Розділ 944. Нова група відьом. Частина 1 | Розділ 945. Нова група відьом. Частина 2
Розділ 944. Нова група відьом. Частина 1
Отримавши звістку про успішну рятувальну операцію, Роланд нарешті відчув полегшення.
Хоча вона дещо відхилилася від початкового плану, а їм не вдалося підкорити королівство Світанок, сусідня країна принаймні скинула правління родини Моа і зберегла базову стабільність. Доки родина Квін остаточно не зміцнить свої позиції, вона залишатиметься найвідданішим союзником Сірого Замку.
Ба більше, у Беззиному місті буде Андреа. Якщо не станеться чогось непередбачуваного, союз зі Світанком виявиться достатньо міцним, щоб протриматися щонайменше покоління.
Він не вірив, що Третя Битва Божої Волі триватиме століття.
Очікувалося, що Андреа разом з групою відьом божої кари повернеться до західного регіону приблизно через місяць. Роланд вирішив використати цей час для ретельного планування майбутнього розвитку Сірого Замку.
Адже з поразкою тих залишків дворян, які підтримували Тіфіко, опозиція на деякий час зникла, а королівство номінально об’єдналося. Хоча знадобиться деякий час, щоб ратуші нижчого рівня в різних регіонах почали ефективно функціонувати, насправді перетворюючи Сірий Замок на високоефективну централізовану державу, він міг би розпочати підготовку до цього вже зараз. Коли настане час, сила Сірого Замку, безсумнівно, переживе безпрецедентний стрибок, піднімаючи розрив між ними і трьома іншими королівствами на зовсім інший рівень.
І найважливішим аспектом його плану було те, як ефективно використовувати здібності відьом.
Зрештою вони були основною продуктивною силою.
За два тижні після повернення Анни місто зазнало низки змін, найочевидніші відбулися у замку Роланда. Його стіл з червоного дерева збільшився вдвічі, і тепер був заповнений понад десятком стаціонарних телефонів, що були з’єднані з ключовими місцями, такими як Будинок Відьом, ратуша, Третє Прикордонне Місто і район Довга Пісня. У разі надзвичайної ситуації охоронцям більше не доводилося доставляти повідомлення на своїх двох.
Крім того, на центральній площі з’явися перший громадський телефон, який з’єднує місто з Туманним лісом. Він буде розширюватися разом з просуванням будівництва залізниці, щоб задовольнити потреби робітників, які не матимуть змоги повернутися додому протягом тривалого часу, і дозволить зв’язувати з родичами.
Звісно, ця лінія тарифікувалася погодинно, а кількість користувачів на день обмежена, тому потрібно було заздалегідь подати заявку. Ті, хто не хотів витрачати багато грошей, могли обрати дешевші варіанти: крилатих посланців або доставку транспортом. Завдяки широкій доступності початкової освіти письмове спілкування ставало все більш поширеним серед жителів Беззимного міста.
За роботою системи наглядав новостворений відділ ратуші: міністерство зв’язку.
Оскільки ця робота охоплювала всі аспекти – від турботи про птахів до доставки пошти – підпорядковані установи призвели до колосального розростання, тож воно поступалося лише міністерству будівництва і забезпечило Беззимному місту приблизно тисячу робочих місць, що поглинуло майже всіх випускників.
У цьому відділі Роланд вже смутно бачив обриси майбутньої мегакорпорації, що зростатиме.
І це лише завдяки здібності одної Анни.
Тому, вирішивши справу з нападом демонів, він зосередив більшу частину уваги на аналізі здібностей відьом Сонного острова.
З прибуттям другої групи мігрантів, кількість відьом у Сонних Чарах зросла до дев’яноста шести. Вже тестування їхніх здібностей стало неабияким навантаженням на Венді і Сувій, а з тими, хто на не хотів співпрацювати, складним уже був перший крок. На щастя, завдяки особистому престижу і переконливій тактиці Венді, процес реєстрації пройшов гладко.
Чорний зошит, що тепер був перед Роландом, містив результати оцінки здібностей усіх відьом.
Він неодноразово переглядав його протягом кількох останніх днів і вже мав план для використання більшості магічних сил.
Потрібно сказати, що попередній метод класифікації – самозміцнення, виклик і зачарування – був занадто загальним і не підходив для опису їхніх здібностей. Тому він просто перекласифікував відьом відповідно до роботи. Наприклад, здібності тих, хто могли обробляти, були віднесені до виробничої категорії, тих, хто могли якось впливати на тварин, віднесли до тваринницької категорії, а тих, застосування здібностей яких не вдалося знайти одразу, віднесли до категорії «очікують». Таким чином, ратуша могла чітко бачити кількість відьом, доступних для працевлаштування в кожній виробничій категорії.
Крім того, ці майже сто відьом показали Роланду, наскільки неймовірно різноманітні їхні здібності.
Хоча вони всі були пробудженими, однак деякі з них могли всього лише вирощувати квіти у тріщинах скель, тоді як інші створювали величезних магічних слуг. Не дивно, що Федерація не могла витримати затяжної війни. Після загибелі бойової відьми на пошук її заміни могли знадобитися роки.
Очевидно, що належне залучення відьом до роботи на фабриках – це найбезпечніший підхід.
З майже ста відьом Роланд звернув особливу увагу на чотирьох.
Номер 23 – Чорна Хмара, номер 43 – Азіма, номер 44 – Доріс і номер 89 – Тонке Зап’ястя.
Здібність Чорної Хмари – «фарбування». Вона могла пофарбувати будь-який предмет, до якого торкається, не змінюючи його початкових властивостей.
Теоретично, її здібність слід відносити до типу зачарування. Час дії був обмежений, а витрати магії залежить від розміру цілі. Після завершення процесу божий камінь відплати не впливав на ефект. Однак найпотужнішим аспектом її здібності було те, що «фарбування» могло триматися надзвичайно довго. Ймовірно, так вийшло тому, що зміна кольору майже не впливала на сам матеріал, їй достатньо було використати невелику частину магії, щоб ефект тримався роками. Іншими словами, якби Чорна Хмара влила всю свою магію, то ефект міг би тривати століттями.
Однак розмір предмета все ще мав значення, і вона не могла в одну мить, як Колібрі, вивільнити свою силу, одночасно скорочуючи тривалість дії. Тому якби Чорній Хмарі довелося зачарувати великий предмет, який перевищує верхню межу її магічної сили, здібність ставала б неефективною. Одним махом змінити колір моря було б для неї неможливим.
Фактично, згідно з тестами Венді, вона могла впливати лише на об’єкти в межах досяжності її витягнутих рук, що становило приблизно 1,5 квадратних метрів.
Для Роланда площа фарбування такої величини була достатньою.
Зрештою об’єкти можна розділяти й об’єднувати.
Слід сказати, що здібність Чорної Хмари заповнювала прогалину у розвитку Беззимного міста – розвиток технології барвників. У цю епоху методи фарбування спиралися на природні екстракти, що в пізніші часи стало головним аргументом у рекламних кампаніях. Однак реальність полягала в тому, що барвники, отримані таким чином, мали надзвичайно низьку ефективність. Вони містили багато домішок, легко вицвітали, мали погані антиоксиданті властивості і були досить рідкісними. Як наслідок, лише знатні особи могли дозволити собі яскравий одяг, але навіть тоді ефект здебільшого досягався за допомогою золотих і срібних ниток.
Барвники надзвичайно широко застосовувалися. Крім традиційного текстилю, вони також були потрібними для освіти, друкарства, хімії і біології. Крім того, Чорна Хмара могла зменшити навантаження на Солою, що у певному сенсі робило її досить унікальною.
Наступні два номери – сорок три і сорок чотири – завдавали Роланду головного болю.
Азіма і Доріс належали до групи відьом, про яких говорила Венді, вони не бажали співпрацювати. Під час першої зустрічі ця група висловила своє незадоволення Тіллі і хотіла якомога швидше покинути Беззимне місто. Хоча Сувій на деякий час змогла подолати цю розбіжність, розлом залишався. Чи були ці двоє готові погодитися на вербування і присвятити себе роботі все ще залишалося невідомим.
Проте їхні здібності були досить унікальними – здібність Азіми «Знаходження джерела» була дещо кращою, але не незамінною, тоді як «Зачарування» Доріс дозволило Роланду побачити можливості використання магії у широких масштабах.
Розділ 945. Нова група відьом. Частина 2
Простіше кажучи, здібність Азіми за допомогою невеликої частинки дозволяла знайти цілий об’єкт або відшукати точку збігу великої кількості певного елементу.
Для відьом Сонного острова це, безсумнівно, здібність, яка була орієнтована на виживання. Наприклад, лише за допомогою краплі прісної води Азіма могла привести всіх до струмка чи озера або, спираючись на кісточки фруктів, що залишилися в посліді тварин, вона могла визначити місце, де знаходяться дерева, а також який їхній розмір.
Оскільки її здібність принесла чимало користі іншим, навколо неї зібралося кілька відьом зі східного регіону й утворилася досить згуртована група.
На думку Роланда, «Знаходження джерела» – це, безсумнівно, компас для відкриття природних ресурсів, а універсальність здібності навіть перевершувала Магічне Око Сільви.
Причина проста: споживання магії у Сільви зростало в рази, коли вона намагалася побачити крізь геологічні шари, крім того, дальність значно скорочувалася. Хоча відьма могла роздивитися мінеральні шари в районі видобутку на горі Північний Схил, але з жилами, які лежали глибоко під землею, все було набагато складніше. Крім того, їй було важко розрізнити тип і масштаб навіть з мінералами у верхніх шарах. У кращому разі вона могла сказати лише, що під землею щось є, однак не могла сказати що саме.
Азіма ж таких проблем не мала. Вона не тільки могла точно визначити місце, де знаходиться конкретний ресурс, але і чітко сказати його кількість. У поєднанні зі здібністю Люсії до очищення, вони б могли перенести всю періодичну таблицю на мапу Сірого Замку.
Коли Роланд вивчав географію, його найяскравішим спогадом була мапа країни, на якій були позначені різноманітні ресурси. Тепер, коли Сірий Замок досягнув номінального об’єднання, він мав рухатися у цьому напрямку, розширюючи джерела сировини по всьому королівстві, і навіть захопити такі місця, як Світанок і Родюча Рівнина.
Навіть якщо Азіма не бажала допомогти, для Беззимного міста це не стало б катастрофічною ситуацією. Зрештою ресурси не зникали, з достатньою кількістю часу він зможе досягнути мети.
Однак «Зачарування» Доріс було чимось іншим.
Через брак методів спостереження, дослідження магії все ще перебувало на початковій стадії. Єдиним способом, який дозволяв краще опанувати магію, було її використання.
Зачарування – це неймовірна здібність.
Венді у зошиті описала це так: здібність дозволяє магії, переданій неживому предмету, утворити замкнутий цикл, що значно сповільнювало процес виснаження і ніби наділяло предмет життям.
Роланд ставився до цієї оцінки з обережністю. Він знав, твердження відьом про те, що неживі предмети не могли володіти магією, було лише усталеним висловлюванням – хоча здебільшого це правило діяло, був один виняток: божий камінь відплати.
Спільний експеримент Ізабелли й Агати показав, що божий камінь справді володів магією, а точніше… здатністю притягувати магію, риса, що була притаманна виключно пробудженим. Коли Ізабелла усунула зону перешкод на божому камені відплати, на його поверхні можна було помітити надзвичайно малі сліди магії, але всього лише протягом кількох секунд. Під час усього процесу жодна третя сторона не вливала в нього магію, тому сліди магічної сили мали належати самому божому каменю.
Іншими словами, хоча божий камінь відплати не мав високої концентрації магії, яка б нейтралізувала інші здібності, як Роланд раніше припускав, він містив магію, хоча й у надзвичайно малій кількості. Чому камінь міг ізолювати вплив здібностей залишалося незрозумілим, але Роланд був упевнений в одному: твердження, що магія несумісна з неживими предметами», було не зовсім точним.
Враховуючи, що божий камінь відплати, після впливу Ізабелли, через деякий час ставав звичайним каменем, Агата висунула сміливе припущення: магія з божого каменя відплати буде і далі поступово витікати, але він, ніби жива істота, постійно поглинатиме нову магію, утворюючи замкнутий цикл; подібно до піску на пляжі, що вдень нагрівався під сонячним світлом, а вночі віддавав тепло. Інакше неможливо було пояснити, як здібність Ізабелли, не впливаючи на структуру каменя, змогла повністю змінити його властивості.
Агата вважала, що Ізабелла «вбила» цей божий камінь.
Оцінка Венді базувалася на цьому висновку Крижаної відьми.
Однак Роланда це не хвилювало. Він все одно вважав, що жили божого каменю були неживими об’єктами; їхня здатність поглинати магію не мала нічого спільного з тим, живі вони чи мертві. Відсутність розуміння випливала з обмежених знань людства, подібно то того, як до винаходу мікроскопа люди нічого не знали про мікроскопічний світ.
Тому, на його думку, «зачарування» також можна було вважати формою «перетворення божого каменю».
Звичайно, якою б не була правда, ефективність цієї здібності незаперечна. Випробування показували, що вона впливає на такі цілі, як магічне каміння, печатки і зачаровані предмети, змушуючи магію, яку в них влили, поповнюватися, по суті, створюючи циркулювання.
Наприклад, наповнений магією мідний стрижень – Зоря Один – міг безперервно генерувати електрику протягом п’яти днів. Коли Таємничий Місяць тримала Зламаний Меч, цей час зростав приблизно до двох тижнів. Однак незалежно від тривалості, магія, яку вона вливає, постійно розсіювалася і ніколи не залишалася у зачарованому об’єкті.
Це означало, що навіть якби рівень магії Таємничого Місяця досягнув рівня Анни, вона змогла б лише підтримувати кілька двигунів Світанок Один одночасно. Масштабне розгортання було неможливим, цього б навіть не вистачило для освітлення фабрик і роботи обладнання.
Однак Світанок Один, зачарований Доріс, міг використовувати всюдисущу магію для поповнення своїх втрат, дозволяючи ефекту зміни магнітних полюсів тривати нескінченно. Хоча вигоди і втрати не були зовсім рівними, для короткострокового зачарування це було досить видатне покращення.
Це означало, що Таємничий Місяць буде звільнена від роботи з заряджання й обслуговування і перетвориться на виробника енергії.
Це означало, що багато місць, крім фабрик, також матимуть доступ до стабільного електропостачання.
Водночас багато здібностей, які раніше здавалися непотрібними, завдяки «зачаруванню» отримають нове дихання.
Ба більше, Агата й Ізабелла зможуть отримати цілу купу експериментальних зразків, які будуть схожі на божі камені, що допоможе у подальших дослідженнях магії.
Що ж до недоліків «зачарування», то це велика тривалість, низька ефективність і переривання магічної циркуляції божими каменями відплати, але вони були незначними у порівняні з можливостями здібності.
Тому Роланд хотів утримати цю відьму за будь-яку ціну.
Після довгих роздумів він вирішив, що може спробувати метод «спокуси насолодами».
Зрештою ніхто не був у цьому вправнішим за нього.
Остання, номер 89, Тонке Зап’ястя, виправдовувала своє ім’я.
Спочатку вона була дочкою ювеліра і мала природний талант до різьблення. Відьма мала не тільки тонкі зап’ястя, але і вправні пальці – Тонке Зап’ястя могла вирізати складні візерунки на перснях. Після пробудження здібності, її талант значно покращився, а швидкість різьблення зросла. Вона також могла працювати з будь-яким матеріалом.
На перший погляд, чорний вогонь Анни легко міг би зробити те саме, але вона була генієм, який двічі еволюціонував, що поставило її серед вищих відьом у Союзі, зовсім інший рівень, ніж Тонке Зап’ястя.
Роланд цінував останню за те, що вона могла зменшити навантаження на Анну, а галузь точного виробництва завжди рада додатковим працівникам. На Сонному острові Тонке Зап’ястя була всього лише майстринею, яка створювала вишукані прикраси для аристократів, але в Беззимному місті вона разом з іншими відьмами зможе сприяти поступу прогресу в цій епосі.
Коментарі
Дописати коментар