Розділ 992. Напрямок майбутнього | Розділ 993. Допит душі. Частина 1
Розділ 992. Напрямок майбутнього
– Ти говориш про відьом божої кари? Той король смертних навряд чи так думає…
– Влада – це не лише груба сила. – Паша вказала на Зої: – Ключ до змін у людських королівствах лежить у чомусь незамінному, і саме в цьому полягає наша перевага.
– Я розумію про що ти! – вигукнула Селін, усвідомивши дещо. – Це справді набагато важливіше за бойові здібності.
– Ха… – зітхнула Зої. – Я пас. Нехай Фалті й інші займаються цим.
– Агов, про що ви говорите? – Елія незадоволено запитала: – Чому я нічого не розумію?
– Паша говорить про знання, – вигнувши губи, сказала наймолодша надзвичайна. – Хіба у Світі Сну короля нема академій, бібліотек і приватних вчених? Оскільки все у Світі Сну походить з його спогадів, кожен матиме змогу вивчати це – очевидно, що всебічне засвоєння набагато ефективніше, ніж вибіркове копіювання. Якщо виділити частину того часу, що йде на відпочинок, і почати з найбазовіших знань, то приблизно за десять років у короля з’явиться група помічників, які зможуть повністю розуміти його наміри.
– Енергія смертних зменшується з віком, але нам не потрібно про це турбуватися. Достатньо століття, щоб відьма божої кари стала спадкоємицею свідомості Його Величності. Саме в цьому полягає наша найбільша перевага. – Паша додала: – Особливо після його смерті – тільки ми знатимемо, яким був той світ.
– Для продовження шляху, який проклав Його Величність Роланд, їм знадобиться наша допомога – таким чином, навіть якщо нас більше не вважатимуть відьмами, ми не постраждаємо сильно. У певному сенсі, все, що може завдати нам шкоди, стане спробою повалити волю короля, тож Союз Відьом не сидітиме склавши руки. І навпаки, наш контроль над знаннями вигідний усім фракціям, навіть без військової сили з нами доведеться рахуватися.
– Хіба це не підхід Школи Небес? – пробурмотіла Елія.
Легенди говорили, що коли більшість людей були невігласами, деякі мудреці зібралися разом і поширили насіння цивілізації. Вони навчили людство кувати залізо, ткати, шити одяг, обробляти землю і розводити худобу, аж поки люди не поширилися по всьому Царству Світанку. Століттями пізніше їхній престиж досягнув апогею, тож можновладці не шкодували зусиль, щоб завоювати їх з метою перетворення тих, хто поширює знання, на елемент своєї влади.
Усвідомивши це, лідери мудреців вивели свою організацію з великих міст-держав і постановили, що їм не слід легковажно вплутуватися у політику, а також, що вони зосередяться виключно на вивчені таємниць світу і розкритті загадок стародавніх руїн. Оскільки їхнє нове місце перебування розташувалося на вершині високої гори, постійно оповитої хмарами і туманом, вони стали відомі як Школа Небес.
Хоча після цього мудреці рідко взаємодіяли зі світом, але їхній статус залишався надзвичайно високим. Незалежно від того, хто приходив до влади, всі з великою повагою ставилися до Школи Небес і щороку надсилали туди велику кількість припасів і молодих учнів, сподіваючись отримати настанови мудреців.
Однак цей період процвітання був недовгим. Демони незабаром потрапили в поле зору людства. Спалахнула Перша Битва Божої Волі – приблизно в цей час почалася поширюватися тривожна чутка: той, хто привів цих жорстоких і жахливих звірів до Царства Світанку, був ніким іншим, як мудрецем, що жив сотні років тому.
У результаті репутації Школи Небес різко впала, і без жодного володаря, який би бажав допомогти, її поглинули демони, перетворивши на забутий кусочок історії.
– Принаймні ми не будемо змовлятися з демонами, – зневажливо сказала Селін. – Крім того, титул «адміністратора знань» звучить набагато краще, ніж титули, які нам дала Спілка Дослідження.
– У будь-якому разі, це лише попередній напрямок, адже всі плани на майбутнє матимуть сенс лише після перемоги над демонами. – Паша усміхнулася і погладила Селін по голові. – Добре, ходімо налаштуємо інструмент душ. Як тільки святкування зовні завершиться, тут уже все має бути готовим – гадаю, Його Величність не матиме терпіння чекати до завтра.
*******************
Поки містяни ще святкували перемогу, Роланд вже повів основних членів об’єднаного фронту до Третього Прикордонного Міста.
Він більше не міг чекати.
Якщо місто демонів у фрагменті пам’яті було старим уламком з давністю у сотні років, то те, що зберігалося в мозку вищого демона, стане свіжими даними про ворога. Враховуючи, що звичайні канали розвідки були неефективними проти представників чужої цивілізації, ця можливість була особливо важливою.
Щойно він ступив у центральну зону зали, як помітив дещо дивне.
Вцілілі Такіли вишикувалися рівним рядком на чолі з трьома головними відьмами, які були в тілах оригінальних носіїв.
Далі відьми божої кари зігнули руки в ліктях, сплели пальці перед грудьми і вклонилися йому.
Ця дивна форма вітання не була для нього новою, але зазвичай так відьми нижчого рангу вітали вищих. Перш ніж він устиг поставити запитання, три носії також переплили мацаки перед собою, опустивши тіла на землю. Голос Паші луною прокотився у його свідомості:
– Дякуємо, Ваша Величносте. Такіла вічно буде вірна вам.
Це здивувало Роланда. Перша частина з подякою була зрозумілою. Це, ймовірно, означало, що вони бачили надію перемогти демонів і помститися за образи. Однак формулювання другої частини явно було дивним. Хоча єдиний фронт вимагав від усього альянсу служіння лідеру, таке шанобливе ставлення вцілілих підказувало йому, що це не одне і те саме.
Він раптом зрозумів, що вищі відьми належали до владних ешелонів Федерації, тож єдиними, перед ким би вони виконували подібний ритуал, були три надзвичайні.
Чи ставилися вони до нього як до одної з трьох головних відьом Федерації?
Хоча не зовсім зрозуміло, чому їхнє ставлення змінилося, але, будучи при владі так довго, він, навіть зі своєю політичною нечутливістю, усвідомлював, що зараз не час розбиратися у причинах.
Роланд двічі кашлянув і кивнув, прийнявши це як звичайне вітання:
– Нема потреби у таких формальностях. Ця перемога належить усім присутнім. До речі, як проходить підготовка до передачі душі?
– Можемо почати будь-коли, – Паша вказала на магічне ядро, що випромінювало фіолетове світло позаду неї. – Прошу за мною.
Йдучи за нею до ядра, Роланд помітив два кам’яні ложа, які стояли поряд. На лівому лежав воїн божої кари без обох ніг, а його волосся було сивим, очевидно, що чоловік пройшов ритуал перетворення у пізньому віці. На правому ложі лежало тіло, яке заледве можна було розпізнати як людське. Йому не тільки бракувало кінцівок, але й чорні обладунки були вкриті вм’ятинами. Важко було уявити, що істота досі залишалася живою за таких обставин.
– Зазвичай, він би не дотягнув до цього моменту, – почала пояснення Зої, ніби помітивши його збентеження. – Без лікування панночки Нани він, швидше за все, помер би того ж дня. Пані Агата також дуже допомогла, інакше ми б не змогли так довго зберігати захоплений червоний туман. Однак, щоб запобігти відновленню вищого демона по дорозі, довелося зробити низку коригувань, тому він виглядає так.
– Коригувань? – здивовано запитала Венді. – Яких саме?
– Все просто. Як тільки починає здаватися, що він відновлюється, потрібно завдати удару, змушуючи його витрачати всю магію на зцілення. Однак я вперше робила щось подібне, тому кілька разів мало його не прикінчила, – сказала Зої з таким обличчям, ніби їй було мало.
Отже, це було те, чого вона чекала найбільше.
Побачивши, що атмосфера стала трохи напруженою, Роланд прочистив горло і сказав:
– Тоді не гаймо часу… почнемо перенесення зараз.
– Як забажаєте, – Селін протягнула головний мацак і вставила його в ядро.
Розділ 993. Допит душі. Частина 1
Веретеноподібний каркас магічного ядра раптово розширився, по ньому розтеклося фіолетове світло, що забарвило підлогу великого залу холодним відтінком. Потім ця гігантська конструкція піднялася на два метри і почала повільно обертатися. Сліпучий блиск у поєднанні з мерехтливим флуоресцентним світлом могли позмагатися навіть з найвидовищнішими неоновими кулями пізніших поколінь.
Однак ці каркаси, які ніби з’являлися нізвідки, нагадували Роланду, що магія певною мірою справді виходила за межі «фізики». Попри відсутність опори, вони не розпадалися, ніби їх тримала невидима рука.
– Як підземна цивілізація створила ці речі? – спитав він Пашу. – Якби вам дали необхідні матеріали, чи змогли б ви зробити копії?
– Боюся, що ні, Ваша Величносте, – Паша похитала головою. – Хоча мені не хочеться цього визнавати, але розуміння магії тією расою набагато вище, ніж у Федерації. Селін, яка є однією з провідних фігур Спілки Досліджень, навчилася маніпулювати ними лише через сотні років.
– Нестача робочої сили також є серйозною проблемою, – Селін обернулася. – Аналіз структури не такий простий, як вливання магічної сили – потрібно одночасно відчувати тисячі точок, щоб приблизно побачити єдине ціле. Шкіра звичайної людини просто не може цього зробити.
– Іншими словами, щоб навчитися користуватися цим, потрібно стати такою ж, як ви зараз? – запитала Тіллі.
– Саме так. Це як літня комаха не знає зимового холоду або як глуха людина не чує звуків природи. – Селін з ноткою безпорадності сказала: – Я навіть не можу описати те, що відчуваю, людською мовою, бо в нинішньому словнику просто нема потрібно виразу. Тож досі лише ми з Пашею можемо керувати магічним ядром.
– Хвилинку… хочеш сказати, що ці на вигляд шорсткі головні мацаки оригінальних носіїв насправді дуже чутливі? – здивовано запитав Роланд.
– Не лише головні мацаки, а кожне з них, – буденно сказала Селін. – Вони можуть розрізняти гаряче і холодне, запахи, сухість і вологість, а також… найменші дотики. Головний мацак навіть може безпосередньо відчувати потік магії. Тож, опинившись в оригінальному носії, більше неможливо адаптуватися до людського тіла. То що, ви зацікавлені у цьому?
– Ні, я просто запитав… – Роланд мимоволі відвів погляд.
У цей вирішальний момент краще було не думати ні про що інше. Яким би чутливим не був головний мацак, той все одно був потужною зброєю оригінального носія. Роланд згадав, як Філліс казала, що з точки зору чистої сили, сам носій був не слабший за відьму божої кари.
Однак це показувало, що у вивчені магії звичайною людиною існує майже нездоланна прірва – якщо вони навіть не можуть її відчувати, то як же тоді вивчати? Без надійних методів спостереження їй судилося перетворитися на дисципліну, доступну лише обраним.
– Ядро три переключено в режим Інструменту Душ. Перенесення ось-ось розпочнеться, – голос Селін перервав його думки. Після цих слів, Паша й Елія також вставили головні мацаки у величезний веретеноподібний корпус.
Роланд широко розплющив очі, боячись пропустити хоча б одну деталь.
Але насправді у процесі не було чогось особливого. Два промені світла вирвалися з ядра, вони охопили два кам’яні ложа внизу, а магічна сила всередині корпуса швидко зросла. Через кілька хвилин Селін протяжно видихнула.
– Успіх. Його справді можна захопити Інструментом Душ. Тепер нам потрібно просто почекати, коли він перейде в тіло воїна божої кари.
– І це все? – Роланд кліпнув очима.
– Насправді перенесення душі – це всього лише процес обміну ключами, – пояснила Паша. – Якщо подивитеся крізь райдужний магічний камінь, то побачите, що стовп світла, який спочатку належав демону, перейшов до воїна божої кари.
Перш ніж древня відьма закінчила говорити, раніше нерухомий воїн божої кари раптово розплющив очі!
Обличчя спотворилося, надаючи йому особливо лютого вигляду. З горла виривалися дивні хрипкі звуки, тіло безперервно тремтіло, а пальці, немов сухе дерево, викрилися в різні боки – це моторошне видовище змусило відьом, які стояли навколо, мимоволі відступити на крок.
– Ось що відбувається, коли раптово опиняєшся в чужому тілі, – заговорила Зої. – Після першого разу ми виглядали на небагато краще. Без сторонньої допомоги ми навіть їсти не могли.
Роланд не міг не подумати про групу вцілілих відьом, які повзали і корчилися у холодних печерах… Зціпивши зуби, вони наполегливо працювали протягом десятків років – з усіх боків ці люди мали надзвичайну силу волі.
– Це також час, коли розум демона перебуває у найбільшому хаосі, тому решту я залишу на пані Камілу. – Вона подивилася на інших: – Якщо потрібна якась інформація, просто запитайте. Якщо вдасться отримати відповідь, я повторю його думки. – Зої зробила паузу і додала: – Також у мене є прохання.
– Говори, – кивнув Роланд.
– Що б не сталося, поки я не подам знак зупинитися, не переривайте зв’язок між розумами. – Вона виразно сказала: – Допит – це пріоритет.
– Це… – обличчя Каміли Даррі нарешті змінилося.
– Зрозумів, – швидко і без вагань погодився Роланд. Вона вже була готова, тож хвилювання було б зайвим і лише недооцінило б її рішучість.
– У такому разі я скористаюся здібністю, – «дворецький» Сонного острова пильно подивилася на нього, а потім поклала руки на плечі Зої і воїна божої кари.
На обличчі першої одразу ж з’явився вираз болю.
Потім, ніби не в змозі стриматися, вона відкрила рота і заревла – але Роланд у мить зрозумів, що це говорив демон. Об’єднання розумів дозволяло йому говорити через рот Зої.
– Що ви зі мною зробили?! – Голос відьми божої кари в мить спотворився: – Нижчі істоти, плазуни, відпустіть мене! Інакше я розправлюся з цією самкою!
Відьми втягнули повітря:
– Невже Зої…
– Це просто блеф, – спокійно сказала Анна, – подивіться на її пальці.
Лише тоді всі помітили, що відьма божої кари підняла палець на правій руці, стискаючи і розтискаючи його. Вона явно не знаходилася під контролем демона.
Роланд здогадався, про що думала Зої. Очевидно, такий метод спілкування був пряміший, ніж формат запитань і відповідей, який би дав демону більше часу на роздуми чи опір.
– Нижчі істоти? – посміхнувся Роланд. – Тоді хто ти, той, кого ми перемогли?
– Мене… перемогли? – демон затнувся, його голос раптово став нижчим. На обличчі знову з’явився вираз болю. Роланд не міг зрозуміти, був цей біль наслідком хаотичних думок демона чи самої Зої.
– Саме так. Тебе мало не зрешетили кулями, а вся твоя армія знищена. Половина загинула на місці, а іншій половині не вдалося повернутися живими до Такіли. – Однак зараз не час розслаблятися. Роланд натиснув: – Ми також засипали підземний табір і спалили тисячі демонів. Тож скажи мені, хто тут нижчі істоти?!
На останньому реченні його голос став суворим.
– Ні, це неможливо! Хіба що, хіба що… – Голова Зої погойдувалася туди-сюди. Через деякий час вона зупинилася і демон здивовано пробурмотів: – Невже ви також отримали уламок спадщини і ваша раса піднеслася? Та зброя… вона була створена на основі вмісту уламка?
Роланд одразу вловив ключові слова:
– Уламок спадщини – що це таке? І що означає піднесення?
Коментарі
Дописати коментар