група сповнилася очікуваннями.
Лише Ґомчі і Хварьон могли зупинити Віда.
Перший був його наставником на шляху фехтування, тоді як друга зі своєю неприступною зовнішністю й аурою мала потужну присутність. Якби вона втрутилася, ставлення Віда змінилося б.
Однак Хварьон не стала його зупиняти.
Поки він рубав дерева, вона мовчки танцювала поряд з ним. Її сукня тріпотіла.
Танець – найщиріша мова.
Поки Від працював, вона, одягнута у красиву сукню, рухалася легко, як метелик, щоб розвіяти його втому й освідчитися у власних почуттях.
З кожним танцювальним рухом Хварьон, туфлі на високих підборах топтали квіти.
Ідеальне стихійне лихо.
Місце, де вони зупинилися, перетворилося на руїну.
***
Керівник Кан і співробітники відділу планування були у збудженому стані.
«Не можу повірити, що побачу пригоди Бога Війни Віда».
«Я радий, що приєднався до телекомпанії».
Уже сама присутність Віда гарантувала високі глядацькі рейтинги.
Бо це гравець, широко відомий як Бог Війни, не лише всередині країни, а і на міжнародному рівні!
Таємничий загарбник.
Мисливець, що не залишає тіні.
Темний лицар.
Хоча він мав багато прізвиськ, жодне з них не описувало Віда так влучно, як «Бог Війни».
Невпинна боротьба, всі існуючі монстри були його ворогами. І зрештою він перемагав, залишившись єдиним, хто вижив.
Події, що відбулися на Континенті Магії, тепер стали легендою.
Велика сума, яку CTS Media витратили на купівлю його облікового запису, ще більше зміцнила репутацію Віда, а кількість шанувальників неймовірно зросла.
– Якщо нам запропонують щось на рівні квесту Немертвого легіону, то це стане справжньою сенсацією.
Сповнені надій слова керівника Кана знайшли відгук у продюсерів.
– Все буде чудово. Вони в королівстві вампірів. Ба більше, їх очолює Від. Навіть якщо візуал буде не найкращим, я думаю, що вийде на рівні або навіть вище Немертвого легіону.
– Це ж правда, еге?
– Звісно!
Працівники телекомпанії були переконані.
Достатньо просто транслювати пригоди Віда – і рейтинги б різко зросли!
Все, що мали робити вони, це надати підтримку для трансляції.
– Команда звукозапису, команда спецефектів! Відсьогодні будьте напоготові 24 години на добу. Ми почнемо монтаж, щойно отримаємо відео.
– Так. Усі напоготові.
– Сценаристи мають бути готовими написати опис для кожної вражаючої частини.
– Жодних складнощів. Пригоди Віда настільки інтенсивні, що нам достатньо просто транслювати їх як є.
– Все так. Але це наказ режисера. З огляду на наш попередній досвід, нам слід почати монтаж якомога швидше. Першим завданням стоїть організувати графік трансляції.
Телекомпанія працювала в надзвичайному режимі, тому зібралися лише досвідчені працівники.
Підготовка до трансляції, яка зазвичай проводилася з особливих нагод, таких як експедиції престижних гільдій або масштабні полювання на монстрів-босів, зараз велася виключно заради одного гравця на ім’я Від. Це свідчило про глибоку довіру до нього.
Працівник відділу планування здивовано вигукнув, коли на екрані, на який він дивився, з’явилися кадри пригод.
– Керівнику! Відео нарешті тут.
– Нарешті надіслали? Швидше виведи його на головний екран.
– Так. Зараз же це зроблю.
Працівники телекомпанії звернули увагу на головний екран.
Кожен з ним мав сумлінно виконувати завдання. Однак перед початком роботи вони з нетерпінням подивилися на головний екран, сподіваючись побачити пригоди Віда.
Його група рухалася скелястими горами.
Над схилами пропливали далекі хмари.
Вони вийшли на місце, де дзюркотів чистий струмок, а простір був заповнений квітами і деревами.
Ковть. У керівника Кана потекли слинки.
Такий захопливий краєвид з перших же кадрів. Хіба ж це не вартувало очікувань?
Від і його група зупинилися у квітучому місці. Обмінявшись кількома словами, вони розійшлися.
– Здається, вони вирішили зробити перерву.
– Еге. Гадаю, так.
Але вони зайнялися рубанням дерев і збиранням пелюсток квітів.
Сотні людей розійшлися, з кожним їхнім рухом квіти і дерева зникали, ніби відбувався збір врожаю.
Щойно вони закінчували з однією ділянкою, то переходили до наступної. Скрізь, де проходила ця сила, квіти, що випускали солодкий аромат, виривалися з корінням, а від дерев залишалися лише пеньки.
Повна розруха!
Абсолютне спустошення!
Все навколо перетворилося на випалену землю.
– ……
Усі, включно з керівником Каном, оніміли.
Там, де Він і його група подорожували, зустрілося настільки прекрасне місце, що мимоволі виривалися захоплені вигуки. Однак щойно вони його покинули після них не залишалося нічого. Квіти, які рідко можна було зустріти, були зірвані, а прекрасні дерева – зрубані.
А потім група людей збиралася разом і смажила м’ясо на цьому місці.
– Чи слід пускати це у трансляцію?
– Звісно, ні.
– Гаразд. Сьогоднішнє відео пропустимо, але завтра ми побачимо справжнє полювання.
– Звичайно. Це ж Від.
Керівник Кан все ще плекав надію.
Бог Війни Від.
Вже просто спостерігати за його пригодами було честю.
У грі Континент Магії він був абсолютною істотою, яка ставила кожного суперника на коліна і знищувала всіх, хто стояв на шляху. Вони підписали ексклюзивний контракт з Відом, тож могли транслювати його пригоди.
Насправді телекомпанія вже почала внутрішні обговорення спеціальної програми, тому всі були схвильовані.
Однак Від і його супутники протягом дев’яти днів продовжували чинити звірства, куди б не пішли.
Щоразу, коли таке траплялося, керівник Кан відчував пекуче розчарування.
Коментарі
Дописати коментар