Розділ 960. Нові дані про ворогів | Розділ 961. Два плани
Розділ 960. Нові дані про ворогів
Протягом кількох днів після публічного дебюту поїзда у Беззимному місті панувала піднесена атмосфера.
Навіть сидячи у замку, Роланд відчував бурхливі емоції людей – це була не його здогадка, а конкретні дані зі звіту ратуші.
– За ці три дні ми отримали на 60% більше заявок на громадянство, ніж зазвичай, і майже половина з них, приблизно 725 осіб, це люди, які прибули сюди менше ніж два місяці тому! Це еквівалентно скороченню середнього часу подання заявки на поселення з п’яти місяців до трьох з половиною! – тримаючи звіти в руках, радісно сказав Баров. – Після нападу демонів ці дані дещо зменшилися, але тепер вони не тільки відновилися після зниження, а ще і значно зросли – це свідчить, що більше не потрібно хвилюватися через занепокоєння громадськості щодо демонів! Ваша Величносте, ця демонстрація мала приголомшливий успіх!
Відколи
Роланд представив чиновникам концепції статистики даних і комплексного аналізу,
цифри у звітах голови ратуші ставали дедалі численнішими і детальнішими, ніби
висновок неможливо зробити без порівняння двох наборів даних. Ба більше, він
створив багато аналітичних формул, однією з яких є «період прибуття-поселення».
За словами Барова, це відображало рішучість мігрантів приєднатися до Беззимного міста. Завдяки впровадженню системи посвідчення особи, переселенці, які бажали стати офіційними жителями, мали звернутися до ратуші, коли мали певні навички або постійну адресу. Крім того, ратуша також приймала людей за рекомендацією мешканців, які вже пройшли перевірку, прожили у місті щонайменше рік і не були помічені у протизаконній діяльності.
А для новоприбулих вичікувальна позиція була майже інстинктивною. Ба більше, через різницю у заробітній платі, час, необхідний для накопичення коштів, щоб зробити перший внесок за житло, також відрізнявся, тому використовувався метод усереднення. Що коротший проміжок часу, то лояльніші вони до короля і впевненіші у новій столиці.
Роланд же мав іншу думку про цей висновок. Він ніколи не довіряв лояльності чужинців. Хоча можна було говорити про віру, але зрештою широкі верстви населення найбільше хвилювалися за те, чи зможуть вони захистити власні майбутні інтереси.
Чіплятися за впливових особистостей – це завжди вигідний вибір, тому демонстрація сили у сприятливі моменти може неабияк згуртувати людей. Поїзд, безсумнівно, чудово для цього підійшов. Навіть якщо більшість людей абсолютно нічого не знали про його природу, це не применшувало неймовірних розмірів, гуркоту циліндрів і непереборного відчуття тиску ваги у сотні тонн.
Коли він нестримним ходом проїхав рейками поблизу замкового району, навіть Грім затамував подих. На відміну від морського транспорту, боротьба з гравітацією на суші завжди обмежувала можливості наземного транспорту, а поява поїзда, очевидно, змінила цю ситуацію. Грім навіть пожартував, що коли стане надто старим, щоб ризикувати, обов’язково перевезе всю свою родину до Беззимного міста, адже тут так багато нового, що оселитися в цьому місці – уже саме по собі пригода.
Якщо вже найвідоміший дослідник фіордів був настільки вражений, то про звичайних людей можна і не говорити.
Куди ще вони могли поїхати, якби не обрали таке перспективне місце?
– До ратуші також надійшло багато прохань від торговців, зокрема від великих палат з Червоної Води і Срібного Сяйва. – Баров вів далі: – Вони прагнуть зустрітися з вами, ймовірно, щоб дізнатися більше про поїзд.
– Відмов усім, – Роланд усміхнувся, – наразі поїзд не є товаром, а навіть якби я був готовий його продати, вони не змогли б собі цього дозволити. Однак можеш спробувати продати їм інші товари, як, наприклад, парові двигуни першого і другого покоління, що більше не використовуються у шахті.
Беззимне місто більше не було тим бідним Прикордонним Місто, як колись. Будь-яка торгова палата могла звернутися з проханням про аудієнцію з володарем і, якщо не було якихось особливих стосунків, цілком достатньо, що їх прийняв голова ратуші.
– Зрозумів, – сказав Баров, погладжуючи бороду.
– Оскільки думка громадськості така висока, як щодо того, щоб запровадити нову систему резервних сил? – Роланд змінив тему.
Баров кивнув:
– Думаю, що не виникне жодних проблем. Але… Ваша Величносте, ви справді думаєте, що все зайде аж так далеко?
– Це про всяк випадок. Зрештою це війна, яка визначить долю людства, нам слід поставитися до неї серйозно, чи не так?
Розробка нової системи резервних сил – це завдання, яке він доручив генеральному штабу після повернення з воєнної кампанії. Її основними компонентами були широкий військовий вишкіл і розширення резервних сил. Перше вимагало включення військового вишколу до початкової освіти, щоб розвинути базову дисципліну і навчати бойовим знанням. Тоді як друге мало на меті сформувати з населення групи для проходження різних програм бойової підготовки без впливу на виробництво – по суті, замаскована система ополчення.
Оскільки нова система була обов’язковою, найдоцільніше впровадити її, поки настрій ще піднесений. Як тільки система запрацює, армія Сірого Замку перетвориться на організм, здатний до самовідновлення: у разі нестачі людей на передовій можна буде безпосередньо отримувати поповнення з тилу. Це дозволить уникнути ситуацій, що вже були раніше, коли кожну нову групу новобранців доводилося навчати з нуля протягом двох-трьох місяців.
Що ж стосувалося другої армії, яка спочатку була резервними силами, Роланд планував перекинути її до Беззимного міста. Район Довга Пісня більше не потребував захисту від вторгнення Тіфіко і церкви. А попередня операція з атакою з двох сторін змусила його відчути необхідність створення другої бойової сили – він не міг особисто командувати великою армією на передовій, коли почнеться Битва Божої Волі.
– Можна розпочати новий набір в армію. – Роланд наказав: – Після закінчення Місяців Демонів я хочу, щоб регулярні війська складалися з понад десяти тисяч солдатів, їхнім спорядженням і всім необхідним не можна нехтувати. Зрозуміло?
– Як накажете, Ваша Величносте, – охоче погодився Баров.
– Чудово, можеш іт… чекай! – Роланд раптом насупився.
– Вам ще щось потрібно? – Баров одразу ж зупинився.
В цей момент увага Роланда була повністю поглинута словами Соловейка:
– Новини від Сільви: демони почали діяти! Здається, крилаті звірі розширили зону патрулювання, ймовірно, будується новий табір.
– Скажи їм негайно повернутися, – прошепотів Роланд. Потім він подивився на Барова: – Негайно скликай всіх посадовців до замку на нараду. На півночі проблеми.
……
Невдовзі зала засідань у замку наповнилася людьми.
Це був перший раз, коли Сільва брала участь у подібній зустрічі, вона виглядала трохи нервовою. На щастя, Блискавка виступила вперед і допомогла їй розповісти про ситуацію.
Спочатку це була звичайна розвідувальна місія.
Через присутність крилатих звірів, Роланд, з міркувань безпеки, заборонив Блискавці, Мейсі і Лоргар самим наближатися до руїн Такіли. Однак дії демонів не можна було ігнорувати, тому кожні три дні Мейсі брала Сільву на місію, щоб розвідати периметр. Проблему, яка виникла через неточне розташування пристрою ілюзій, мала компенсувати здібність відьми.
На щастя, дальність огляду Магічним Око була значно більшою за можливості демонів. За винятком потреби у частих польотах, цей метод не мав інших недоліків; зазвичай вистачало швидкого погляду з безпечної відстані.
Але цього разу розвідувальна група виявила сліди крилатих звірів у районі, який вважався абсолютно безпечним.
Розділ 961. Два плани
– Що думаєте? – Роланд подивився на яскраву завісу світла на стіні. Якщо він бажав зрозуміти наміри демонів, то, безсумнівно, вцілілі Такіли найбільше підходили для обговорення цього питання.
– Старі трюки, – Елія пирхнула. – Якщо залякування не спрацювало, час вдатися до сили. Я вже казала це раніше: погрози і тиск з поступовим наближенням – це їхня особлива тактика проти володарів смертних. Якби це було місто відьом, демони просто вирішили б все тут знищити.
– Але ж минулого разу ти оцінювала, що демонам на просування знадобиться приблизно шість місяців.
– Кхм-кхм, цей висновок був зробленим на основі середнього часу, потрібно на будівництво великого табору. Можливо, вони поспішають, – голос Елії звучав дещо збентежено. – Крім того, ситуація на полі бою постійно змінюється, сліпо слідувати плану – це нерозумно. Я ніколи не говорила, щоб ви втрачали пильність.
«Хей, агов, цей жарт зайшов надто далеко». Звичайно, спостереження було необхідним, але план контратаки базувався на часових рамках, які вона дала. Якби ворогу знадобилося шість місяців, щоб закріпитися, то за цей час вони б змогли прокласти залізничні колії прямо перед їхнім носом. І тоді, з усіма бронепоїздами і рейковими гарматами, він сумнівався, що демони мали б можливість побудувати форпост.
– Елія навмисно нічого не приховувала, і я погоджувалася з нею раніше, – сказала Агата, ніби відчувши сумніви Роланда. – Федерації довелося дорого заплатити, щоб дізнатися про час розширення червоних ліній. Ця інформація залишалася точною до падіння Святого Міста, найкоротший період для демонів – це шість місяців.
– То ви хочете сказати, що тепер демонам потрібно набагато менше часу, а інформація, за яку довелося заплатити кров’ю, більше не має користі? – Едіт знизала плечима: – Що ж, нема нічого дивного, що розвідувальна інформація, здобута чотири сотні років тому, втратила свою актуальність.
Роланд відчув, як мимоволі сіпнулася брова. Якщо серед присутніх тут звичайних людей і був хтось, хто міг наважитися на протистояння з «монстром-пухлиною», то Перлина Півночі, безсумнівно, була однією з них… Враховуючи, що він сам був не зовсім звичайною людиною, Едіт навіть можна вважати єдиною.
Елія відреагувала, як і очікувалося:
– Смертна, ти…!
Перш ніж вона встигла повністю вилити свій гнів, пролунав голос Паші:
– Можливо, ті величезні скелети пришвидшили розширення червоних ліній, але в демонів також можуть бути інші цілі. Якщо вони не планували атакувати, форпост справді можна побудувати раніше, а його розмір залежав від постачання червоного туману. Тож вам не потрібно сперечатися з цього приводу, бо як ми будемо діяти залежить від рішення Його Величності.
«Як і очікувалося від фактичної лідерки вцілілих Такіли», – Роланд подумки кивнув. Її слова не тільки запобігли потенційному конфлікту, але також взяли до уваги його почуття. Вміння говорити – це справді мистецтво.
Однак справжня проблема залишалася: мали демони приховані мотиви чи просто хотіли напасти на Беззимне місто раніше – результатом цієї зміни стало те, що вони більше не могли спостерігати за руїнами Святого Міста. Що ж до Беззимного міста, то воно не мало особливого вибору. Якби пристрій ілюзій був встановлений належним чином, вони, можливо, могли б почекати і подивитися, що насправді задумали демони, але зараз їм потрібно якнайшвидше усунути цю перешкоду.
– Нехай перша армія готується до кампанії, – глибоко вдихнувши, Роланд повернувся до Залізної Сокири і віддав наказ.
– Так, Ваша Величносте! – відповідь людини пісків, як завжди, була чіткою і рішучою.
– Сміливий вибір, – похвалила Елія. – Мати зав’язані очі на початку війни – це майже буквально самогубство. Ми повинні постійно стежити за рухами ворога, щоб бути готовими.
– Генеральний штаб має підготувати хоча б один план до завтрашнього заходу сонця. – Він навмисно глянув на Едіт: – Я хочу побачити детальне моделювання ситуації.
– Ваша Величносте, – зі стурбованим виразом обличчя заговорив Фейрін Сіерте, нині колишній лицар Вранішнього Світла, – згідно з інформацією пані Сільви, крилаті звірі вже зайняли цю територію. Майже немає жодного способу гарантувати, що першу армію не виявлять під час маршу. Щойно нас помітять, ми, ймовірно, навіть не зможемо зрушити з місця.
Роланд розумів це, тому і хотів детального моделювання перед відправленням. Як конструктор усієї зброї для армії, він, ясна річ, знав, що слова Фейріна були досить тактовними. Якщо зенітні кулемети не можна буде попередньо налаштувати, а солдати не матимуть змоги прицілитися, їхня ефективність значно знизиться. Крім того, на відміну від оборони міських стін, вороги в цьому випадку могли атакувати з усіх боків, що значно підвищувало вимоги до загороджувального вогню.
Ба більше, відсутність завершених залізничних колій означала, що всю логістику доведеться здійснювати пішки. А якщо лінія постачання зіткнеться з крилатими звірами, втрати будуть значними.
Відстань від Беззимного міста до ймовірного ворожого форпосту становила приблизно 400 кілометрів. Навіть якщо відняти частину, що проходила через Туманний ліс, це все одно 170-180 кілометрів, які неможливо подолати за один день. Вони не тільки дорогою мали поставити табір, але їх би ще було більше ніж один, і кожен з них виявився б відкритим для демонів на крилатих звірах, що стало б фатальною слабкістю для армії.
У нього не було стільки Сільв, щоб кожна колона постачання могла уникнути нападу демонів. Крім того, Роланд не мав великих надій на тилові загони, які зазвичай складалися з новобранців. Вони навряд чи проявлять достатню стійкість під час раптової атаки ворога. Якщо лінія постачання буде знищена, вони не те що просуватися вперед не зможуть, існувала навіть можливість, що перша армія не зможе відступити неушкодженою.
Але саме в такі моменти він не міг проявляти жодних вагань:
– Спочатку складіть план, решту ми обговоримо після того, як я його перегляну!
– Як накажете, Ваша Величносте, – сказав Фейрін, приклавши руку до грудей.
……
Ніч швидко пролетіла – і на наступний день генеральний штаб представив план.
У двох варіантах.
Доповідачем була Едіт Кант.
– Ти не спала? – Роланд помітив, що її очі трохи набрякли.
– Усі наполегливо працювали, щоб вкластися у термін, як я могла піти відпочивати? – Едіт знизала плечима. – Вважайте це спокутою за мою помилку минулого разу.
«Це скарга?» Роланд байдуже махнув рукою:
– Просто дай мені короткий висновок.
– Звісно. – Вона вказала на документи зліва: – Якщо марширувати, як завжди, основні сили точно привернуть увагу крилатих звірів. Те, що буде відбуватися потім, залежить від здібностей командира. Через нестачу розвідувальних даних щодо цього району генеральний штаб змоделював найгірший сценарій і дійшов висновку, що хоча перша армія досягне мети, вона буде розбита демонами. З п’яти тисяч солдатів приблизно половина зможе повернутися. Відьмам не загрожує велика небезпека; якщо вони не ризикуватимуть зайвий раз, то повернуться всі.
– Це справді суворий сценарій. – Роланд потер лоб: – Проблеми з логістикою?
– Саме так, – прямо сказала Едіт. – Лінії постачання будуть атаковані демонами, що змусить першу армії кинутися на їхніх захист. Повністю стримати ворога неможливо. Щоденні втрати підірвуть моральний дух, а це вплине на ефективність на фронті. Через тиждень ворожі атаки стануть ще більш непередбачуваними, а основні сили атакують табір демонів. Ця частина, мабуть, найпростіша в операції. Ваша армія успішно знищить форпост демонів, але в тилу спалахне пожежа.
– Беззимне місто?
– Ні, це буде справжня пожежа – демони помітять аномальну поведінку Туманного лісу і вирішать його підпалити. Це знищить безпечний прохід, який створить пані Листочок, тож лінія постачання стануть утричі довшими. Перша армія буде повністю відрізана від постачання, втративши таким чином вогневу перевагу над ворогом, і не матиме іншого вибору, крім як відступати з боями. – Едіт прочистила горло: – Звичайно, можливо, ми обрали дещо завищену кількість демонів, але це невідомо. Судячи з того, як вони поспішають, вороги так просто не покинуть форпост.
Роланд не втримався від посмішки:
– Більша кількість ворогів – це одне, але хто взагалі додумався до підпалу лісу?
– Колишній лицар Вранішнє Світло. – Едіт повільно сказала: – Але згідно з нашим аналізом, що довше все триватиме, то вища ймовірність того, що демони виявлять незвичайність Туманного лісу, тому таку можливість не можна виключати.
Хоча Роланд був певною мірою підготовлений, але його все ж дещо дратував такий песимістичний прогноз.
– А як щодо другого варіанту? Не говори, що результат такий самий – ви всі працювали цілу ніч, щоб сказати мені: це не спрацює?
Однак він також знав, що якщо хоче боротися з демонами на Родючій Рівнині, то наземний транспорт – це проблема, з якою йому рано чи пізно доведеться зіткнутися. Якби була можливість легко доставляти боєприпаси і продукти солдатам на передовій, навіщо Роланду докладати стільки зусиль, щоб побудувати залізницю?
–
Ні, Ваша Величносте, – усміхнулася Перлина Півночі, – другий варіант справді
інший. Оскільки ми не можемо гарантувати безпеку лінії постачання, нехай вона
повністю зникне.
Коментарі
Дописати коментар