Розділ 7. Битва на небі і на землі. Частина 2
Розділ 7. Битва на небі і на землі. Частина 2
***
Орк Січві. Вона зітхнула так, ніби небо ось-ось мало впасти.
– Чвік. У тілі орка важко прийняти п-потрібну позу. Чві-чвік!
Коли вона спробувала нахилися вперед, то не змогла цього зробити через виступаючий живіт. У неї було стільки жиру на боках, що він тремтів уже від погойдування.
І це ще не все!
Навіть коли вона намагалася стояти з серйозним обличчям, перешкод було немало. З кожним подихом шкіра на щоках тремтіла.
– Орки, як не крути, – це жарт. Чві-чвік!
Січві намагалася насолоджуватися своєю самотністю спокійно й елегантно.
Поки що в битвах вона справді мало що могла зробити.
Бо була тою, про кого потрібно піклуватися!
Її роль зводилася до простого виконання доручень. Але відтепер все змінилося.
[Створено навичку Командування групою.]
[Командування групою 1 (0%)
Залежно від рівня навички, ви можете за замовчуванням сформувати загін з орків, кількістю до 35 осіб.
З інших рас можна сформувати загін із 20 членів.
Вплив Лідерства зростає на 3% залежно від рівня навички.
Ви можете підвищити бойові характеристики групи і загону, яким командуєте.
Зростає Сила, Спритність, Витривалість і Стійкість.
Досвід, здобутий членами групи і загону, збільшується на 2% (максимум 16% після досягнення рангу майстра).
Зростає стійкість до
розгубленості і страху для членів групи та загону під командуванням.]
Додалася нова навичка, пов’язана зі зростанням Лідерства!
У випадку з людьми, ця навичка дещо відрізнялася залежно від класу, але зазвичай можна сформувати загін приблизно з п’яти членів. Після цього можна додати ще одного члена за кожне зростання характеристики Лідерство на 50 очок.
Орки були відносно вільними від обмежень на кількість членів під їхнім командуванням.
З самого початку вони формували загони з 10 або 20 осіб і полювали разом.
У випадку Січві, отримавши навичку Командування групою як командир орків, розмір загону, який вона може очолити, значно збільшився.
Якщо поєднати рівень навички з її характеристикою Лідерства, вона могла ефективно об’єднати понад 50 людей в один загін.
Січві не тільки могла посилювати членів своєї групи, але і була корисною, командуючи монстрами.
– Н-нарешті я можу почуватися гідно як людина, чві-ік! Ні, як командир орків, чві-чві-чві-ік.
Січві забула всі минулі образи і тепер виставляла себе на повну. Випинаючи опуклий живіт і видаючи голосне чвік-чвік!
– Чві-чві-чвік, якщо ви мене слухатимете, я нагодую вас великою кількістю смачної їжі! – крикнула Січві вампірам-слугам під її командуванням.
Колись вона сумнівалася в лідерських здібностях Віда. Але тепер її думка змінилася.
«Ці дикі Ґомчі. Якби це був хтось інший, то ними неможливо було б командувати».
Ґомчі справляли грізне перше враження.
Такі ж великі, як орки, волосся коротко стрижене і м’язи, що перекочувалися по всьому тілу.
Їхні погляди також були неймовірно загрозливими. Доходило до того, що люди не могли не вибачитися, коли зустрічалися з ними очима!
Рівень залякування був надзвичайним.
Вони були настільки сильними, що звичайні люди природно зіщулювалися просто від перебування поруч із ними.
Коли разом зібрані понад п’ять сотень Ґомчі, хто міг би віддавати їм накази?
Вони постійно прагнули битися, а їхня впертість і гордість були безмежними.
Куди б Ґомчі не пішли, вони неминуче створювали безліч проблем.
Однак перед Відом ці люди перетворювалися на наївних свиней.
«Вони щасливі, коли отримують їжу. А коли Ґомчі б’ються, то вивільняються все, що було пригнічено».
Їжа, яку готує Від, ідеально задовольняла смак, нюх і навіть зір.
Пудинг, який танув у роті, або суп з акулячих плавців!
Можна сказати, що вони, безсумнівно, входять до числа найкращих страв, які Січві коли-небудь куштувала у своєму житті.
Попри це, були моменти, коли вона дивилася на Ґомчі і схиляла голову на бік, дивуючись, як такі прості люди могли існувати.
Однак, як тільки Січві дізналася більше, ситуація ставала повністю зрозумілою.
Ґомчі жили, суворо контролюючи своє тіло, від щонайменше 10 до понад 30 років.
Вони їли лише варені курячі грудинки та яєчні білки, поки їх не почало від цього нудити.
Дієта, якої дотримувалися у доджані, була простою.
Вони з’їдали 300 грамів вареного курячого філе без будь-яких приправ на кожен прийом їжі. А також з’їдали 10 або 20 яєчних білків без додавання солі.
Проживши так 10 років, вони відчували захват вже від смаку звичайної жувальної гумки.
Ґомчі їли просто куряче філе, яке не мало апетитного аромату, а ковтати його було важко, їхні серця калатали у захоплені від виду свинячих ребер, що смажилися на грилі. Спостерігаючи за шипінням м’яса під час приготування і стіканням соку, вони відчували, як рікою текли слинки.
У Королівській Дорозі не було ризику набрати вагу чи втратити спритність, скільки б Ґомчі не їли, тож їхній апетит не знав меж.
Коли на шляху траплявся сильний супротивник, вони палали ще більшим бойовим духом і мобілізували все, що мали у розпорядженні, для боротьби.
Найстрашніше – це голод!
Прості і суворі чоловіки, яких могла потішити або засмутити всього лише їжа.
А на вершині цього стояв Від.
«Він приборкав їх їжею. Поступово і хитро пропонуючи їм смачні страви… тепер йому вдалося зробити так, що вони не могли втекти».
Від значно перевершив рівень лідера, здатного злагодженого керувати групою чи експедицією.
Його винятковий талант, безсумнівно, був би визнаний у відсталих країнах третього світу чи диктатурах.
Політичні маніпуляції і підбурювання, що доходять аж до підлих наклепів! Ідеальне втілення диктатора!
Оскільки це Від, можна сказати, що він здатен охопити як Ґомчі, так і звичайних користувачів, таких як Пейл.
«Найкрутіше – це використовувати їжу як мотивацію! Яка ще харизма чи лідерство? Найкраще – бути підлим і дріб’язковим».
У якийсь момент Січві почала наслідувати Віда.
***
Велика армія вампірів під командуванням Віда зростала з продовженням боїв.
Вона зростала у розмірах і ставала сильнішою.
Однак кількість очок досвіду і предметів, які можна було отримати, значно зменшилася. Все відбувалося тому, що божественні звірі, з якими мали справу вампіри, не давали повну кількість очок досвіду.
– Ходімо до наступного замку.
Від продовжував хмуритися.
Він не демонстрував жодних ознак радості навіть після перемоги у битвах.
Хіба це був не чудовий приклад лідера, який перебуває на порозі кризи?
Насправді суть в тому, що навіть у разі перемоги в бою він нічого не отримував.
Палило аж до глибини душі!
«Я варю кашу, а потім віддаю її вампірам!»
У будь-якому разі, оскільки квест був у пріоритеті, така ситуація була неминучою.
Насправді це було не так вже безрезультатно. Завдяки участі у кожній битві, лицар смерті Ван Гоук став неймовірно сильним.
Лицар темряви, лицар смерті!
Ван Гоук мав величезну силу атаки і завдавав значної шкоди єдинорогам і пегасам.
Звичайно, він часто завдавав останнього удару.
У результаті його рівень швидко зростав і, перш ніж Від устиг це усвідомити, Ван Гоук вже досягнув 368 рівня.
Зазвичай лицарі смерті мали приблизно 200 рівень. Однак після тривалого зростання Ван Гоук досягнув рівня монстра вищого рангу.
– Інформаційне вікно лицаря смерті!
[Ім’я: Ван Гоук
Приналежність: Темрява
Раса: Немертвий
Рівень: 368
Клас: Лицар смерті, який вселяє відчай
Звання: Бойовий командир армії темряви
Слава: 7 904
Здоров’я: 126 930
Мана: 23 850
Сила: 964
Спритність: 675
Міць: 650
Мудрість: 220
Інтелект: 220
Бойовий дух: 594
Витривалість: 455
Терпіння: 315
Стійкість: 268
Харизма: 242
Лідерство: 502
Удача: -200
Віра: -200
Вірний лицар імперії Каламор. Заплямований силою темряви, він переродився як лицар смерті.
Раніше командував частиною Легіону Безсмертних під керівництвом Баркана Демофа, але недавно вирвався з-під його контролю.
Як і личить лицарю смерті, він володіє жахливою силою атаки і видатними командними здібностями.
Лідер загону лицарів смерті;
Вразливий до святої магії;
Може командувати армією немертвих і монстрів;
Здатний використовувати чорну магію до четвертого кола;
Досконало володіє мистецтвом
фехтування імперії Каламор, якого навчився за життя.]
Лицарі смерті – це, власне, командувачі армії темряви!
Він цілком міг зібрати армію темряви і повести її в бій.
Однак через те, що лицарі смерті, попри будь-які втрати, неухильно продовжували рухатися вперед, щоб знищити ворога, Від не довірив йому командування жодним загоном, але до бойової потужності Ван Гоука не було жодних претензій.
Зі зростанням рівня він повною мірою демонстрував якості лицаря смерті як монстра-боса.
Від згадав минуле.
«Відколи ми зустрілися в Небесному місті Лавіас, я справді побував з ним у багатьох місцях».
Лицар смерті Ван Гоук був присутнім на кожному мисливському угідді, де побував Від.
Завдяки йому група билася досхочу, не турбуючись про тил.
Хоча останнім часом Від проводив час зі старшими братами по зброї з доджану і товаришами по групі, він набагато частіше полював наодинці. Навіть коли йому довелося займатися завданням з Союн на півночі, у її відсутність вони з темним лицарем полювали лише удвох.
У результаті він став нерозлучним з Ван Гоуком.
Від привітно подивився на темного лицаря.
– Цей мерзотник.
– ……
– Припиняй байдикувати і борися з усіх сил!
Однак це не означало, що погане ставлення Віда до темного лицаря зникло.
І ось так вони невпинно захоплювали один замок за іншим.
Оскільки адаптивність і бойова сила вампірів знижувала, як тільки розсіювався ефект від пиття крові, вони билися, даючи їм лише мінімальний час на відпочинок.
Вампіри постійно вибухали скаргами.
– Я хочу битися лише раз на ніч.
– Дайте нам також трохи перепочити.
Щоб заспокоїти вампірів, які скаржилися, і не дати їм втомитися, Від засукав рукави.
– Пийте.
Надаючи вампірам свіжу кров, він забезпечував їх джерелом бурхливої енергії.
Оскільки Від зробив перший крок, добросердечні Пейл та Ірен, а також інші одразу ж приєдналися до нього.
Тепер залишилося всього чотири замки!
– Хухіхіхі!
Там були королівські єдинороги з золотим сяйвом на лобах і срібні пегаси, у яких розвівалися сріблясті гриви.
Відчуваючи напругу, Зефір ковтнув.
– Ковть! Старший, це монстри, яких досі ще не розкривали.
– З кількістю не посперечаєшся. Нам треба просто придушити їх чисельністю.
Коротко відповів Від і підняв праву руку.
Тисячі вампірів кинулися всередину, щойно був поданий сигнал!
Хоча королівські єдинороги і срібні пегаси чинили запеклий опір, але вони були змушені опуститися на коліна та зникнути.
Коментарі
Дописати коментар