Роман ЛМС. Том 11. Розділ 7-1
Розділ 7. Лист вампіра. Частина 1
Розділ 7. Лист вампіра. Частина 1
Королівство вампірів Тодум.
Від і його група невпинно просувалися, поки не досягнули місця призначення.
Гострі шпилі тягнулися до неба. Десятки старовинних замків скупчилися разом, а навколо розкинулися гори.
Розбиті надгробки і розкопані кургани.
Навколо розташувалася величезна кількість кладовищ.
– А-а, то це Тодум.
– Тут так багато замків.
– І стільки могил.
Атмосфера у Тодумі була моторошною.
Хоча холодно не було, але пробирало якимось незрозумілим морозом!
Густий туман закривав їхнє поле зору, через що вони не могли бачити далеко.
[Ви стали першими, хто відкрив королівство вампірів Тодум!
Нагороди:
Слава зростає на 820.
Якщо ви повідомите про це дивовижне відкриття аристократам і королівським родинам континенту Версаль, то отримаєте додаткові винагороди.
За відкриття королівства в недослідженому регіоні ви отримуватимете подвійні нагороди за завдання тут протягом тижня.]
Тодум! Від прибув до місця, обіцяного Торі.
Він повільно просувався вперед. Від намагався здаватися спокійним, але його нерви були напруженими до краю.
«Я не можу розслабитися. Моє нещастя не зникне просто так».
Подорож до королівства пройшла без особливих пригод. Проте це лише ще більше посилило його пильність.
«Перед бурею завжди панує затишшя. Я завжди втрачаю пильність перед складними завданнями».
Що більша винагороди або що складніше завдання, то сильніше зростали очікування ще до прийняття квесту. Все здавалося таким легким, і він з радісним передчуттям кидався вперед.
А потім – ніби справжній ляпас – виявлялося, що це ланцюжок завдань!
Він не міг втекти.
Бо це означало, що всьому кінець.
Це були завдання, де він мав битися з ворогом без жодних компромісів: або до смерті, або доки противник не програє.
Навіть Сейрун, який, здавалося б, був орієнтований на новачків, з самого початку мав рівень складності B, тому, очевидно, завдання у королівстві вампірів Тодум будуть ще складнішими.
«Я бачу ознаки квесту. Ситуація справді тривожна».
Елегантні, стародавні замки були з’єднані між собою, утворюючи величезну фортецю. Однак вони не помічали жодних ознак людської присутності.
Але тут не було не лише людей, відсутні також кажани і вампіри. Величезна фортеця не мала жодної охорони.
Гігантський силует Тодума загрозливо нависав над ними.
Біля воріт замку Від виявив шматок дерев’яної дошки з надписами.
[Ми… хороші вампіри.]
Від був збентежений цим абсурдним написом, але вирішив читати далі.
[Вампіри дотримуються режиму: тричі на день п’ють кров і ніколи не пропускають ранковий сон.
Для нас Тодум був безпечним притулком. Моїм хобі було прокидатися пізно вночі, потягуватися і, перетворившись на кажана, літати навколо Тодума. Бенкети, що влаштовувалися в Палаці Крові і Кімнаті Спокуси, були прекрасними прикладами нашої вампірської витонченості.
Люди, які жили навколо, вже були поневолені і служили нам. Вони працювали, мов воли, і пропонували нам свою кров. Хіба ж це не чудово? Завдяки їхній жертовності ми змогли уникнути смерті. Сила темряви, що оточувала Тодум, посилювалася, як і ми, вампіри.
Але величезна сила темряви розбудила наших ворогів.
Пегасів, що ширяли в небі.
Єдинорогів, які мали прихильність до невинних жінок.
Божественні звірі масово атакували Тодум.
Ці легендарні істоти були абсолютно непідвладні силі темряви. Ми, миролюбні істоти, боялися, але були змушені дати відсіч.
До речі, чи відомо вам, чому вампіри ненавидять єдинорогів? На це є глибока історична причина.]
Тут Від швидко пробігся поглядом по інших дерев’яних дошках.
Довгі, майже антагоністичні стосунки між вампірами та єдинорогами були описані на семи з них. Історії були досить банальними, наприклад, єдиноріг викрав невинну дівчину, на яку поклав око вампір, або забрав коштовності і золото.
[У будь-якому разі, напади пегасів та єдинорогів виявилися важкими для нас, вампірів. На відміну від людей, наша магія не діяла на них. В результаті вони по частинах захоплювати Тодум вдень і вночі.
Але це був ще не кінець нещастя, яке спіткало наш клан крові. Зростаюча сила темряви навіть впливала на мерців. Люди, що жили в давнину, воскресли, порушивши порядок речей.
Вони збудували вежу в Тодумі, на нашій землі, з певною метою.
Вежу Героїв.
Ми б хотіли, що ви зруйнували її і відновили нашу вампірську гордість. Якщо ж це неможливо, то хоча б винищили єдинорогів і пегасів.
До речі, наш клан вампірів має не лише гроші. Якщо ви задовольните наше прохання, ми обіцяємо впустити вас до нашої скарбниці.]
Ділінь!
[Прохання невідомого вампіра
У Тодумі залишився лише запис вампіра. Під натиском пегасів та єдинорогів вампіри замкнулися у своїх трунах. Сумнівно, що серед них можна знайти якогось доброго вампіра, але було б непогано виконати їхнє прохання.
У скарбниці клану вампірів, що згадується у записі, є намистина, в якій знаходиться душа людини на ім’я Колдрім. У момент, коли намистина розіб’ється, душа звільниться. Щоб побачити справжню суть королівства вампірів Тодум, вирізьбіть своє ім’я на цій дерев’яній дошці.
Складність: A
Нагороди:
Унікальна зброя, яку можна використовувати з 400 рівня або вище. Зброю можна вибрати прямо зі скарбниці вампірів.
Звільнення Колдріма.
Обмеження: Якщо ви загинете, то негайно повернетеся на континент Версаль, а завдання буде провалено.]
І нарешті показався квест рівня
складності A!
[Додаткова інформація: Звільнення Колдріма
Колдрім, лицар королівства Калламор, 30 років тому був національним героєм, який переміг у численних битвах з королівством Хевен. Він мав неперевершені навички верхової їзди, а солдати були вірними йому. Говорили, що його вбили, затягнувши у тенета підступної змови королівства Хевен.
Однак правда така:
Вампіри, найняті королівством Хевен, намагалися викрасти його силою, але зазнали невдачі. Тому вони вдалися до хитрощів і спокусили цього непохитного чоловіка за допомогою прекрасної королеви вампірів. Самотній Колдрім став жертвою змови, а його душу запечатали у намистині. Якби Колдріма звільнили, він би воскреснув на континенті Версаль і незавершена війна між королівствами Хевен і Калламор відновилася б.
Звільнення Колдріма дасть вам 23 000 очок заслуг у королівстві Калламор. А між цим королівством і королівством Хевен спалахнула б величезна війна.]
– А-а-а-а-а-а!
– Та це абсурд! Таке складне завдання.
– Пегаси! У них рівні вище 420. Єдинороги ще сильніші.
– І вони ще можуть літати. Ми не можемо прийняти цей квест.
Група, зіткнувшись зі своїм першим завданням рівня A, була на межі паніки.
Однак Ґомчі й інструктори мали зовсім іншу думку.
– Другий.
– Так, наставнику.
– Невже пегаси та єдинороги справді такі сильні?
– Це легендарні божественні істоти, тож вони, мабуть, сильні.
– Сильніші за мене?
– Хіба ж це можливо? Наставник непереможний.
Це був саме той момент, коли потрібно було вихваляти.
Особливо якщо хтось поруч уже почав лестити – залишитися осторонь означало б накликати на себе неприязнь.
Ґомчі3 швидко крикнув:
– Наставнику, весь світ знає, що ви неперевершені!
Ґомчі й інструктори завжди прагнули бою. Після десяти днів неквапливого споглядання краєвидів, вони ще більше жадали битв.
Практикуючі також прихильно сприйняли завдання.
– Ну, якщо я все одно помру, то краще померти від чогось сильного, еге?
– Точно! Нечасто випадає шанс померти в бою з пегасом, правда?
– Я бачив на форумі Королівської Дороги, що легендарні звірі з’являються нечасто.
– Ну, Від щось придумає!
Вони не мали жодного плану.
Навіть ні про що не думали, вірячи, що все якось владнається.
«Точно. Адже з нами Від».
«Він ухвалить правильне рішення».
Група подивилася на Віда, сподіваючись, що він, як завжди зробить найкращий вибір.
Насправді це було досить абсурдне прохання.
Пегаси та єдинороги використовували природну магію, завдяки чому швидко рухалися і навіть могли літати. Тому, незалежно від рівня, з ними важко мати справу.
Звичайно, вони поодинці були слабшими за кістяного дракона, але навіть так, беручи до уваги загальну складність, навряд чи все пройшло б легко.
Проблема була в тому, що зіткнення відбудеться не з одним чи двома монстрами, а цілою ордою.
«Жодних шансів».
«Краще покінчити життя самогубством».
Від, засліплений нагородою, зустрівся з відчайдушними поглядами групи.
«Скарбниця вампірів і звільнення Колдріма».
Він не знав, що лежало у скарбниці, але оскільки це винагорода за завдання рівня складності A, то це не могло бути щось просте. Лук Єріка, браслет Бахарана і титул графа Морати – все це винагороди за попередні такі квести.
Коментарі
Дописати коментар