Роман ЗЦВ. Розділи 798-799
Розділ 798. Воля світу | Розділ 799. Зміни
Розділ 798. Воля світу
– Хто твій господар?
Роланд відчував, що ця істота здатна відчувати набагато складніші емоції, ніж занепалий. Можливо, якщо поставити кілька запитань, то вдасться отримати більше інформації. Одночасно він завів руку за спину і подав сигнал пораненим Фалті і Високій Ласці швидше тікати. Якщо знадобиться відступити, Роланд був упевнений, що зможе випередити відьом.
– Він усе і ніщо водночас, істота, якої вам не збагнути. – Супротивник розправив ефірні крила з червоного світла і притиснув руку до землі: – Хитрощі тут марні. Хочеш, щоб вони зараз утекли? Надто пізно!
З-під нього потекла багряна кров, яка швидко розлилася по кімнаті. Вмить підлога, стіни і стеля стали яскраво-червоного кольору.
Дух, позбавлена можливості сховатися, вилетіла прямо зі стіни і впала поруч з Філліс.
– Щ-що це? – пробурмотіла позаду Фалті.
Роланд обернувся і побачив мацаки з крихітними шипами, які вирвалися з червоно-чорної порожнечі і міцно обхопили кінцівки відьом… Форма цих мацаків здалася йому дещо знайомою.
Але ситуація раптово вийшла з-під контролю, і в нього не було часу зациклюватися на цьому.
Теплий потік помчав по його тілу. Роланд зібрав усі сили і кинувся на дивного ворога перед собою.
– О? Тебе не зачепило? – Магічна істота на мить замовкла, а потім розкрила долоню в його бік: – А як щодо цього?
З долоні вирвалася колосальна сила, яка відкинула Роланда, ніби удар молота. Він врізався у стіну і лише так зупинився. Разом з глухим стуком, Роланд відчув пекучий біль у спині, ніби його внутрішні органи змістилися.
– Кха-кха, – він не стримався і закашлявся, у горлі розлився солонуватий металевий присмак.
– Ваша Величносте!
Філліс тривожно вигукнула. Крім Роланда, вона була єдиною, хто ще міг рухатися. Кістяні кігті за її спиною танцювали вгору-вниз, розрізаючи мацаки, що стирчали з землі. Однак вони були нескінченими, тож Філліс не могла дістатися до нього найближчим часом.
Це був найкритичніший момент.
Але розум Роланда був напрочуд ясним.
Він зовсім не відчував страху, ніби це почуття повністю стерли з його мозку.
Теплий потік рухався все швидше і швидше, супроводжуваний потужним серцебиттям. Роланд відчував дивовижну зміну, що відбувалася всередині нього.
Магія цього світу огортала його.
Навіть ефірне світло на стінах стала тьмянішим. Червона кров протікала мимо нього, оминаючи тіло Роланда, і всюди, де він торкався, серед темно-багряного кольору з’являвся блакитний відтінок.
Цей процес був повністю поза його контролем, і він не мав уявлення, що відбувається. У його вухах лунав голос – хаотичний галас поступово зливався в єдину мелодію.
– Убий його, убий його!
Монстр також помітив, що щось не так. В його сухому голосі нарешті з’явився брижі емоцій.
– Що відбувається… Що ти зробив з моєю магією?
Роланд не відповів. Він відчув, як теплий потік розширився до межі. Майже несвідомо його тіло зігнуло коліна і притиснулося до стіни – наступної миті він мчав до ворога, як гарматне ядро!
– Вбииииииииий йогоооооооо…
– Помри! – монстр повторив старий трюк і знову простягнув у його бік руку.
Але цього разу Роланда не збила величезна сила. Вперше він побачив, як теплий потік вирвався з тіла, утворивши перед ним блакитну завісу світла. Дві сили зіткнулися, утворивши сліпучий спалах світла! Потім, осідлавши потік світла, Роланд полетів прямо у груди монстра.
Він завдав удару.
Очікуваного зіткнення не було – його кулак ніби стукнув по масі м’якої рідини. Він побачив, як рука занурилася у тіло монстра, всього лише за палець від зоряних скупчень. Роланд стиснув зуби і розчепірив пальці, щоб схопити найвидатніше зоряне кільце у грудях супротивника.
Монстр одразу ж оглушливо заревів:
– Ні… Це сила господаря. Як ти міг… доторкнутися до неї?!
Кільце, що нагадувало галактику, тремтіло, поступово змінювало колір з насиченого малинового на блакитно-білий. Процес був надзвичайно повільним, і кілька разів все майже починалося з початку. Роланд відчував, ніби змагається з лютим биком. На щастя, в нього вливалося все більше і більше магічної сили, ніби світ зливався з ним в одне ціле.
– То ось воно що… Я зрозумів! – На голові монстра відкрилося вихороподібне око: – Ти… винуватець, який створив цей світ! Ти переміг господаря!
– Хіба ж ти не говорив, що він усе і ніщо одночасно? То як я міг до нього доторкнутися? – посміхнувся Роланд.
– Ти нічого не розумієш! Господар всемогутній, але він особисто не може покласти цьому край… Іди і більше сюди не приходь. Твої дії руйнують все… ш-ш… Не тільки ти, а й усе живе… ш-ш… буде знищено через тебе!
Звук ставав дедалі глухішим, ніби виникали сильні перешкоди.
Роланд відчув, як опір зоряного кільця слабшав, його червоний колір змінювався на біло-блакитний з усе більшою швидкістю.
– Усе живе буде знищено? – Він озирнувся на ослаблених відьом, які сиділи на землі, і глибоким голосом сказав: – Ні, зникнете лише ви… Я не знаю, звідки ви і які у вас наміри, але жодних сумнівів, що цей світ буде кращим без тебе і тобі подібних!
– З… ш-ш… Бездонного Царства… жодних намірів… ш-ш… таке правило… – Слова монстра більше не складалися у повне речення. Роланд помітив, що істота більше не мала того емоційного багатства, що раніше. Голос став рівним і монотонним, як у машини, що видає фіксовану відповідь.
Коли монстр закінчив говорити, опір руці Роланда в мить зник.
Зоряне кільце швидко оберталося, втягуючи навколишні зоряні вихори, і перетворилося на сліпучу кулю білого кольору. На мить Роланду здалося, що він чує серцебиття землі.
Цей сплеск магічної сили був набагато сильнішим за два попередні. Монстр згорнувся калачиком, перетворюючись на круглу сферу, з нього вирвався сріблясто-білий промінь світла, який потягнувся до стелі і довгий час сяяв. Стоячи перед цим світлом, Роланд відчув невимовне задоволення. Задоволення, що наповнювало його тіло, перевершувало два попередні рази разом узяті; ніщо інше не могло з цим зрівнятися.
Травми відьом були несерйозними, вони просто вичерпали свою магічну силу і ледве могли самостійно ходити. Філліс сказала, що під час протистояння з монстром, він поглинав їхню силу, що було практично неможливо в реальному світі.
Але після стількох дивних подій за одну ніч, ще одна не мала особливого значення.
Після швидкого обшуку Роланд з відьмами тихо покинув віллу на схилі пагорбі. Він ніс важкий сейф і ключі від автомобіля, які знайшов у чоловіка в костюмі.
Розділ 799. Зміни
Через захоплення водінням, яке охопило університет в часи його навчання, він приєднався до загального руху і разом з однокурсниками записався на курси. Однак він навіть подумати не міг, що вперше після закінчення курсів з водіння сяде за кермо у Світі Сну.
– Ваша Величносте, що це був за монстр? – слабко запитала Фалті. – Чи може занепалий володіти такою величезною силою? Гіпотетично неможливо, щоб магічна сила так різко зростала за настільки короткий проміжок часу.
Ухилившись від першої магічної атаки, вона і Висока Ласка постраждали найбільше. І навіть половина прекрасного фіолетового волосся була втрачена. На щастя, рани не були смертельними, оскільки жодна не прийшлася на голову і тулуб. Іншими словами, зіткнувшись з хаотичним, схожим на леза, натиском магічної енергії, вони обрали найдоцільніший метод ухилення. Те, що навіть відьми, чиї здібності не були повністю орієнтовані на бій, змогли проявити себе так чудово, багато про що говорило. Потрібно визнати, що всі вціліли Такіли були досвідченими воїнами.
Завдяки цьому операція першопрохідців не закінчилася провалом. Хоча Роланд не знав про наслідки смерті уві сні, він сподівався, що йому ніколи не доведеться про це дізнатися.
– Федерація ніколи раніше не стикалася з подібною здібністю?
– Звичайно, є дещо… так зване магічне поглинання, яке виникало через пошкодження, які завдавала магія тілу, – видихнула Фалті. – Якщо відьма збільшує свої запаси магії завдяки постійній практиці, то її тіло адаптується до подібних пошкоджень і швидкість відновлення значно зростає. Що відьми, що демони, що гібриди – всі ми можемо лише поступово збільшувати магічну силу.
«То ось воно що, – подумав Роланд. – Це був перший раз, коли вона побачила форму життя, що складалася виключно з магії. Або, швидше, в її сприйняті всі живі істоти мали бути з плоті і крові. Тому зіткнувшись з подібним ворогом, вона, природно, була збита з пантелику».
У нього самого подібних сумнівів не було. Щойно монстр показав напівпрозоре, желеподібне тіло, Роланд уже припустив, що це був дух або елементальна істота, створена з самої магії, а тому, природно, невразлива до неї.
Однак такі питання важко пояснити, а припущення можуть виявитися неточними – особливо коли синє сяйво в тілі монстра зв’ялю гору: чи можна віднести помітно ослаблені емоції і свідомість до проявів живої істоти залишалося відкритим питанням. Зрештою Роланд похитав головою:
– Я і сам не знаю, що це таке, але одне можу сказати напевно: це точно не занепалий.
– То чи багато у Світі Сну таких монстрів? – мініатюрна Дух все ще виглядала стурбованою. – Коли тіні в кімнаті огорнула чорно-червона порожнеча, я відчула, як завмерло моє тіло, ніби щось надзвичайно моторошне дивилося на мене. Клянуся, навіть зіткнення з вищим демоном не було настільки жахливим.
– Не думаю, що їх багато, інакше вони б давно захопили Світ Сну, – заспокоїв її Роланд.
Цьому супротивнику не можна було завдати шкоди звичайною силою, тому впоратися з ним могли лише за допомогою Асоціації Єдиноборств. Однак, зіткнувшись з таким монстром, навіть якщо десять чи дванадцять бойових майстрів атакували разом, вони б не змогли перемогти його. Якби таких істот було більше, Асоціація була б знищена.
Озираючись назад, він був упевнений, що «ерозія зовнішнього світу», про яку говорила Ґарсія, нерозривно пов’язана з Червоним Місяцем. Мацаки, що стирчали з порожнечі, були майже точною копією тих, що він бачив на картинах у царстві божому.
Але чому Кривавий Місця вторгався у Світ Сну? Хіба цей світ не мав бути його частиною… І хто був господарем того монстра? Справжній бог чи джерело магії? Якщо він справді так сильно відкидав Світ Сну, то чому мовчав, коли Роланд торкнувся божественної реліквії?
Роланда особливо непокоїла остання згадка монстра про Бездонне Царство. Можливо, через лінгвістичну асиміляцію, структура цього терміна була дуже схожа на Царство Світанку. Саме коли мова йшла про цілий континент, то говорили таким чином. Ще було «царство боже», але тут швидше мався на увазі інший вимір.
Якщо Червоний Місяць спостерігав за реальним світом через Битву Божої Волі, то чи відповідатиме інформація, як він її зрозумів, існуванню в реальності континенту?
На ці питання міг відповісти лише дослідник.
Звичайно, не всі відьми були занурені в думки про недавню битву. Філліс, яка сиділа на пасажирському сидінні біля водія, повністю відкинула важкі емоції після битви. Вона виявила неабиякий інтерес до керування розкішним автомобілем. Під час поїздки на таксі відьма мовчала, як їй і наказали, оскільки поряд була стороння людина. Тепер, не в змозі стримати цікавість, вона пильно дивилася на Роланда, ніби намагаючись запам’ятати кожен його рух.
– Хочеш навчитися водити? – з усмішкою спитав Роланд, відкинувши думки, що відволікали.
Філліс одразу кивнула.
– Тоді нам потрібно ще кілька разів попрацювати, – спокушаючи, заговорив він. – Тоді ви не тільки зможете щодня насолоджуватися різною їжею, але і матимете власні кімнати, а особисті автомобілі не будуть проблемою.
– Є ще щось краще за KFC і гарячий горщик? – вставила Фалті.
– Це лише початковий рівень. Як тільки з’явиться достатньо грошей, ти зрозумієш, що навіть якщо щодня їсти щось нове, ти все одно не зможеш скуштувати всю смачну їжу у світі.
Навіть не озираючись, Роланд відчув пекучі погляди відьом, які сиділи позаду.
– Тоді зачекаємо, поки рани Високої Ласки загояться, і вирушимо до наступної цілі. Я вже позначила, де вона знаходиться. – Голос Фалті все ще був тихим, але слабкість у ньому раптово зменшилася.
– Все гаразд. Я можу вирушити завтра, як тільки відновиться магічна сила, – жваво відповіла мініатюрна Висока Ласка. – Ця незначна травма не стане проблемою.
Навіть дещо занепокоєна Дух була спокушена цими словами. Хоча вона вголос нічого не сказала, її очі, відбиті у дзеркалі заднього виду, блищали.
Роланд відчув глибоке зворушення. Виявилося, що підняти бойовий дух було так просто.
……
Щоб не привертати увагу поліції, він не поїхав прямо на Круглу вулицю, а натомість припаркувався біля будівельного майданчика поблизу, який належав компанії Трьох Листків. Ця територія все ще перебувала у процесі знесення, що робило її практично сліпою зоною для спостереження. Таким чином, вони могли спокійно повернутися до орендованого складу обхідним шляхом.
Потім настав час оглянути здобич.
На жаль, у сейфі було небагато готівки, всього лише приблизно сто тисяч. Однак там знайшлося чимала кількість ювелірних виробів, здебільшого нефритові й інші прикраси, але визначити їх вартість було абсолютно неможливо. На його подив, у сейфі виявилося чимало затверділої сили природи. Саме завдяки цим маленьким, але напрочуд важким предметам у нього виникло оманливе почуття, що ця поїздка принесла щедру здобич.
Отже, вони не використовували для торгових операцій готівку, покладаючись на силу природи як на валюту?
Коли Роланд повернувся до квартири 0827 було вже 23:30. Він тихо відчинив двері і побачив, що світло у вітальні досі горіло. Згорбившись, Зеро лежала на журнальному столику так, ніби спала. Перед нею лежала стопка зошитів і пенал. Очевидно вона переглядала домашнє завдання, чекаючи на його повернення.
Хоча вони були всього лише орендарем і орендодавцем, але тепер між ними панувало відчуття родини. Побачивши цю сцену, Роланд відчув, як ніжність наповнила серце.
Він підійшов, обережно підняв Зеро, відніс її до спальні і поклав у ліжко. Потім зняв з неї взуття і накрив ковдрою.
О, там ще були підручники.
Якщо вона не візьме їх завтра з собою на уроки, то обов’язково знову звинуватить його.
Роланд усміхнувся і похитав головою, потім приніс кілька книг з журнального столика і склав їх на столі Зеро. Саме тоді жирний шрифт на одному з підручників привернув його увагу.
«Чиста математика для середньої школи».
Це був позакласний предмет, який здавався дивовижним, але був неймовірно непрактичним. Він згадав, що ніколи не цікавився математикою у середній школі і вважав тоді, що чиста математика – це просто покращена версія математики, тому тримався від неї на відстані. Він волів вивчати малювання і каліграфію на літніх канікулах, ніж відвідувати заняття з чистої математики, які проводилися у школі. Звісно, Роланд уявлення не мав, що охоплював цей предмет.
Однак він щойно помітив, що підручник не був порожнім.
Роланд відчув, як почастішало дихання.
Глибоко вдихнувши, він розгорнув книгу на першій сторінці.
Акуратно розставлені приклади й елегантний почерк Зеро привернули його увагу.
Коментарі
Дописати коментар