Розділ 924. Методи демонів | Розділ 925. План протиповітряної оборони
Розділ 924. Методи демонів
– Що це означає? – глибоким голосом спитав Роланд, без виразу дивлячись на кілька шкур, розкладених на столі.
У цей момент його переповнювала безмежна лють. Демони не тільки напали, а потім зникли, вони ще і залишили після себе відверту провокацію проти Беззимного міста. Однак він знав, що саме в такі моменти слід стримуватися.
Чиновними обмінялися поглядами, ніхто не наважувався відповісти.
Окрім небажання зіткнутися з гнівом короля, також важливою причиною було значення малюнків на шкурах тварин.
Великий вовк, безсумнівно, був Лоргар.
На інших шкурах були зображені люди, що стоять на колінах, зв’язані відьми, палаючі міські стіни, трупи і руїни.
Хоча малюнки були грубими і простими, їх досить легко зрозуміти, якщо розглядати разом.
Це був лист із погрозами, виражений через зображення.
«Якщо хочете жити, передайте
дівчину-вовчицю, складіть зброю і здайтеся; якщо ж відмовитеся і чинитимете
опір, то помрете».
Роланд оглянув чиновників у приймальні, глибоко вдихнув і спробував заспокоїтися. Хоча не всі виявляли непохитну рішучість, а деякі навіть відверто демонстрували страх, але, на щастя, ніхто не запропонував віддати відьму демонам.
– Ваша Величносте, послання, яке вони намагаються передати, це не просто погроза чи спроба переконати, а пастка! – У гнітючій тиші на стіні розгорнулася завіса світла, і голос Паші проник у його свідомість: – Я вже почула про те, що сталося, від Сільви. Не вірте жодному слову демонів, це їхні звичні методи!
Її тон звучав дещо наполегливо, ніби вона хвилювалася, що він зробить неправильний вибір.
Роланд відчув, що тут щось не так.
– Ви раніше стикалися з подібним?
– Якщо точніше, то таке сталося колись з королівствами смертних. – Паша серйозно сказала: – Під час Першої Битви Божої Волі демони використовували цей метод, щоб сіяти розбрат між смертними і відьмами, поступово руйнуючи царство Світанку.
Поки відьма розповідала історію, Роланд швидко зрозумів значення слова «пастка».
У той час спільного правління звичайних людей і відьом, крім агресивної тактики на полі бою, демони також чинили опосередкований тиск на ворогів. Наприклад, вони були готові припинити атаки в обмін на відьом. Відьми завжди були меншістю порівняно зі звичайними людьми і не мали потреби приховувати свої здібності, тож їх легко було розпізнати.
Щоб врятувати свої життя, міста, де відьми мали слабше становище, часто погоджувалися. Таким чином, деякі відьми, які ще мить тому доблесно боролися з демонами на полі бою, були схоплені або вбиті власними людьми після того, як поверталися до таборів. У цій ситуації розкол, що вже існував між відьмами і звичайними людьми, поступово поглиблювалася, а безжальна зрада лише погіршила цю ситуацію.
У розпалі Битви Божої Волі голови двох центральних міст сформували союзну армію, щоб боротися з демонами. Єдина відмінність полягала в тому, що одну армію очолювали відьми, а інша складалася виключно зі звичайних людей. Під час запеклої битви володар смертних раптом перейшов на бік демонів, і накинувся на відьом, що відступили, використовуючи як зброю божий камінь відплати. Відьми, які і так були виснажені до півсмерті, чинили опір з останніх сил, але все одно були знищені. Їхню лідерку обезголовили, а тіло виставили на показ, вцілілих відьом, за винятком тих, що передали демонам, поневолили.
Пізніше Федерація назвала цю зраду «Сутінковим розколом» і вважала глибоким уроком. Відтоді людство поступово розділилося на дві групи.
Однак міста, що здалися демонам, проіснували недовго. Здача відьом була лише початком. Коли форпости демонів просувалися і досягали територій смертних володарів, то все, що там було, безжально зрівнювали з землею. Той правитель, який і був початком «Сутінкового розколу», не став винятком. За наказом демонів він збудував у своєму місті вежі для зберігання червоного туману, посилав людей, щоб допомагати ворогу будувати форпости і надавати розвідувальні дані… Але навіть так, він не зміг спокійно дожити до старості. Поговорювали, що демони ув’язнили того правителя в його ж власному замку і там він помер від голоду. Дехто говорив, що він утік зі своєї території, дізнавшись про план демонів знищити людство, але був убитий мстивими відьмами… У будь-якому разі, коли Перша Битва Божої Волі добігла кінця, людство втратило контроль над царством Світанку. Більша частина земель перетворилася на недоступну заборонену зону, а червоний туман, що нависає над горизонтом, став неминучим кошмаром для всіх, хто втік.
Саме ця надзвичайно руйнівна війна призвела до народження Федерації, яка зрештою перетворилася на величезну політичну сутність, що правила Родючою Рівниною протягом століть.
У кінці розповіді Роланд почув від Паші шокуючи чутку.
– Це ніде не було записано, однак ця таємниця поширювалася серед вищих ешелонів Федерації: хоча тактика демонів з погрозами і сіянням розбрату доволі незграбна, але вони засвоїли її від людей.
– Що ти сказала? – Щойно слова вирвалися з рота, він зрозумів, що Паша розмовляла лише з ним.
Бо чиновники у приймальні виглядали дещо розгубленими, ніби дивуючись, чому раптом він поставив таке запитання.
– Ходили чутки, що ще до початку Першої Битви Божої Волі… ні, слід сказати, що ще раніше хтось контактував з демонами – тоді вони нічим не відрізнялися від диких звірів, і саме людина передала їм знання, – тихо сказала Паша. – Дехто вважав, що саме це могло стати причиною, чому пізніше вищі демони набували форми, схожої на людську. Однак три головні відьми вважали це повною нісенітницею і забороняли іншим говорити про таке, тому про цю чутку відомо лише вищим відьмам.
Роланд, затамувавши подих, спробував подумки заговорити зі стародавньою відьмою:
– Ти віриш у це?
– Не знаю, – на диво, Паша не дала чіткої відповіді. – Якщо це правда, то це лише доводить, що спілкування з демонами рівнозначне самогубству.
Замислившись на трохи, Роланд подумки запитав про відсутню деталь історії:
– Та особа з чуток… була вона відьмою чи звичайною людиною?
Паша тихо зітхнула:
– Поширювалися обидві версії.
Схоже, це справді досить ненадійна чутка.
Дії трьох головних відьом Федерації були зрозумілими. Незалежно від того, як демони стали ворогами, оскільки їхня мета знищення людства, єдиною відповіддю була боротьба до кінця. Він змінив тему:
– Що робитимуть демони, якщо королівство, якому вони погрожують, залишиться байдужим?
– Атаки триватимуть, доки володар не скориться або не прибуде велика армія, – відповіла Паша. – Ця тактика дуже ефективна проти маленьких слабких міст.
– То вони знову прийдуть, так? – Роланд холодно посміхнувся: – Барове.
– Так! – голова ратуші негайно підвівся.
– Подбай про належні компенсації сім’ям загиблих. Нема кращого методу пропаганди, ніж вшанувати пам’ять полеглих воїнів кров’ю ворога. – Карбуючи кожне слово, Роланд промовив: – Що ж до пастки? Я дам дияволу зрозуміти, що часи Першої Битви Божої Волі вже минули.
Розділ 925. План протиповітряної оборони
Фактично, серед ключових питань, які Роланд обговорював раніше, протиповітряна оборона за важливістю стояла одразу після транспортування.
Як людина, що мала знання про сучасну війну, він глибоко усвідомлював важливість переваги у повітрі – завдяки неосяжності і глибині неба сторона, що має цю перевагу, могла завдавати удари з будь-якого напрямку і в будь-який час. До появи радарів такі атаки були практично непередбачуваними. Без надійних засобів протиповітряної оборони розгортання артилерійських позицій під носом ворога було нічим іншим, як нездійсненою мрією.
Тепер він був упевнений, що після того, як Лоргар втекла до Беззимного міста, демони не раз наближалися до західного кордону. Інакше б вони не дійшли висновку, що це місто, населене переважно звичайними людьми, і не намагалися використати трюк з погрозами, який використовували під час Першої Битви Божої Волі.
Однак ні форпости у Непрохідних горах, ні відьми божої кари, які проводили попередню розвідку вздовж оборонної лінії, нічого не помітили. Якби Сільва не взяла на себе розвідку, перша армія, ймовірно, відреагувала б лише тоді, коли ворог з’явився прямо біля міських стін.
Це чітко продемонструвало, що за нинішніх технологічних умов неосяжне небо було найбільшою слабкістю в обороні Беззимного міста.
Зрештою для цієї епохи повітряні сили були немислимою концепцією.
Дізнавшись, що демони мають крилатих звірів, Роланд розглядав можливість протиповітряної оборони. На жаль, ніхто не передбачав такого швидкого прибуття ворога, яке сталося ще до завершення запланованої лінії оборони, проведення телефонної мережі чи розробки нової зброї.
Те, що першій армії не вдалося досягнути результатів, його не здивувало. Револьверні гвинтівки, як перехідна зброя, була корисною для заповнення прогалини у вогні між артилерією і кулеметами, вона також підходила для зачистки поля бою, але її недоліки ставали дедалі очевиднішими. Обмежений тиск у патроннику призводив до низької точності і малої дальності стрільби; без того, хто допомагав би з заряджанням, магазин на п’ять куль значно обмежував вогневу потужність на одиницю часу, що не сприяло веденню бою розрізненими силами. Крім того, при стрільбі по повітряних цілях втрачалася звична точка опори, що, в поєднанні з неможливістю коригувати помилки на основі аналізу відхилень від точок влучання, призводило до передбачувано низької точності.
Покращити цю ситуацію за короткий час було цілком можливо. Найпростіший спосіб – це внести зміни, враховуючи згадані проблеми.
Поступова відмова і заміна револьверних гвинтівок на нову зброю з поворотним затвором вже була запланована. Раніше для виготовлення деяких деталей все ще потребувалася допомога Анни, тому невелику кількість цих гвинтівок отримав загін снайперів. Однак, із введенням в експлуатацію верстатів нового покоління, робітники поступово освоїли нові методи виробництва та тепер могли здійснювати обробку і складання без допомоги відьми. Як тільки буде забезпечено високий рівень якості продукції, збільшення виробничих потужностей у цій сфері не становитиме жодних труднощів.
Але, покладатися виключно на кілька гвинтівок для протиповітряної оборони, це було дещо нереально. Хоча порівняно з револьверними гвинтівками затворні пропонували кращу точність і дальність стрільби, їхня скорострільність була нижчою. Крім того, складну структуру трасуючих набоїв важко втілити на виробничій лінії боєприпасів, що вже і так працювала на повну потужність. Навіть якщо розпочати технічні розробки зараз, до того часу, як вдасться налагодити стабільне серійне виробництво, Місяці Демонів, ймовірно, вже минуть.
Тому гвинтівки з ковзними затворами могли служити лише допоміжною зброєю; перша армія ж потребувала спеціальної зенітної зброї.
Роланд розумів, що стратегія з використанням передової системи управління вогнем майже не мала шансів на успіх, тому єдиним варіантом для нього залишалася тактика з загороджувальним шквалом.
Найпростішим і найефективнішим методом було переобладнати важкий кулемет Марк I на зенітний – історично поширена практика, яка б не додала жодного навантаження на виробництво чи логістику. Достатньо розробити універсальну опору і приціл, який можна використовувати для наземного і повітряного прицілювання, щоб забезпечити певний рівень оборони на низькій висоті.
У початковій конструкції Марк I замість використання ствола з водяним охолодженням він обрав легкий ствол з повітряним охолодженням з розрахунком на майбутні модифікації.
Кулемети мали високу скорострільність, велику дальність стрільби і значну потужність, на коротких відстанях падіння куль було майже мінімальним – цього з головою вистачить для боротьби з лютими демонами, які мають обмежену дальність кидка. Якби під час ворожої атаки на міській стіні було два кулемети Марк I, здатні вести вогонь по повітряних цілях, результат, можливо, був би зовсім іншим.
Оголосивши про завершення зустрічі, Роланд не став одразу повертатися до кабінету, а натомість вирушив до академії арифметики.
Цей новозбудований інститут, розташований у південній частині замкового району, був схожим на сусідню хімічну лабораторію. Більшість його членів були з гільдії астрологів. Однак завдяки ореолу «мудреців» недавно багато громадян, які здобули початкову освіту, вирішили працювати в академії. Насправді кількість заявників була навіть на десять-двадцять відсотків більше, ніж тих, хто вступав до гільдії алхіміків.
Роланд припустив, що це, ймовірно, пов’язано з частими вибухами в лабораторії.
Вчений Зірки Розсіювання зустрів його у головній залі.
Після обміну привітаннями головний астролог схвильовано висловився про глибину і красу математики.
– Ваша Величносте, прошу вибачення за можливу грубість, але книга «Аналітична геометрія», яку ви дали мені раніше, це шедевр! Я ніколи не уявляв, що світ буде таким ясним – це не має нічого спільного з ясністю очей, а радше пов’язано зі способом мислення. Навіть коли я постарію, а зір почне мене підводити і я більше не зможу дивитися на зірки, світ все одно буде ясним. Наприклад, ваше хвилясте волосся тепер видається мені чистими числами і символами, так само як ваш одяг і чоботи…
Побачивши, що співрозмовник не може зупинитися, Роланду довелося перебити його:
– Ви засвоїли всю книгу?
– Я б не наважився так сказати, але мені вдалося опанувати більшу частину, – взяв себе в руки Зірка Розсіювання. – Протягом останніх шести місяців, окрім розрахункових завдань, які ви доручили, всі були зайняті масштабним проєктом: перезаписом усіх зірок, які ми спостерігали в минулому, у вигляді рівнянь. Для цього ми встановили небесні координати і підтвердили, що Зірка Згуби, яку ви назвали Червоним Місяцем, не виявляє жодних ознак руху.
Роланд раніше звертав увагу на Червоний Місяць, оскільки той символізував початок Битви Божої Волі. Однак тепер, коли з’явилися демони, зважати на цю зірку, що була ніби зворотний відлік, здавалося безглуздим.
– У мене для вас нове розрахункове завдання, і що швидше воно буде виконане, то краще, – він одразу перейшов до справи. – Але цього разу це не просто математика, вам доведеться розв’язувати практичні завдання спільно з першою армією.
– Ви маєте на увазі складання таблиць стрільби для артилерії, як минулого разу?
– Це набагато складніше, – Роланд похитав головою. – З допомогою майстрів вам потрібно створити пристрій, який може передбачати рух цілі. Він регулюватиметься двома взаємозалежними рівняннями, одне з яких описує горизонтальне зміщення, а друге – вертикальне. У мене є приблизне уявлення про конструкцію, але конкретні параметри потрібно визначити шляхом реальних випробувань.
Метою був простий прототип прицілу для зенітної зброї. Встановивши такі параметри, як курс і відстань до цілі, зброї можна було надати потрібно кута підйому і кута випередження, що дозволяло вести вогонь вздовж траєкторію польоту для перехоплення противника в повітрі. Приціл не потребував електронного обладнання, його конструкція була повністю механічною і керувалася вручну. Все, що було потрібно, це заздалегідь розрахувати таблиці стрільбі, а ще базові знання з алгебри і геометрії.
Коментарі
Дописати коментар