Розділ 8. Ув’язнений Колдрім. Частина 1
Розділ 8. Ув’язнений Колдрім. Частина 1
Королівство Хевен.
Це потужна держава центрального континенту, яка володіє великими і родючими територіями, а також гірськими районами, багатими на корисні копалини. Саме тому на початку Королівської Дороги багато гравців обирали королівство Хевен.
– Раз тут багато гір, то також мають бути підземелля, лігва монстрів і небезпечні мисливські угіддя.
Ті, хто любив пригоди, здебільшого були шукачами пригод або бардами.
– Кількість товарів, що продаються на торгових постах, неймовірна. Транспортне сполучення з іншими королівства зручне, а ще… з такою кількістю шукачів пригод здобич ніколи не закінчується.
Купці також обирали королівство Хевен.
Воїни, клірики, а також ті, хто хотів стати мисливцями, теж зупиняли свій вибір на цій країні.
Завдяки цьому торгівля і військова міць королівства Хевен процвітали. Люди притягували інших людей, тож кожне село вирувало активністю.
У таких містах, як Ілуїн, Гіден чи Балкіс можна було побачити натовпи, що метушилися навіть на світанку.
Однак через величезну кількість людей конфлікти були нескінченними. Безперервні бої точилися між гільдіями за підземелля, печери, гірські регіони і рівнини.
– Щоб уникнути поглинання, ми повинні вдарити першими.
– Війна! Об’єднаймося для війни.
Місце, що кишіло інтригами і стратегіями.
Союзи і коаліції, розформування і зради між гільдіями повторювалися незлічену кількість разів.
У королівстві Хевен існували тисячі бойових гільдій. З приходом найманців з інших країн війни ставали дедалі масштабнішими.
Це королівство, де головувала гільдія Гермес під керівництвом найсильнішого гравця Бед Рея. Вони прагнули захопити найкращі замки і здобути гегемонію над усією країною.
Це також було місцем, де орден лицарів Залізної Крові, Самотні Найманці і Червоні Маги виступили під єдиним прапором проти гільдії Гермес.
***
Королівство Каламор.
Колись воно було відоме як імперія Каламор і володіло величезними територіями. Однак з ослабленням імператорської влади і розбратом серед лицарів державна міць занепала, тож, скориставшись цим, сусідні країни вторглися на її територію та призвели до занепаду.
Однак вони прагнули відродитися і знову високо підняти прапор імперії.
Як традиційна військова держава центрального континенту, де високо шанують лицарство, вона мала сильний королівський лицарський орден.
Але оскільки знать і місцеве населення дещо упереджено ставилися до мандрівників, кількість гравців, які розпочинали гру у королівстві Каламор, була відносно невеликою.
Хоча це країна з великою кількістю населення і розвиненими гірничою промисловістю, технологіями та торгівлею, але війни між гільдіями відбувалися не так часто, як в інших державах.
Щотижня величезні орди монстрів спускалися з суворих гір Сенбайн.
Грабування і руйнування.
Було безліч випадків, коли цілі села з усіма мешканцями, з якими ретельно вибудовувалися стосунки, стиралися з лиця землі монстрами.
З цих причин користувачі дуже не любили королівство Каламор.
[— Небезпечне королівство, де можна втратити все в одну мить.
— Категорично не рекомендую. Тільки для тих, хто хоче бути розчавленими монстрами до смерті.
— У Сенбайні, де погана безпека, краще не з’являтися.
……]
Навіть мандрівники рідко наближалися до околиць королівства Каламор через шаленство монстрів.
З якоїсь причини королівство неохоче полювало на чудовиськ, натомість постійно посилювало військову міць, що робило це місце ще більше проблемний для шукачів пригод.
Однак у світі були всілякі люди.
Лицарі, які починали з королівства Каламор, прийняли завдання в Сенбайні – місце, яке можна вважати справжнім осередком монстрів. Ті, хто не боявся за власні життя, немов божевільні, бралися за виконання цього завдання, щоб здобути новий досвід.
І пліч-о-пліч з королівською армією вони билися з монстрами, що спускалися з гір.
Честь, здобута таким чином!
[Ви отримали три очки честі як захисних
Сенбайна.]
Честь – це те, що можуть здобути лише лицарі.
Вона підвищувала відданість підлеглих і відкривала шлях до становлення дворянином. Завдяки їй час від часу можна було отримати подарунки від знаті або королівської родини, а також зростала популярність серед дам.
Найважливіше те, що честь необхідна для вступу до відомого лицарського ордену або для того, щоб стати лицарем високого рангу.
Лицарі, які виконали завдання, поширювали інформацію про цей факт усюди.
Чесно кажучи, вони також плекали бажання тримати це в таємниці. Однак Сенбайн настільки небезпечний, що їм потрібно була хоча б ще одна людина, яка боролася б разом з ними.
– Кажете, можна здобути такі дорогоцінні очки честі?
– Честь – це те, що важко здобути навіть за допомогою перемог у дуелях або особливих досягнень…
Лицарі стікалися до Сенбайна. І там вони щосили билися.
Хоча лицарі часто гинули, стримуючи величезні армії монстрів, але відчуття задоволення, коли їм вдавалося вистояти, було величезним.
Замки, що оточували Сенбайн, завжди надсилали підкріплення. Зі зростанням слави і честі, лицарі могли керувати цими підкріпленнями як військами під власним командуванням.
Крім того, можна збільшити свій внесок у королівство і здобути більше бойового досвіду з кожною спробою.
Хоча це було надзвичайно небезпечне завдання з багать невдачами, користувачі були повністю занурені в оборонні битви.
Піхотинці, воїни, лучники, лицарі тощо. Лише війська королівства налічували понад десять тисяч осіб, які вступали в запеклу боротьбу з величезною армією монстрів і здобували перемогу.
Через захопливі битви війни між гільдіями у королівстві Каламор були рідкістю.
– Війна? Яка бездіяльна гільдія могла б розпочати таке?
– Якщо трохи піднятися в гори Сенбайн, то можна знайти безліч поселень монстрів і здобути чималі скарби…
Саме через наявність таких суворих мисливських угідь, об’єктом завоювання стали саме зграї монстрів.
Не лише підземелля чи лігва, орди почвар ішли з усього величезного гірського хребта. Не було іншого вибору, крім як битися, поки не помреш від виснаження.
Участь в обороні Сенбайна королівства Каламор була найвищою честю!
Також був привід: боротьба за мир у королівстві і захист ще слабких новачків.
Гільдії, які відігравали значну роль в оборонних боях, розширювали свій вплив, а під прапорами тих, хто вторгався у гори Сенбайн, об’єднувалися численні союзні гільдії.
Воїни були загартовані не війною, а подібними битвами.
Зокрема, лицарі у королівства Каламор демонстрували надзвичайну майстерність.
Здавна тут існувала традиція вшанування лицарства, і країна також надавала лицарям щедру підтримку. Географічні особливості Сенбайна відігравали у цьому значну роль.
Якщо оборонну лінію під горами проривали, то далі тягнулася рівнина. Ця рівнина фактично і була останньою лінією оборони.
Щоб запобігти знищенню сіл і зерносховищ, монстрів потрібно було зупинити на рівнині.
Нестримна атака кінних лицарів!
Це земля, де, отримавши всілякі благословення від жерців, можна надягнути обладунки і вирушити полювати на монстрів.
Одночасний напад понад трьох тисяч лицарів!
Пробиваючись крізь густий туман, вони мчали верхи на своїх конях на зустріч зграям голодних монстрів.
Для тих, хто брав участь, не було більш емоційного моменту, ніж цей.
– Я не можу це навіть описати. Воно справді затягує. Відчуття, коли ти зливаєшся з конем і прориваєшся крізь орду монстрів, – справді захоплює.
– Це не страх. Але руки і ноги все одно тремтять.
– Як лицар, якщо ти ніколи не бився з великою армією монстрів до останнього подиху, то це справді велика втрата.
Таверни королівства Каламор завжди були переповнені лицарями.
Вони пили, хвалилися битвами, в яких билися без жалю, а також знімали напругу і зміцнювали рішучість перед наступним боєм.
Розповіді про пережиті пригоди, якими ділилися лицарі, що брали участь в обороні Сенбайна, стали найкращою темою для обговорення.
Однак люди з інших королівств не могли зрозуміти думок лицарів з королівства Каламор.
Мандрівники питали:
– Але все ж таки, хіба ви не боїтеся смерті?
– Штраф за смерть справді великий. Лицарські обладунки і мечі досить дорогі… і ви зрештою втрачаєте коней, яких використовуєте.
– Ваші рівні і навички також падають.
– Це правда. Але честь важливіша. Маючи великий показник, лицар може їздити на кращому коні і командувати солдатами.
Там, куди спрямований ривок лицарів, панували лише смерть і знищення.
Стукіт копит, що розколює землю, густий туман і бризки крові.
Сповнені запалу, вони верхи на конях проривалися крізь ряди монстрів, доки ті не були розчавлені, зупинені і знищені.
Лицарі королівства Каламор зростали завдяки тренуванням під час мандрів. І, як завжди, демонстрували свої здібності в Сенбайні.
Каламор, королівство, де живе лицарство!
***
Королівський палац Каламора.
Король і вельможі побачили лицаря Колдріма, який раптово з’явився через тридцять років.
– Як ти…?
Сльози, що навернулися очі, завадили королю закінчити речення.
За цією сценою спостерігали всі користувачі з королівств Каламор, Хевен, Торпан, Масен, Тор і Айдерн.
В якийсь момент, коли вони заплющили очі, перед ними з’явилася сцена королівського палацу Каламора.
– Що це?
– Що відбувається?
– Це якась подія?
Поки користувачі дивувалися, у королівському палаці Каламора відбувалася розмова.
– Прошу вибачення, ваша величносте. Я повернувся.
– Що сталося? Чому тобі знадобилося 30 років, щоб повернутися до нас?
– Я потрапив у змову королівства Хевен… якби не кілька чудових шукачів пригод, я б назавжди втратив можливість боротися за вашу величність і батьківщину.
– Отже, це все-таки через королівство Хевен. Чи знаєш ти, як я довго чекав цього дня? Головне, що ти повернувся. Тепер наше королівство Каламор знову зможе розправити крила.
Вінсент Каламор III.
У той час коли нинішній король щойно зійшов на трон, подвиги Колдріма були справді неймовірними.
Очолюючи війська королівства Каламор, він здобув одну перемогу за іншою у битвах з заклятим ворогом – королівством Хевен!
Цей лицар розширював кордони і демонстрував велич власної країни всьому континенту.
Як герой, що врятував королівство у часи хаосу, Колдрім на той час був один із п’яти найсильніших воєначальників на континенті.
Найвеличніший лицар, який міг би відновити славу імперії!
Однак з невідомої причини він зник, тож війну довелося завершити через запеклий опір королівства Хевен.
Каламор III проголосив:
– Війна, яку я розпочав у молодості, ще не досягла свого кінця. Тепер, коли ти повернувся, а військова міць королівства Каламор досягла апогею, жодна фортеця не зможе зупинити наших славних воїнів, Колдріме.
– Так, ваша величносте!
– Я довірю наші війська тобі, тож нехай наш заклятий ворог, королівство Хевен, знає, хто сильніший.
– Ріг, що сповіщатиме про наступ, не замокне, доки ці боягузи не будуть знищені.
Дзінь!
[Через оголошення королівства Каламор спалахнула війна
Армія, очолювана головнокомандувачем Колдрімом, налічує 90 000 осіб!
Лицарі: 8 500;
Піхотинці: 60 000;
Лучники: 16 000;
Священники: 3 500;
Ченці: 2 000.
Регулярна армія королівство Каламор надзвичайно потужна і відома своєю безжалісністю. Хоча протягом останніх 30 років вона не вела воєн, багатий бойовий досвід, набутий у боротьбі з монстрами, дозволив їй досягти найвищого рівня бойової майстерності.
Окрім регулярної армії, будь-хто, хто має громадянство Каламора, може взяти участь у війні як найманець.
Мета: Захоплення королівства
Хевен.]
[Ціни на зброю, броню і товари першої потреби у всіх замках, містах і селах королівств Каламор і Хевен будуть заморожені на рівні поточних ринкових цін.
Кількість бойового досвіду, який
отримують гравці, що беруть участь у війні, збільшиться на 20%.]
Користувачі були приголомшені.
– В-війна.
– Нарешті почалося.
Вже давно було відомо, що королівства Каламор і Хевен є заклятими ворогами. Проте ніхто не очікував, що між двома країнами все-таки спалахне повномасштабна війна.
Коментарі
Дописати коментар