Роман ЗЦВ. Розділи 161-162
Розділ 161. Алхімія і хімія | Розділ 162. Тренування з вогнепальною зброєю
Розділ 161. Алхімія і хімія
Принцип і структура генератора постійного струму дуже прості. Коли Роланд був дитиною, то розібрав більше десятка моторів іграшкових машинок, починаючи від простих і закінчуючи двигунами найякісніших іграшок, він навіть власноруч намотував мідні дроти ротора. Ті мотори були типовими генераторами постійного струму.
Між генераторами постійного струму і двигунами постійного струму немає різниці в структурі. По суті, це одне і теж, а їхні функції можуть бути взаємозамінними. Поки обертається ротор двигуна, а дроти безперервно перерізають лінію магнітної індукції, буде постійно генеруватися індукційний струм.
З допомогою Таємничого Місяця й Анни Роланду знадобилося лише півдня, щоб зібрати простий двигун постійного струму. Частину статора зробили з дерева, а потім дали Таємничому Місяцю, щоб додати магнетизму. Комутатор на кінці ротора зробили з оцупка з отвором у центрі, завдяки чому його можна з’єднати з паровою машиною. Така конструкція не тільки полегшує виготовлення, але і забезпечує взаємну ізоляцію між сегментами комутатора.
Щодо виготовлення нової парової машини, то Роланд з Таємничим Місяцем спостерігали за тим, як Анна використовує дивовижні навички обробки. Коли потрібно виготовити великі деталі, її чорний вогонь розширюється, огортаючи, як тканина, купу залізних злитків, розтоплює їх, а потім чорний вогонь стискається, створюючи з розтопленого заліза пластину потрібного розміру, після чого вирізає потрібну деталь.
Наступного дня, коли Роланд збирався відправитися на заднє подвір’я кімнати випалювання, охоронці сповістили новину, що сильно його потішила. Голова алхімічної майстерні міста Червона Води прибув до Прикордонного Міста. З ним приїхало кілька людей.
*******************
Каймо Страєр діяв дуже рішуче, після перевірки формул у листі того ж дня він взяв свою сім’ю та більше десятка учнів на торгове судно, що прямувало до Прикордонного Міста. На жаль, Чеймс після довгих вагань відхилив його запрошення.
Він не розкрив зміст листа іншим алхімікам. Чим більше людей знало б, то пізніше він би відплив. Каймо хвилювався, що новини про успішне отримання кришталевого скла незабаром дійде до вух герцога, і тоді йому буде важко покинути місто. Герцог захоче міцно тримати в руках те, що приноситиме великий дохід.
Каймо записав формулу скла та метод випалу на папері та поклав до шафи з формулами в головній кімнаті, як плату за вклад герцогом великих коштів у будівництво алхімічної майстерні. Перед істиною алхімії блякли і кришталеве скло, і алхімічна майстерня.
П’ять днів по тому Каймо нарешті зустрів володаря Прикордонного Міста, який написав листа, Роланда Вімблдона.
У приймальні замку він одразу, як тільки завершив привітання, ще навіть до того, як зміг сісти, не стримався і сказав:
– Ваша Високосте, я дуже хочу поговорити з вашим алхіміком.
– Моїм алхіміком? – Роланд усміхнувся. – До вашого прибуття у Прикордонному Місті не було алхіміка. Але тепер ви мій алхімік.
– Тобто… ви самі написали ці алхімічні формули? – Каймо прямо проігнорував останнє речення, його обличчя трохи зблідло. Він раптом подумав про іншу можливість. Це принц, і всі знання, які він отримав, пішли від придворних наставників. Якщо принц знає це, тоді й алхімічна майстерня столиці повинна знати суть алхімії? А він, Каймо, досі хоче бути вище за них, як смішно.
– Не зовсім так, – сказав Роланд, – ці формули походять зі стародавніх книг, яким понад 400 років, я знайшов їх випадково. Схоже, сотні років тому алхімію називали «хімією».
– Хі… мією? – Каймо відчув себе набагато краще, почувши, що формули пішли не від столичної алхімічної майстерні, проте відповідь принца все одно його здивувала. Книга з алхімії, якій понад 400 років? Історія алхімічної майстерні Королівського міста налічує менше двох сотень років. Невже вони не такі хороші, як попередники?
– Саме так, у книзі дослідники згадали одну гіпотезу, вона називається закон збереження маси. Матерія, з якої складається все на світі, не зникає і не збільшується. Вона всього лише переходить з одної форми в іншу. Наприклад, цей шматок пирога. – Роланд вказав на торт на столі. – Після того, як ви його з’їсте, частина буде поглинена вашим організмом, а інша буде виведена. Якщо додати поглинене і виведене, то їхня маса повинна дорівнювати з’їденому шматку пирога.
– Зачекайте… Ваша Високосте, – Каймо швидко обдував слова принца, – якщо я спалю шматок дерева дотла, то хай яким важким був той шматок, коли я важитиму попіл, то він буде легшим за початковий шматок дерева. Якщо матерію не можна знищити, то куди поділися зниклі частини?
– Це також пояснюється у книзі, – засміявся Роланд. – Вони перетворилися на газ і воду. Вода закипає і випаровується під дією вогню, тому в результаті ви бачите лише те, що залишилося.
– Газ? – Каймо відчув, як у голові щось спалахнуло. – Невже повітря має вагу?
– Звичайно, кожна речовина має вагу. – Принц кивнув. – Це також дуже просто перевірити. Покладіть до пляшки тирсу, закрийте горловину та поставне на ваги. Після зваження запаліть тирсу. Зрештою ви виявите, що вага пляшки не змінилася. Тому що газ, який виділяється при горінні, не зміг вийти і залишився у плашці.
– Це… теж записано у стародавній книзі? Чи дозволите ви прочитати цю книгу? – нетерпляче сказав Каймо.
– Так, якщо ви дещо мені пообіцяєте, – Роланд розвів руками.
– Будь ласка, скажіть що.
– По-перше, ви будете працювати на мене, ваша зарплата буде розрахована відповідно до заробітної плати в алхімічній майстерні міста Червона Вода. По-друге, погодившись на співпрацю, ви повинні дотримуватися правил конфіденційності. Тобто, ви не можете розголошувати зміст своєї роботи іншим алхімікам. По-третє, якщо ви згодні, ми підпишемо контракт. Він буде укладений на п’ять років, після цього терміну ви зможете вибрати: залишитися чи піти. Також ви більше не будете обмежені правилами конфіденційності та зможете ділитися результатом своєї роботи з іншими алхіміками чи майстернями. Якщо ви згодні на ці три умови, Прикордонне Місто надасть вам житло і хімічну лабораторію. Також я позичу вам книгу «Елементарна хімія». Якщо виникнуть якісь питання, можете звернутися до мене.
«Це не схоже на суворі умови», – подумав Каймо. Хоча такі слова, як «правила конфіденційності» та «хімічна лабораторія» звучали доволі незрозуміло, але він все одно міг вловити загальне значення. П’ятирічний контракт – це не надто довго, Каймо спочатку думав, що володар попросить його залишитися у Прикордонному Місті назавжди.
І… навіть якби умови були суворішими, він би все одно захотів побачити книгу, в якій записана істина суть алхімії.
Подумавши про це, Каймо підвівся і злегка поклонився:
– Я готовий служити вам, Ваша Високосте.
– Дуже добре, тоді вирішено. – Принц, схоже, не надто переймався етикетом. – Ваше робоче місце розташовано біля річки Червона Вода. Після підписання контракту я відведу вас ознайомитися з лабораторією, а також познайомлю з призначенням та правилами використання скляного приладдя.
Тим, що викликало у головного алхіміка певне відчуття неправильності, було, чому Його Королівська Високість почувається настільки впевненим, коли справа дійшла до алхімії? Він же звичайний аристократ, який випадково прочитав стародавні книги з алхімії. Та це дрібниці, Каймо придушив ці думки і запитав:
– Ваша Високосте, що ви хочете, щоб я зробив?
– Кислоту високої концентрації. Що більше, то краще, – відповів принц.
Розділ 162. Тренування з вогнепальною
зброєю
– Брехня, – сказала Соловейко, коли Роланд повернувся до кабінету після розмови з алхіміком, – що це ще за стародавня книга, якій понад 400 років? Хіба «Елементарна хімія» це не підручник створений Сувоєм із твоїх записів? Рано чи пізно люди навчатимуться по ньому, чи не так?
– Це всього лиш біла брехня. – Роланд підняв свою чашку і зробив ковток чаю. Тепер, коли столична торговиця Марґорі подарувала йому пачку чорного чаю, він нарешті може попрощатися з днями, коли доводилося пити просто воду або ель. – Чи ж може принц, який жив у королівському палаці, багато знати про алхімію? Якщо це так, то це результат навчання в алхіміків столиці. Дати йому підручник і дозволити навчатися – він прийме це легше, ніж якби я навчав його алхімії. Зрештою, люди завжди найбільше вірять собі.
– О? – Соловейко раптом нахилилася вперед, наблизившись до Роланда. – Тоді хто навчав тебе?
– Е… – щойно Роланд відкрив рота, як Соловейко притисла до його губ палець.
– Якщо ти не хочеш говорити, не кажи нічого. Не хочу чути, як ти брешеш.
Він кліпнув очима, і вона прибрала руку.
– До випробування ще п’ять днів, – Роланд скористався нагодою, щоб змінити тему, – потрібно, щоб Картер познайомився з тим, як працює нова зброя.
– Але хіба ти не говорив, що проблема з боєприпасами ще не вирішена?
– Проблема стосується лише використання піроксиліну. Якщо це тільки для випробування, то є можливість стріляти зі зброї. Зрештою під час випробування нема потреби думати про доставку куль і перезарядку. Десяти патронів достатньо для отримання результату. – Сказав Роланд. Звичайно, падіння швидкості стрільби через відсутність піроксиліну теж є ймовірною подією, і тут можна лише покладатися на Бога і на привабливе обличчя Картера.
*******************
На захід від міської стіни.
Картер прибув на полігон, де раніше випробовували вибухівку, і отримав нове завдання, яке йому призначив Роланд.
– Битися з відьмою? – головний лицар був стривожений. – Чи можу я одягнути божий камінь відплати?
– Звісно, – посміхнувся Роланд, – але проти тебе буде особлива відьма, божий камінь відплати неефективний проти неї, а її стиль бою схожий на стиль воїна, який використовує для атак великий меч.
– Хочете сказати, що це відьма, яка вправна у ближньому бою? – Картер поглянув на Соловейка, що стояла біля Роланда.
– Майже так, але оскільки вона здатна зміцнювати себе, її сила і швидкість набагато перевищуватимуть силу і швидкість звичайних людей. – Сказав Роланд. – Ти повинен бути готовим до того, що вона буде у кілька разів швидшою і сильнішою за того засудженого до смерті, на якому раніше випробували пігулки.
– У кілька разів… Ваша Високосте, ви розумієте, що це означає? – очі Картера розширилися. – Є велика ймовірність того, що навіть якщо я зможу відстежити її рухи, то моє тіло не встигатиме реагувати. Якщо вона справді така, як ви сказали, боюся, я не зможу її перемогти.
– Теоретично кажучи, твої шанси на перемоги справді дорівнюють нулю, – принц протягнув дивну на вигляд вогнепальну зброю, – але з цим твої шанси на перемогу значно зростають.
– Це… нова рушниця? – Картер взяв її обома руками. Через те, що курок і ствол дуже схожі на ті, які є у крем’яних рушниць, лицар вирішив, що вони повинні належати до одного типу зброї. Вона невелика, але була дещо важчою за крем’яну рушницю. Особливо вражало те, що, крім дерев’яного руків’я, все інше було зроблене з металу. Плавні лінії та кути разом з білим металевим блиском мали невимовну красу.
Картер практично одразу закохався у цю зброю.
– Це називається револьвер, – Роланд узяв ще одну таку зброю і висунув колесо, схоже на стільники для меду, ліворуч, – зараз я навчу тебе ним користуватися.
Незабаром Картер виявив, що користуватися револьвером простіше, ніж крем’яною рушницею. Снаряд і порох уже об’єднані в одне ціле і патрони можна вистрілити, якщо вони завантажені в колесо. В колесі є п’ять отворів, які можуть бути заповнені п’ятьма патронами, мабуть, тому його називають револьвером. У задній частині, де ударник сходився з колесом, був отвір. При натисканні на гачок, з отвору починають сипатися іскри та чулися звуки тертя. «Можливо, там схований шматок кременю», – подумав він. Однак конструкція патронів просто неймовірна. Світло-жовта оболонка, вірогідно, виготовлена з тонкої мідної пластини. Куля тонша спереду і товстіша ззаду, хвіст десь товщиною з вказівний палець. Вони дуже точно потрапляють в отвір циліндра. Як їх зробили?
– Це незавершений виріб, тому ти завжди маєш приділяти увагу отвору у задній частині кулі, – Роланд показав, як стріляти, – роби, як я, дуло револьвера трохи опущене, щоб порох не витікав. Після кожного пострілу потрібно чистити гнізда для патронів, щоб там не накопичувався порох.
– Незавершений виріб?
– Саме так, – принц знизав плечима, – потрібно вирішити дещо важливе. Якщо все пройде гладко, можливо, ти зможеш потренуватися до випробування. Тоді отвір у хвості патрона буде запечатано і тобі не доведеться перейматися, що порох витече. Спробуй вистрелити.
Якщо дірку запечатаються, тоді як запалити порох всередині кулі? Картер трохи подумав і вирішив облишити цю, здавалося, неможливу для вирішення проблему. Все ж таки, він не настільки обізнаний і талановитий, як Його Високість.
Саме так, обізнаний і талановитий. Картер тепер захоплюється Його Королівською Високістю четвертим принцом. Неважливо, чи це придворний наставник, майстер-алхімік чи астролог, ніхто з них не зміг винайти стільки дивних виробів, як Його Високість, і ці вироби дуже цінні для всіх людей, на відміну від снігового порошку чи повітряного змія, які є всього лише іграшкою для дворян. Паровий двигун, винайдений принцом, використовується для перевезення руди із шахти та викачування води. А крем’яні рушниці та гармати допомогли протистояти демонічним звірам і силам коаліції герцога. Тепер Картер твердо вірить, що коли прийде час, Його Королівська Високість Роланд Вімблдон повинен посісти трон Сірого Замку.
Ціль стояла на відстані понад десять метрів, і людиноподібна мішень на такій відстані здавалася не більшою за долоню. Він слідував вказівкам, які показав Його Високість, тримати зброю обома руками, злегка нахилити ствол, спрямувати його на ціль і натиснути гачок.
Іскри і газ вирвалися з обох боків колеса, він гучного шуму в нього заболіли вуха. Здалося, ніби хтось сильно штовхнув його, він несвідомо підняв зап’ястя вгору. Коли дим розвівся, ціль виявилася цілою.
– Продовжуй, – сказав Роланд.
Картер глибоко вдихнув і випустив інші чотири кулі, проте жодна не влучила в ціль.
– Це… – Картер поглянув на Його Королівську Високість, але того, здавалося, невдача не тривожила.
– Через короткий ствол револьвера його дальність і точність не такі хороші, як у рушниці. Це абсолютно нормально не влучити в ціль. Крім того, калібр кулі близький до 12 мм, а сила віддачі набагато більша, ніж у крем’яної рушниці. – Він почав говорити незрозумілі Картеру слова. – Якщо коротко, ти повинен добре тренуватися відповідно до методу, про який я сказав. Якщо перед випробуванням ти зможеш вразити ціль п’ятьма кулями, у тебе буде шанс виграти. До речі… не забудь зібрати гільзи. Їх можна заповнити і використовувати знову.
Коментарі
Дописати коментар