Розділ 978. Політ | Розділ 979. Інший вид геніальності
Розділ 978. Політ
Щоб планер міг рухатися, міністерство будівництва, виконуючи вказівки Роланда, збудувало на скелястих пагорбах злітну смугу, яка була спрямована прямо до моря. Обидва її кінці були підняті вгору, нагадуючи півмісяць.
Як тільки прототип піднімали в потрібне положення, було достатньо відпустити фіксатор і він починав ковзати під дією сили тяжіння, аж поки не вилітав за межі злітно-посадкової смуги. Весь процес розгону дещо нагадував американські гірки сучасності, однак це було не настільки екстремально.
Звичайно, лише це не могло гарантувати достатню підйомну силу для крил, тому Венді доведеться створити власний вітер для польоту.
Щойно вони зіскочать зі скелястого хребта, п’ятнадцятиметровий перепад висоти над морем мав забезпечити достатньо простору для коригування. Зі швидкістю планера, незалежно від того, буде це підйом чи падіння в море, пілот і рятувальник мали достатньо часу для підготовки.
Саме тому Роланд з самого початку обладнав прототипи двома сидіннями.
Оскільки зараз Блискавка і Мейсі були втягнуті у боротьбу в Пустці, відповідальність за порятунок, природно, лягла на плечі Тіллі.
І вона охоче погодилася.
– Сідайте в літак, – сказав Роланд, визначивши, що настав час злітати, і повернувся до двох відьом.
Венді кивнула, стиснувши кулак, ніби підбадьорюючи себе, а потім вони з Тіллі пішли до планера.
……
Опинившись у літаку, Венді зрозуміла, що він набагато більший, ніж вона уявляла.
Особливо це стосувалося двох пар крил. Одні над головою, а інші під ногами – з ними у розмірі не міг порівнятися жоден птах, навіть крила Мейсі у формі моторошного звіра були трохи меншими.
Довгі крила помітно тремтіли на морському бризі, що викликало в неї занепокоєння. Їй здавалося, що легкий порив вітру може зламати їх навпіл, щойно планер злетить.
Хоча Роланд згадував, що це нормально, і говорив, що алюмінієвий каркас достатньо міцний та витримає всі маневри на низьких швидкостях, а обшивка, створена Солоєю, набагато стійкіша за звичайну шкіру чи тканину, але крила все ж були досить тонкими. Якщо порівнювати їхній розмір з товщиною, то можна сказати, що вони тонкі, як папір.
– Пані, просто повідомте мені, коли будете готові, – слова солдата повернули Венді до реальності.
– Зрозуміла, гм… перше, що потрібно зробити, це…
– Перевірити, чи всі поверхні керування працюють належним чином. – Тіллі заспокоїла ззаду: – Не хвилюйся, навіть якщо щось піде не так, я тут, щоб допомогти.
– …Дякую, – почувши це, Венді відчула себе набагато спокійніше. Саме так, вона була не єдиною, хто відвідувала уроки Його Величності про принципи польоту. Якщо хтось вчасно допомагатиме їй, Венді зробить менше помилок.
– Спочатку хвостовий руль висоти, яким керують за допомогою головного важеля керування.
Венді глибоко вдихнула і потягнула металевий важіль перед сидінням. Знизу пролунав скрип – вона знала, що це звук сталевого троса під важелем, який тягнув хвостовий стабілізатор. Ще до того, як прототип побудували, відьма сотні разів практикувала це на симуляторі.
– З рулем висоти все нормально. Далі… гм, кермо напрямку, – продовжила Тіллі.
Однак компоненти симулятора були набагато простішими: два вертикальні важелі, дві педалі і кілька сталевих тросів – ось з чого він складався. Венді було важко повірити, що завдяки цим кільком речам планер Його Величності зможе літати, як птах; зрештою він був ненабагато складнішим в управні за велосипед.
Руль висоти – це важіль, який може рухатися лише вперед-назад, а руль напрямку – це важіль, який може рухатися лише вліво-вправо. Патрон фіксував їхню траєкторію, тоді як кермо велосипеда могло обертатися по колу.
– З рулем напряму теж все гаразд. Нарешті елерони.
За словами Його Величності, більшість літаків мали три пари крил: одна пара спереду і дві ззаду, якщо дивитися спереду, то разом вони утворювали символ «土». Вертикальний – це руль напрямку, який за своїми функціями нагадував штурвал корабля. Якщо уявити вітер як потік води, то його відхилення дозволяло змінювати напрямок носа корабля.
Перша, коротша горизонтальна перекладина – це руль висоти, також відомий як хвостовий стабілізатор. Коли він піднятий, ніс піднімався, коли опущений, ніс опускався, нагадуючи перевернутий штурвал корабля. Обидва ці елементи дуже прості для розуміння, Венді змогла вивести принцип їхньої дії завдяки розділу «Розкладання і синтез сил» з курсу елементарної фізики.
Друга, довша горизонтальна перекладина, представляла елерони. Тільки побачивши справжній літак, Венді зрозуміла походження слова «елерон» – він вбудований за великим крилом. Їхні розміри у десять разів менші за крила, в які вони вставлені, вони були з’єднані з педалями сталевими тросами, що проходили через раму, – по одному з кожного боку.
На відміну від двох перших, елерони працювали лише тоді, коли один піднятий, а інший опущений. Протилежні сили з обох боків змушували літах відхилятися або навіть кренитися, що робило цей елемент одним з найважливіших компонентів керування у польоті.
Венді якось запитала Його Величність: оскільки за допомогою керма можна робити відхилення, навіщо потрібна ще і пара елеронів? Він пояснив, що ці три керівні поверхні не функціонували незалежно, кожна дія вимагала їхньої спільної роботи. Використання лише керма напрямку легко призведе до бічного руху, а під час різких поворотів потрібно змінювати положення руля висоти, щоб стабілізувати висоту.
Саме тому йому потрібні детальні дані випробувань, що скласти «Посібник з польоту» – визначення необхідних маневрів у різних положеннях, вплив зміни вітру на літак, а також будь-які виявлені недоліки під час експлуатації… тільки з цією інформацією можна було створити справді надійний літак.
– З елеронами все гаразд. – Тіллі поплескала її по плечу: – Решта залежить від тебе.
Венді відчула, як закалатало серце. Вона глянула на Його Величність удалині, після чого повернулася до солдата і сказала:
– Я готова, відкріпити фіксатор.
– Так, пані! – солдати негайно взялися до справи.
«Злітна смуга вільна, всі зелені вогні горять», – подумки повторила Венді. Хоча вона не розуміла значення цих команд, але оскільки Його Величність сказав, що це принесе удачу, відьма вирішила зробити так, як їй говорили.
З легким поштовхом Планер Один ковзнув на злітну смугу.
Потім почався спуск.
Колеса зашурхотіли по смузі, весь корпус вібрував. Вона відчула, як планер швидко ковзає вниз по схилу, а море в кінці смуги наближалося все ближче.
Її серце підстрибнуло до горла.
Що робити далі?
Думки шалено крутилися у голові, оскільки Венді бачила, що половина смуги вже подолана, але ця штуковина не подавала жодних ознак зльоту.
– Треба вітер! – крикнула Тіллі.
Саме так, потрібен вітер – швидкості спуску було недостатньо, щоб втримати вагу двох людей, вона мала створити стабільний і легкий вітер, щоб підняти масивні крила…
Щойно ця думка сформувалася у голові, як тіло зреагувало. Закружляв магічний вихор – і нізвідки з’явився невидний потік повітря, який ніжно торкнувся крил.
Пронизливий звук тертя стих, а вага Планера Один, здавалося, зникла. Перш ніж Венді встигла осягнути значення цих змін, планер уже злетів за край скелястого пагорба.
Короткий нахил вгору дав їй чітке відчуття перевантаження, ніби хтось простягнув руку і притиснув її до сидіння.
Водночас нахил назад змусив Венді мимоволі потягнути за важіль керування.
Ніс літака відреагував на її дію, піднявшись ще помітніше.
Краєвид змінився. Коричнева земля, вкрита зів’ялою травою й опалим листям, безслідно зникла, навіть безкрайнє море Вир відійшло на другий план – більшу частину її поля зору заповнило блакитне небо, а сліпучі плями світла змусили відьму трохи примружитися.
На мить, яка швидко промайнула, Венді відчула себе буревісником, що злітає в небо, рухаючись проти світла.
Це відчуття було неймовірно визвольним, воно допомогло їй зрозуміти, чому Його Величність казав, що літаки і повітряні кулі – це абсолютно різні речі.
Але вже через кілька секунд Венді відчула, що вітер у її вухах стих.
Ніс планера був високо піднятий, але він перестав підніматися, час ніби зупинився. Вона спробувала посилити вітер, але виявила, що потік повітря, який дув на основні крила, не тільки не змінив ситуацію, а навпаки, змусив весь корпус нахилитися назад.
– Ти надто сильно потягнула! – вигукнула Тіллі.
Перш ніж Венді встигла зрозуміти, що пішло не так, літак полетів униз, як камінь.
Розділ 979. Інший вид геніальності
Усі присутні стали свідками цієї сцени.
Щойно планер зіскочив зі злітної смуги, як зірвався зі скелястих схилів і зник з поля зору – весь процес стався так швидко, що ніхто навіть крикнути не встиг.
Роланд особливо сильно хвилювався за двох відьом.
Він знав, що під час тестових польотів можуть статися всілякі непередбачувані події, тому підготував кілька прототипів, плануючи набути досвіду завдяки кількості. Проте не очікував, що перша аварія станеться так швидко.
Теоретично, планери були повільними, простими в управлінні і мали низьке навантаження. При невеликому вітрі вони могли літати довго, що робило їх дуже зручними для початківців. Було всього лише кілька моментів, які призводили до втрати керування, на них Роланд неодноразово наголошував, пояснюючи принципи польоту. Венді явно надто сильно підняла ніс, що призвело до різкого зниження і без того низької швидкості літака, тим самим втративши підйомну силу.
Однак навіть на цьому етапі це не була незворотна проблема.
Бо Венді могла штучно створювати підйомну силу.
У цей момент їй потрібно було лише спрямувати низхідний потік повітря на хвіст і зменшити силу вітру, що підтримує літак, таким чином змінивши кут нахилу з підйому на зниження і знову набрати швидкість для польоту.
Однак раптовий сильний вітер, що подув на основне крило, змусив літак повністю перевернутися, не залишаючи іншого вибору, крім як покинути апарат.
Не те щоб планери не могли перевертатися, але заради безпеки двох пасажирів сидіння, приварені до корпуса, не мали жодних ременів безпеки чи чогось подібного. Крім підлокітників з обох боків для фіксації пасажирів, це були просто алюмінієві рами з подушкою і спинкою, які не мали жодних інших способів фіксації. Тому, коли літак перекинувся, було легко передбачити, що сталося з пасажирами…
На щастя, Тіллі не примусила їх хвилюватися надто довго.
За кілька секунд вона з’явилася на краю скелястого схилу, підтримуючи Венді за руку.
– Цілі? – стурбовано запитав Роланд.
– Не хвилюйся, все гаразд, – Тіллі усміхнулася і злегка зітхнула. – Щоб уникнути удару тої величезної штуки над нами, я спочатку спустилася трохи вниз, а після ухилення піднялася.
На відміну від Блискавки, камінь польоту не мав особливих вимог щодо ваги. Навіть при перенесенні двох людей швидкість не надто знижувалася, збільшувалося лише споживання магії і використовувати його ставало складніше. Хоча п’ята принцеса говорила невимушено, Роланда знав, що без її виняткового контролю порятунок не був би таким легким.
– Вибачте… Ваша Величносте, – сказала Венді дещо пригніченим голосом. – Ви доклали стільки зусиль, щоб створити планер, а я…
– Це не твоя вина. Ніхто не народжується з навичками пілотування – це взагалі незнайома нам сфера, – поспішив заспокоїти Роланд. – Крім того, використанні матеріали важливіші за процес створення. Їх потім можна переробити, тож це не якась велика втрата.
– С-справді…?
– Можу запевнити, що Його Величність говорить правду, – раптом з’явилася Соловейко, яка підморгнула подрузі.
Венді зітхнула з полегшенням:
– Зрозуміла… Я спробую ще раз!
Роланд не знав плакати йому чи сміятися: це був якийсь нетрадиційний спосіб використання здібності для виявлення брехні? Крім того, йому здавалося, що відтоді, як він призначив її керівницею Союзу Відьом, Венді надто сильно старалася.
– Не хочеш зробити перерву?
– Ні!
– Добре тоді, але пам’ятай – безпека понад усе.
– Залиш це мені, – Тіллі злегка усміхнулася, – старший брате.
……
Однак виявилося, що політ опанувати не так просто.
Другий випробувальний політ тривав менше ніж три хвилини.
Цього разу Венді досягла значного прогресу, успішно піднявши планер над горизонтом на висоту майже п’ятдесяти метрів.
Проте під час повороту крила надмірно накренилися.
Хоча було видно, як Венді намагається відрегулювати напрямок вітру і відновити рівновагу, але після кількох сильних розмахів вона зрештою зазнала невдачі.
Тіллі рішуче витягнула її з сидіння і полетіла, а планер, безладно рухаючись, упав на землю; обидва крила зазнали пошкоджень різного ступеня, тож, очевидно, без ремонту він більше не зможе злетіти.
Порівняно з першим польотом в історії людства, коли вдалося відірватися лише на три метри від землі, уже того, що сталося, було достатньо, щоб забезпечити місце в історії для всіх учасників.
Однак простого польоту було недостатньо. Роланду необхідно якнайшвидше перетворити планер на практичне спорядження, щоб підготуватися до Битви Божої Волі, що наближалася.
З такою швидкістю аварій він незабаром досягне подвигу «Що це за відчуття – розбити три літаки за один ранок».
– Що цього разу пішло не так?
– Ми зіткнулися з боковим вітром, – Тіллі знизала плечима. – А наша швидкість була трохи недостатньою.
Венді з каяттям кивнула:
– Я погано контролювала це. У паніці мій контроль над магією стає хаотичним. Якби я зосередилася лише на рухах руками, він би, мабуть, не розбився.
Он воно що, Роланд завмер, усвідомивши, що це проблема, яку він раніше не помічав. Відьмам потрібно зосередитися, щоб використовувати магію. У панічному стані важко використовувати здібність так само точно, як на тренуваннях. Втрата контролю над здібність не лише не допомагала пілотувати літак, але й навіть могла призвести до протилежного ефекту.
Подолання цього вимагало більше практики.
– Як щодо того… щоб я спробувала? – раптом спитала Тіллі.
– Ти? – він трохи здивувався.
– Я також відвідувала уроки з принципів польоту. Якщо я буду керувати планером, нам принаймні не доведеться турбуватися про контроль напрямку вітру, що значно полегшить тягар Венді. І… – Тіллі усміхнулася, її очі сяяли від нетерпіння, – я думаю, що зможу впоратися з цією великою штукою.
Побачивши, що Венді не заперечує, Роланд на мить задумався, а потім погодився на цю пропозицію.
Хоча початкова причина, чому він обрав Венді для тестового польоту, в основному полягала в тому, що пілот найкраще відчуває зміни і вимоги до вітру, щоб підтримувати безперервний політ планера, але тепер здавалося, що досягнення повної гармонії між вітром і планером не так просто, як йому думалося.
У такому разі, невелике коригування плану не завадить.
Тіллі – його номінальна сестра і лідерка Сонних Чар, тож потішити її, безсумнівно, було одним з обов’язків Роланда.
У будь-якому разі залишився лише один прототип, з яким можна провести випробування. Не мало значення, якщо вони зламають його, як іграшку. Це просто означало, що слід виготовити додаткові запасні частини перед наступним випробувальним польотом.
……
Однак після того, як третій планер ковзнув зі злітної смуги, Роланд зрозумів, що недооцінив її здібності.
Спочатку він рівномірно летів до горизонту, поступово набираючи висоту. Але коли літак повернув від сонячного світла, його рухи поступово змінилися.
Він злетів на вітрі, немов спритний буревісник, ширяючи між блакитним небом і морем – хоча описувати незграбний планер як буревісника було дещо недоречно, але під керуванням Тіллі, що повороти, що кути були надзвичайно природними. У цьому вправному польоті Роланда навіть відчув легку гармонійну красу.
Він зрозумів, що Тіллі не особливо покладалася на силу вітру Венді, потреба у ньому виникала лише тоді, коли планер втрачав швидкість і висоту. Тоді вона коригувала положення літака, дозволяючи магічному вітру підняти апарат назад до неба.
Тіллі керувала ним за допомогою поверхонь керування!
І минуло всього лише тридцять хвилин, як вона сіла в літак!
Якщо це був талант, то він справді приголомшував.
Роланд раптом зрозумів… Майстерність Тіллі у використанні магічного каменю набагато перевершувала навички звичайних відьом. Агата ж згадувала, що активація магічного каменю – це ніби раптово поява ще однієї кінцівки; керувати ним непросто. Чи була це справжня сила Тіллі як надзвичайної?
…Нервова система, що значно перевершувала людську, надавала їй виняткову координацію і сприйнятливість.
Ось чому вона змогла опанувати політ за такий короткий час.
Думаючи про це, Роланд не міг не відчути укол жалю.
Шкода, що він не міг створити ґандама.
Інакше б дияволи зіткнулися з асом, який щодня демонстрував би неперевершену майстерність.
Через годину, під бурхливі оплески глядачів, планер опустив хвіст і плавно приземлився на траву.
Коментарі
Дописати коментар